активності в економіці. Ось чому фінансист спирається на зовнішнє та
внутрішнє моделювання, щоб передбачити ситуацію як за місяці, так і за
квартали. Фірма повинна виробити гнучку стратегію, щоб реагувати на
демографічні зміни, зміни в законодавстві, оподаткуванні, технології. Це
змушує менеджера займатися фінансовим плануванням, аби мати альтернативні
варіанти рішень для різних економічних ситуацій.
Невдача чи успіх у реагуванні на макроекономічні фактори впливають на
ринкові ціни акцій фірми.
Більшість споживачів знає, що можна зробити вигідну покупку, коли попит
на товар падає. У цьому разі своєчасність може добре прислужитися.
Наприклад, ціна на різдвяні вітальні картки після свята падає вдвічі.
Так і кмітливий менеджер інстинктивно знає, коли вчасно зреагувати на
зміну попиту, пропозиції і цін. Закупівля сировини за низькими цінами
зменшує витрати на виробництво та підвищує конкурентноздатність товарів. І
навпаки, якщо гроші вже вкладено, а попит не зростає, як передбачалось, то
можуть несвоєчасно зрости виробничі потужності фірми, марно
накопичуватимуться запаси товарів та сировини, не повністю
використовуватимуться виробничі потужності. Те, як фінансисти враховують у
своїй роботі мінливі мікроекономічні фактори, цілком відбивається на
підвищенні або зниженні цін на акції компанії.
Таку ж вагу мають і вчасно враховані макроекономічні фактори. Досвідчені
менеджери знають, як під час підйому загальної ділової активності
скористатися можливістю, щоб одержати прибутки з помірним ризиком. Отже,
фінансисти повинні не лише точно передбачати стан ділової активності в
економіці, а й приймати помірковані рішення з урахуванням очікуваних змін
макро- та мікроекономічних факторів.
Фінансисти мають бути певні, що їхні рішення вкладати чи не вкладати
гроші, залучати чи не залучати капітал будуть виправдані. Для цього слід
передбачати зміни процентних ставок, ціни акцій, загальний рівень ділової
активності, рівень інфляції, стан фінансових ринків і навіть курси
конвекртовуваних валют. Несвоєчасне реагування на вище згадане може
спричинитись до перевитрат на залучення капіталу на фінансових ринках. Якщо
керівники корпорації не розпізнають момент найвищої ділової активності в
економіці, вони можуть залишитися з непотрібними запасами товарів та
сировини. Рішення про вкладення капіталу та розширення виробництва у період
піку загальної ділової активності може призвести до надмірного накопичення
запасів продукції, якщо попит зменшиться. Вчасно передбачивши рівень
інфляції, менеджери можуть за низьку ціну закуповувати сировину,
накопичувати запаси і вкладати гроші в обладнання на дуже вигідних умовах.
Своєчасне врахування цих факторів підвищує стабільність бізнесу та
зменшує непевність у прибутках.
Фінансисти не можуть працювати без бухгалтерів та обліковців. Важливість
бухгалтерського обліку добре видно з того, як широко застосовуються
фінансові коефіцієнти та співвідношення, фінансові прогнози, звіти про
джерела і використання фондів, фінансові плани.
Аналізуючи баланс та звіт про доходи, менеджер також може укладати гроші
у найвигідніші справи. З іншого боку, аналіз бухгалтерських звітів потрібен
для того, щоб постійно керувати ефективністю операцій, найвигідніше
вкладати наявні капітали у різноманітні активи, щоб уникнути фінансової
скрути і не допустити виходу фінансових проблем з-під контролю.
Слід зазначити, що менеджери фірм мають значно більше конкретної
статистичної інформації порівняно з тією, яка з’являється у фінансових
звітах. Такі дані особливо потрібні, коли визначаються грошові потоки при
порівнянні доцільності інвестицій у різні проекти. Ця інформація дає змогу
менеджерам визначити додаткові грошові потоки (за такого підходу
визначаються чисті надходження, які можна було б одержати від реалізації
певного проекту, у порівнянні з альтернативними інвестиціями), що, у свою
чергу, дає змогу точніше оцінити прибутковість тих чи інших інвестицій.
Саме менеджери мають допомогти бухгалтерам визначити, яку фінансову
інформацію і звіти вони повинні підготувати, аби можна було обирати
найкращі інвестиційні рішення.
Статистичний аналіз дає основу для прогнозування та порівняння
фінансового стану своєї фірми з іншими фірмами. За цих умов статистика стає
значно ефективнішою, коли для оцінки майбутніх грошових надходжень, для
підрахунку рівня ризику та можливої прибутковості тих чи інших проектів
використовуються комп’ютери. Статистичними даними можна скористатися для
планування довгострокових інвестицій та визначення виробничих потужностей.
Статистичні порівняння неоціненні для моделювання результатів дослідницьких
проектів. Це, у свою чергу, необхідно для аналізу виробничого циклу та
пошуку альтернатив за різних обставин. Ці так звані імітаційні моделі
важливі, коли визначається рівень ризику того чи іншого інвестиційного
рішення.
Фірми використовують статистичні дані для визначення часу змін ділової
активності в економіці, а отже, визначають, коли краще вкладати гроші або
брати у борг, коли погасити борги або наростити робочий капітал і розширити
виробничі потужності. За допомогою статистики фірма може передбачити
сезонні зміни в обсязі продажу, скористатись інформацією для вчасного
фінансування своїх тимчасових потреб, своєчасно закупити сировину, керувати
процесом накопичення запасів.
Наприклад, кожен знає, що виручка у роздрібній торгівлі значно виростає
під час різдвяних свят. Використовуючи відповідні статистичні засоби, фірма
може визначити те, як за цей період зросте обсяг продажу. В такий спосіб
можна підтримувати виробництво на відповідному рівні, накопичуючи запаси
готової продукції саме перед різким підвищенням попиту. Так чи інакше,
використання статистичних моделей для прогнозування грошових надходжень та
рівня ризику є неодмінним у процесі прийняття ділових рішень.
Менеджери мають навчитись, як користуватися статистичними засобами, щоб
своєчасно оцінювати та якомога точніше передбачати зміни основних мікро- та
макроекономічних факторів. Слід користуватись послугами бухгалтерів, які
можуть надавати фінансові дані для оцінки та контролю за діяльністю фірми.
Іншими словами, найкращі менеджери знають, як скористатись всіма можливими
засобами, як поєднати різну інформацію для розробки ефективної стратегії
капіталовкладень та стратегії діяльності фірми.
Фінанси – надзвичайно захоплююча і дуже прибуткова сфера діяльності.
Вони приваблюють тим, що менеджерам надається право і відповідальність
планувати розвиток фірми на перспективу, а це значною мірою впливає на
інтереси громади того району, де розташована фірма. Рішення, які обирає
фінансист, врешті поєднують теоретичні, технічні та інші аспекти, що
відображають проблеми суспільства.
Фірми мають певні зобов’язання перед суспільством, які можуть не
збігатися з їхніми комерційними цілями. Зважання на соціальні, морально-
етичні аспекти, захист зовнішнього середовища є складовими рішення про
інвестиції, ними не можна нехтувати у фінансовому плануванні.
Фінансисти мають певні зобов’язання перед тими, хто доручив їм керувати
фірмою. У них має бути чітке відчуття етичної норми, і вони повинні уникати
нечесної особистої наживи. Фінансисти не повинні втягуватися в те, що може
зашкодити престижу фірми, натомість їм слід якомога більше опікуватися
громадськими справами, аби показати, що вони розуміють значення громади,
тих, хто купує товари фірми або користується її послугами. Фінансисти
повинні подбати, щоб виробництво відповідало стандартам захисту зовнішнього
середовища та законодавчим вимогам, а також гарантувало здоров’я та безпеку
громаді і робітникам, які працюють у фірмі.
Якщо ж фінансисти працюють відірвано від світу і дбають лише про грошову
вигоду, вони можуть прогледіти інші, не менш важливі моменти, що
підтримують високий громадський престиж їхньої фірми. Витрачаючи гроші на
покращення умов праці своїх робітників та на громаду в цілому, фінансисти
залучають нових замовників та надійних акційників. Очевидно, що витрати на
соціальні програми залежать від фінансових можливостей фірми інвестувати у
такі неприбуткові заходи. Проте підтримка соціально необхідних програм,
скажімо, забезпечення роботою представників національних меншин, піклування
про безпеку праці та відмова вкладати гроші в деякі специфічні прибуткові
заходи, коли вони не відповідають демократичним принципам, - все це має
бути враховано при прийнятті фінансових рішень. Між підтримкою суспільно
важливих програм та необхідністю мати прибутки конфлікту немає. Питання в
тому, щоб завжди дбати про потреби суспільства, якщо хочеш досягти
максимальної вигоди для фірми.
Фінансисти повинні узгоджувати потреби суспільства з цілями
максималізації прибутків. Зважання на соціальні потреби інколи перешкоджає
найефективніше використати капітал або забезпечити найнижчі витрати, але
підносить престиж фірми. Турбота про інтереси певних груп населення,
створення умов для підвищення професійного рівня, піклування про безпеку та
добробут своїх робітників зрештою призведе до продуктивнішої праці та
гармонічніших відносин між робітниками і керівництвом фірми.
Головна мета фінансистів – це досягнення найвищого достатку фірми або
найвищих ринкових цін її акцій. Друга мета – максималізація доходів на
акцію. Прагнучи найвищих прибутків, фірма може прогледіти ризик. Іншими
словами, рішення про інвестицію заради високих прибутків можуть призвести
до того, що прибутків не буде взагалі або ж вони надмір коливатимуться, і
це може закінчитись неплатоспроможністю або невизначеністю та ризикованістю
позицій фірми. Інвеститори шукають найвищих доходів з найменшим ризиком.
Кредитори хочуть бути певними , що у фірми здоровий фінансовий стан і вона
забезпечить виплату процентів на основі суми боргу. Кредитори не хочуть,
щоб фірма надмірно ризикувала, бо це може призвести до її
неплатоспроможності. Фірма може спробувати зменшити рівень забруднення
навколишнього середовища – води, повітря… Закуповуючи для цього необхідне
обладнання, фірма витрачає гроші на непродуктивне та неприбуткове
обладнання. А отже, вона не може досягти найвищих фінансових результатів.
Мікрофактори – це здебільшого пропозиція ринку, попит та ціни.
Макрофактори за своєю природою зовнішні й містять у собі цикл загальної
ділової активності, рівень інфляції, тенденції фінансового ринку, а також
зміни курсу вільно конвертовуваної валюти. Найголовніше – це своєчасно
передбачити ці макрофактори.
Діючи як довірені особи акційників, менеджери можуть обирати дуже
обережну позицію, щоб уникати великих помилок. Їм доводиться узгоджувати
протилежні вимоги акційників і кредиторів. Намагаючись задовольнити вимоги
кредиторів, менеджери цілком можуть втратити час і сили, потрібні для
досягнення найголовнішого – найвищого достатку фірми. Вони можуть зовсім не
брати на себе відповідальності за підвищений ризик, пов’язаний з деякими
проектами, хоч саме через інвестиції у такі проекти фірма могла б отримати
компенсацію, яка значно вища за ризик. Найкращих менеджерів можна привабити
таким чином:
запропонувати їм пристойну винагороду за їхню працю;
запропонувати їм опціон на придбання акцій фірми, щоб заохочувати обирати
рішення, які призведуть до підвищення цін на акції компанії.
Звіт про доходи та баланс. Баланс показує фірмі, як вкладені її гроші у
різні активи і як вона залучає кошти від внутрішніх та зовнішніх джерел.
Статистичні дані дають можливість фірмі порівняти свій фінансовий стан
із станом інших фірм і фірм, що працюють у цій же галузі. Статистика дає
неоціненні дані для прогнозування грошових надходжень та оцінки відносно
ризику різних капіталовкладень. Методи статистики можна використовувати для
моделювання результативності інвестицій у різних ситуаціях. Статистика може
допомогти менеджерам контролювати операції, підкаже, коли вчасно брати у
борг, закуповувати товар та розширювати виробництво.
Фінансисти мають бути високоморальними людьми, мусять шукати взаємодії з
громадою. Їм належить пильнувати за дотриманням вимог щодо захисту
зовнішнього середовища, поважати закони, забезпечувати здорові та безпечні
умови праці своїх робітників. У зв’язку з цим їм слід уникати інвестицій у
заходи, які порушують демократичні принципи. Вони мусять шукати можливості,
щоб надавати роботу представникам різних категорій населення. Іншими
словами, слід підтримувати баланс між прагненням отримати найвищі доходи та
необхідністю вирішувати суспільні проблеми.
Зростає ризик – фірма не може повністю використовувати можливості
залучати кошти з різних фінансових джерел. У такому випадку витрати на
залучення капіталу за рахунок боргу чи акцій неодмінно зростуть.
Фінансова теорія – це лише відправний пункт. Вона дає деякі інструменти,
які не замінюють досвід і розсудливість. Проте, незважаючи на свою
обмеженість, теорія допомагає пояснити фінансові процеси та вказує на те,
як уникати пасток, приймаючи рішення про інвестиції.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К.: Атіка, 2002. –
368с.
Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: НІОС, 2002. –
606с.
Василик О.Д. Теорія фінансів. К.:
НІОС, 2002. – 416с.
Кудряшов В.П. Фінанси. – Херсон: Олді –плюс,
2002. – 352с.
Луніна І.О. Державні фінанси України у перехідний період. –Харків: Форт,
2000. – 296с.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). –К.:КНЕУ, 2001. –
240с.
Чернявський О.П., Мельник П.В., Мельник В.М. Теорія фінансів. – К.: ДІЯ,
2000. – 235с.
-----------------------
Фінансова система
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
