Основні напрямки фінансового аналізу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисципліні « Фінансовий аналіз »
Слухач : ........................……………..................Осадчий Ю.П.,
зал. кн. - №
18.
Спеціальність, група : .........................ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник :
..........................................................Яценко О.В.
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси 2002 р.
З М І С Т
1. Основні напрямки фінансового аналізу, їх економічна суть..............-
3
2. Спосіб ланцюгових підставок у фінансовому
аналізі..............................- 10
3. Задача №
1.................…………......................................................
......................................................- 13
4. Задача №
2.................…………......................................................
......................................................- 14
Література
............................................................................
.................................................................- 15
1. Основні напрямки фінансового аналізу, їх економічна суть.
З переходом України до ринкових відносин відбувається реформування
бухгалтерського обліку, розподіл його на фінансовий та управлінський. Ця
перебудова не могла не вплинути і на науку «економічний аналіз».
У сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку аналіз фінансово-
господарської діяльності поділяється на фінансовий та управлінський (рис.
1.1).
[pic]
Рис. 1.1. Схема розподілу аналізу фінансово-господарської діяльності
підприємства
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу фінансово-
господарської діяльності.
Під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності» слід розуміти
єдиний цикл повної аналітичної роботи на мікрорівні.
У наш час, в умовах побудови ринкової економіки та реформування
бухгалтерського обліку у фінансовий та управлінський, фінансовий аналіз як
важливий елемент аналітичної роботи стає одним з головних інструментів
управління діяльністю підприємств.
В основі фінансового аналізу лежить аналіз та управління фінансовими
ресурсами суб'єктів господарювання.
Для того, щоб підприємство мало змогу вижити в умовах жорсткої
конкуренції та бути прибутковим і рентабельним, керівництву необхідно
володіти методикою фінансового аналізу, мати певну інформаційну базу для
його проведення та відповідних кваліфікованих робітників для реалізації
цієї методики на практиці.
Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає
змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання в ринковій
економіці.
Суб'єкт господарювання здійснює свою виробничо-торговельну діяльність на
ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із
конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує
виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб'єкти
вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає
банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб'єкт повинен завжди
постійно слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу
конкурентоспроможність.
Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення впливу жорсткої
конкурентної боротьби, є зміни технології виробництва, комп'ютеризація
обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому
законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі
тривалої інфляції.
За цих умов перед керівництвом підприємств постає багато проблемних
питань. Серед них:
— якою повинна бути стратегія підприємства для успішного його
функціонування?
— якою повинна бути тактика підприємства для досягнення стратегічної
мети?
— як підвищити ефективність управління матеріальними, трудовими і
особливо фінансовими ресурсами, щоб раціонально організувати прибуткову
діяльність підприємства?
— що треба робити для того, щоб у підприємства були стійке фінансове
становище, висока платоспроможність і ліквідність?
— як досягти фінансової стабільності та фінансової стійкості
підприємства?
— як зробити підприємство конкурентоспроможним в умовах ринку, панування
конкуренції?
На ці та інші життєво важливі питання може дати відповідь об'єктивний
фінансовий аналіз, який є одним з інструментів дослідження ринку і
забезпечення конкурентоспроможності підприємства, за допомогою якого
відбувається раціональний розподіл матеріальних, трудових, фінансових
ресурсів.
Серед матеріальних, трудових і фінансових ресурсів перше місце посідають
фінансові, оскільки вони є єдиним видом ресурсів підприємства, що
трансформується в будь-який інший вид у мінімальний термін.
Кожен господарюючий суб'єкт для проведення своєї діяльності повинен мати
певні фінансові ресурси, які формуються за рахунок власних і прирівнених до
них позикових коштів.
За рахунок цих джерел здійснюється фінансове забезпечення процесу
кругообігу засобів суб'єкта господарювання.
Кругообіг засобів (коштів) здійснюється за схемою, наведеною на рис.1.2
[pic]
Рис. 1.2. Схема кругообігу коштів підприємства
Для того, щоб розпочати виробництво, необхідні гроші (стадія
фінансування). За ці гроші купуються необхідні складові виробничого процесу
— машини, устаткування, сировина, матеріали, приймаються на роботу
робітники (стадія купівлі засобів і предметів праці, прийом на роботу і
підготовка відповідних робітників). Далі здійснюється безпосередньо
виробничий процес (стадія виробництва продукції і формування її
собівартості). Коли вироблено готову продукцію, її продають (стадія
реалізації товару). Після продажу продукції отримують гроші, але не ті, які
були на стадії фінансування, а гроші нові. Тут відбувається процес
формування фінансових результатів підприємства, їх розподіл. Одна частина
спрямовується на подальший розвиток виробництва, інша — на накопичення і т.
д., залежно від того, яке підприємство, якої форми власності, яка його
основна діяльність. Ці процедури можна віднести до стадії формування і
розподілу фінансових результатів.
З усіх видів ресурсів першочергове значення мають фінансові ресурси.
Фінансовий аналіз являє собою систему способів накопичення, опрацювання,
трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою
забезпечення життєдіяльності господарюючого суб'єкта в умовах дії ринку та
панування конкуренції.
Зміст і цільовий напрям фінансового аналізу полягає в оцінюванні
результатів діяльності та фінансового стану господарюючого суб'єкта, у
виявленні можливостей підвищення ефективності його функціонування за
допомогою раціональної фінансової політики.
Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства
господарюючого суб'єкта, треба добре знати, як управляти фінансовими
ресурсами і якою повинна бути фінансова політика.
Кожна наука має свій предмет. Предмет науки відповідає на запитання: «Що
вивчає ця наука?». Предметом науки «фінансовий аналіз» є фінансові
відносини, фінансові ресурси та їх потоки в єдиному виробничо-торговельному
процесі.
Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління, кровотворною
системою будь-якого бізнесу, яка забезпечує успішне існування
підприємницької діяльності.
Рух коштів, його швидкість і масштаби визначають ефективність фінансової
системи. З руху коштів розпочинається і рухом коштів закінчується кругообіг
засобів господарюючого суб'єкта, оборот всього капіталу підприємства (рис.
1.2). Головна роль тут належить фінансовим ресурсам. Фінанси на рівні
підприємства виражають грошові відносини, пов'язані з первинним розподілом
вартості суспільного продукту, формуванням і використанням грошових доходів
та децентралізованих фондів .
Спочатку на підприємстві грошові засоби формуються в процесі утворення
статутного фонду. Далі вони інвестуються для забезпечення, розширення і
розвитку виробництва, для забезпечення фінансово-господарської діяльності
господарюючого суб'єкта. Так підприємства мають можливість займатися
виробничою і збутовою діяльністю, отримувати від неї доходи. Кошти
підприємства зберігаються на поточному, валютному та інших рахунках у
банківських установах. Незначна частина коштів знаходиться у касі
підприємства.
При здійсненні процесу реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунки
надходять грошові кошти у вигляді виручки від реалізації. Кошти надходять
також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства: від цінних
паперів, від вкладання коштів на депозитні рахунки, від здавання майна в
оренду тощо.
Але підприємство розпоряджається лише певною частиною тих грошових
коштів, що надійшли. Наприклад, податок на додану вартість, мито, суми
акцизного збору підприємство повинне перераховувати до бюджету. Інша
частина спрямовується на заміщення засобів, авансованих в основний та
оборотний капітал підприємства, на виконання зобов'язань перед бюджетом,
здійснення відрахувань у позабюджетні фонди та ін. Частина грошових
надходжень, що залишається після здійснення всіх обов'язкових відрахувань,
являє собою валовий та чистий дохід, прибуток. Фінансові ресурси — це
грошові кошти у формі грошових фондів (статутний фонд, фонд оплати праці,
резервний фонд) та у нефондовій формі (використання грошових коштів для
виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами,
банками, страховими кампаніями і т. д.). Основними джерелами фінансових
ресурсів підприємств є власні і залучені кошти.
Перехід на ринкові умови господарювання, існування підприємств з різними
формами власності потребує нових підходів до формування фінансових
Страницы: 1, 2
