Отже, адвокат викориетовує свої права та повноваження в межах, якi не йдуть на шкоду особi, яку вiн захищає. 3ахисник не вправi обг'рунтовувати вину свого пiдзахиеного, тобто погоджуватися з доведенiстю обвинувачення, якщо цього не визнае пiдзахиений. Тому на адвоката не можна покладати обов'язок щодо встановлення icтини у справi, на чому наголошують oкpeмi судовi дiячi.
Водночас, виконуючи свої обов'язки щодо захисту клiента, адвокат виступає як «дух заперечення», протиставлення i в такий спосiб сприяє повному, всебiчному й об'єктивному дослiдженню справи. Важливо тiльки не впасти в очевидну однобiчнiсть i свiдому несправедливiсть щодо протилежної сторони. Несправедливiсть, упередженiсть до противника завжди викликають роздратування суддiв. «Недосвiдченi захисники постiйно забувають, що у них спiр з доказами, а не з прокурором» , - писав П. Сергеїч. Вiн рекомендував бути поблажливим i люб'язним до противника. «Не говоpiть про упередженiсть або однобiчнiсть прокурора. Покажiть, що він не зовсiм правий. Якщо була упередженiсть, присяжнi помiтять її i без вашої допомоги».
3ахисник повинен вiдшукати i подати суду тaкi факти, документи та показання, якi свiдчать на користь обвинуваченого, згрупувати їх i, не впадаючи у фальш, дати їм сприятливе для обвинуваченого тлумачення. Ще П. Сергеїч наголошував: «3розумiйте, що рiшення справи залежить не вiд вашоi думки, а вiд вашого захисту. Вiзьмiться за факти, тлумачте, пояснюйте присяжним пiдсудного».
3аслуговує на увагу питання про межi подання доказiв захисником. Ст. 48 КПК передбачає, що захисник використовує вci засоби захисту з метою з'ясування обставин, якi спростовують пiдозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримiнальну вiдповiдальнiсть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Отже, вiн не вправi подавати докази, якi ускладнюють становище його пiдзахисного. Не повинен вiн висловлювати також позицiю, продиктовану його внутрiшнiм переконанням, якщо вона здатна погiршити становище обвинуваченого, пiдсудного. «Найважливiше правило захисту, - писав П. Сергеїч, - полягає в тому, щоб розумно обмежити свое завдання».
Вiдповiдно до презумпцiї невинуватостi (ст. 63 Конституцiї України) на обвинуваченого i його адвоката не можна покладати обов'язок доводити свою невинуватiсть або меншу винуватiсть, наявнiсть обставин, якi виключають його кримiнальну вiдповiдальнiсть.
Проте як бути, коли клiєнт вiдмовляється вiд оскарження вироку? Вважають, що вiдмова пiдзахисного є необов'язковою, якщо вiн неповнолiтнiй, або участь у справi щодо нього захисника є обов'язковою.
3асуджений або виправданий вправi вiдкликати свою апеляцiю, а також апеляцiю свого захисника, кpiм випадкiв, передбачених ч. 1 ст. 45 КПК України.
3. Кодекс адвокатської етики: основні поняття
Професiйна етика адвоката є дуже специфiчною, має цiлу низку особливостей, спiрних питань i вiдрiзняється вiд будь-яких iнших рiзновидiв професiйної етики.
Kpiм того, принцип додержання адвокатами норм професiйної етики мiстить у собi конфiденцiйнiсть, проголошену статтею 4 Закону України "Про адвокатуру".
У Вступi до Загального кодексу правил для адвокатiв країн Європейського Спiвтовариства вказується, що адвокату в будь-якому суспiльствi уготована особлива роль. Його обов'язки не обмежуються виконанням лише свого обов'язку в межах закону. Адвокат має дiяти в iнтepecax права в цiлому так само, як i в iнтepecax тих, чи і права i свободи йому довiрено захищати; не лише виступати в судi вiд iмeнi клiєнта, а й надавати йому юридичну до помогу у виглядi порад i консультацiй. У зв'язку з цим на адвоката покладається цiлий комплекс зобов'язань як юридичного, так i морального характеру, якi часто вступають у взаємну суперечнiсть.
Правила професiйної етики передбачають добровiльне виконання їх тими, на кого поширюється їхня дiя, для забезпечення виконання адвокатом своїх обов'язкiв так, як це прийнято в будь-якому цивiлiзованому суспiльствi. Недодержання адвокатом цих правил карається аж до застосування до нього дисциплiнарних санкцiй.
Довiрчi стосунки мiж адвокатом i клiентом можуть виникнути лише за умови вiдсутностi в останнього сумнiвiв щодо чесностi й сумлiнностi адвоката.
Особливicть професiї адвоката полягає в тому, що вiн одержує вiд клiєнта вiдомостi, якi той не буде повiдомляти iншiй особi, а також iншу iнформацiю, яку йому належить зберiгати в таємницi. Довiра до адвоката може скластися лише за умови обов'язкового дотримання ним принципу конфiденцiйностi. Таким чином, конфiденцiйнiсть є першорядним i фундаментальним правом та обов'язком адвоката.
Адвокат може вiдмовитися вiд надання консультацiй двом або кiльком клiєнтам, якi беруть участь у розглядi однієї i тiєї самої справи, або не виступати вiд їх iмeнi за наявностi суперечностi iнтepeciв клieнтiв або обгрунтованої загрози виникнення такої суперечностi.
Адвокат зобов'язаний припинити обслуговування обох клiентiв у випадку виникнення суперечностей мiж їх iнтeресами, а також у разi виникнення загрози порушення конфiденцiйностi або загрози незалежностi самого адвоката.
Адвокат також зобов'язаний утриматися вiд обслуговування нового клiента, якщо це може викликати виникнення загрози порушення конфiденцiйностi вiдомостей, довiрених йому попереднiм клiентом або якщо iнформацiя про стан справ попереднього клiента, яка є в розпорядженнi адвоката, може стати джерелом переваг для нового клiента.
Адвокатська професiя стала iстотною запорукою охорони прав людини у вiдносинах з державною владою. Це формує особливi вимоги до юридичної деонтологiї. Наявнiсть чiтких норм адвокатської етики, якi вiдповiдають загальновизнаним свiтовим стандартам, розглядається як необхiдна передумова, без якої неможлива довiра до захисникiв.
Статтею 9 3акону України "Про адвокатуру" визначено поняття aдвoкaтcькoї таємницi: "Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таемницю. Предметом адвокатської таємницi є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, одержаних адвокатом при здiйсненнi своїx професiйних обов' язкiв. Данi попереднього слiдства, якi стали вiдомi адвокату у зв'язку з виконанням ним своїx професiйних обов'язкiв, можуть бути розголошенi тiльки з дозволу слiдчого або прокурора. Адвокати, виннi у розголошеннi вiдомостей попереднього слiдства, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством. Адвокату, помiчнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати вiдомостi, що становлять предмет адвокатської таємницi, i використовувати їх у своїх iнтepecax або в iнтеpecax тpeтix осiб".
1 жовтня 1999 р. Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю адвокатури при Кабiнетi Мiнicтpiв України схвалено Правила адвокатської етики (протокол вiд 1-2 жовтня 1999 р . №6/VI), якi, як зазначено в Преамбулi до Правил, покликанi слугувати системою орiєнтирiв для адвокатiв України у збалансуваннi, практичному узгодженнi ними своїх багатоманiтних професiйних прав i обов'язкiв вiдповiдно до статусу, основних завдань адвокатури та принципiв її дiяльностi, визначених Конституцiею України, Законом України "Про адвокатуру" та iншими законодавчими актами України, а також мають закрiпити едину систему критеріїв оцiнки етичних аспектiв поведiнки адвоката в дисциплiнарному провадженнi квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй адвокатури у разi оскарження дiй адвоката як таких, що порушують присягу адвоката через порушення Правил адвокатської етики.
Kpiм того, зазначений документ мiстить тaкi положення у межах дотримання принципу законностi адвокат зобов'язаний у своїй професiйнiй дiяльностi виходити з переваги iнтepeciв клiєнтiв перед власними iнтересами, iнтeресами колег, партнерiв, спiвробiтникiв, iнтересами законних представникiв клiєнтiв або їх опiкунiв, пiклувальникiв та iнших осiб, а також будь-якими iншими мiркуваннями.
Адвокат не може представляти одночасно двох або бiльш (клiентiв, iнтереси яких є взаємно суперечливими або з високим ступенем вiрогiдностi можуть стати суперечливими.
Дотримання принципу конфiденцiйностi є необхiдною щонайважливiшою передумовою довiрчих стосункiв між адвокатом i клiєнтом, без яких неможливе належне надання правової допомоги.
Розголошення вiдомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконнi спроби opгaнiв дiзнання, досудового слiдства суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
Адвокат повинен як у професiйнiй дiяльностi, так i в приватному життi бути чесним i порядним; не вдаватися до обману, погроз, шантажування, пiдкупу, використання тяжких матерiальних чи особистих обставин iнших осiб або iнших протизаконних засобiв для досягнення своїх професiйних чи особистих цiлей; поважати права, законнi iнтереси, честь, гiднicть, репутацiю та почуття осiб, з якими вiн спiлкується в рiзних вiдносинах.
Якщо за наявностi фактичних i правових пiдстав для виконання доручення свiдомо для адвоката є поширена несприятлива (щодо гiпотетичного результату, бажаного для клiента) практика застосування вiдповiдних норм права, адвокат зобов'язаний повiдомити про це клieнту.
Адвокат не повинен пред'являти позовних вимог, клопотань та iнших процесуальних документiв, що свiдомо для нього не грунтуються на чинному законодавствi, кpiм випадкiв, коли нормативний акт, що регулює спiрнi вiдносини, сам видається незаконним або неконституцiйним i пiдлягає оскарженню у передбаченому законом порядку.
Адвокат має право всупереч вимогам клiента вiдмовитись посилатися на фактичнi обставини справи i подавати докази, стосовно яких у нього є обгрунтованi сумнiви щодо їх правдивостi. .
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосованi заходи дисциплiнарної вiдповiдальностi в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру.
Отже, додержання норм професiйної етики є важливою i дуже специфiчною засадою дiяльностi адвокатiв. Наявна сьогоднi законодавча база, на жаль, не регулює дiяльність адвокатiв так, щоб уникнути можливих суперечностей мiж етичними i юридичними нормами, та потребує вдосконалення. Потрiбен i реальний механiзм контролю за дотриманням адвокатами норм професiйної етики та вiдповiдальностi за їх порушення, що забезпечило б гiдний piвень правової допомоги, яку надають адвокати.
Таким чином, змiст принципу додержання адвокатами норм професiйної етики поля гає в тому, що у зв'язку зi специфiкою своеї дiяльностi, кpiм законодавчих норм, вони задля забезпечення якiсного виконання своїх обов'язкiв у повному обсязi повиннi безумовно дотримуватися певних морально-етичних норм, вироблених згiдно з iснуючими традицiями, практикою та свiтовими юридичними стандартами.
Висновки
Органiзацiйне оформлення Української адвокатури фактично розпочалося зi створення у 1990 р. Спiлки адвокатiв України. Це адвокатське об'єднання є найбiльшим в Українi, тому заслуговуе на особливу увагу.
Громадська органiзацiя "Спiлка aдвокатів Укрaїни" (далi Спiлка) - добровiльна, професiйна, незалежна, самоврядна вса Українська органiзацiя aдвокатів Укрaїни.
Готуючись до складання апеляцiйної скарги (апеляції), адвокат повинен вивчити наявнi матерiали, переговорити з клieнтом, чиї iнтереси вiн представляє, за необхiдностi одержати додатковi докази, якi пiдкрiплюють його позицiю при оскарженнi, ще i ще раз з'ясувати судову практику та норми матерiального i процесуального права.
3ахисник повинен вiдшукати i подати суду тaкi факти, документи та показання, якi свiдчать на користь обвинуваченого, згрупувати їх i, не впадаючи у фальш, дати їм сприятливе для обвинуваченого тлумачення. Ще П. Сергеїч наголошував: «3розумiйте, що рiшення справи залежить не вiд вашоi думки, а вiд вашого захисту. Вiзьмiться за факти, тлумачте, пояснюйте присяжним пiдсудного».
3аслуговує на увагу питання про межi подання доказiв захисником. Ст. 48 КПК передбачає, що захисник використовує вci засоби захисту з метою з'ясування обставин, якi спростовують пiдозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримiнальну вiдповiдальнiсть пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Отже, вiн не вправi подавати докази, якi ускладнюють становище його пiдзахисного. Не повинен вiн висловлювати також позицiю, продиктовану його внутрiшнiм переконанням, якщо вона здатна погiршити становище обвинуваченого, пiдсудного. «Найважливiше правило захисту, - писав П. Сергеїч, - полягає в тому, щоб розумно обмежити свое завдання».
Кодекси професiйної поведiнки встановлюються вiдповiдними органами адвокатури або положеннями нацiонального права i звичаями, визнаними мiжнародними стандартами та нормами. Обвинувачення або порушення справи проти адвоката у зв'язку з його професiйною дiяльнiстю мають провадитись у рамках швидкої i справедливої процедури. Адвокату має бути надане право на справедливий розгляд, що включає можливiсть надання йому до помоги iншим адвокатом за його вибором. Дисциплiнарне провадження проти адвоката має бути вiднесене до вiдання без стороннix дисциплiнарних комiсiй, рiшення яких може бути оскаржене в судi. Усе дисциплiнарне провадження має здiйснюватися згiдно з кодексом професiйної поведiнки та iншими визнаними стандартами й етичними нормами адвокатської професiї вiдповiдно до зазначених Положень.
Література
1. Адвокатура України. Навчальний посібник. В.К, Шкарупа, О.В. Філонов, А.М. Титов, Ю.Я. Кінаш. - К.,2007р.
2. Баршевский М.Ю. Адвокатская этика. - 2-е изд. - М.,2000р.
3. Головацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі.Навчальний посібник. - К.,2003р.
4. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі.(Видання друге)-К.,2006.
5. Логінова С.М.Адвокатьсяка таємниця. теорія і практика.-Київ. 2002.
6. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 серп. 2008р. - К, 2008.
7. Кримiналъний кодекс Укрaiни: Прийнятий на сьомiй сесії Верховної Ради Укрaiни 5 квiтня 2001 р. i вступив у законну силу з 1.09.2001 р. - К, 2001.
8. Кримінально-виконавчий кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 1 трав.2008р.-Київ.2008.
9. Кримінально-процесуальний кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 20 жовт.2008р.-Київ.2008.
10. Цивільний процесуальний кодекс України: Чинне законодавство із змінами та допов. Станом на 1 лип.2008р.-Київ.2008.
Задачі
№1
До адвоката П. звернувся громадянин В. з проханням захищати його у суді, по звинуваченню за ст. 264 КК України. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Адвокат П. Відмовився захищати в суді звинуваченого посилаючись на Закон України «Про адвокатуру», що він не може захищати родичів, а громадянин В. є троюродним братом його першої дружини.
Чи вірно вчинив адвокат П.?
Вкажіть статтю на яку зперався адвокат П.?
Відповідь: Адвокат П. вчинив не вірно, бо згідноЗУ “Про адвокатуру” статті де шлось би про те, що адвокат не має права захищати своих родичів. За таких обставин громадянин В. міг би звернутися КДК зі каргою на дії адвоката, бо він ввів його в оману.
№2
Громадянин В. Звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії зї скаргою на кваліфікаційно-дисциплінарну комісію яка знаходиться за місцем його реєстрації на те, що йому було відмовлено у складанні іспиту до КДК через відсутність вищою юридичної освіти. Але Громадянин В. має стаж роботи в органах МВД три роки, диплом спеціаліста за фахом «Економіст», та диплом бакалавра за фахом «Правознавство», а також продовжує навчання на спеціаліста за фахом «Правознавство», то вважає що КДК не мала права йому відмовити.
Чи законна відмова КДК?
Обгрунтуйте відповідь.
Відповідь: відмова КДК законна. Згідно ст.2 ЗУ “Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України, або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої караїни.
№3
Адвокат Д. вчинив злочин передбачений п.1.,ст.19 КК України. Вбивство вчинене через необережність. Кримінальна справа знаховиться в органах дізнання. КДК закрила його адвокатську діяльність, і анульовала свідоцтво адвоката.
Чи законні дії КДК?
Обгрунтуйте відповідь.
Відповідь: Ні. Дії КДК були не законними, згідно ст. 17 ЗУ «Про адвокатуру» адвокатська діяльність може бути припинена КДК адвокатури, а видане анульоване у випадках:
Засудження адвоката за вчиненная злочину - після набирання вироком законної сили.
Обмеженням судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним.
№4
Адвокат З. був затриманий за підозрою у скоєнні злочину передбаченим п. 1., ст. 192. КК України, прокурором району. Адвокат З. оскаржив дії прокурора.
Чи законні дії прокурора?
Відповідь: Ні, прокурор району перевищів свої повноваженя.
Згідно: ст. 10 ЗУ «Про адвокатуру» Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена лише Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, області, міста Київа.
№5
На вимогу помічника адвоката, до слідчий відмовив надати матеріали по справі мотивуючи тим, що він може надати відомості по справі тільки особисто адвокату. Помічник адвоката оскаржив такі дії слідчого.
Чи законні дії слідчого?
Відповідь: Ні, дії слідчого були не законні. Згідно ст. 8 ЗУ “Про адвокатуру” помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуального впровадження останнього.
