Дуже важливим є питання правової оцінки розміщення будь-якого зображення на сторінці веб-сайту, тобто встановлення того, чи є це використанням твору. Посилаючись, по-перше, на ст. 441 Цивільного кодексу України, яка вказує, що використанням твору є "опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом і в будь-якій формі" можна зробити висновок, що розміщення будь-якого зображення на сторінці веб-сайту і є використанням твору в розумінні ст. 441 ЦК. Така ж норма щодо відтворення є і в ст.1 чинного закону України "Про авторське право та суміжні права", яка вказує, що відтворенням є "виготовлення одного або більше примірників твору, а також їх запис для тимчасового або постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер".
Таким чином, законодавство України чітко визначає, що розміщення зображення на веб-сайті - це вже є його відтворення. А тому суб'єкт авторського права має можливість відповідно до ч.1 ст.440 Цивільного кодексу України застосовувати свої майнові права інтелектуальної власності на твір, тобто "виключне право дозволяти використання твору і право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі - забороняти таке використання".
Використання фотографії на веб-сайті. У разі, якщо на фотографії зафіксований об'єкт, який не належить до об'єктів авторського, користувач належний укласти договір лише з особою, яка володіє винятковими правами на фотографію. Але разом з тим, на фотографіях нерідко фіксуються об'єкти, що охороняються також нормами авторського права, наприклад: твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, твори декоративно-прикладного мистецтва, твори архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва. Використовуючи такі твори, слід пам'ятати про те, що використання зазначених об'єктів авторських прав, як і використання фотографій, може здійснюватися тільки на підставі письмового дозволу автора (правовласника) та відповідно до ст.15 чинного закону України "Про авторське право та суміжні права". Інакше кажучи, користувачеві слід укладати договір не тільки з автором фотографій (правовласником), але і з автором (правовласником) охоронюваного авторським правом твору, який відтворюється на фотографії.
Треба зазначити, що в Інтернет з'являються і нові об'єкти авторського права, охорона яких за чинним законодавством, досить скрутна. Найважливіше питання - визначення правової природи основного компонента всесвітньої мережі - файлу HTML. Файл HTML втілює в собі відразу декілька об'єктів інтелектуальної власності. З точки зору внутрішньої структури - це комп'ютерна програма. Але з точки зору зовнішнього оформлення сторінка HTML може представляти собою літературний твір, твір художника, дизайнера і т.п. Жоден з існуючих способів охорони не враховує повною мірою специфіку HTML. Безперечно, виходом була б розробка особливого механізму охорони HTML сторінок і внесення відповідних змін до законодавства про інтелектуальну власність.
Незважаючи на відсутність спеціального регулювання, права автора сторінки HTML можуть бути в даний час захищені нормами авторського права. При бажанні, автор HTML файлу може зареєструвати свій HTML-файл у Державному підприємстві "Українське агентство з авторських і суміжних прав" (надалі - ДП УААСП) як комп'ютерну програму, тим самим, підтвердити своє авторство і пріоритет.
Більш складним є проблема використання так званих "Java applets" - програм, написаних мовою Ява (Джава), призначених для роботи в Інтернет. Якщо мова HTML досить примітивна, то мову "Java" повною мірою можна назвати повноцінною мовою програмування. Особливості функціонування програм, написаних мовою "Java" полягають у тому, що програма існує весь час як некомпільованний текст. При запуску через Інтернет програму, написану мовою "Java", користувач копіює на свій комп'ютер не тільки ту програму, яку він запускає, але і компонент, необхідний для компіляції і запуску виконуваної програми безпосередньо на комп'ютері користувача. Таким чином використовується відразу декілька програм, що охороняються авторським правом.
Купуючи звичайну програму, користувач не цікавиться, наскільки правомірно програміст використовував ту чи іншу мову програмування, і чи дотримані права автора компілятора, оскільки програма надходить в користувача у вигляді об'єктного коду. У випадку ж з програмами, написаними мовою "Java", і програма, і компілятор надходять користувачеві окремо один від одного, і компіляція програми для її запуску відбувається вже на комп'ютері користувача, причому компілятор - самостійна програма - залишається на комп'ютері користувача і може бути використане необмежену кількість разів з іншими програмами мовою Ява. Поки проблема використання компіляторів не стоїть гостро тільки з однієї причини - основний постачальник програмного забезпечення до Інтернет компанія "Майкрософт" надає своїм користувачам всі необхідні для роботи в Інтернет програми абсолютно безкоштовно. Проте ця ситуація може докорінно змінитися.
2. Правопорушення у мережі Інтернет: погляд на проблему збирання доказів
Основне питання проблеми захисту прав, порушених у Всесвітній Павутині, полягає не в тому, як кваліфікувати те чи інше правопорушення в Інтернет, а як довести факт його здійснення і залучити зловмисника до відповідальності. У цьому зв'язку можна виділити дві проблеми. Перша проблема - довести «КИМ ВЧИНЕНО», друга - «ЩО ВЧИНЕНО».
Завдання номер один - виявити правопорушника. Складність її вирішення багато в чому залежить від способу вчинення дій за допомогою Інтернет, які за законодавством можуть розглядатися як порушення чиїхось прав або законних інтересів.
Наступна проблема - збір доказів, достатніх для вирішення спору.
3. Реєстрація авторського права
Реєстрація авторського права відбувається шляхом подачі Заявки на реєстрацію об'єкта авторського права.
Документи для реєстрації авторського права необхідні наступні:
- Довіреність встановленого зразка на Кондратюка І. В., який буде представляти ваші інтереси з реєстрації об'єкта авторського права;
- Заява українською мовою, яка складається у формі, затвердженою Державним департаментом інтелектуальної власності (заповнюється нашим Агентством);
- Примірник твору (опублікованого чи неопублікованого) у друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії;
- Документи, що свідчать про факт і дату публікації твору;
- Документ про оплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір (готується нашим Агентством);
- Документ про оплату державного мита за видачу свідоцтва (готується нашим Агентством). Зазначений документ подається до Державного департаменту інтелектуальної власності після отримання нами Рішення про реєстрацію авторського права;
- Документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);
- Для реєстрації авторського права ми здійснюємо всі необхідні дії:
Консультації автора про реєстрацію об'єкта авторського права;
Правильне заповнення Заявки на реєстрацію об'єкта авторського права;
- Оплату зборів і зборів за реєстрацію об'єкта авторського права;
- Правильне оформлення всіх документів, які додаються до Заявки;
- Отримання Рішення про реєстрацію авторського права;
- Отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права;
- Відправку автору Рішення про реєстрацію і Свідоцтва про реєстрацію авторського права;
Висновки
Погляд у майбутнє.
Як правило, порушення майнових авторських прав в Інтернеті можна пов'язати з неможливістю укласти договір з кожним автором чи правовласником, чиї твори використовуються. З даною проблемою суспільство зіткнулося не тільки з появою цифрових технологій (Інтернету), а набагато раніше. Наприклад, при виникненні телебачення і радіомовлення, де також масово використовуються об'єкти авторського права. Єдиним вирішенням цього питання, як в одному, так і в іншому випадку є інститут колективного управління правами допомогою створення організацій по колективному управлінню майновими правами авторів. Основна діяльність таких організацій - видача ліцензій на використання творів і (або) об'єктів суміжних прав і розподіл між авторами (правовласниками) зібраного за видачу таких ліцензій винагороди. При цьому необхідно відзначити, що дана ліцензія дозволяє використовувати всі оприлюднені твори і надається від імені всіх правовласників, включаючи і тих, які не передали організацій повноважень.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про авторське право та суміжні права» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 11 липня 2001 р. // Голос України. - 16 серпня 2001 року. - № 146. - ст. 9.
2. В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. -К.: Юрінком Інтер, 2004. - 512 с.
3. Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: зб. наук. статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - 424 с.
4. Іванов В. Правове регулювання Інтернет. Деякі аспекти // СВіП. - № 3, 2002. - С.21-27.
5. Калятин В.О. Право в сфере Сети. - М.: Норма, 2004. - 480 с.
6. Пастухов О.М. Авторське право в Інтернеті. - К.: Школа, 2004. - 144 с
Страницы: 1, 2
