На здобуття премії не висуваються праці, за які їх виконавців уже було удостоєно державних нагород України.
Відповідно до п. 5 Положення, у конкурсі праць на здобуття премії можуть брати участь наукові працівники, докторанти, аспіранти, стажисти-дослідники та інженерно-технічні працівники установ, організацій, підприємств Національної академії наук України, галузевих академій наук, державних наукових установ та вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації як індивідуально, так і у складі колективу претендентів.
Колектив претендентів, праця якого висувається на здобуття премії, не може перевищувати чотирьох осіб. При цьому кожен із претендентів повинен бути безпосереднім учасником виконання роботи і кожному з претендентів повинен належати значний творчий внесок.
Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які виконували лише адміністративні, консультаційні чи організаційні функції. До складу колективу претендентів, праця якого висувається на здобуття премії, не включаються особи, удостоєні за цю працю державної нагороди, включені у поточному році до іншого колективу претендентів, праця якого висувається на здобуття цієї премії або Державної премії України. Вік осіб, які претендують на здобуття премії, не може перевищувати 35 років на час висунення праці. Премії повторно не присуджуються.
Відповідно до п. 6 Положення, праці, висунуті на здобуття премії, приймаються Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки щороку до 1 березня.
2.4 Порядок проведення кандидатських іспитів
Відповідно до п. 67 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, кандидатські іспити є складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових кадрів. Проводяться з метою встановлення глибини професійних знань, наукового і культурного кругозору здобувача наукового ступеня кандидата наук, підготовленості його до самостійної науково-дослідної діяльності. Складання кандидатських іспитів здобувачами є обов'язковим для присудження їм наукового ступеня кандидата наук.
Відповідно до п. 68 того ж Положення, кандидатські іспити складаються з філософії, іноземної мови і спеціальності. Кандидатський іспит з іноземної мови може складатися з англійської, німецької, іспанської, італійської, французької мов. Якщо для написання дисертації потрібні знання іншої іноземної мови, керівник вищого навчального закладу, наукової установи може дозволити складання кандидатського іспиту з цієї мови.
Кандидатські іспити із спеціальності складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації та в наукових установах, у яких відкрита аспірантура або є спеціалізована вчена рада з відповідної наукової спеціальності. Кандидатські іспити із спеціальності приймаються за програмами, що складаються з двох частин: типової програми, затвердженої Міносвіти, і додаткової програми, що розробляється відповідною кафедрою, відділом, лабораторією. Додаткова програма кандидатського іспиту із спеціальності повинна включати нові розділи відповідно: наукової спеціальності і питання, пов'язані з напрямом досліджень здобувача, а також враховувати останні досягнення у відповідній галузі науки: найновішу наукову літературу. За рішенням приймальної комісії кандидатський іспит із спеціальності, залежно від обсягу матеріалу, може проводитися двома етапами з виставленням загальної оцінки. (п. 70 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).
Кандидатські іспити з філософії складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри філософії або суспільних наук (за наявності в штаті не менше одного доктора філософських наук), Центрі гуманітарної освіти Національної академії наук та його відділеннях, Національному інституті стратегічних досліджень, Інституті законодавства Верховної Ради України. Кандидатські іспити з філософії приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти. (п. 71 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).
Кандидатські іспити з іноземної мови складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри іноземних мов, у Центрі наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної академії наук та його відділеннях, Інституті законодавства Верховної Ради України. Кандидатські іспити з іноземної мови приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти. (п. 72 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів). [4; 46]
3. Порядок проведення публічного захисту дисертації та присвоєння наукового ступеню
Згідно ст. 31 ч. 2. ЗУ Про освіту [2], наукові ступені кандидата наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №423 із доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1197 затверджений Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. [5, 42]
Згідно з цим Порядком здійснюється присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. (п. 1 Порядку присудження наукових ступенів).
Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук, а також присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника належать до компетенції ВАК. (п. 2 Порядку присудження наукових ступенів).
На компетенції ВАК зупинимось докладніше. Розглянемо положення, що мають відношення до присвоєння наукового ступеня кандидата наук.
Статтею 19 Закону України «Про вищу освіту» визначені повноваження Вищої атестаційної комісії України:
1. Вища атестаційна комісія України забезпечує виконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
– формує мережу спеціалізованих вчених рад та контролює їх діяльність;
– формує нормативні та методичні засади діяльності спеціалізованих вчених рад;
– розробляє і затверджує вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника та встановлює критерії атестації наукових кадрів вищої кваліфікації;
– забезпечує єдність вимог до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають науковий ступінь кандидата або доктора наук і вчене звання старшого наукового співробітника;
– формує мережу експертних рад;
– проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;
– затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і рішення вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також скасовує їх у разі невиконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
– вирішує в установленому порядку питання переатестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, позбавлення наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника, оформлення й видачі дипломів і атестатів, а також розглядає апеляції;
– здійснює співробітництво з державними органами інших країн з питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комісії України;
– вирішує в установленому порядку питання документів про присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;
– здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Акти Вищої атестаційної комісії України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ, в системі яких створено спеціалізовані вчені ради по присудженню наукових ступенів кандидата і доктора наук та діють вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради, що приймають рішення про
присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. [3]
Статтею 13 ЗУ «Про освіту» також встановлені повноваження Вищої атестаційної комісії України. Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника. Положення про Вищу атестаційну комісію України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Також є чинне Положення про Вищу атестаційну комісію України, яке затверджено Указом Президента України від 25 лютого 1999 року №216/99. За п. 1 Положення про ВАК, Вища атестаційна комісія України (ВАК України) є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
ВАК України реалізовує державну політику у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. Пункт 3 Положення: наукові ступені кандидата наук присуджуються, присвоюється особам, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки. Пункт 7 Положення про ВАК: наукові ступені кандидата наук присуджують за результатами прилюдного захисту дисертацій спеціалізовані вчені ради. ВАК проводить експертизу дисертаційних робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу дипломів кандидата наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку президії ВАК. [6; 44]
3.1 Вимоги до кандидатської дисертації, яка виноситься на захист
Взагалі, дисертація це кваліфікаційна робота на присудження наукового ступеню чи кваліфікації магістра. [31].
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої становить 4,5–7, а для суспільних і гуманітарних наук – 6,5–9 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки; подається до захисту лише за однією спеціальністю (п. 13 Порядку присудження наукових ступенів). [6; 41]
3.1.1 Публікації за темою дисертації
3а п. 14 Порядку присудження наукових ступенів: основні наукові результати дисертації повинні відображати особистий внесок здобувача в їх досягнення та обов’язково бути опубліковані ним у формі наукових монографій, посібників (для дисертацій з педагогічних наук) чи статей у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України або інших держав. Перелік наукових фахових видань України затверджує ВАК. Повна його назва: Перелік наукових фахових видань України, де можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Він неодноразово затверджувався постановами Президії ВАК: останній раз від 01.07.2010 р. №1–05/5. [14; 44]
До опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації, належать дипломи на відкриття; патенти і авторські свідоцтва на винаходи, державні стандарти, промислові зразки, алгоритми та програми, що пройшли експертизу на новизну; рукописи праць, депонованих в установах державної системи науково-технічної інформації та анотованих у наукових журналах; брошури, препринти; технологічні частини проектів на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств; інформаційні карти на нові матеріали, що внесені до державного банку даних; друковані тези, доповіді та інші матеріали наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада. Мінімальну кількість та обсяг публікацій, які розкривають основний зміст дисертацій, визначає ВАК. Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо обов’язкова. п. 14 Порядку присудження … [6, 44]. Існує Наказ ВАКу України від 04 квітня 2000 р. №178 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та про їх апробацію». Зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.07.2000 за №431 / 4652 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом ВАК України від 07.04.2004 №211 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 07.05.2004 за №580 / 9179. [17, 44]
