Злочинці вдаються до пошуку нових шляхів легалізації транспортних засобів, про що може свідчити той факт, що за останній рік жодного транспортного засобу не надходило до Донецького НДІСЕ на комплексне трасологічно- автомобільно-товарознавче дослідження.
Наведене історичне узагальнення показує, що судово-експертні установи йшли позаду «винаходів» злочинців, які «вдосконалювали» свої методи приховування незаконного обігу транспортних засобів, унаслідок чого певні періоди часу, поки розроблялись та впроваджувались необхідні експертні методики, обіг автомобілів у країні недостатньо контролювався правоохоронними органами.
На даний час, в судово-експертних установах, на підставі узагальнення накопиченого досвіду, створена повна еталонна модель «Легковий автомобіль», яку можна представити у вигляді матриці (Еmn). Якщо порівняти моделі наданих об’єктів, які досліджувались на історичних етапах 1 – 4, то можна бачити, що комплекс ознак злочину, який складає матрицю (Kmn), постійно поширювався, а комплекс ознак (Pmn) – відповідно, зменшувався. На даний час «недоторканими» з боку суб’єктів злочинної діяльності залишились ознаки заводського маркування болтів кріплення основних агрегатів автомобіля до кузова, а також кріплення заводської номерної таблички та укритих номенклатурних позначок [70]. Екстраполюючи процес зміни матриць (Kmn) і (Pmn), можна бачити, що злочинці, наприклад, здійснюючи незаконне перетинання автомобілями митного кордону держави, у недалекому майбутньому стануть вдаватися до навмисного знищення заводського маркування болтів кріплення основних агрегатів до кузова, знищення чи фальсифікації заводської номерної таблички, видалення укритих номенклатурних позначок. Про те, що такий спосіб приховування незаконних дій з автомобілями вже реалізується, опосередковано свідчить той факт, що за останній час не надходило замовлень від правоохоронних органів на таке дослідження транспортних засобів до державних судово-експертних установ, тоді як за попередній період таких досліджень було проведено порівняно багато [70].
На підставі узагальнення експертної практики можна зробити прогноз: факт незаконного обігу транспортних засобів злочинці можуть приховувати знищенням заводського маркування кріплення основних агрегатів до кузова. Виходячи з цього, з метою викриття ознак злочинів, державні судово-експертні установи в своїй профілактичній роботі повинні вже зараз застосовувати комплексний підхід на основі експертних технологій для встановлення ознак таких злочинів, зокрема, поглибленням дослідження документів, які супроводжують транспортні засоби.
Аналізуючи природу ознак комплексу (Pmn) моделі «Легковий автомобіль» можна бачити, що поза межами можливостей злочинців знищувати чи перекручувати ознаки об’єкту експертного дослідження залишаються ознаки автомобільно-товарознавчі, а саме зміст позначок ідентифікаційних номерів транспортних засобів, року випуску транспортного засобу, різних технологічних номерів, які виробник надає вузлам та агрегатам у процесі зборки автомобіля. Інформацію про ці позначки експерти отримують через мережу ІНТЕРНЕТ безпосередньо від виробника, і такі відомості складають найбільш захищений від впливу події злочину комплекс ознак в еталонній моделі (Еmn) [70]. Однак, на даний час існує технічна проблема доступу експертів через ІНТЕРНЕТ до інформаційних масивів виробників автомобілів; також виникають нормативно-правові питання використання таких даних у висновку експерта (спеціаліста) .
Якщо застосувати запропоновану систему експертного прогнозування та викриття нових ознак злочинів до ситуації, яка склалась на історичному етапі, то можна бачити, що побудова моделей (Еmn) та (Rmn) одразу надає можливостей прогнозування впливу в процесі вчинення злочину на транспортні засоби як на носії криміналістичної інформації, з метою приховування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом автомобілів. Упровадження експертної технології, яка пропонується, дозволить уникнути зайвих етапів у боротьбі зі злочинністю, шляхом експертного прогнозування нових напрямів злочинів.
Цей висновок може бути підтвердженим багатьма іншими прикладами експертного вивчення різного типу матеріальних носіїв криміналістичної інформації. Так, аналізуючи експертну практику дослідження документів, які перебувають в офіційному документообігу, можна бачити, що із всіх реквізитів документу найбільш захищеними від впливу з боку злочинців до недавнього часу залишалися відтиск печатки та підпис уповноваженої особи. Злочинці вдавалися до різних способів підробки відтиску печатки та підпису, в тому числі з використанням комп’ютерних засобів малої поліграфії, що викривалось експертами застосуванням надійних спеціальних експертних методів [70]. Однак, на сучасному етапі, з упровадженням у поліграфічну практику фотополімерних матеріалів, підробка печаток будь-якої складності не викликає труднощів, а експертні засоби встановлення таких підробок стають не ефективними. В процесі проведеного профілактичного дослідження за експертними технологіями були побудовані моделі (Еmn) та (Rmn) для бланкових документів типу господарчих договорів, які піддалися підробці. Аналіз сукупності ознак (Pmn) дозволяє скласти експертну рекомендацію щодо недоцільності застосування відтиску печатки в офіційному документообігу як посвідчуючого реквізиту документу. На сучасному етапі розвитку спеціальної експертної техніки, для захисту документів достатньо використовувати тільки особистий підпис службової особи, як це прийнято в деяких інших країнах Європи [70].
Узагальнення практики державних судово-експертних установ із судово-технічної експертизи документів, окремі реквізити яких вносяться зарубіжними партнерами, показує ефективність використання мережі ІНТЕРНЕТ з метою встановлення справжності таких реквізитів. Аналіз моделей еталонних та моделей досліджуваних документів, які представлені відповідними матрицями, дозволяє встановити серед усіх ознаку, найбільш захищену від впливу події злочину: «зміст реєстраційних позначок документів». Звідси випливає новий експертний засіб встановлення справжності документів – перевірка через ІНТЕРНЕТ реквізитів документу за адресами сторін, що його уклали. Практика участі державних судово-експертних установ у профілактичній роботі правоохоронних органів з протидії розповсюдженню підроблених документів визначає доцільність упровадження автоматизованого експертного обліку документів, які циркулюють в офіційному документообігу. Наведений приклад показує нагальність розробки й упровадження в експертну практику технології доступу експерта до інформаційних банків виробників об’єктів таких типів, що піддаються злочинному впливу [70].
В іншому випадку, до судово-експертної установи надійшла від правоохоронного органу постанова про дослідження партії короткоствольної стрілецької зброї з метою встановлення, чи належить вона до «спортивної», з приводу ввезення в країну партії пістолетів та револьверів, які по документах проходили як «для спортивних змагань». Експертний аналіз ознак наданих об’єктів показав відсутність експертних засобів установлення ознак спортивної вогнепальної зброї, внаслідок чого експерти відмовились від вирішення поставлених питань.
Цей приклад свідчить, що в даному випадку злочинці йдуть попереду експертної науки та практики, намагаючись використати щілини в системі експертної профілактики злочинів, де державні судово-експертні установи ще не зробили надійну заставу [70].
Скоріше впровадження запропонованої системи експертної профілактики злочинів потребує виконання заходів нормативно-правового, організаційно-методичного та практичного характеру, які можуть бути представленими такими завданнями.
1. Вдосконалити науково-методичне забезпечення:
· для державних судово-експертних установ упровадити загальнодержавну наукову роботу з розробки експертних технологій дослідження типових носіїв криміналістичної інформації, в рамках якої провести аналіз та узагальнення експертної практики з метою вибору типів об’єктів, які на даний час піддаються злочинному впливу та розробки профілактичних рекомендації з їхнього захисту;
· розробити та впровадити систему нормативних й методичних документів з порядку взаємодії державних судово-експертних установ з правоохоронними органами, а також з підприємствами, установами, організаціями (окремо – з виробниками об’єктів, таких, які піддаються злочинному впливу) в процесі встановлення ознак злочинів;
· для правоохоронних органів – удосконалити нормативне забезпечення щодо процесу залучення державних судово-експертних установ до встановлення ознак злочинів та їх прогнозування, шляхом дослідження матеріальних носіїв криміналістичної інформації застосуванням експертних технологій, а також щодо порядку використання результатів цих досліджень як підстав до заведення оперативно-розшукової чи порушення кримінальної справи.
2. Вжити організаційних заходів: виокремити в державних судово-експертних установах підрозділи, які б займалися дослідженням типових матеріальних носіїв криміналістичної інформації за експертними технологіями, а також накопиченням інформаційних масивів про ознаки об’єктів експертного дослідження, які піддалися злочинному впливу.
3. Покласти на державні судово-експертні установи завдання з інформування правоохоронних органів про результати узагальнення експертної практики з дослідження типових матеріальних носіїв криміналістичної інформації, яке проводилось з метою встановлення ознак та прогнозування злочинів.
Реалізація наданих пропозицій з упровадження системи експертної профілактики злочинів сприятиме активізації накопиченого потенціалу державних судово-експертних установ та спрямуванню його на прогнозування та профілактику злочинів.
4. Експертна профілактика в судових пожежно-технічних дослідженнях
Одним з найважливіших завдань при судовому розгляді справ про пожежі і техногенні вибухи, разом зі встановленням їх механізму і технічної причини, є встановлення фактів порушень вимог нормативних і нормативно-технічних актів, а також причинно-наслідкового зв'язку між допущеними порушеннями і наслідками, які настали. У зв'язку з цим, основними завданнями судової пожежно-технічної і судової вибухово-технологічної експертиз (СПТЕ і СВТЕ) є [73,c.1]:
1.Встановлення технічної причини пожеж і техногенних вибухів, тобто встановлення природи і умов виникнення початкового імпульсу (джерела загоряння).
2. Встановлення порушень вимог нормативно-технічного характеру, які містяться в законодавчих і підзаконних нормативних актах: Будівельних нормах і правилах (БНіПах); Державних і Галузевих стандартах ; Правилах пожежної безпеки (ППБ), нормах пожежної безпеки (НПБ), відомчих інструкціях і ін.
3.Встановлення порушень, допущених на стадії розробки нормативно-технічної документації (НТД).
4.Встановлення організаційно-технічної причини пожеж і техногенних вибухів (ТВ), тобто встановлення причинно-наслідкового зв'язку між технічною причиною ТВ, наслідками ТВ і порушеннями нормативно-технічних вимог законодавчих і підзаконних актів, які настали, розпоряджень нормативно-технічної документації, а так само порушень допущених при розробці цієї документації.
5. Розробка профілактичних рекомендацій по запобіганню пожежам і вибухам або рекомендаціям по обмеженню їх наслідків [73,c.2].
До профілактичних рекомендацій можна віднести рекомендації щодо:
1. Фактичних обставин , які сприяли виникненню займання;
