Одним із напрямків удосконалення аудиторського контролю в Україні є прискорення розробки якісної цілісної системи національних стандартів аудиту, базою для створення якої можуть бути 29 міжнародних нормативів аудиту та супутніх робіт. Крім того, важливим є впровадження положень Закону України „Про аудиторську діяльність” (дія якого призупинена) в практику роботи недержавного сектора економіки, а саме проведення обов’язкової аудиторської перевірки на недержавних підприємствах. [10]
Для України, яка стала на шлях побудови правової демократичної держави з ринковою економікою, з метою недопущення паралелізму та дублювання в діяльності контролюючих органів усіх рівнів особливої актуальності набуває розвиток інформаційної бази у сфері здійснення контролю. Саме про створення інформаційної бази державного фінансового контролю йдеться й в Указі Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи”. І саме ця інформаційна база має відіграти значну роль у підвищенні ефективності державного фінансового контролю.
Також удосконалення контролю на сучасному етапі потрібно здійснювати згідно з державною програмою створення електронних систем контролю і управління товарним і грошовим обігом на 1994-2000 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів України „Про впровадження електронних систем контролю та управління товарним і грошовим обігом”. Основне призначення даної програми – створити електронний обмін інформацією між державними контролюючими органами (Державною податковою службою, ГоловКРУ України та іншими) і правоохоронними органами. На підставі зазначеної програми потрібно створити можливість для розвитку і санкціонованого доступу до інформації багаторівневої автоматизованої системи управління фінансовими і матеріальними потоками держави (облік, аналіз, прогнозування, прийняття рішень) і на цій основі забезпечити раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів, а також стабільне і в повному обсязі надходження коштів до державного бюджету з усіх галузей народного господарства.
Створення в Україні такої системи електронного контролю забезпечить значний економічний ефект ще й завдяки скороченню витрат часу кваліфікованих працівників, сприятиме підвищенню якості роботи контрольних служб. [7]
Таким чином, можна дійти висновку про те, що реалізація зазначених напрямів надасть змогу реформувати в Україні систему державного фінансового контролю, підвищити його роль у забезпеченні фінансової дисципліни на сучасному етапі розвитку нашої держави. Адже фінансовий контроль стає засобом подолання кризових явищ, стабілізації та зростання національного доходу за умови, коли подальший його розвиток відбувається, спираючись на дійсні потреби в його застосуванні, коли його реформування буде здійснюватися правильно та доцільно.
Фінансовий контроль будь-якої держави світу має дуже важливе значення для розвитку демократії в ринкових умовах, його ефективність є свідченням високого розвитку економіки країни.
ВИСНОВКИ.
Фінансовий контроль держави – одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень – на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Від ефективності державного фінансового контролю залежить економічне і не меншою мірою політичне благополуччя нації.
Безумовно, коли Україна стоїть на шляху ринкових відносин, не можна недооцінювати роль фінансового контролю держави, яка полягає в забезпеченні фінансової дисципліни. Необхідно пам’ятати, що фінансовий контроль – це один із способів наповнення державного бюджету, що є важливим для такої країни як наша. Це також інструмент боротьби зі злочинами у сфері фінансових відносин, спосіб збереження державного майна і коштів, що особливо актуально останнім часом в Україні. Крім того, ефективність здійснення контрольних функцій є чинником підвищення авторитету держави у світовому співтоваристві
В результаті проведених досліджень по даній курсовій роботі можна зробити наступні висновки:
1. Фінансовий контроль держави посідає одне з основних місць серед елементів фінансового управління і є важливим за умов перехідної економіки, тобто в Україні, він забезпечує дисципліну в фінансовій сфері, є гарантом суверенітету держави, її цілісності та економічного процвітання.
2. Неоднозначність трактування поняття фінансового контролю є наслідком багаторічної історії розвитку України як держави, а також незавершеністю правової бази, тобто відсутністю відповідного закону.
3. Наближена до ринкової економіки система державного фінансового контролю в нашій країні в основному склалася і охоплює як нормативно-правову базу, так і органи, що здійснюють фінансовий контроль, форми й методи контролю. Класифікація в організаційному плані дала уявлення про масштаби здійснення контролю, про його рівень значущості та корисності.
4. Вивчення світового досвіду організації фінансового контролю є важливим у зв’язку з реформуванням даної галузі в Україні, а також є свідченням необхідності впровадження ефективного фінансового контролю. У зарубіжних країнах чітко розмежовуються дві форми фінансового контролю – державний та незалежний.
5. Аналіз стану фінансового контролю в Україні дозволив виявити ряд проблем у цій сфері, що спричиняють динамічний ріст кількості фінансових порушень у державі з кожним роком:
Ø Методологічна проблема – недостатня з’ясованість природи зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю.
Ø Відсутність функції незалежного контролю та аудиту дохідної частини бюджетів України.
Ø Відсутність належного державного фінансового контролю за використанням державної та комунальної власності.
Ø Відсутність зовнішнього, незалежного державного контролю за фінансовими ресурсами місцевих органів влади і самоврядування.
Ø Втрата державою контролю за економічною діяльністю підприємств державного сектору і фінансів комунальних підприємств або підприємств, що мають частку державного майна.
Ø Відсутність системи здійснення контролю за використанням державних коштів.
Ø Низька заробітна плата, оплата відряджень та умови праці, що спричиняють недостатньо високий рівень кваліфікації працівників органів контролю.
Основними проблемами можна визначити: відсутність незалежного контролю за різними сферами використання фінансових ресурсів у державі, а також дублювання органами управління контрольних функцій.
6. Для підвищення ролі фінансового контролю в Україні, вирішення основних проблем у державі, що пов’язані з цим питанням необхідно реформування системи фінансового контролю шляхом таких основних напрямів:
Ø Прийняття Закону України „Про фінансовий контроль”.
Ø Створення необхідних умов для здійснення незалежного контролю за використанням фінансових ресурсів у державі.
Ø Впровадження нової інформаційної системи, яка б забезпечила обмін необхідною інформацією між контрольними органами у державі.
Ø Вирішити на законодавчому рівні питання, пов’язані з матеріальним забезпеченням працівників контролюючих органів.
Ø Посилити вимоги до контролю за власністю держави, аналогічним основам державного контролю у сфері фінансів тощо.
Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії удосконалення, яка повинна відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Реформування контрольних функцій держави та досягнення їх ефективності дасть імпульс українській економіці для підвищення матеріального благополуччя усього народу України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 р. №3125-ХП // Голос України – 1993. – № 16.
2. Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993 р.
3. Про Державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993 р. № 3813 – ХІІ.
4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1997. – 383 с.
5. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 416 с.
6. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навчальний посібник. – Київ: Наукова думка, 1997, с.302 .
7. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія – Київ: Ельга, Ніка-центр, 2002. – с.320.
8. Кириленко О.П. Фінанси: навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 1998. – 163 с.
9. Фінансове право: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів.// За ред. Воронової Л.К. – Київ: Вентурі, 1998.- 384 с.
10. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов. // под ред Дробозиной Л.А., - Москва: ЮНИТИ, 1997, с.479
11. Бречко О.В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими ресурсами регіону. //Фінанси України – 2002 - №9 - с.150.
12. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення. //Фінанси України - 1998 - №1 - с.47.
13. Каленський М.М. Удосконалення фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів. // Фінанси України – 2001 - №5 - с.65.
14. Калюга Є.В. Сучасний стан відомчого контролю та шляхи його реформування. // Вісник податкової служби України – 2002 - №20 - с.43.
15. Ковалюк О.М. Роль контролю у фінансовому механізмі економіки. // Фінанси України – 2002 - №7 - с.151.
16. Мельничук В.Г. Фінансовий контроль в системі державного управління. // Банківська справа – 2002 - №2 - с.26.
17. Стефанюк І.Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах ринку. //Фінанси України – 1999 - №8 - с.76.
18. Стефанюк І.Б. Фінансовий контроль: визначення поняття і системи // Економіка. Фінанси. Право. – 2001 - №7 - с.3.
19. Фещенко Л. Функціональна структура системи державного фінансового контролю в Україні. // Банківська справа – 2001 - №1 - с.12.
20. Шевчук В.О. Становлення та розвиток системи державного фінансового контролю в Україні. // Фінанси України – 1997 - №11 - с.19.
21. Шевчук В.О. Макроекономічний контроль фінансового та банківського секторів національного господарства України. // Вісник НБУ – 1999 - №5 - с.15.
22. Юргелевич С.В. Система державного фінансового контролю. // Фінанси України – 2002 - №4 - с.138.
ДОДАТОК А. [9]
ДОДАТОК Б. [7]
