Процедура призначення членів Кабінету Міністрів України визначена в статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України". В ній сказано, що члени Кабінету Міністрів України, крім Міністра оборони України і Міністра закордонних справ України, призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, яке вноситься не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання пропозиції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України щодо кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України. Пропозиції щодо кандидатур для призначення на посади членів Кабінету Міністрів України вносить коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України, а щодо Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України - Президент України. Подання про призначення на посаду інших членів Кабінету Міністрів України вносить Прем'єр-міністр України.
У разі невнесення Президентом України до Верховної Ради України кандидатур на посади Міністра оборони України чи Міністра закордонних справ України у зазначений строк, подання про призначення на відповідні посади вносить до Верховної Ради України коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України, рішення про що приймається на загальних зборах коаліції та підписується керівниками депутатських фракцій, що входять до складу коаліції, та оголошуються на пленарному засіданні особою, уповноваженою рішенням коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Подання про призначення членів Кабінету Міністрів України вносяться разом з відомостями про: освіту; фах; трудову діяльність і найсуттєвіші факти біографії; декларацію про доходи; участь у керівному органі чи наглядовій раді підприємств чи організацій, які мають на меті отримання прибутку. Також подання під час його формування можуть вноситися як списком, так і окремо на кожного члена Кабінету Міністрів України.
На кожну посаду пропонується одна кандидатура. Верховна Рада України розглядає подання та призначає на посаду членів Кабінету Міністрів України. У разі відхилення (не прийняття рішення про призначення) Верховною Радою України кандидатури на посаду члена Кабінету Міністрів України у семиденний строк вноситься подання кандидатури на зазначену посаду. Призначення на вакантну посаду члена Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) здійснюється в порядку, встановленому частинами 1, 2, 3, 4, 6 і 7 статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".
Члени Кабінету Міністрів України перед вступом на посаду на пленарному засіданні Верховної Ради України складають присягу, яку зачитує Прем'єр-міністр України, її текст підписує кожен член Кабінету Міністрів України. Підписаний текст присяги зберігається в особовій справі члена Кабінету Міністрів України. Відмова члена від складення присяги призводить до його звільнення з посади Верховною Радою України. Кабінет Міністрів України набуває повноважень після складення присяги не менш як двома третинами його членів.
Постанова Верховної Ради України про призначення членів Кабінету Міністрів України та припинення повноважень Кабінету Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України, або відставку якого прийнято Верховною Радою України, приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Члени Кабінету Міністрів України, призначені на вакантні посади, набувають повноважень з моменту складення ними присяги та підписання її тексту.
Кабінет Міністрів України не пізніше ніж у тридцятиденний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів України, в якій визначається стратегія його діяльності. Програма діяльності Кабінету Міністрів України обговорюється в комітетах Верховної Ради України та депутатських фракціях, а потім її особисто представляє Прем'єр-міністр України на пленарному засіданні Верховної Ради України та відповідає на запитання народних депутатів України.
Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів України можливість доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України з урахуванням пропозицій і зауважень, висловлених під час її обговорення в комітетах, депутатських фракціях та на пленарному засіданні Верховної Ради України. Програма діяльності Кабінету Міністрів України вважається схваленою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення про схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України приймається у вигляді Постанови Верховної Ради України.
Організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання, які скликаються Прем'єр-міністром України і вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України, якщо ж міністр не має змоги взяти участь у засіданні, з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра. Кабінет Міністрів України за пропозиціями членів Кабінету Міністрів України визначає інших осіб, які мають право брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу. На засіданнях Кабінету Міністрів України головує Прем'єр-міністр України, а в разі його відсутності - Перший віце-прем'єр-міністр України. Порядок денний засідання затверджує Кабінет Міністрів України. Засідання Уряду стенографується, його рішення оформлюється протоколом, який є офіційним документом і має конфіденційний характер. Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Регламентом Кабінету Міністрів України.
Для забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, проектів концепцій, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, утворюються урядові комітети. Порядок організації роботи урядових комітетів визначається Регламентом Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати постійні, тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, до участі у роботі яких можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою. Їх завдання, склад та організацію роботи визначає Кабінет Міністрів України.
В Регламенті Кабінету Міністрів України визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Уряду здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів, який очолює Міністр КМУ. Секретаріат забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України, урядових комітетів та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України, урядовими комітетами. Міністр Кабінету Міністрів України має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є підставою для звільнення з посад державних службовців, інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, крім державних службовців апарату Прем'єр-міністра України, патронатних служб Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство.
Структура Секретаріату Уряду затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра КМУ. Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
2.2 Компетенція та повноваження Кабінету Міністрів
Компетенція - це сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав та обов’язків посадової особи, державного або громадського органу. Компетенція залежить від завдань, які покладені на посадову особу, державний чи громадський орган, виду органу в механізмі держави, а також від взаємовідносин з іншими органами[8].
Відповідно до визначених завдань в статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є органом загальної компетенції. Уряд в межах своєї компетенції здійснює численні функції та повноваження, а також відповідно до статті 117 Конституції України видає постанови та розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
У статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" зазначено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. А також Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Уряд здійснює свої повноваження у різноманітних сферах, зокрема таких, як:
· у сфері економіки та фінансів, наприклад, забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України та інші;
· у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів та соціальних гарантій; визначає порядок формування та використання фондів для науково-технічної діяльності тощо;
· сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина: забезпечує проведення державної правової політики; здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади; здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками та інше;
