Кількість громадян, яким безпідставно не виплачені повністю чи виплачені не у повному обсязі зазначені у ч.1 ст.175 виплати, для кваліфікації дій за ст.175 значення не має. На практиці може мати місце, наприклад, безпідставна невиплата взагалі заробітної плати частині працівників підприємства, її виплата не у повному обсязі іншій їх частині при виплаті у повному обсязі решті працівників.
Сума (розмір) безпідставно не виплачених виплат для кваліфікації дій керівника підприємства, установи, організації за ст.175 значення не має [8].
3. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину
Із суб’єктивної сторони злочин є умисним, вид умислу прямий.
Суб’єкт злочину спеціальний - керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, в обов’язки якого входить нарахування та виплата чи лише виплата зазначених у ч.1 ст.175 виплат. Суб’єктами злочину можуть бути керівники будь-якого підприємства, органів державної влади, працівники органів Пенсійного фонду, соціального захисту населення, а також підприємств поштового зв’язку, якими безпосередньо виплачуються громадянам пенсії та інші виплати.
Суб’єктами злочину можуть бути і керівники банківських установ та їх відділень, якими здійснюється безпосередня виплата заробітної плати та інших виплат працівникам окремих підприємств, установ, організацій за укладеними з ними договорами, в тому числі з використанням платіжних карток [10, 8].
Безпідставна невиплата заробітної плати громадянином-підприємцем особам, найману працю яких він використовує, а також громадянином, який уклав з працівником угоду про виконання певної роботи, є грубим порушенням ними угоди про працю, проте за наявності підстав, має кваліфікуватися за ст.175 КК України.
4. Кваліфіковані види складу злочину передбаченого ст. 175 КК України
Кваліфікованим видом складу злочину є безпідставна невиплата зазначених у ч.1 ст.175 виплат внаслідок нецільового використання коштів, призначених для їх виплати. Нецільове використання призначених для виплати коштів - це їх використання на інші цілі, пов’язані із забезпеченням діяльності підприємства, установи, організації: оплата зобов’язань за укладеними договорами, виконання податкових зобов’язань, придбання сировини, обладнання, транспортних засобів, меблів, іншого майна, оплата виконаних робіт (наприклад, за ремонт приміщення) чи наданих послуг тощо.
Нецільове використання бюджетних коштів, призначених для виплати зазначених у ч.1 ст.175 виплат, якщо їх сума в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але є меншою від трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене керівником підприємства, установи, організації, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, не потребує додаткової кваліфікації за ч.1 ст.210, оскільки склади злочинів, передбачені ч.1 ст.210 та ч.2 ст.175, якщо їх предметом є бюджетні кошти, співвідносяться між собою як загальний і спеціальний, а при такому виді конкуренції кримінально-правових норм має застосовуватись спеціальна норма (ч.2 ст.175). Якщо ж сума використаних не за цільовим призначенням бюджетних коштів, які мали бути використані на виплату зазначених у ст.175 виплат громадянам, в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то дії керівника підприємства, установи, організації повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів - за ч.2 ст.175 та ч.2 ст.210.
Частиною 3 ст.175 передбачено звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка до притягнення її до кримінальної відповідальності за безпідставну невиплату установленої законом виплати громадянам здійснила її виплату. При цьому законодавцем не обумовлюються мотиви і мета, якими керувалась особа, як підстави звільнення від відповідальності, тобто не має значення, за власною ініціативою (добровільно) чи внаслідок «тиску» (примусу) зі сторони інших осіб (звернення осіб, яким не виплачена заробітна плата чи інші виплати, з позовом до суду, вимога працівників контролюючих чи правозастосовчих органів тощо) здійснена виплата своєчасно безпідставно не виплачених встановлених законом виплат громадянам. Єдина підстава такого звільнення, передбачена ч.3 ст.175 - здійснення своєчасно безпідставно не виплачених встановлених законом виплат до моменту притягнення такої особи до кримінальної відповідальності, яким вважається момент пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину (див. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням МВС щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст.80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп/99) [8].
5. Удосконалення кримінальної відповідальності невиплати заробітної плати, стипендії пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК України)
Чинна редакція частини першої статті 175 КК України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат іноземцям або особам без громадянства (з урахуванням змін від 19.02.2009 р.) має певні недоліки. Так, з редакції цієї статті випливає, що під охорону кримінального закону підпадають лише громадяни України.
Крім того, чинна редакція диспозиції частини першої статті 175 КК України передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, за безпідставну невиплату заробітної плати. Пропонуємо конкретизувати цю частину статті та зазначити, що відповідальність наставатиме за повну безпідставну невиплату заробітної плати, оскільки на практиці до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений частиною першою статті 175 КК України, притягуються і особи, визнані винними у невиплаті заробітної плати в повному обсязі, тобто у разі її часткової виплати. Натомість статтею 41 КУпАП за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплати заробітної плати не в повному обсязі передбачено адміністративну відповідальність. Невизначеність диспозиції кримінального закону, який встановлює відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, у цій частині сприяє формуванню практики неоднакового його застосування та безпідставної криміналізації діянь осіб, винних у неповній (частковій) виплаті заробітної плати [9].
Потребує удосконалення редакція санкції частини першої статті 175 КК України у питанні застосування судами передбаченого в ній додаткового покарання. Перш за все слід виключити кому, яка розділяє основне покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років і таке, що має застосовуватися разом із ним, обов’язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Така зміна обумовлюється тим, що за змістом чинної редакції абзацу другого частини першої статті 175 КК України передбачене у ньому обов’язкове додаткове покарання має застосовуватися у разі призначення будь-якого з передбачених у ньому основних покарань. Натомість альтернативна санкція частини першої статті 175 КК України передбачає можливість призначення або основного покарання у виді штрафу, або основного покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. За таких обставин позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не може бути застосоване як додаткове покарання у разі призначення основного покарання у виді штрафу. Призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю одночасно як основного і додаткового виключається. У випадку ж призначення основного покарання у виді виправних робіт, відповідно до вимог статті 57 КК України, воно має відбуватися за місцем роботи засудженого, якого в цьому випадку не можна позбавляти права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [9].
У санкції частини другої статті 175 КК України, оскільки це є кваліфікованим складом злочину, необхідно передбачити як обов’язкове додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, так як це передбачено у частині першій вказаної статті.
Висновки
Під невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175, якщо вона: 1) є безпідстаною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).
Предметом злочину є грошові кошти, які повинні виплачуватись громадянам як заробітна плата, стипендії, пенсії чи інші встановлені законом виплати, на які вони мають право. Предметом злочину можуть бути і матеріальні цінності, що мають бути передані громадянам при здійсненні зазначених виплат. Предметом злочину можуть бути не лише виплати, що здійснюються регулярно у визначені законодавством терміни, а і разові виплати.
Об'єктивні сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.
Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, а також громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Інші службові особи підприємств, установ, організацій, а так само приватні особи можуть нести кримінальну відповідальність за цією статтею лише як співучасники (організатори, підбурювачі, пособники).
Суб'єктивна сторона характеризується лише умисною формою вини.
Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення описаного у ч.1 ст. 175 діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат. Ч 3 ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею.
За полювання без дозволу Громова було притягнуто до адміністративної відповідальності. Через якийсь час він проник на територію заповідника з мисливськими собаками. У заповіднику Громов натрапив на лисицю, яка спіймалась у пастку, поставленою науковим співробітником заповідника і забрав тварину собі. Як кваліфікувати дії гр. Громова?
Відповідь.
Полювання - це сукупність дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь з собаками мисливських порід (ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»). Отже, Громов, який проник на територію заповідника з мисливськими собаками здійснював полювання.
Дії Громова слід кваліфікувати як незаконне полювання на території заповідника, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 248 КК України. Крім того, Громов здійснив повторне порушення правил полювання, адміністративна відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.85 КУпАП.
Отже, дії Громова потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 248 КК України, як незаконне полювання на території заповідника та за ч.2 ст.85 КУпАП, як повторне порушення правил полювання. При цьому немає значення, що Громов натрапив на лисицю, яка спіймалась у пастку, поставленою науковим співробітником заповідника, забрав тварину собі.
Список використаної літератури
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР. Зі зм. від 8.12.2004 р.
2. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. №2341-III. З зм. від 19.03.2009 р.
3. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII. Зі зм. від 23.09.2008 р.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X. Зі зм. від 19.03.2009 р.
5. Закон України вiд 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці». Зі зм. від 28.12.2007 р.
6. Закон України вiд 19.10.2000 р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Зі зм. від 16.01.2003 р.
7. Постанова КМУ від 21.02.2001 р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати». Зі зм. від 31.03.2003 р.
8. Практика розгляду судами кримінальних справ про невиплату заробітної плати,стипендій, пенсій чи інших установлених законом виплат / Інформаційний сервер ВСУ // www.scourt.gov.ua.
9. Висновок ВСУ на проект Закону України «Про посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат» / Інформаційний сервер ВСУ // www.scourt.gov.ua.
10. Костенко О. Банкіри, які не віддають зарплатні гроші клієнтам, мають сидіти у тюрмі // День. – 2009. -№1. – С. 8.
11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К., 2008. – 1428 с.
Страницы: 1, 2
