Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:
- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:
- шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";
- дві особи від Міністерства юстиції України;
- дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;
- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
- сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";
- дві особи, призначені Верховною Радою України;
- дві особи, призначені Президентом України;
- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- одна особа від Міністерства юстиції України. Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.
Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.
За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.
Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:
- давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів із посади;
- проводити атестацію суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України й присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи;
- розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;
- розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;
- давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстрокове;
- припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін.
Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.
Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів:
вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.
Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.
Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому - три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.
За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас.
Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.
Чергову кваліфікаційну атестацію судді проводять не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію може бути проведено не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.
Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.
Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображено ділові та моральні якості, дано оцінку його професійної діяльності.
Характеристику на голів судів складають голови судів вищого рівня.
Суддя має бути ознайомлений із характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.
Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:
- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;
- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
- відкладення атестації до шести місяців.
За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді.
Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.
Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. її мають розглянути протягом місяця з дня надходження.
За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:
- залишити скаргу без задоволення;
- змінити рішення й присвоїти судді кваліфікаційний клас;
- залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
- призначити повторний (додатковий) іспит.
За порушення законодавства під час розгляду судових справ, вимог, які ставлять до судді, та обов'язків судді його притягують До дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладають лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст. 32 Закону України "Про статус суддів"):
-догана;
- пониження кваліфікаційного класу;
- за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.
Дисциплінарне провадження включає:
- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;
- порушення дисциплінарного провадження;
- розгляд дисциплінарної справи.
Право ініціювати порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст. 97 Закону України "Про судоустрій України" мають:
- Міністерства юстиції України;
- Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду);
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- члени Ради суддів України;
- голова відповідної ради суддів;
- народні депутати України.
Відповідно до ст. 98 Закону України "Про судоустрій України" дисциплінарне провадження здійснюють:
1) кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів;
2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів апеляційних судів;
3) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України.
Рішення в дисциплінарній справі судді приймають більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховують характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.
Рішення в дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.
5. Правовий і соціальний захист суддів
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
Законом України "Про статус суддів" (ст. 44) передбачено, що не пізніше як через шість місяців після обрання, суддю Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечують благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку - Кабінет Міністрів України, а суддю іншого суду - відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Суддів військових судів забезпечують таким же житлом і в ті самі строки за рахунок Міністерства оборони України. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.
Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції).
У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.
З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.
Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.
Висновки
Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів. Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України “Про судоустрій України”, “Про статус суддів” і деяких інших нормативних актах. Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста.
До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України “Про статус суддів” (ст. 9).
Література
1. Конституція України.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України.
3. Цивільно-процесуальний кодекс України.
4. Господарсько-процесуальний кодекс України.
5. Закон України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 р.
6. Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992 р.
7. Закон України “Про третейські суди” від 11.05.2004 р.
8. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р.
9. Військові суди – органи правосуддя у Збройних Силах України / За заг.ред. В.В.Денисенка. – К.: Реферат, 2002.
10. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. К., Юрінком Інтер.- 2004.-с. 69 – 146.
11. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу. – Право України. - № 5. – 2003.
12. Організація судових та правоохоронних органів. Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/ І.Є Марочкін, В.В.Афанасьєв, В.С.Бабкова та ін., За ред. І.Є Марочкіна, Н.В.Сібільової, О.М.Толочка. – Харків: Право, 2000.
13. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб./ В.С. Ковальський, В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
14. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
15. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м.Харків/ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.
16. Притика Д. Вищі спеціалізовані суди як конституційна гарантія демократизації судової влади. – Право України. – 1999. - № 12.
17. Притика Д. Арбітражні суди в України: історія, сьогодення, перспективи розвитку. – Право України. – 2001. - № 2.
