Кожна країна розробляє та застосовує систему національних законів та підзаконних актів у сфері охорони промислової власності, здійснює свою діяльність згідно з їх основними положеннями, а також з урахуванням міжнародних норм у цій сфері. Гарантована цією системою надійна охорона прав на об'єкти промислової власності є необхідною умовою стимулювання інноваційної діяльності, розвитку ринкової економіки, її торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва з іншими країнами.

Для переходу економіки України на інноваційний шлях розвитку необхідне відповідне законодавче та нормативно-правове забезпечення. Розробка та впровадження цього забезпечення особливо актуальні для розвитку пріоритетних галузей промисловості

Законодавство в галузі інформаційної діяльності та промислової власності можна охарактеризувати як сукупність пов'язаних між собою у визначеній залежності нормативних актів, регулюючих суспільні відносини в сфері інформації, створення та використання науково-технічних досягнень, пов'язаних з їх правовою охороною, використанням об'єктів промислової власності та захистом прав власників питаннями організації управління інформаційної та патентно-ліцензійною діяльністю.

Створення в Україні сучасної міжнародно-визнаної системи охорони промислової власності та її розвиток і удосконалення неможливі без гармонізації національного законодавств з міжнародними правовими нормами та гармонізації національної патентної документації відповідно до рекомендацій і досвіду патентних відомств провідних країн світу, а також міжнародних організацій. Ці питання дослідив Ю. Капіца у статті «Стан та напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства ЄС» [6]. О. Пічкур у статті «Історичні аспекти правової охорони результатів творчої діяльності» [13] вважає необхідною уніфікацію національного законодавства щодо захисту прав суб'єктів інтелектуальної власності. Це повинно позитивно відбитися на міжнародних відносинах і співпраці України у сфері інтелектуальної власності.

Методи та способи патентно-інформаційної діяльності знайшли відображення в міжнародних угодах, міжнародних та національних стандартах в галузі промислової власності Зокрема проведення патентних досліджень регулюється Державними стандартами України ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення» [12] та ДСТУ 3574-97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення» [11], що установлює основні положення, порядок складання та оформлення патентного формуляра — офіційного інформаційного документа, який засвідчує стан об’єкта господарської діяльності як товару щодо порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об’єкти промислової власності.

Держава безумовно бере участь у патентних відносинах у процесі виконання своєї економічної функції, а саме: під час втілення державної патентної політики. Прахов Б. у статті «Питання державного регулювання і участі держави в патентно-правових відносинах» [14] пояснює необхідність безпосередньої участі держави у патентно-правових відносинах на прикладі таких розвинених країн як Японія, США, Франція Канада.

Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топогарфію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію є однією з найважливіших проблем патентної діяльності в Україні. Законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за даний вид правопорушення згідно із статтею 177 Кримінального Кодексу України [9], ст. 51 п. 2, ст. 164 п. 3 Адміністративного кодексу України [7], ст. 41 і 54 Конституції України [8].

Об'єкт дослідження — регулювання патентної діяльності в Україні

Предмет дослідження — нормативно-правове забезпечення патентної діяльності в Україні.

Мета дослідження — вивчити сучасний стан нормативно-правового забезпечення патентної діяльності та зробити відповідні висновки

Задачі дослідження:

1. Дослідити еволюцію охорони інтелектуальної власності.

2. Проаналізувати основні нормативно-правові акти, що стосуються патентної діяльності.

3. Дослідити основні проблеми нормативно-правового регулювання патентної діяльності в Україні, та визначити які заходи щодо їх подолання вже здійснені або плануються.

4. Зробити висновки.

Методи дослідження — при написанні курсової роботи були використані методи аналізу і синтезу літературних джерел, законів, підзаконних актів та державних стандартів України.

Курсова робота складається з трьох розділів. У першому розділі освітлені історичні аспекти розвитку нормативного забезпечення патентної діяльності в Україні з давніх часів і до її незалежності.

У другому розділі більш детально розглядаються найважливіші нормативно-правові акти що регулюють патентну діяльність і на даний момент є чинними.

Проблеми законодавчого регулювання патентної діяльності та шляхи їх подолання описуються у третьому розділі.

1 РОЗВИТОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАТЕНТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Охорона прав на винаходи від давнини до радянських часів

Патентна система в Україні і за кордоном пройшла довгий шлях становлення і розвитку від охоронних грамот і привілей до створення сучасної системи охорони винаходів.

Історія привілей бере свій початок ще з Давньої Греції, де існував звичай, за яким повар, який виготовив нове оригінальне блюдо, оцінене співгромадянами, отримував виняткове право на його приготування протягом року.

В епоху середньовіччя формою такої охорони була феодальна привілея, яка давала право на використання винаходу на території даної держави. Відомо, що в 1236 році один із жителів Бордо отримав у Франції привілею на спосіб виготовлення шерстяного одягу за фламандським зразком на 15 років, підтверджену внаслідок в Англії і Саксонії. В середині століття в державах Західної Європи патентом називали документ по присвоєнні чину, звання, вченої степені.

В нашій державі привілея була запозичена із феодальних дарованих грамот — це привілея, яка представлялась в більшості випадків монастирям и рідше — окремим особам. До XVI століття більшість грамот видавалось на право займатись промисловістю і торгівлею. Дарована грамота Великого князя Київського Мстислава Володимировича і його сина Новгородського князя Всеволода Новгородському Юрієвому монастирю в село Буйці (1130 рік) є першим в нашій державі документом, в якому зафіксовано монопольні права.

З розвитком капіталізму питання про охорону винаходів різко піднялось в багатьох державах світу. Батьківщиною патенту вважається Англія. Саме тут був прийнятий перший спеціальний патентний закон – статус про монополії (1623 р.) і перше законодавство про промислові зразки, які слугували основою сучасного авторського права.

В 1787 році в США прийнятий закон про патенти і в 1790 році вперше виданий патент. У Франції патентний закон прийнятий в 1791 році, в Німеччині — в 1877 році. Перший опис винаходів був опублікований в 1617 році у Великобританії, в 1791 році – у Франції; в 1792 році – В Німеччині. Історично в кожній державі склались свої національні системи класифікації винаходів, отримавши розповсюдження в XIX столітті в США, Великобританії, Німеччини, Японії та ін. Зараз всі держави світу поряд з національними використовують Міжнародну класифікацію винаходів (МКВ). Існують Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) і Міжнародна класифікація товарних знаків та послуг (МКТП).

В нашій державі закон про привілеї на винаходи прийнятий в 1812 році. Привілеї на винаходи в першій половині ХІХ століття видавалися у формі царських указів, які розсилалися по губерніях для виконання на місцях. Тільки з кінця ХІХ століття в імперії з’явилася форма документа з художнім оформленням та заголовком «Патент на привілей». З 1814 року стали опубліковуватися описи винаходів під назвою «привілеї». В 1896 році був прийнятий новий закон про привілеї на винаходи, а також затверджено «Положення про привілеї на виготовлення і вдосконалення», яке діяло до 1917 року. В тому ж році була введена перша класифікація винаходів. В 1913 році була прийнята нова класифікація, в основу якої була закладена спрощена німецька класифікація.

Страницы: 1, 2, 3

В соцсетях