Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВА РОБОТА
на тему «ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ У ПРАВОВІЙ СТАТИСТИЦІ»
з дисципліни “Правова статистика ”
Харків
2011
Зміст
Вступ
1. Поняття про взаємозв`язок статистичних показників
2. Види та форми зв’язків між явищами
3. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
Висновки
Список літератури
Вступ
Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості. Завдяки цьому всесвіт являє собою не безладне нагромадження явищ, а єдиний закономірний рух і розвиток.
Явища суспільного життя – найбільш складні із всіх явищ, відомих людині, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних факторів. Суспільні явища органічно пов'язані між собою, залежать одне від іншого і обумовлюють один одного. В господарстві є багато зв'язків і залежностей між окремими галузями. Так, сільське господарство для успішної роботи потребує машини, електроенергію, добрива, які йому постачає промисловість. Промисловість, в свою чергу, одержує від сільського господарства сировину.
Взаємозв’язок спостерігається і в роботі окремих об’єднань та підприємств. Наприклад, науково-технічний прогрес на підприємстві обумовлює зростання продуктивності праці, що веде до зниження собівартості продукції і збільшенню прибутків. Це дає змогу направляти більше коштів на розвиток виробництва (придбання нової техніки), соціально-культурні заходи.
Взаємозв’язок має місце і в роботі правоохоронних органів. Робота судів, наприклад, певною мірою залежить від якості роботи слідчих органів, від того, наскільки досконало проведено розслідування. Є зв'язок між пияцтвом людини і вчиненим нею злочином; є зв'язок між зловживанням алкоголю і порушенням обов'язків батьків по вихованню дітей, тощо.
1. Поняття про взаємозв`язок статистичних показників
Статистика, як і інші науки, вивчає закони реального світу, закономірності зміни одних явищ залежно від зміни інших. Тому статистика не може обмежитися вивчанням окремо взятого явища. Вона повинна по можливості охопити весь комплекс взаємозв’язаних явищ, щоб за допомогою особливих методів аналізу дати цим зв'язкам числове вираження.
Комплексний аналіз статистичних матеріалів є важливою ланкою вивчення взаємозв’язків статистичних показників. Це обумовлено тим, що багато статистичних даних без відповідного їх аналізу не можуть дати характеристики досліджуваного явища, а тим більше не можуть дати відповіді про наявність або відсутність взаємозв’язків між окремими явищами та їх ознаками. Тільки внаслідок всебічного аналізу статистичних матеріалів статистика може дати числове висвітлення явищам суспільного життя.
Для успішного проведення аналізу статистичних матеріалів необхідно скласти його план, в якому вказуються методи аналізу, перелік питань або програма аналізу. У відповідності до завдання статистичний аналіз може проводитися з метою вивчення того чи іншого суспільного явища в цілому, якої-небудь однієї сторони явища чи окремого питання. Як правило, при проведенні статистичного аналізу слід вирішити такі питання:
1) попередній аналіз властивостей сукупності одиниць;
2) встановлення факту наявності взаємозв`язку між явищами, визначення його напрямку та форми його;
3) вимірювання щільності зв`язку між ознаками;
4) побудова регресійної моделі, інакше кажучи, знаходження аналітичного виразу зв`язку;
5) оцінка адекватності одержаної моделі і практичне її використання.
Для статистичного аналізу використовуються різні статистичні дані (звітність, спеціально проведене статистичне дослідження та т.п.) і різні прийоми їх обробки. Яким би не було б завдання аналізу, статистичні матеріали, що піддаються йому, повинні відповідати таким основним вимогам: бути масовими, об’єктивними, повними, порівняльними та правдивими. Якщо ці данні уривкові, неповні і тим більше, якщо вони неправдиві, то вони можуть стати джерелом помилкових висновків. Особливо ця вимога стосується достатньої кількості одиниць у сукупності, тому що вплив суттєвих причин може нівелюватися під впливом дії випадкових факторів, які обов`язково зникнуть лише при достатній кількості одиниць сукупності. Розпочинаючи аналіз статистичних матеріалі, слід перевірити їх придатність для цієї мети, дати їм критичну оцінку.
При оцінці cтатистичних матеріалів необхідно з'ясувати спосіб збирання відомостей і прийоми їх обробітки, бо на початковій стадії статистичного спостереження можна допустити помилки внаслідок порушень основних правил статистичної науки.
Крім того починаючи дослідження, ми повинні бути впевнені в тому, що вивчаємо однорідну сукупність. Якщо ми прийшли до висновку, що статистична сукупність не однорідна, то необхідно перевірити, чи дійсно значення які істотно відрізняються, належать цій сукупності.
В основу статистичного аналізу даних слід покласти знання законів та форм розвитку суспільних явищ. Без знання сутності процесів і явищ, до яких відносяться статистичні матеріали, що піддаються аналізу, обробка їх може перетворитися в безглузду гру цифр.
Статистка, виходячи з положень відповідних наук, за допомогою своїх прийомів підтверджує наявність зв'язків між тими явищами, між якими вже на базі теоретичного аналізу встановлені такі зв'язки. Це обумовлено тим, що висновки теоретичного аналізу майже завжди певною мірою є тільки гіпотезою. Гіпотези перетворюються в справжню науку лише після того, як вони будуть підтверджені фактичними статистичними матеріалами.
Слід мати на увазі, що в суспільному житті є і такі cкладні явища, про наявність зв'язків в котрих теоретичний аналіз не дає відповіді. В цьому разі статистика на базі фактичних даних виявляє наявність чи відсутність зв'язків.
Отже, статистика потрібна як в тому разі, коли наявність зв'язків встановлена теоретичним аналізом, так і в тому разі, коли теоретичний аналіз не може виявити наявність зв'язків. Основне завдання статистичного аналізу , крім того, що слід підтвердити або встановити наявність зв'язків, полягає в тому, щоб встановити форму зв'язку, вимірити його щільність, встановити аналітичне вираження зв`язку між явищами, інтерпретувати одержані результати і оцінити його практичне використання.
2. Види та форми зв’язків між явищами
Зв'язки між явищами та їх ознаками бувають різні. Вони відрізняються за характером, напрямком, щільністю, аналітичним вираженням, числом взаємодіючих факторів та ін. У філософській літературі зазначається, що існує близько 32 видів різноманітних взаємозв`язків.
За характером залежності між явищами є два види зв'язку:
1) функціональний (повний) зв'язок;
2) кореляційний (неповний) зв'язок.
При функціональному зв'язку повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або кількома факторними ознаками. Функціональний зв'язок найчастіше зустрічається в природних науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математичною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для явища, що розглядається. Так площа кола (результативна ознака) прямо пропорційна радіусу (факторній ознаці) і виражається формулою S = рR2, а зв'язок між довжиною кола і радіусом – формулою l = 2рR. Прикладами функціональної залежності результативної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору; залежність площі трикутника від величини його сторін.
Функціональна залежність проявляється з однаковою силою у всіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища. Так, встановлена залежність площі кола від квадрата радіуса буде проявлятися всюди: і при обчисленні площі кола диска для метання в спортивних змаганнях, і при характеристиці площі кола майдану міста чи села та ін. Отже, якщо встановлена функціональна залежність на базі одиничного дослідження, то нею можна користуватися у всіх аналогічних випадках.
Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко, і ці зв'язки одиничні, які відображають взаємозв’язок тільки окремих сторін явищ. Наприклад, таким є зв'язок тарифної заробітної плати і відпрацьованого робітником робочого часу тощо. В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зустрічається.
При кореляційному зв'язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Найбільше поширення кореляційні зв'язки мають серед суспільних явищ. Так, між рівнем продуктивності праці і енергоозброєнням праці на підприємствах однакової спеціалізації є певна відповідність, якщо мати на увазі значну кількість випадків. Але на рівень продуктивності праці впливають і такі фактори, як режим роботи на підприємстві, організація постачання, особисті якості виробничого персоналу та ін. Тому може бути так, що на підприємстві, де вище енергоозброєність, продуктивність праці може бути нижче, і навпаки. Це означає, що на рівень продуктивності праці істотно впливали інші фактори. Але якщо взяти достатньо велику кількість підприємств, то залежність між продуктивністю і енергоозброєністю праці стане чіткою. Кореляційна залежність існує між продуктивністю праці і собівартістю продукції – із зростанням продуктивності праці знижується собівартість продукції.
Або візьмемо обернену залежність між злочинністю і освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діє багато інших факторів (вживання алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між освітою і злочинністю може не проявитися і для виявлення такої неповної залежності треба взяти велику кількість явищ, які слід розглядати в сукупності. Подібним чином можна вивчати і залежність між злочинністю і рецидивом, між злочинністю і питомою вагою осіб, які вчинили злочини у складі групи по окремим видам злочинів.
У цивільно-правової статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно-побутових конфліктів); залежність між кількістю розлучень на 10 тисяч населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлюбів на 10 тисяч населення і соціально-демографічними показниками усього населення тощо.
Отже, наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характерних особливостей кореляційних зв`язків. Кореляційний зв'язок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є об’єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показниками. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більша статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних зв'язків.
Слід звертати увагу і на те, що у складних взаємовідносинах може знаходитися і результативний фактор – в більш загальному виді він може виступати як фактор зміни інших ознак. Це потребує того, що результати кореляційного аналізу мають значення для даного виду зв`язку, а інтерпретація цих результатів вимагає побудови системи кореляційних зв`язків у більш загальному вигляді.
