пошкодження підвіски при ударі об перешкоди на дорозі.
Всі ці ушкодження дозволяють уточнити механізм події з урахуванням викликаних ними змін стійкості і керованості транспортного засобу, якщо в результаті проведеного експертного дослідження буде встановлено, що вони виникли безпосередньо перед подією.
3. Сліди що виникають на одязі і взутті потерпілих.
На відміну від слідів, що залишаються на місці події, сліди на одязі і взутті при своєчасному вилученні речових доказів зберігаються протягом тривалого часу і тому завжди можуть бути піддані експертному дослідженню. Ці сліди можна підрозділити на 4 основні групи.
3.1. Сліди удару по тілу пішохода, що залишились на одязі:
відбитки ободків фар, облицювання, декоративних та інших деталей передньої частини транспортного засобу у вигляді нашарувань пилу, бруду, прим'ятостей матеріалу відповідної форми. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, встановити взаємне розташування його і пішохода у момент наїзду;
порізи осколками скла фар одягу в місцях нанесення удару у вигляді поверхневих лінійних і точкових ушкоджень матеріалу. Дозволяють визначити взаємне розташування транспортного засобу і пішохода;
вкраплення частинок лакофарбового покриття з місць його відшарування на передніх частинах транспортного засобу, якими було завдано удару, вкраплення дрібних часток (осколків) скла. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, встановити взаємне розташування його і пішохода.
3.2. Сліди ковзання по поверхні дороги: нашарування пилу, бруду, стертості поверхневого шару і наскрізні ушкодження, які виникли внаслідок стирання матеріалів одягу при переміщенні по рівній поверхні (асфальту, бетону). Дозволяють встановити факт волочіння тіла після падіння на дорогу до напрямку зміщення (дугоподібні складки завжди спрямовані опуклістю в бік, зворотний направленню зміщення); розриви матеріалу одягу під час переміщення тіла по нерівній кам'янистій поверхні. Напрямок переміщення визначається по розташуванню кутових розривів (кутом вперед по руху); сліди тертя на підошвах взуття, металевих деталях (цвяхах, підківках). Дозволяють встановити напрямок зміщення ноги в момент удару по розташуванню стертості на підошві та напрямку трас, задирок (на металевих деталях). При цьому слід враховувати, яка нога була опорною в момент удару.
3.3. Сліди переїзду на одязі - нашарування пилу, бруду у вигляді відбитків малюнка протектора шини, який може бути дещо спотворений внаслідок зміщення тканини в процесі переїзду. Дозволяють провести групову ідентифікацію шини та транспортного засобу, на якому можлива установка шин такого типу.
3.4. Сліди впливу частин транспортного засобу на пасажирів і водія: відбитки малюнка накладок педалей на підошвах взуття водія, відбитки малюнка килимків на підошвах взуття пасажирів і водія. Дозволяють встановити, хто знаходився на місці водія в момент удару, нанесеного по транспортному засобу спереду; пошкодження матеріалу одягу при контактуванні з гострими краями виступаючих частин всередині салону (кабіни) транспортного засобу. Дозволяють встановити місце розташування потерпілого в салоні у момент удару з урахуванням напрямку дії інертних сил; краплі і сліди підтікання крові на одязі потерпілого. Дозволяють судити про місце, яке він займав в транспортному засобі безпосередньо в момент удару, і про положень його тіла виходячи з можливості отримання такої травми на цьому місці і з напрямку стікання крові на одязі. Дослідження слідів на одязі і взутті проводяться в основному для установлення механізму травмування постраждалих, тому їх доцільно проводити комплексно із судово-медичними експертами. [16, c.21-26]
Розділ 3. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів
Основним засобом фіксації слідів транспортних засобів є опис в протоколі огляду місця події, в якому відображаються різні відомості.
При фіксації слідів коліс:
- розташування слідів коліс на місці події і їх вид;
- довжина слідів коліс і їх конфігурація;
- зміна напряму слідів;
- ширина відображення бігової доріжки;
- максимальна глибина об'ємних слідів;
- будова малюнка протектора;
- відображення особливостей поверхні шини, їх форма, розміри, розташування;
- довжина слідів одного обороту колеса (за можливості такого вимірювання);
- колія передніх і задніх коліс;
база транспортного засобу (за можливості такого вимірювання);
ознаки напряму руху транспортного засобу;
спосіб фіксації і вилучення слідів.
При фіксації осколків зовнішніх освітлювальних приладів:
- місцезнаходження осколків;
- розташування ділянки з щонайбільшою концентрацією осколків і площа розсіяння частинок скла;
- напрям розсіяння осколків;
- колір і матеріал частинок, наявність на осколках маркірувальних поміток, частинок ЛФП, інших нашарувань;
- кількість і розмір осколків при невеликій їхній кількості.
При виявленні слідів виступаючих частин:
- вид слідів і характер їх утворення;
- місцезнаходження слідів на об'єкті;
- форма, розміри слідів;
- точне розташування слідів і їх окремих елементів щодо рівня проїжджої частини;
- наявність в слідах частинок ЛФП, деревини, ґрунту і інших частинок;
- спосіб фіксації і вилучення слідів.
При виявленні частинок лакофарбного покриття:
- місце їхнього розташування;
- вид (багатошарові фрагменти, часточки нашарування, поверхневі сліди ковзання);
- колір (по можливості вказується колір ґрунтовки, шпаклівки, фарби);
- форма частинок;
- спосіб вилучення.
При виявленні слідів паливно-мастильних матеріалів:
- розташування плям паливно-мастильних матеріалів і їх вид;
- форма і розміри плям;
- колір люмінесценції в УФ-променях (за наявності такої можливості);
- характерний запах;
- розташування плям паливно-мастильних матеріалів щодо коліс транспортного засобу, який стоїть;
- спосіб вилучення [14, c. 58].
Прикладом опису слідів транспортних засобів в протоколі огляду місця події може служити такий його фрагмент.
"...На відстані 40 см. від стовпа у напрямку до села Миколаївка на правому узбіччі шосе на вологому ґрунті виявлені об'ємні сліди кочення шин. Сліди відходять від асфальтового покриття під кутом 10 градусів, прямують паралельно асфальту, виходять на асфальт під кутом 15 градусів на відстані 10 м від стовпа. Довжина прямокутної ділянки складає 20 м. Зовнішній слід знаходиться на відстані 2 м від краю асфальту в найбільш віддаленій точці. Загальна кількість слідів на ділянках узбіччя біля асфальту на початку і в кінці слідів - 4. Ширина бігової доріжки кожного сліду, виміряна на декількох ділянках, складає 145 мм, найбільша глибина 80 мм. Ширина колії передніх і задніх коліс 1440 мм. У всіх слідах відобразилися аналогічні рельєфні малюнки протекторів шин, складаються з трьох рядів ромбів, які проходять уздовж слідів. Довжина сторони ромба 60 мм, відстань між ромбами 6 мм.
При детальному огляді в сліді правого заднього колеса виявлено відображення особливості бігової доріжки шини у вигляді опуклості овальної форми розміром 20х12 мм, яке розташоване посеред одного з ромбів в середньому ряді і повторюється через кожні 240,5 см.
Дно слідів на вологому ґрунті рівне, впоперек лівого сліду в середній його частині знаходиться гілка із зламом посередині, вільні її кінці указують у бік села Миколаївка.
Сліди коліс сфотографовані масштабним способом методом лінійної панорами. Із слідів коліс зроблені схематичні зарисовки, складена загальна схема, із сліду правого заднього колеса з ділянки з особливістю у вигляді опуклості овальної форми виготовлений гіпсовий зліпок, упакований в картонну коробку, яка опечатана і посвідчена пояснювальним текстом і підписами слідчого і понятих.
В тому місці, де сліди коліс лівої сторони транспортного засобу виходять на узбіччя, на відстані 50 см від краю асфальту на ґрунті виявлено багато осколків скла різних розмірів і форми, найбільші з них розміром 4х55 і 4х8 см містять рельєфні малюнки у вигляді паралельних смуг шириною 4 мм кожна, які нагадують рельєф розсіювача.
Серед осколків скла виявлена частинка лакофарбового покриття трикутної форми з розміром сторін 1,7; 2; 1,4 см. Покриття складається з двох шарів - зеленого і коричневого кольору.
Осколки скла і частку лакофарбового покриття сфотографовано, упаковано в пакети 1, 2, які опечатані і посвідчені пояснювальними написами, підписами слідчого і понятих..." [13, c. 56]
Фотографування місця події, на якій виявлені сліди транспортних засобів, здійснюється відповідно до загальних криміналістичних рекомендацій. Разом з тим слід враховувати і деяку специфіку. Так, при фотографуванні необхідно прагнути того, щоб фотознімки, які фіксують загальний вид місця події і його деталі, не тільки служили ілюстраціями до записів в протоколі, але і у разі необхідності були придатні для перевірки тих або інших обставин (положення, взаєморозташування предметів обстановки, різних деталей). Детальні знімки часто стають об'єктами експертного дослідження (сліди шин, сліди виступаючих частин).
Як правило, фіксація слідів транспортних засобів пов'язана з порівняно великою територією, тому при фотографуванні для орієнтування доцільне застосування фішок, укажчиків, номерів. В деяких випадках застосовують обведення окремих ділянок крейдою (сліди гальмування, сліди крові і т.п.). Сліди шин фотографуються з масштабною лінійкою способом лінійної панорами з додаванням номерних укажчиків. Ознаки, які вказують напрям руху транспортного засобу, фотографуються з масштабною лінійкою розміщеною в площині сліду паперовою стрілкою, направленою у бік руху. Труп фотографують в тому положенні, в якому його було знайдено. Пошкодження на трупі, одяг, а також сліди на них фотографують масштабним фотографуванням. Фотографування пошкоджень доцільно повторити в морзі [7, c. 134].
Так зокрема за потрібне слід більш детальніше зупинитися на способах фіксації слідів залишених колесами транспортних засобів, до яких належать сліди кочення, юза, заносу.
Так сліди кочення, представляють собою відбитки протектора колеса, та можуть розташовуватися як в безпосередній близькості від місця наїзду, зіткнення, так і відносно далеко від нього. При виявленні слідів кочення необхідно встановити їх приналежність конкретному автомобілю (або групову приналежність, якщо транспортний засіб зник з місяця пригоди).
Слід зафіксувати довжину, ширину, конфігурацію і колію сліду, вказати характеристику та розміри елементів малюнку протектора. Якщо слід прямолінійний, фіксують його розташування по відношенню до краю дороги на початку і наприкінці сліду, якщо він має іншу конфігурацію, то його ділять на ділянки, вимірюють і задають, на масштабну схему його траєкторію, розміри кожної ділянки, а також відстані від краю дорожнього покриття.
Фотографування слідів кочення здійснюють методом панорамної фотозйомки з масштабом (зазвичай використовують рулетку), при цьому в кадр необхідно включити точку відліку (тобто будь-якої постійний предмет дорожньої обстановки, за яким можна орієнтуватися відносно сліду на місці події). При фіксації слідів способом детальної фотозйомки вибирають найбільш чіткі ділянки з відображенням характерних ознак, якщо такі виявлені. За наявності об'ємних слідів роблять гіпсовий зліпок з ділянок, де відобразилися часткові ознаки, придатні для класифікаційних та ідентифікаційних досліджень. [16, c. 30]
Сліди юза характеризують рух автомобіля в загальмованому стані. Вони являють собою сліди тертя колеса об дорожнє покриття. Ширина кожного сліду свідчить про площу контакту колеса з дорожнім покриттям, відстань між двома паралельними слідами відповідає колії автомобіля, а поздовжні траси, що утворюються деталями елементів малюнка протектора, повинні чергуватися відповідно з виступами утворюючих елементів, що має важливе значення для встановлення належності сліду конкретному автомобілю. Сліди юза можуть розташовуватися як безпосередньо перед місцем зіткнення (наїзду перекидання), так і після нього. Вони можуть бути прямолінійними і дещо дугоподібними. [16, c. 31]
