Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Закон спрямований на соціальний захист ветеранів війни і передбачає пільги в їх пенсійному забезпеченні.
Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування у суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку належний рівень життя, задовjлення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги, в тому числі пільг при наданні пенсійного забезпечення. [2, c.31]
Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 1 червня 2000 року визначає основні засади державної політики щодо громадян, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб – членом їх сімей.
Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадян України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, статус, а також соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного страхування державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Згідно Законів України «Про прокуратуру», «Про статус суддів» і «Про судову експертизу» визначено повноваження прокурорів і суддів, організацію, засади та порядок діяльності їх органів, дотримання Конституції і законів України, заходи правового і соціального захисту працівників прокуратури і їх пенсійне забезпечення, охорони прав і свобод громадян, правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. [2, c.32]
Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Передбачає особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у т ому числі на пільгових умовах), а Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання цього збору.
Митний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Цим Кодексом також передбачений соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року (із змінами) регулює правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення. [2, c.35]
Закон України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 року визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення.
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 18 травня 2004 року визначено правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також надання державної соціальної допомоги на догляд різним категоріям пенсіонерів. А відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни установлюється правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг (державної соціальної підтримки) в тому числі й у сфері пенсійного забезпечення.
Отже, процес реформування пенсійного забезпечення в Україні вже розпочато – прийнято низку законів, спрямованих на підвищення ефективності пенсійного страхування, проведено реорганізацію органів, що його здійснюють. Важливого значення в процесі реформування пенсійної системи, а отже, соціального забезпечення в цілому, набуло прийняття 9 липня 2003 року Верховною Радою України законів України «Про недержавне пенсійне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших законів, спрямованих на вдосконалення існуючої солідарної пенсійної системи.
2.2 Статистично-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні
У 2009 році на пенсійне забезпечення колишніх депутатів було витрачено 152 мільйони гривень. Депутатську пенсію в Україні зараз отримують 800 колишніх народних обранців. Сума щомісячних виплат кожному депутатові-відставникові перевищує 15 тисяч гривень.
Як повідомив президент Асоціації народних депутатів України Володимир Крижановський, минулого року на пенсійне забезпечення депутатів було витрачено 152 мільйони гривень.
Розмір пенсії парламентарів становить 90% від зарплат чинних депутатів Ради (мінімум 17,45 тисячі гривень у 2008 році). Цього року через фінансову кризу депутатське забезпечення, швидше за все, не переглядатиметься, тому сума пенсійних виплат колишнім парламентаріям також залишиться на колишньому рівні.
Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка
Останній раз депутатам піднімали розмір пенсії 2005 року, одночасно зі збільшенням зарплати. До цього пенсійні виплати нардепам, які пішли на заслужений відпочинок, були втричі менші.
Депутат першого скликання Крижановський запевняє, що суми, які сьогодні платять депутатам-пенсіонерам, відповідають їх статусу і не впливають на стан справ у Пенсійному фонді стосовно виплат решті українських пенсіонерів.
"У 2009 році всі українські пенсіонери отримали загалом близько 125 мільярдів гривень, тоді як колишні народні депутати - 152 мільйони гривень, - пояснює екс-парламентарій. - Тобто частка пенсій депутатів у загальнодержавних пенсійних нарахуваннях становить одну тисячну".
За словами Крижановського, багато народних депутатів, особливо першого і другого скликань, не поєднували парламентаризм із бізнесом і мали лише одну статтю доходу - зарплату депутата, відмовившись від можливості забезпечити свою старість.
"Висока пенсія - це компенсація держави за те, що ми були обмежені законом у можливості заробити, - говорить він. - Якщо зараз зменшити пенсії, на держслужбу йтимуть тільки пройдисвіти".
Додамо, що 112 колишніх народних депутатів написали заяви на отримання матеріальної допомоги від парламенту. Про це вчора повідомив спікер парламенту Володимир Литвин.
Згідно із законом про статус народних депутатів, допомога надається парламентаріям, які не змогли працевлаштуватися. У перший рік після складення мандату вони отримують повну зарплату чинного нардепа (17 425 гривень), а в наступні роки - половину цієї суми (8712,5). Таким чином, за рік держава витрачає на утримання 112 екс-народних обранців мінімум 12 мільйонів гривень.
Серед претендентів на державні гроші - як мінімум 13 мільйонерів. Так, на допомогу претендують лідер НДП і засновник асоціації "Інтерагро" Людмила Супрун, керівник Східно-Європейського банку Михайло Гончаров, один з найбагатших людей Криму Лев Мірімський, президент футбольного клубу "Карпати" і найкрупніший львівський підприємець Петро Диминський, а також бізнесмен Анна Антоньєва, яка у минулому керувала горілчаним заводом "Артеміда".
Серед відомих, щоправда, не таких багатих одержувачів матдопомоги числяться лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко і її права рука Володимир Марченко.
Колишні народні обранці добровільно від такої допомоги відмовлятися не планують. Засновник корпорації "Імперія" і екс-депутат Мірімський заявив, що заявами на отримання такої допомоги займаються його помічники. Сам же екс-депутат розміром матеріальної допомоги не цікавиться. "Я вам скажу чесно, всі гроші, які звідти приходять, йдуть до мого добродійного фонду", - сказав він.
Аналогічну заявку про матеріальну допомогу написав і екс-депутат від Соціалістичної партії Євгеній Філіндаш. При цьому він запевнив, що в кінці року від такої допомоги відмовиться. На даний момент колишній обранець народу проходить навчання в аспірантурі за напрямом "політологія".
"Як тільки я буду працевлаштований, то заберу свою трудову книжку, думаю, це буде до кінця року", - сказав він. Проте, швидше за все, з пошуком роботи колишньому депутатові доведеться поквапитися.
Перший заступник спікера Олександр Лавринович вчора заявив, що грошей на виплату матдопомоги колишнім депутатам немає. І, за даними, цього року її до цих пір не виплачували.
Водночас чинні парламентарі виступають проти привілеїв для своїх колишніх колег. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення роботи Верховної Ради "бютівець" Валерій Камчатний повідомив, що комітет вже готує ряд змін у закон про статус народних депутатів.
Відповідну пропозицію планується винести на розгляд Верховної Ради навесні-влітку. Змінами парламентарі планують прирівняти безробітних депутатів до безробітних громадян. "Депутати матимуть право на вихідну допомогу при складанні повноважень, - пояснює Камчатний. - Після цього допомога може виплачуватися ще рік, але не більше".
На думку народного депутата, річного терміну повинно бути досить для пошуку колишніми парламентаріями нової роботи.
Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка
Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко заявив, що елітні пенсії можна було ліквідувати ще 2005 року, але тоді через позицію президента України Віктора Ющенка Конституційний Суд заборонив обмежувати їх розміри, передає УНІАН.
Політик нагадав, що ще чотири роки тому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і він, як віце-прем'єр-міністр з гуманітарних і соціальних питань, були ініціаторами ліквідації пільгових пенсій в Україні.
Згідно із законопроектом, який був запропонований урядом Тимошенко в 2005 році, передбачалося встановити максимальну пенсію, яка не повинна була перевищувати 10 мінімальних пенсій.
Проте, до Конституційного Суду в 2005 році звернулися більш як 50 народних депутатів, серед яких представники Партії регіонів, Комуністичної партії України, Народного руху України й інших політичних сил з поданням, що "вказаними положеннями запроваджено обмеження і зменшення розміру пенсій окремим категоріям громадян України, що призводить до звуження змісту і права на пенсійне забезпечення".
