Наприклад, в цивільних справах достатньо часто в копіях бухгалтерських та фінансових документах немає текстового пояснення, про які суми в них йде мова. Попередити виникнення цих питань в нарадчій кімнаті при написанні судового рішення по справі дозволяє завчасна підготовка його проекту або основних положень.
Складання проекту судового рішення зовсім не свідчить про вирішення суддею справи заздалегідь. Такий проект лише робочий матеріал, при роботі над яким суддя наочно бачить ще не враховані ним питання, протиріччя, сильні та слабкі позиції сторін, правові проблеми, що виникнуть при судовому розгляді справи. Тому попередня робота над проектом судового рішення допомагає судді: побачивши проблемні питання, суддя має можливість з'ясувати їх в судовому засіданні, до виходу в нарадчу кімнату.
Деякі судді готують проекти не лише кінцевих, але й проміжних судових рішень. Зокрема, проекти постанов та ухвал про призначення експертизи, про вирішення клопотань та відводів тощо. Це також достатньо виправдано та доцільно з точки зору економії часу після початку судового засідання.
Б). До непроцесуальних дій працівників апарату суду, без яких судовий процес не може відбутися, відносяться: своєчасне надіслання судових викликів та судових повідомлень; підготовлення приміщень суду та залу судового засідання; призначення секретаря судового засідання; підготовлення технічних засобів, які планується використовувати для фіксації судового процесу; вирішення питань щодо забезпечення порядку в залі судового засідання тощо.
Зокрема, своєчасне надіслання судових викликів та судових повідомлень передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Слід мати на увазі, що проведення судового розгляду за відсутності осіб, присутність яких є обов'язковою, в наслідок їх несвоєчасного повідомлення визнається суттєвим порушенням процесуального закону і є підставою для відміни судового рішення по цивільній справі. Саме тому суддя повинен не лише вказати в ухвалі про виклик відповідних осіб до суду, а й проконтролювати роботу секретаря в цьому напрямку підготовки справи до слухання та упевнитися в своєчасному повідомленні про час, місце та дату судового засідання.
Підготовка секретаря судового засідання до цивільного процесу передбачає також:
- ознайомлення з обставинами справи, обсягом інформації по справі, переліком основних питань, які мають значення для винесення справедливого та законного рішення;
- ознайомлення з планом судового засідання, щоб секретар зрозумів наміри головуючого (що зробити, що і як повинно бути зафіксовано в протоколі судового засідання);
- уточнення переліку осіб, явка яких в судове засідання є обов'язковою, щоб секретар міг проконтролювати їх прибуття до суду;
- по деяким справам с секретарем доцільно провести заняття по правовим, процесуальним та іншим питанням (наприклад, в специфічних справах від секретаря можливо буде вимагатися володіння спеціальною термінологією та розуміння тих питань, про які йтиметься в судовому зсіданні) тощо.
Прийняття суддею процесуальних заходів щодо підготовки справи до слухання оформлюється ухвалою суду.
До них відносяться наступні заходи:
· визначення місця, дати та часу проведення судового засідання (попереднього судового засідання);
· визначення складу суду, за необхідністю запрошення народних засідателів;
· прийняття рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні;
· витребування доказів;
· визначення переліку осіб, які будуть приймати участь в судовому засіданні, та своєчасний виклик їх в судове засідання тощо.
Здійснення процесуальних заходів з підготовки справи до слухання розпочинається з проведення попереднього судового засідання, яке повинно відбутися протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі.
Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.
Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених ЦПК. Воно проводиться з додержанням загальних правил, встановлених цивільно-процесуальним законодавством для судового розгляду, з винятками, встановленими главою 3 ЦПК.
Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує:
- чи не відмовляється позивач від позову; чи визнає позов відповідач;
- чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
Якщо на ці питання суд отримує від сторін негативні відповіді, то далі він діє за передбаченою законом процедурою:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;
6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
9) визначає час і місце судового розгляду.
Таким чином, в попередньому судовому засіданні суддя визначає предмет доказування по справі, тобто з'ясовує перелік юридичних фактів, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, без встановлення яких неможливо вірне вирішення правового конфлікту. С цією метою суддя опитує позивача по суті пред'явлених вимог, з'ясовує у нього можливі з боку відповідача заперечення, пропонує, якщо є необхідність, надати додаткові докази, пояснює позивачу його процесуальні права та обов'язки. Суддя викликає відповідача, опитує його щодо обставин справи, з'ясовує, які він має заперечення щодо позову та якими доказами він їх може довести; пояснює його процесуальні права та обов'язки. При цьому суддя вимагає від сторін надання необхідних доказів.
Суддя пропонує сторонам надати докази, які вони мають, до дня судового розгляду справи; вирішує питання про виклик свідків у судове засідання; за вимогою сторін витребує від громадян та установ письмові та речові докази або видає особам, які приймають участь у справі, запити на отримання доказів для подання в суді; призначає експертизу та експертів для її проведення; дає відповідні доручення щодо збирання доказів відповідному суду, де ці процесуальні дії необхідно провести.
В необхідних випадках суддя приймає заходи щодо забезпечення позову. Визначаючи перелік доказів, які кожна сторона повинна надати, суддя керується правилами щодо їх належності та допустимості (ст.58, 59 ЦПК). Слід звернути увагу, що перелік необхідних доказів залежить від характеру спірних правовідносин, а також від специфіки кожної конкретної справи.
Ґрунтуючись на принципі змагальності цивільного процесу суддя сам не збирає докази, але визначає предмет доказування та пропонує сторонам надати необхідні докази, які оцінюються судом при постановленні рішення по справі. Суддя має право лише посприяти сторонам у збиранні та наданні доказів.
Про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, потребують процесуального оформлення, а саме: суд постановляє ухвалу, в якій суддя повинен зазначити, які конкретно процесуальні дії необхідно провести в цій стадії процесу, наприклад: призначення експертизи; забезпечення доказів, огляд доказів за їх місцезнаходженням, огляд речових доказів, що швидко псуються; судові доручення щодо збирання доказів; витребування доказів; виклик свідків тощо. Виконання необхідних процесуальних дій дозволяє суду розглянути справу оперативно та винести справедливе рішення.
Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій з підготовки до судового розгляду.
3. Судовий розгляд цивільної справи по суті
Судовий розгляд цивільної справи по суті – основна центральна стадія цивільного процесу, на яку покладено здійснення найбільш загальних для цивільного процесу цілей та завдань, а також специфічних для цієї стадії процесу завдань: розгляд та вирішення по суті цивільної справи з винесенням законного та обґрунтованого рішення.
Успішне вирішення цих завдань багато в чому залежить від суду, і в першу чергу від головуючого, який наділений правом ведення судового процесу. Дії головуючого за своїм характером повинні бути суворо офіційними та коректними, неприпустимі факти нетактичної, невірної поведінки головуючого в судовому засіданні.
Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань. Зал засідань оформлено державною символікою: зображення Державного герба України, Державний прапор України, що надає судовому засіданню урочистість, офіційність, зобов'язує осіб, які приймають участь в справі, суворо дотримуватись процесуального порядку засідання.
Веде судове засідання головуючий суддя, який керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має суттєвого для вирішення справи.
На головуючого також покладено обов'язок підтримання належного порядку в судовому засіданні. До особи, яка порушує порядок під час слухання справи, можуть бути застосовані головуючим заходи процесуального примусу: попереджання або видалення із залу судового засідання (ст.92 ЦПК).
При вході до залу судового засідання судді всі присутні в залі встають. Після того, як суддя займе своє місце за столом, головуючий дає розпорядження про те, щоб всі сідали. Головуючий повинен привітатися з присутніми в залі, що відповідає етикету та допомагає налагодити робочу атмосферу. Неприпустимо, щоб суддя приділяв підвищену увагу одній із сторін, як-то: вітався за руку, проявляв емоції з приводу зустрічі, вів невимушену розмову тощо. Така поведінка може викликати підозру про упереджене ставлення судді при вирішенні справи.
