Cт. 7 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” визначає такі умови патентоздатності винаходу, корисної моделі:
1. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
2. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.
4. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
6. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.
7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться.
8. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
За ст. 25 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” – патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності;
б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;
в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб [5].
Ст. 6 Закону України “Про охорону прав на промилові зразки” визначає такі умови патентоспроможностi промислового зразка:
1. Промисловий зразок вiдповiдає умовам патентоспроможності, якщо він є новим i промислово придатним.
2. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у свiтi до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи.
3. На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття iнформацiї про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку iнформацiю протягом шести мiсяцiв до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття iнформацiї покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.
4. Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в iншiй сфері діяльності [1].
При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.
Відмінні риси визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок та дострокове припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок:
а) різними в обох випадках є підстави;
б) на відміну від дострокового припинення чинності, визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відбувається в судовому порядку;
в) різними є відповідні правові наслідки: якщо при достроковому припиненні чинність виключних майнових прав припиняється від дати публікації про це в офіційному бюлетені Установи чи від 1 дня року, за який не сплачено збір, то при визнанні недійсними права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок вважаються такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про видачу патенту [4].
3. Статистичні дані щодо видачі патентів, припинення їх чинності та визнання недійними
У 2008 р. видано 3832 патенти на винаходи. На ім’я іноземних заявників видано 1433 патенти. Найбільше патентів видано на ім’я заявників з Німеччини – 323 (22,5%), США – 275 (19,2%), Франції – 150 (10,5%), Швейцарії – 83 (5,8%), Швеції – 62 (4,3%), Нідерландів – 54 (3,8%) та Російської Федерації – 52 (3,6%).
У 2008 р. прийнято 9174 рішення за заявками на корисні моделі, в тому числі 9147 рішень про видачу патентів і 27 – про відмову в їх видачі. Загалом у 2008 р. завершено діловодство за 9515 заявками на корисні моделі.
У 2008 р. надійшло 2285 заявок на промислові зразки, з яких 1945 – від національних заявників. Кількість заявок від іноземних заявників зменшилась, їх частка у загальній кількості становить 15% (проти 18,7% у 2007 р.).
У 2008 р. найактивнішими серед іноземних заявників були представники Польщі (48 заявок, 14,1%), Сполученого Королівства (34 заявки, 10,0%), Туреччини (31 заявка, 9,1%), Республіки Білорусь (30 заявок, 8,8%), США (29 заявок, 8,5%), Російської Федерації (21 заявка, 6,2%), Японії (18 заявок, 5,3%), Австрії (17 заявок, 5,0%), Китаю (14 заявок, 4,1%) та Чеської Республіки (10 заявок, 2,9%) [7].
Проведені дослідження свідчать про позитивну динаміку надходження заявок на патенти як від національних заявників так і громадян іноземних держав, що створює оптимальні умови для інноваційного розвитку економічної системи України [8].
Важливе місце відводиться захисту прав на об’єкти промислової власності, що сприяє цілеспрямованому розвитку інтелектуальної власності. Значна частина справ була розглянута у провадженні судів першої апеляційної та касаційної інстанцій. За предметом спору усі судові справи поділяються таким чином (Табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Розподіл судових справ за предметом спору у 2006-2008 рр.
|
|
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
|
Визнання недійсними: |
|
||
|
а) рішень Апеляційної палати |
14 |
6 |
1 |
|
б) свідоцтв на знаки для товарів і послуг |
96 |
155 |
58 |
|
в) патентів на винаходи та патентів на корисні моделі |
9 |
34 |
18 |
|
г) патентів на промислові зразки |
16 |
23 |
35 |
|
д) договорів |
4 |
7 |
2 |
|
Дострокове припинення: |
|
||
|
а) дії міжнародної реєстрації в Україні |
4 |
20 |
14 |
|
б) чинності свідоцтв на знаки для товарів і послуг |
6 |
19 |
22 |
|
Про порушення прав власника охоронного документа |
13 |
35 |
8 |
|
Визнання неправомірними дій |
- |
14 |
14 |
|
Визнання не чинним висновку (рішення) |
- |
24 |
64 |
|
Спонукання до виконання дії |
- |
20 |
10 |
Аналіз судових справ засвідчує, що більшість з них стосується такого об’єкта права інтелектуальної власності, як знаки для товарів і послуг. У динаміці за 2006-2008 р. зменшилася кількість справ, визнаних недійсними рішень Апеляційної палати. Всі інші кількісні показники коливаються по роках.
ВИСНОВКИ
За результати дослідження було:
1. Визначено сутність понять “промисловий зразок”, “корисна модель (винахід)” та їх об’єкти.
2. Окреслено основні законодавчі акти, що регулюють питання припинення чинності патентів та визнання їх недійсними.
3. Проаналізовано випадки дострокового припинення чинності патенту.
4. Здійснено порівняльний аналіз підстав припинення дії патенту на корисну модель (винахід) та промисловий зразок.
5. Визначено підстави визнання патенту недійним.
6. Проаналізовано статистичні дані на основі звітності Державного департаменту з інтелектуальної власності.
Заходи, направлені на поліпшення регулювання патентної діяльності:
1. Вдосконалення правового забезпечення процесів регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності.
2. Забезпечення якісної та ефективної експертизи та реєстрації об’єктів промислової власності.
3. Вдосконалення роботи ефективної взаємодії відповідних структур України зі структурами закордонних держав щодо розвитку інтелектуальної власності та її ефективного використання у реальному економічному середовищі.
4. Вдосконалення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності у судовому порядку.
5. Вдосконалення контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 року № 3688-XII.
2. Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” від 15 грудня 1993 року № 3687-XII.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
4. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 208 с.
5. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, Ліра – К, 2005. – 232 с.
6. Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
7. Хаустов В. Патентна активність за класами техніки і технологій у світі та в Україні // Економіст. – 2009. – №7. – С.26-31.
8. Дмитриченко Г.М. Системні аспекти вдосконалення діяльності у сфері інтелектуальної власності [Электрон, ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Upsal/2008_5/08dgmfip.pdf.
9. Офіційний ВЕБ-портал Державного департаменту з інтелектуальної власності [Электрон, ресурс]. – Режим доступа: http:// www.sdip.gov.ua/ua
Страницы: 1, 2
