Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи
Контрольна робота
"Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи"
Вступ
Судово-бухгалтерська діяльність здійснюється за принципами законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновків забезпечуються:
– процесуальним порядком призначення судового експерта;
– забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
– існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
– створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
– кримінальною відповідальністю судового експерта за надання завідо-мо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
– можливістю призначення повторної судової експертизи;
– присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Призначена судово-бухгалтерська експертиза є важливою слідчою дією. Від чіткого та безпомилкового її проведення здебільшого залежать якість і строки розслідування кримінальної справи. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли перед слідчим (судом) після проведення ним певних слідчих дій (судового розгляду) виникли конкретні запитання, вирішити які може лише спеціаліст, і в справі є достатня кількість слідчого та документального матеріалу, необхідного для дослідження експертом-бухгалтером. Судово-бухгалтерську експертизу призначають як на стадії попереднього розслідування, так і за розгляду справ у суді. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується у кожному окремому випадку залежно від обставин справи. Порядок призначення судової експертизи в експертних установах визначається Законом України «Про судову експертизу», Кри-міінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-проце-суальним кодексами України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та іншими нормативноправовими актами з питань судової експертизи.
Як правило, судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо:
• висновки ревізії суперечать матеріалам справи та для усунення суперечностей потрібен висновок експерта бухгалтера;
• ревізором не прийняті до обліку надані матеріально відповідальними особами документи, акти про нестачу товарів – через їх неналежне оформлення, несвоєчасне надання;
• є обґрунтоване клопотання звинуваченого про призначення судово – бухгалтерської експертизи;
• є суперечності у висновках первинної та повторної ревізій;
• методи, що застосовуються ревізором для визначення матеріальних збитків, викликають сумнів;
• така необхідність випливає з висновків експерта іншої спеціальності.
До експертної установи надсилаються постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження.
1. Підготовча стадія
Складається з чотирьох підстадій:
• Призначення фахівця: експерта-бухгалтера.
На даній стадії призначається кваліфікований у даній галузі фахівець-екс-перт. Права й обов'язки експерта визначені у другому розділі Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ. Судовими експертами з бухгалтерського обліку можуть бути фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Експерти повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти бухгалтерського обліку. Не можуть залучатися до судово-бухгалтерської експертизи особи, визнані згідно законо-давства недієздатними, або також особи, які мають судимість.
Крім того, враховуються, насамперед його неупередженість і незацікавленість у результатах експертизи, навики практичної діяльності, досвід та термін роботи на цій посаді, відгуки про нього інших юридичних осіб, у яких фахівець проводив екпертизу.
• Складання завдання на проведення експертизи керівником експертної устнови. Завдання повинно передбачати причини та мету експертизи. Ставляться цілком конкретне завдання та конкретні питання, що мають бути вирішені під час проведення експертизи.
• Вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів. Коли правоохоронні органи виносять завдання та постанову, експерт повинен конкретно та точно розібратися по суті справи, знати, що від нього вимагають.
• Підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені. Зрозуміло, що фахівець має опиратися лише на ті нормативно-правові акти, які регулюють дане питання і відкидати все неважливе.
Відповідно до ст. 310 КПК України судово бухгалтерська експертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні. Вирішення питання про виклик експерта до суду здійснюється в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов’язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме:
– якщо висновок експерта є особливо важливим як доказ у розслідуваній справі;
– на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово-бухгалтер-ську експертизу;
– висновок експерта, зроблений на стадії попереднього (досудового) розслідування, має недоліки, що викликають сумніви в його правильності;
– з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному;
– між експертами, що проводили комісійну експертизу, виникли суперечності, і кожен з них склав свій висновок;
– зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками експертизи та порушили клопотання про виклик експерта до суду;
– висновок складений на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути змінені на судовому засіданні. Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судово-му засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах екс-пертизи без допомоги самого експерта.
Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи (не надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об’єкти досліджень і т. ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу. Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи після закінчення одного місяця з дня відправлення зазначеного повідомлення повертає їм матеріали.
Відповідно до процесуального законодавства експерт не може самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, але він має право знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи, та порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для розв’язання поставлених питань.
Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він має право письмово повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення.
2. Організаційно-методична стадія
Організаційно-методична стадія включає:
– вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;
– опрацювання методики проведення експертизи;
– складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтер-ської експертизи (оскільки процесуальні норми передбачають строки розслі-дування кримінальних і цивільних справ правоохоронними органами).
Планування процесу проведення експертизи здійснюється безпосередньо в експертній установі, якій доручено проведення експертизи. Метою планування є організація роботи експертів.
Процесуальними нормами передбачені строки розслідування кримінальних і цивільних справ правоохоронними органами, а постанови про призначення судово-бухгалтерської експертизи унормовують строки проведення експертизи, подання висновку експерта-бухгалтера.
Для того щоб забезпечити виконання завдання судово-бухгалтерської експертизи у зазначені строки, керівник групи експертів складає план-графік її проведення. Кожний член експертної групи за завданням керівника розподіляє визначені йому роботи на складові елементи й установлює час для їх завершення.
Точних норм затрат часу на виконання робіт проведення судово-бух-галтерської експертизи немає, тому тривалість робіт визначають на основі практичного досвіду експертів.
Приблизна форма плану-графіка проведення судово-бухгалтерської ек-спертизи має такий вигляд:
ПЛАН-ГРАФІК
проведення судово-бухгалтерської
експертизи відповідно до завдання Лабораторії
судово-економічних досліджень Київського НДІ
судових експертиз Міністерства юстиції України
Від 25 січня 2005 р. №54 у кримінальній справі у звинуваченні Петренка Н.К.
Для проведення експертизи встановлено строк 20 днів. Початок проведення експертизи 26 січня 2005 р. Закінчення проведення експертизи 16 лютого 2005 р.
|
№ з/п |
Найменування робіт |
Виконавці (посада, прізвище та ініціали) |
Час проведення |
Термін (кількість днів) |
Позначка про виконання |
|
|
|
|
|
початок |
закінчення |
|
|
|
/ |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
План-графік має бути ретельно продуманий і мати на меті реалізацію конкретних завдань. У плані-графіку вказується перелік робіт, що підлягають виконанню під час проведення бухгалтерської експертизи:
– підготовчі роботи в експертній установі;
− ознайомлення з матеріалами справи, поданими на дослідження експертизи;
− складання методики проведення експертизи;
− ознайомлення із законодавчими, нормативно-правовими документами;
− дослідження бухгалтерських та інших документів порівняно із законодавчими та нормативними документами;
− складання та оформлення (у друкованому вигляді) висновку експертизи та ін.
Таким чином, успіх експертизи багато в чому залежить від того, як здійснюється планування проведення експертизи. Ефективне планування передбачає розподіл обов'язків з-поміж експертів у такий спосіб, щоб вони відповідали їхній кваліфікації та досвіду для досягнення найліпших результатів.
3. Дослідна стадія
Передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.
Зрозуміло, що експерт повинен на даному етапі керуватися певними знаннями прикладної математики, бухгалтерського обліку та аудиту, вміти оперувати ПК для одержання інформації, яка має суттєве значення для вирішення даної справи по суті. Також він повинен дослідити всі матеріали як за допомогою ПК, так і всіма доступними законними способами. Для цього йому на підприємстві повинні бути надані всі документи обліку, звітності та реєстрації оборотних коштів та продукції підприємства для проведення об’єк-тивного, точного та детального дослідження.
Як важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська експертиза виконує цілу низку найважливіших зав-дань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за №53/5.
Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:
• установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснення;
• установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху гро-шових коштів;
• визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;
• установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;
• підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли нанесенню матеріальних збитків;
• установлення обґрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;
• установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;
• установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;
• установлення документального обґрунтування вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).
Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов’язане з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо.
4. Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бух-галтерської експертизи
Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтер-ської експертизи включає два етапи:
• узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства, які стали об’єктом бухгалтерської експертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагальнення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків;
• реалізація результатів експертизи – це передання експертного висновку органу, який призначив експертизу; оцінка висновку експерта слідчим (судом); допит експерта на попередньому слідстві чи судовому розгляді.
Процес судово-бухгалтерської експертизи завершується оформленням дослідження у вигляді висновку експерта. Висновок складається на підставі дослідження усіх наданих експертові матеріалів у межах його компетенції. Висновок повинен детально, точно та об’єктивно відображати результати дослідження і підтверджуватися даними первинних документів, облікових реєс-трів і звітності підприємств. Висновок експерта є доказом. тому він повинен бути чітким, коректним і зрозумілим для слідчого та всіх учасників судового процесу.
Виходячи з поставлених завдань, судово-бухгалтерська експертиза після її проведення дає можливість відповісти на цілу низку запитань, а саме:
– чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації нестача (лишок) товарно-матеріальних цінностей на даному підприємстві за конкретний період?
– в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період?
– розмір матеріальних збитків, завданих у зв’язку з нестачею?
– чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (наданих послуг)?
– чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків?
– чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір завданих збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем умов угоди?
– які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків?
– чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?
– чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх максимально можливий залишок станом на визначену дату?
Таким чином, провадження судово-бухгалтерської експертизи являє со-бою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфлік-тні ситуації в правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання.
Висновки
Таким чином, здійснюючи судово-бухгалтерську експертизу, суд виконує наступне:
– з’ясовує обставини, що мають значення для висновку;
– пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих запитань;
– у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу про призначення експертизи;
– оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого викликано до зали суду в порядку, передбаченому чинним законодавством;
– після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку експерта приєднує його до справи;
– допитує експерта з метою роз’яснення і доповнення висновку.
Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються в межах судово-бухгал-терської експертизи, досить великий.
Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі.
Таким чином, серед основних завдань, що вирішуються судово-бух-галтерськими експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою.
Таким чином, призначена судово-бухгалтерська експертиза в правоохо-ронній діяльності є процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав звинувачуваного та встановлення істини.
Список використаних джерел
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06.1996 р.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: К.: Велес, 2008 р.
3. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук-раїні», затверджено постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. №996 XIV (із змінами і доповненнями).
5. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. за №2939 ХІІ (із змінами і доповненнями).
6. Інструкція «Про призначення і проведення судових експертиз», затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за №53/5.
7. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006 р.
