6) при не сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, - штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.
7) при відчуженні платником податків активів, які перебувають у податковій заставі без попередньої згоди податкового органу, - штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
8) при здійсненні платником податків продажу (відчуження) товарів (продукції) або здійсненні грошових виплат без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, - штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. Пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається:
а)при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;
б)при нарахуванні суми податкового зобов'язання податковим органом - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);
в) при нарахуванні суми податкового зобов'язання податковим органом (якщо платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання) - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного за результатами апеляційного узгодження.
Зазначимо, якщо останній день граничного строку сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним або святковим днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Якщо платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання до початку перевірки його контролюючим органом та погашає його, то пеня не нараховується.
Однак, це правило не застосовується, якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження або судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.
Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Розрахунок пені здійснюється за наступним алгоритмом:
Пз = По*ПБ*Дпб,
де Пз - загальна сума пені;
По - ставка пені за один день прострочення;
ПБ — сума податкового боргу;
Дпб - кількість днів існування податкового боргу .
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відмітимо, що зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством. Для зовнішньоекономічних операцій пеня за несвоєчасне надходження виручки із-за кордону нараховується за ставкою 0,3 відсотки за кожен день прострочення встановленого терміну.
Якщо керівник податкового органу або його заступник відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад визначені законодавством строки, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Пеня не нараховується:
на пеню;
на штрафи, що накладаються за адміністративні правопорушення
на несвоєчасно або неповністю зараховані суми податкових зобов'язань до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне зарахування сталося через порушення банком строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні";
на несвоєчасно сплачені суми податкових зобов'язань, якщо не нарахування пені передбачено законами України.
Джерелами погашення сум нарахованої пені є:
а)будь-які власні кошти платника податків, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит);
б)залік непогашення зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податку, що виникли відповідного до норм податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов'язань такого платника податків;
в)будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень, передбачених певними законами;
г)за рішенням органу стягнення - активи платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, у тому числі прав вимоги боргу, включаючи кошти, розміщені платником податків у вклад (депозит);
д)активи юридичної особи, на які може бути звернено стягнення уразі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим під розділом такої юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового боргу.
Закінчується нарахування пені у день прийняття банком, який обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів передбачена відповідними статтями Кримінального Кодексу України.
Вперше у вітчизняній законодавчій практиці кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування запроваджена у 1986 р. Вона встановлювалася за ухилення від подання декларації про доходи, вчинене протягом року після накладення відповідного адміністративного стягнення. Однак Законом від 28 січня 1994 р. ст. 1481 виключена з КК України.
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння.
При цьому, тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові органи уповноважені передавати відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції, а також направляти матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю при виявленні порушень, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, які створюють умови для такої діяльності.
Основними статтями Кримінального кодексу, які належать до компетенції органів податкової служби є:
Ст. 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (в основному, це алкоголь і тютюнові вироби).
Ст. 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.
Ст. 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.
Ст. 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна.
Ст. 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
Ст. 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок.
Ст. 218. Фіктивне банкрутство.
Найбільш поширеними у вітчизняній практиці є злочини за статтею 212.
Нижній поріг кваліфікації ухилення від оподаткування становить межу від 17 тисяч до 51 тисячі гривень. За такий злочин, скоєний проти системи оподаткування, винна особа карається штрафом від 5100 до 8500 гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Друга частина статті має вже кваліфікуючу ознаку, тобто якщо несплата податку вчинена за змовою групи осіб або якщо ухилення склало від 51000 до 85000 гривень. Діяння на таку суму карається штрафом від 8500 до 34000 гривень або виправними роботами до 2 років чи обмеженням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.
Третя частина статті передбачає скоєння злочину особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, платежів або якщо дії особи призвели до фактичного ненадходження до бюджетів, цільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Відповідальність за цією частиною – це позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.
Згідно чинного законодавства передбачено умови звільнення від кримінальної відповідності за умисне ухилення від сплати податків (рис.1.2.).
Рис. 1.2. Умови спеціального звільнення від кримінальної відповідності за умисне ухилення від сплати податків
2. Зарубіжний досвід застосування відповідальності за злочини у сфері оподаткування
Відповідно до Податкового кодексу Російської Федерації (ст. 106), податковим правопорушенням зізнається винне зроблене протиправне діяння (дія або бездіяльність) платника податків, податкового агента та інших осіб, за який встановлена відповідальність.
До відповідальності за вчинення податкових правопорушень можуть залучатися організації та фізичні особи. Фізична особа може бути притягнута до податкової відповідальності з шістнадцятирічного віку.
Податковим кодексом РФ встановлено загальні умови залучення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. До них відносяться:
- ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, які передбачені Податковим кодексом РФ;
