2.3 Юридичний склад
Юридичний факт – це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Юридичний факт – передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права. Функції юридичних фактів: • функція залучення суб'єкта права до правовідносин; • функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація). Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Юридичні факти класифікуються за різними підставами
|
Види юридичних фактів за юридичними наслідками: |
||
|
правозмінюючі |
правоприпиняючі |
правоутворюючі |
|
– юридичні факти, з якими норми права пов'язує виникнення правовідносин (наприклад, наказ ректора про зачислення абітурієнта К. до вузу) |
– юридичні факти, з якими норми права пов'язує зміна правовідносин (наприклад, наказ ректора про переведення студента К. з очної на заочну форму навчання) |
– юридичні факти, з якими норми права пов'язує припинення правовідносин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вузу) |
Слід зважити на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах. Так, факт смерті громадянина – обставина, що припиняє правовідносини між померлим і його дружиною, дітьми. Одночасно це є і правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті громадянина виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права дружини, дітей на спадщину.
|
Види юридичних фактів за вольовою ознакою: |
|
|
діі |
подііЇ |
|
– вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду) |
– юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей (наприклад, природне стихійне явище, смерть) |
|
обставини |
|
|
– складні юридичні факти, які охоплюють своїм змістом дії та події (наприклад, безвісна» відсутність, місце проживання, недієздатність), їх використання об'єктивно необхідне в трудовому, сімейному, кримінальному праві та ін. |
|
|
діі |
|
|
правомірні |
неправомірні |
|
відповідають вимогам норм права (договір) |
Не відповідають вимогам норм права (договір) |
|
Правомірні дії |
|
|
юридичні акти |
юридичні вчинки |
|
– дії, пов 'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини з наміром досягти певного юридичного наслідку (наприклад, звернення громадянина з заявою до державного органу про прописку) |
– дії, що не пов'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від їх наміру спричиняють юридичні наслідки (наприклад, фіктивний шлюб породжує у разі народження дітей всі юридичні обов'язки, пов'язані з утриманням і вихованням дітей) |
|
Неправомірні дії |
|
|
злочини |
проступки |
|
– передбачені законом суспільне небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність), що спричиняють за чинним законодавством, кримінальну відповідальність. Злочин відрізняється від проступку більшим ступенем суспільної небезпечності |
один із видів правопорушень, який полягає у винній дії або бездіяльності, що спричиняють за чинним законодавством, дисциплінарну чи адміністративну відповідальність. Проступок відрізняється від злочину меншим ступенем суспільної небезпечності |
|
Події |
|
|
абсолютні |
відносні |
|
(наприклад, смерть людини породжує наслідки: майно переходить до дружини, дітей, тобто виникають спадкоємні правовідносини, змінюється склад учасників правовідносин, суб'єктом яких був померлий) |
(наприклад, смерть застрахованої особи в результаті вбивства спричиняє наслідки незалежно від того, з якої причини відбулося позбавлення життя – виплачується страхова премія сім'ї; у спадкоємців убитого виникають правовідносини з органом страхування) |
|
Види юридичних фактів за складом: |
|
|
прості |
складні (фактичні склади) |
Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків потрібен не один юридичний факт, а сукупність фактів. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права (виникнення, зміна або припинення правовідносин), називається фактичним (юридичним) складом.
Приклад. Для зачислення до вищого навчального закладу необхідні: загальна середня освіта, підкріплена документом; успішна здача вступних іспитів; документ, що свідчить про внесення певною суми за навчання (якщо це комерційний навчальний заклад); наказ ректора про зачислення до вузу.
|
Фактичні склади |
|
|
прості |
складні |
|
включають факти, що належать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступають до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти передбачені однією галуззю законодавства – шлюбно-сімейним |
включають факти, що належать до різних галузей законодавства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. Тут досягнення встановленого законом віку та наявність необхідного виробничого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рішення органу соціального забезпечення – це сфера адміністративного законодавства |
Фактичний склад не слід плутати з подіями – складними юридичними фактами. Юридичний факт – це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Юридичний факт – передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права. Функції юридичних фактів: – функція залучення суб'єкта права до правовідносин; – функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація). Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Одже, формування категорії «юридичний факт» пов'язане з переробкою, осмисленням і систематичним викладом римського права його пізнішими дослідниками. Загальне поняття юридичного факту, як і поняття правовідносини, римськими юристами сформульовано не було. Своїм існуванням термін «юридичний факт» зобов'язаний відомому німецькому правознавцю Фрідріху Карлу фон Савіньї (одному із засновників історичної школи права), який у своїй праці «Система сучасного римського права» (1840 р.) писав: «Я називаю події, які призводять до виникнення або закінчення правовідносин, юридичними фактами». У сучасної навчальної літератури увагу в основному приділяється класифікації юридичних фактів, а саме поняття залишається в тіні. Автори, як правило, обмежуються визначенням юридичного факту, що формулюється практично однаково і звучить наступним чином: «Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин». Проте в плані понятійної характеристики юридичних фактів можна відзначити їх наступні характерні риси:
1. За своєю соціальною природою юридичні факти – це звичайні життєві обставини, які самі по собі не мають властивість викликати юридичні наслідки. Така якість надається їм юридичними нормами, і може статися так, що законодавець на якомусь етапі розвитку суспільних відносин перестане пов'язувати правові наслідки з даними юридичним фактом. Проте робиться це не довільно, не через примху законодавчого органу, а під впливом закономірностей суспільного розвитку. Тому юридичні факти мають глибоку суспільну природу і являють собою ще один вихід права на практику, ще один канал зв'язку права з соціальною сферою. Таким чином, юридичні факти – це суспільно-юридичні явища.
2. Юридичні факти опосередковує рух правових відносин (виникнення, зміна, припинення). І якщо правосуб'єктність розглядати як особливого роду юридичне право в рамках общерегулятівних правовідносин, то фактичні умови правосуб'єктності (вік, осудність і т. п.) за своєю природою і механізму дії теж є юридичними фактами.
3. Юридичні факти викликають правові наслідки лише у взаємодії з правовими нормами. Юридичний факт виконує роль «пускового механізму» по відношенню до норми права, він запускає її в дію. У цьому плані юридичні факти можна розглядати як ланки, що пов'язують норми права та правові відносини.
4. Вказівки на юридичні факти та їх опис містяться в гіпотезах юридичних норм. Поряд з нормами та суб'єктами права юридичні факти виступають однією з передумов виникнення правовідносин. Юридичні факти, як і всякі життєві обставини, вельми різноманітні і можуть бути класифіковані за різними підставами: 1) за характером породжуваних юридичних наслідків – правообразующіе, правозмінюючі і правоприпиняючі; 2) за характером дії – факти однократної дії (закінчення терміну, нанесення матеріальної шкоди) і факту-стану (стан у родинних стосунках, стан непрацездатності), 3) за характером зв'язку з індивідуальною волею учасників правовідносини-юридичні діяння (дії і бездіяльність) і юридичні події. Події можуть бути абсолютними і відносними. Абсолютні події взагалі не пов'язані з волею людини (наприклад, стихійне лихо). Відносними є події, які не залежать від волі учасників саме даного правовідносини, але залежать від волі інших людей. Наприклад, вбивство для кримінальної правовідносини є юридичною діянням, а для цивільних правовідносин спадкування – юридичним подією, 4) з точки зору відповідності правовим розпорядженням діяння можна розділити на правомірні і неправомірні. Останні, у свою чергу, – на злочини і провини (за ступенем суспільної небезпеки); 5) залежно від вольової спрямованості правомірні дії діляться на індивідуальні акти (відбуваються з метою викликати певні правові наслідки), юридичні вчинки (норми права пов'язують з ними правові наслідки незалежно від вольової спрямованості суб'єкта, в силу самого факту діяння) та результативні дії (правові наслідки пов'язуються не з самою дією, а з його результатом, наприклад, результатом творчої діяльності); 6) залежно від ступеня складності юридичні факти поділяються на одиничні юридичні факти і фактичні склади (системи юридичних фактів).
Список використаних джерел
1. Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом України №2222-IV від 08.12.2004 р.
2. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. – 3-тє вид., змін, й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. –247 с. 3. Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – 3-є вид., переробл. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 640 с. 4. Сердюк В. Еволюція функцій держави в процесі розвитку суспільства // Юридична Україна. 2006. №12 (48). 5. Скакун О.Ф. Теорія держави та права (енциклопедичний курс): Підручник. – Х.: Еспада, 2007. – 840 с. 6. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.6 Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. 7. Тихомиров О. До проблеми розуміння функцій сучасної держави: Підприємництво, господарство і право. 2009. №1. 8. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Упоряд. Л.М. Шестопалова. – К.: Прецедент, 2004. – 224 с. 9. Іванова З.Д. Юридичні факти й виникнення суб'єктивних прав громадян // Радянська держава й право. – 1980. – №2. – С. 37. 10. Укpаїна. Закони. Цивільний кодекс Укpаїни: Кодекс, закони, постанови, коментаpі: – Ужгоpод: ІВА, 2005. – 313, [4] с. – (Всі кодекси Укpаїни). 11.Біpюков І. А. и др. Цивільне пpаво Укpаїни: Заг. ч.: [Hавч. посіб. для студентів спец. вузів] / Біpюков І. А., Заіка Ю.О., Співак В.М. – К.: Hаук. думка, 2000. – 304 с. 12. Бойко М.Д. и др. Цивільно-пpавові документи: Зpазки заяв, скаpг, договоpів, заповітів, доpучень, контpактів, актів з цивільно-пpавових питань / М.Д. Бойко, В.М. Співак, М.А. Хазін; За pед. В.Д. Гвоздецького. – 2-е вид., випp. й доп. – К.: Hаук. думка, 1997. – 262, [1] с. 13. Гpажданское пpаво Укpаины: [Учеб. для вузов системы МВД Укpаины]: В 2 ч. / Ун-т внутp. дел; Под pед. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. – Х.: Основа, 1996. Ч. 1 / [Пушкин А.А., Самойленко В.М., Шишка Р.Б. и дp.]. – 1996. – 436, [1] с. 14. Цивільне пpаво Укpаїни: Підpучник: У 2 кн. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; За pед. О.В. Дзеpи, H. С. Кузнєцової. – К.: Юpінком Інтеp, 1999. Кн.1 / [Бобpова Д.В., Дзеpа О.В., Довгеpт А.С. та ін.]. – 1999. – 861 с. 15.Історія держави і права закордонних країн. Частина 1. Підручник для вузів. 2-і изд. Під ред. проф. Крашенинниковой Н.А. і проф. Жидкова О.А. – М, 1999. – 624 с. 16. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання друге. Під ред. Омельченко О.А.Т.1 – М, 1999. – 528 с. 17. Загальна історія держави і права: Підручник / Під ред. проф. К.И. Батиря. – М, 1999. – 456 с. 18.Історія Древньої Греції: Учеб./ Під ред. В.И. Кузищина. – 2-оі изд. – М, 1996. – 399 с. 19.Історія древнього світу. Під ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свеницкой. 3-і изд. М, 1989. Т.1–3.
Размещено на
