Кіберплути (cybercrooks) - злочинці, які спеціалізуються на розрахунках. Використовують комп'ютери для крадіжки грошей, отримання номерів кредитних карток та іншої цінної інформації. Отриману інформацію потім продають іншим особам, досить часто контактують з організованою злочинністю. Коди РВХ можуть продаватись за 200-500 доларів США, як і інші види інформації неодноразово. Популярним товаром є кредитна інформація, інформаційні бази правоохоронних органів та інших державних установ.
Торгаші або пірати (wares dudes) - спеціалізуються на збиранні та торгівлі піратським програмним забезпеченням. На сьогоднішній день це дуже чисельна група злочинців. Кількість піратських ВВS має співвідношення до хакерських як 20 до 1.
Більшість хакерів мають клички – прізвиська по яким вони відомі серед інших хакерів. Підбір кличок, як правило пов’язано з віком та інтересами хакерів. Ось деякі найбільш розповсюджені з них: Скорпіон (Scorpion), Бандит (Bandito), Капітан (Captain), Розбещенець (Corrupt), Король Таран (Taran King), Скажений Едік (Crazy Eddic), Рейнджер Рік (Ranger Rick), Мисливець за головами (Head Hunter), Червоний Ніж (Red Knight), Шпигун (Spy) та багато інших. Більшість з них свідчить про моральні якості їх власників, зокрема підкреслення влади, грубої сили. При спілкуванні хакери широко використовують свій власний мовний жаргон.
Досить часто хакери утворюють за спільними інтересами або поглядами невеличкі групи, зокрема: Військо Люцифера, Фахівці катастроф, Військо Дума, Комп’ютерний Клуб Хаосу. Іноді ці групи збираються щорічно, а у великих містах такі зустрічі можуть проводитися щомісячно. Але головною формою обміну інформацією залишаються дошки електронних об’яв (BBS), особливо підпільні. Серед найбільш відомих підпільних BBS можна назвати: Безодня (Abyss), Опік (Acid Phreak), Альтернативний Світ (Alternative Universe), Притон Hаркоманів (Drug House), Ейфорія (Euphoria), Зона Хакерів (Hackers Zone), Залізна Завіса (Iron Curtain) тощо.
Кількість підпільних BBS важко оцінити та підрахувати. За оцінками зарубіжних спеціалістів тільки на території США функціонують десятки тисяч таких BBS, з яких від 100 до 200 є спеціалізовані для хакерів, а приблизно у 1000 з них є важлива інформація для хакерів (зокрема про засоби злому різних систем, програмне забезпечення для перехвату паролів, тощо). Деякі країни, зокрема, Великобританія, Італія та країни Східної Європи мають ще більшу концентрацію підпільних BBS. [4]
Класифікація злочинів
"Мінімальний список" правопорушень у цій галузі було прийнято європейським комітетом з проблем злочинності ради Європи ще у 1990 році та рекомендовано до включення в законодавства європейських країн.
1.Комп'ютерне шахрайство - введення, заміна, знищення комп'ютерних даних чи програм, або інші втручання в процес обробки інформації, які впливають на кінцевий результат, cпричиняють економічну чи майнову втрату з метою отримання незаконної економічної вигоди для себе чи іншої особи.
2. Комп'ютерний підлог - втручання в процес обробки інформації з метою вводу, зміни, виправлення, знищення комп'ютерних даних, програм чи проведення інших акцій, які згідно національного законодавства складають протиправні дії, пов'язані з підробкою (підлогом) та спрямовані на фальсифікацію відомостей чи програмного забезпечення.
3. Пошкодження комп'ютерної інформації чи програм - злочини, що пов'язані зі стиранням, руйнуванням, зіпсуванням або приховуванням комп’ютерних даних чи програм суб’єктами, які не мають на це права.
4.Комп'ютерний саботаж - протиправні дії, що спрямовані на стирання, приведення у неробочій стан чи фальсифікацію інформації, пошкодження засобів інформаційної техніки з метою перешкоди функціонуванню комп'ютерів або телекомунікаційних систем.
5. Несанкціонований доступ до комп'ютерних систем - доступ без такого права до комп'ютерних систем чи мереж з порушенням рівня таємності (hacking). Досягається це руйнуванням систем безпеки комп'ютера в обхід системи паролів.
6. Несанкціоноване перехоплення інформації - перехоплення інформації з комп'ютерних систем без дозволу компетентних органів за допомогою технічних засобів, що підключаються до комп'ютерних мереж без такого права.
7. Несанкціоноване копіювання захищених комп'ютерних програм - копіювання, розповсюдження чи передача до публікації без такого права комп'ютерних програм, котрі захищені законом. слід відмітити, що комп'ютерні злочини такого виду вчиняються найчастіше.
8. Незаконне виготовлення топографічних копій - виготовлення без відповідного дозволу топографічних копій напівпровідникової продукції, які захищені законом, чи їхнє недозволене тиражування, комерційне використання або імпорт. [3]
Способи вчинення злочинів
Найважливішим й визначальним елементом криміналістичної характеристики будь-якого злочину є спосіб його скоєння. Він складається з комплексу специфічних дій правопорушника щодо підготовки, скоєння та маскування злочину. Ці дії являють собою певну систему, в результаті у зовнішній обстановці утворюються відповідні відображення, які в інформаційному плані є своєрідною моделлю злочину.
Стосовно злочинів, що вчиняються в галузі комп'ютерних технологій, найбільший інтерес являють сліди, що вказують на те, яким чином злочинець потрапив та зник з місця події, подолав перешкоди, використав своє службове становище, виконав поставлену злочинну мету, які знання, навички та фізичні зусилля використав, чи спробував скрити сліди своїх дій. Суттєві також сліди, що свідчать про характер зв'язку злочинця з предметом злочинного посягання і т. п.
Відомо, що спосіб вчинення злочину є у ряді складів необхідним елементом об'єктивної сторони злочину та входить до його кримінально-правової характеристики, а іноді служить й кваліфікуючою обставиною. Однак, в кримінально-правовій характеристиці спосіб вчинення злочину подано у загальному вигляді (наприклад, спосіб відкритого або таємного розкрадання, проникнення у приміщення і т. ін.), для неї байдужі прийоми таємного розкрадання, конкретні способи проникнення, засоби, що використовуються при цьому, джерела їх отримання і т. д. В цьому випадку застосовується криміналістична характеристика способу вчинення злочину.
Якщо за основу класифікації покласти метод, що використовувався злочинцем для отримання доступу до засобів обчислювальної техніки, можна виділити такі п'ять основних груп:
1.Вилучення засобів комп'ютерної техніки: характерною рисою способів скоєння злочинів є те, що в них засоби комп'ютерної техніки завжди виступають тільки як предмет злочинного посягання, а як знаряддя скоєння злочину використовуються інші інструменти чи технічні засоби (або без їхнього використання), які не є засобами комп'ютерної техніки.
2. Перехоплення інформації: До цієї групи відносять способи, де злочинцями використовуються методи аудіовізуального та електромагнітного перехоплення інформації. В цій та наступних групах, що розглядаються, засоби комп'ютерної техніки виступають як предметом, так і знаряддям скоєння злочину.
Перехоплення інформації поділяють на безпосереднє (активне), електромагнітне (пасивне), аудіоперехоплення, відеоперехоплення, а також спосіб, що носить назву "прибирання сміття".
Безпосереднє (активне) перехоплення здійснюється за допомогою безпосереднього підключення до телекомунікаційного обладнання комп'ютера, комп'ютерної системи чи мережі, наприклад, до лінії принтера або телефонного проводу каналу зв'язку, що використовується для передачі комп'ютерної інформації, або безпосередньо через відповідний порт ПК. Методи, що використовуються для підключення з метою отримання паролю або іншої секретної інформації з телекомунікаційних систем, можуть бути реалізовані шляхом підключення до кабелю чи перехвату мікрохвиль від супутника та наземних радіостанцій.
Електромагнітне (пасивне) перехоплення базується на тому явищі, що робота електронних пристроїв (дисплеї, принтери) супроводжується електромагнітним випромінюванням. Так, сигнали з електронно-променевої трубки дисплея можна приймати, записувати і аналізувати з відстані понад 1000 м за допомогою стандартного телевізійного та відтворюючого устаткування, що може знаходитися, наприклад, у автомобілі.
Аудіоперехоплення - цей спосіб скоєння злочину є достатньо розповсюдженим та найбільш небезпечним. Захистити інформацію при цьому досить складно. Спосіб реалізується шляхом встановлення підслуховуючого пристрою - "таблетки", "клопа", "жучка" і т. п. в апаратуру засобів обробки інформації. При цьому іноді використовуються спеціальні акустичні та вібраційні датчики, які дозволяють знімати інформацію без безпосереднього проникнення до приміщення.
Відеоперехоплення - цей спосіб полягає в діях злочинця, спрямованих на отримання необхідної інформації шляхом використання різноманітної відеооптичної техніки (в тому числі й спеціальної). При цьому можуть використовуватися: підзорна труба, бінокль, пристрій нічного бачення, відео-фотоапаратура з відповідними оптичними насадками і т.п.
Прибирання сміття - цей спосіб скоєння злочину полягає у неправомірному використанні злочинцем технічних відходів інформаційного процесу, що залишені користувачем після роботи з комп'ютерною технікою. Він здійснюється у двох формах: фізичній та електронній. 3) Несанкціонований доступ; до таких способів скоєння злочинів відносять дії злочинця, які спрямовані на отримання несанкціонованого доступу до засобів комп'ютерної техніки. До них відносяться такі:
"За дурнем" - цей спосіб часто використовується злочинцем для проникнення у заборонені зони, наприклад, злочинець, держачи в руках предмети, які пов'язані з комп'ютерною технікою, (елементи маскування) чекає біля зачинених дверей таємного приміщення будь-кого, а потім разом з цією особою проникає до приміщення.
"За хвіст" - цей спосіб знімання інформації полягає в тому, що злочинець підключається до лінії зв'язку законного користувача (з використанням засобів комп'ютерного зв'язку) та чекає сигналу, який означає кінець роботи, перехоплює його "на себе", а потім, коли законний користувач закінчує активний режим, здійснює доступ до системи.
"Комп'ютерний абордаж" - здійснюється злочинцем шляхом підбору (випадкового або раніше здобутого) абонентного номеру комп'ютерної системи потерпілої сторони з використанням, наприклад, звичайного телефонного апарату. Потім підбирається пароль доступу до комп'ютерної системи (вручну чи з використанням спеціальних програм - "зломщиків").
"Неспішний вибір" та "пролом". При неспішному виборі здійснюється пошук уразливих місць у захисті комп'ютерної системи, у другому способі виявляються "проломи" у комп'ютерній системі (найчастіше - слабкі місця у програмному забезпеченні), котрі згодом можна використовувати в злочинних цілях.
"Маскарад" - при цьому способі злочинець проникає у комп'ютерну систему, видаючи себе за законного користувача. Системи комп'ютерного захисту, які не володіють функціями аутентичної ідентифікації користувача (наприклад, за біометричними параметрами: відбиткам пальців рук, малюнку сітчатки ока, голосу і т.п.) стають незахищеними від цього способу.
"Містифікація" - іноді користувач персонального комп'ютера підключається до чиєїсь системи, будучи впевненим у тому, що працює з необхідним йому абонентом. Цим фактом й користується злочинець, формуючи правдоподібні відповіді на запити володаря інформаційної системи, до якої трапилось підключення, і підтримуючи цю помилку протягом певного часу, отримує необхідну інформацію, наприклад, коди доступу чи відгук на пароль.
