Засоби захисту проти позову

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені цим Кодексом.

Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Протокол приєднується до  справи.

Оскарження рішень суду.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.



ВИСНОВОК:


Проаналізувавши дійсне законодавство України, можна зробити висновок, що у відповідача для свого захисту є дві групи прав: загальні та спеціальні.

До загальних прав відносяться ті права, які мають і інші учасники цивільного процесу (позивач, треті особи, представники та ін.). Ці права передбачені в ст. 27 та ст. 31 ЦПК України [2]. Тобто відповідачі мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

До спеціальних прав відносяться права які надані тільки відповідачу, або його представнику. До них відносяться зустрічний позов та заперечення проти позову.

Зустрічний позов – це матеріально-правова правова вимога первісного відповідача до первісного позивача, пред’явлена до суду для спільного розгляду із первісним позовом. Зустрічний повинен бути взаємопов’язаний з первісним позовом та мати чітку форму встановлену п.1 ст.124 ЦПК України [2].

Заперечення проти позову – найпоширеніший вид захисту відповідача проти позову. Цей спосіб захисту регулює ст. 128 ЦПК України [2]. Зі змісту цієї статті можна зробити висновок, що заперечення проти позовної заяви – це процесуальний документ в якому відповідач заперечує поти позовних вимог, вказуючи на незаконність вимог, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження по справі. Заперечення проти позову може торкатись як всіх так окремих позовних вимог.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Нормативно-правові акти:

1.                Конституція України від 28 червня 1996 року // ВВР, 196. -№30. Ст.141

2.                Цивільний процесуальний кодекс України // ВВР від 18.03.2004 №1618-IV ст.492

3.                Декрет "Про державне мито" // ВВР від 21.01.1993 № 7-93

Спеціальна література:

4.                Тертишніков В. І. Т 35 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. - 576с. ISBN 966-8184-48-3

Інтернет ресурси:

5.                #"#">#"#">#"#">#"#">http://advoc.kiev.ua/Zone5_26.htm

Додаток №1

_________________ районний суд м. Києва,

______________________________________.

(адреса, поштовий індекс)

(Суддя (П. ініціали) цив/спр. № _____/2010).

Відповідач: ___________________________,

_____________________________________.

(П.І.Б., адреса, поштовий індекс)

Особи, які беруть участь у справі:

1. П.І.Б.(позивач) ______________________,

(адреса, поштовий індекс)

2. Приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу П.І.Б. (третя особа),

_____________________________________.

(адреса, поштовий індекс)

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

проти позовної заяви "про визнання заповіту недійсним"

У провадженні ______________ районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № __ за позовом П.І.Б. до П.І.Б. "про визнання заповіту недійсним", за участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу П.І.Б., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Я, П.І.Б., (Відповідач) заперечую проти позову "про визнання заповіту недійсним" в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважаю позовні вимоги П.І.Б. (Позивача) необґрунтованими.

Обґрунтування заперечення.

I. Вважаю, що заповідальне розпорядження П.І.Б., посвідчене 02 листопада 2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (П. ініціали) відповідає волі заповідача і волевиявлення спадкодавця було вільним.

1. Згідно зі змістом заповідального розпорядження, заповідач не випадково позбавив права на спадкування свого сина (П. ініціали), а також свого онука П.І.Б., свідомо призначивши мене, (П. ініціали), своїм спадкоємцем на випадок своєї смерті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1235 ЦК України:

"Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування".

2. В позовній заяві невірно зазначено, що нібито (П. ініціали) (Заповідач) склав заповіт на "зовсім чужу людину".

Заповідач призначив мене своїм спадкоємцем, враховуючи наші тривалі дружні взаємовідносини, а не сімейні чи родинні відносини.

Я з Заповідачем, померлим 14 листопада 2009 року, були друзями з 1977 року до часу його смерті.

Заповідач називав мене братом, мою дружину своєю сестрою. Коли Заповідач потребував піклування чи допомоги у зв’язку хворобою серця и похилим віком, ми з дружиною постійно допомагали йому.

Натомість Позивач, хоча і мав з померлим родині відносини, здавалося очікує смерті свого батька.

Коли Заповідач був пенсійного віку з діагнозом атеросклероз аорти та потребував будь-якої допомоги від свого сина, Позивач, будучи повнолітньою, працездатною, матеріально забезпеченою людиною, свідомо та тривалий час зневажливо ставився до особистого життя Заповідача не цікавився станом його здоров’я, не поважав свого батька, не піклування про нього, не надавав своєму батькові ні матеріальної допомоги, ні моральної підтримки.

Не має сумніву, що пенсійний вік померлого, а також раптові сердечні напади іноді змінювали настрій та спричиняли конфлікти для Позивача, але в дійсності основною причиною поганого настрою спадкодавця та конфліктів між ними був Позивач, його зневажливе відношення до свого батька, вимушували спадкодавця відноситися до сина, як син до батька.

Для мене до останньої хвилини свого життя Заповідач був доброю, порядною, прямою, чесною, справедливою людиною.

Фактичні дані щодо відносин між Заповідачем і його сином, а також мої з померлим дружні взаємовідносини відносини можуть підтвердити, зокрема, свідки: П.І.Б., П.І.Б..

II. Заперечення проти стверджень Позивача, що у момент підписання та посвідчення заповіту Заповідач не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними.

3. Відповідно до ст. 44 Закону України "Про нотаріат" обов’язком нотаріуса, є перевірити чи усвідомлює особа у момент підписання правочину, в тому числі, заповіту значення своїх дій та (або) чи може особа керувати своїми діями.

У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону України "Про нотаріат" (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

(Стаття 44 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008)

4. У заповіті (П. ініціали), окрім власноручного підпису та власноручного напису свого прізвища, імені та по батькові, міститься також власноручний напис Заповідача, що: "Текст цього заповіту мною в голос прочитаний та особисто підписаний",- враховуючи рукописний текст (почерк) Заповідача у заповіті, а також порівнявши інші зразки почерку Заповідача, можна встановити, що особа, яка здійснила підпис та написи у заповіті не перебувала у незвичайному стані.

5. Відповідно до виписки із історії хвороби № _______ Київської міської клінічної лікарні № 3, кардіологічного відділення, хворий спадкодавець, віком 68 років, 24 жовтня 2009 року поступив до лікарні з діагнозом артеріальний кардіосклероз, атеросклероз аорти венозних артерій, комбінований аортальний порок.

З даним діагнозом Заповідач знаходився на лікуванні з 24.11.09 р. під наглядом лікаря.

Відповідно до довідки № _______ від 06.11.2009 р. Київської міської клінічної лікарні № 3, кардіологічного відділення, спадкодавця виписано з лікарні 06.11.2009 р., у зв’язку з видужанням та покрашенням стану здоров’я.

Таким чином, хоча заповіт спадкодавець підписав 02.11.09 р. у Київській міської клінічної лікарні № 3, П.І.Б. був у стані одужання після серцевого нападу.

Не має сумніву, що спадкодавець у момент складення заповіту усвідомлював значення своїх дій щодо призначення своїм спадкоємцем мене, П.І.Б., а також міг керувати цими діями, окрім цього волевиявлення Заповідача щодо позбавлення права на спадкування свого сина П.І.Б. та свого онука П.І.Б. було вільним і відповідало його внутрішній волі.

Відповідно до частини 2 ст. 1257 ЦК України: "За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі".

За таких обставин, зазначені у заперечені фактичні дані, а також додані письмові докази в повному обсязі спростовують позовну заяву "про визнання заповіту недійсним".

Враховуючи викладене, відповідно до статтей 225, 1257 ЦК України на основі, статтей 3, 128 ЦПК України,

ПРОШУ

______________ районний суд м. Києва:

- відмовити повністю П.І.Б. в позові до П.І.Б. "про визнання заповіту недійсним ".

Додатки:

- копія заповіту від 02.11.09 р.;

- копія виписки із історії хвороби № __ Київської міської клінічної лікарні № 3;

- копія довідки № __ від 06.11.2009 р. Київської міської клінічної лікарні № 3;

- копії заперечення позивачу та третій особі.

(Дата) Відповідач ________________ (П. ініціали).



Додаток №2


До ______________ міськрайонного суду

_________________області

Позивач: Власенко Ніна Володимирівна,

яка тимчасово проживає за адресою:

вул. Щедрина, буд. 10, м. ___________ ___________ обл.,

поштовий індекс _____

Відповідач: Власенко Максим Петрович,

який проживає за адресою: вул. Миру, буд. 5,

м. ______________ ______________ обл.,

поштовий індекс _____

Зустрічна позовна заява

про вселення у житловий будинок

20 червня 1997 року я уклала шлюб з Власенко Максимом Петровичем, який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану _____________ міськвиконкому.

Одразу після укладення шлюбу я у встановленому законом порядку вселилася в належний йому житловий будинок №5 по вул. Миру в м. _____________.

Під час спільного проживання відповідач зловживав спиртними напоями і учиняв сварки, внаслідок чого я припинила з ним шлюбні стосунки і 12 травня 2003 року розірвала шлюб.

В день розірвання шлюбу Власенко М.П. зібрав мої речі і виставив їх на вулицю, а на вхідних дверях свого будинку установив інші замки.

Таким чином він позбавив мене можливості користуватися житлом і я вимушена була оселитися до своєї матері, у належний їй житловий будинку № 10 по вул. Щедріна в м. ____________.

З того часу я в будинку відповідача не проживала, у зв’язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання мене такою, що втратила право користування житлом.

З його вимогами я не згодна, оскільки у відповідності з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника будинку втрачає право на користування його житлом лише в разі, якщо він не проживав у житловому будинку понад один рік без поважних причин.

Я не проживала у будинку відповідача з поважних причин, внаслідок того, що він не пускав мене до нього.

У відповідності з ч. 1 ст. 405 ЦК України, ч. 4 ст. 156 ЖК України, член сім’ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону, і припинення сімейних відносин не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. Виходячи з цього я маю право на користування будинком відповідача і на вселення в нього.

Крім доданих до заяви документів, зазначені мною обставини зможуть підтвердити Романько Т.А. та інші свідки.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. 16, ч. 1 ст. 405 ЦК України, ч. 4 ст. 156 ЖК України, керуючись ч. 1 ст. 88, ст. 123, п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Прийняти цей позов до спільного розгляду з позовом Власенко М.П. про визнання мене такою, що втратила право користування житловим будинком №5 по вул. Миру в м. _____________.

2. Вселити мене у житловий будинок №5 по вул. Миру в м. _____________.

3. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.

4. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про виклик до суду свідка:

- Романько Тетяни Андріївни, яка проживає за адресою: вул. Миру, буд. 7, м. ______________ ______________ .

Додатки:

1. Дві копії свідоцтва про розірвання шлюбу.

2. Довідка і копія довідки з місця проживання.

3. Квитанція і копія квитанції про сплату судового збору.

4. Квитанція і копія квитанції про сплату витрати на інформаційно-технічне абезпечення розгляду справи.

5. Копія позовної заяви.

„____"___________200__р. _____________Власенко Н.В.


Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты