Більшість документів порталу зберігається в базі даних під керуванням СУБД (системи управління базами даних). Це забезпечує зручність збереження і модифікації, а також пошуку і подання матеріалів. Крім того, необхідна певна система керування контентом. Вона дає змогу нефахівцям у сфері інформаційних технологій публікувати документи швидко і якісно, а також підтримувати їхню актуальність. Звичайний зміст (контент) і спосіб подання (шаблони) документів зберігаються окремо й зв’язуються за допомогою описів, заснованих на стандарті XML. Це дає змогу за необхідності виводити інформацію не тільки на персональні комп’ютери, а й, наприклад, на стільникові телефони.
У випадку, якщо через портал йде великий обсяг запитів, які потребують оброблення кількома службовцями чи відділами, а також контролю виконання; або якщо портал представляє в мережі Internet кілька державних установ, необхідно використовувати сервер інтеграції додатків - комунікаційний «міст» («шлюз») між багатьма інформаційними джерелами. Зазвичай сервер інтеграції підтримує перетворення документів через проміжні XML-формати.
Конкретні вимоги до цих програмних модулів визначаються точним переліком задач, які повинен вирішувати Internet-портал. Можна виокремити такі основні типи порталів органів державного управління:
1. простий муніципальний портал;
2. портал місцевого відділення органу керування;
3. портал для здійснення закупівель і конкурсного розподілу ресурсів;
4. портал міністерства/відомства чи їхнього відділення, що не має територіальних підрозділів;
5. портал міністерства, відомства чи їхнього територіального відділення, інтегрований з документообігом;
6. портал великого міністерства/відомства;
7. портал, орієнтований на оброблення складних запитів;
8. портал уряду.
Розглянемо загальні вимоги до порталів кожного з зазначених типів.
Простий муніципальний портал. Як правило, це портал органу місцевої влади. Він має включати в себе: веб-сервер, стандартну систему керування базою даних та, можливо, найпростішу систему керування контентом. Цей портал не орієнтований на публікування значних обсягів інформації. Засоби колективної роботи та електронної пошти на ньому не обов’язкові.
Портал місцевого відділення органу керування. Багато відомств мають розгалужену мережу територіальних відділень по всій країні. Як правило, на їхніх центральних порталах публікується значний обсяг актуальної інформації. Проте більшість громадян зацікавлена в послугах найближчого територіального відділення даного відомства (податкової адміністрації, відділення внутрішніх справ і т.п.). Інформаційну систему обслуговування громадян центральним відомством з розподіленою мережею регіональних/місцевих відділень можна побудувати в два основних способи:
1. створити могутній централізований веб-вузол, на якому публікуватиметься як уся інформація федерального значення, так і вся регіональна інформація (місцевими відділеннями);
2. організувати розподіл деякої частини інформації «з центру на місця» і доручити місцевим відділенням заповнення своїх локальних порталів.
Переваги першого варіанта - чіткість концепції і зручність стратегічного керування, гарантована однаковість подання інформації для користувача. У той же час, вимоги до продуктивності, надійності і персоналізованості такого порталу є дуже високими.
Простішим є створення центрального порталу з інформацією загальнофедерального значення і безлічі веб-вузлів місцевих відділень, розміщених у регіонах. Але у такому разі потрібна чітка система розподілу загального контента, який в обов’язковому порядку має бути присутній на кожному місцевому веб-вузлі.
Усі портали місцевих відділень відомства повинні також мати однакові структуру, можливості, оформлення і навігацію. Неприпустимо, щоб громадянин, переїхавши з одного району міста в іншій, знову був змушений вивчати способи використання порталів необхідних йому служб і відомств. І, ясна річ, вони мають бути побудовані на єдиній програмній платформі, розрахованій на максимальну простоту тиражування і супроводу. Не повинні використовуватися «екзотичні» чи саморобні елементи.
Портал для здійснення закупівель і конкурсного розподілу ресурсів. Якщо установа уповноважена вести закупівлі для державних потреб або розподіляти на конкурсній основі лімітовані ресурси, їй доцільно використовувати портал не на основі веб-серверу, а на основі спеціального серверу додатків із вбудованими елементами бізнес-логіки. Такий сервер полегшує керування тендерами та аукціонами, профілювання користувачів, планування PR-кампаній, оброблення соціологічної інформації та ін.
Портал міністерства/відомства чи їхнього відділення, що не має територіальних підрозділів. До цієї категорії можна віднести міністерства і відомства, які безпосередньої не взаємодіють з юридичними і фізичними особами, але встановлюють загальні правила та умови діяльності в деяких сферах. Таким установам ще не обов’язково мати потужну систему двонаправленої взаємодії зі своєю цільовою аудиторією, проте вони, як правило, публікують таку кількість швидкозмінюваної і важливої інформації, що для керування нею потрібні професійна система керування контентом і відповідний уповноважений персонал.
Портал міністерства/відомства чи їхнього територіального відділення, інтегрований з документообігом. Якщо розташовані на порталі документи істотно впливають на умови господарювання або права та обов’язки громадян і створюються в досить складних і регламентованих процесах діловодства, то доцільно готувати їх до публікації не в окремій системі контент-менеджменту, а в призначеній спеціально для цього системі діловодства.
Інтеграція internet-порталу із сучасною системою документообігу дає змогу прискорити і спростити весь цикл розроблення нормативних документів - від видачі доручення до публікації. У такій конфігурації в систему керування контентом потрапляють уже практично готові документи з intranet-порталу документообігу. Залишається тільки визначити місце їх розміщення на порталі, спосіб форматування, вказати доцільні посилання і, нарешті, «дати путівку в життя», формально дозволивши публікацію. Це рішення незамінні для установ, які розробляють чи розповсюджують великі обсяги нормативних актів.
Портал великого міністерства/відомства. До цієї категорії можна умовно віднести державні органи управління, у центральному апараті і місцевих відділеннях яких працюють досить багато (кілька тисяч) співробітників, які так чи інакше беруть участь у спільних службових заходах, взаємодії з громадянами чи організаціями, а також у публікації матеріалів на веб-вузлі.
Співробітникам необхідно надати доступ до interanet-порталу і/чи системи керування контентом (рис. 3.1). Єдина служба каталогів дає змогу спростити організацію діловодства та адміністрування прав доступу. Поштова система уможливлює обмін повідомленнями, синхронізацію розкладів, призначення зустрічей. Може використовуватися й система підтримки групової роботи.
Рис. 3.1 - Компоненти порталу великого міністерства чи відомства
Портал, орієнтований на оброблення складних запитів. Такий портал створюється в міністерстві чи його територіальному відділенні для оброблення у режимі «on-line» складних запитів чи документальних форм (наприклад, податкових декларацій), які надходять від громадян чи організацій. Ця категорія порталів висуває підвищені вимоги до безпеки інформації, для чого рекомендується використовувати сучасне, професійно розроблене програмне забезпечення. Для гнучкої і надійної архітектури порталу такого типу на додаток до компонентів для порталу великого міністерства використовують спеціальний клас серверного програмного забезпечення - сервери інтеграції (інші назви - «мости», «шлюзи»). Сервер інтеграції приймає вхідні документи, конвертує їх у придатний формат (правила перетворення задаються за допомогою XML-схем), передає серверним додаткам чи офісним програмам, стежить за своєчасним обробленням відповідно до заданих сценаріїв і маршрутів діловодства.
Портал уряду. Теоретично все, від подання податкових декларацій і реєстрації нерухомості до одержання компенсацій чи оплати комунальних послуг, громадяни могли б робити через Internet. Зібрання всіх послуг в межах одного порталу було б досить зручним. Основна проблема розроблення такого порталу полягає в необхідності погодити процеси діловодства в багатьох відомствах, визначити сфери компетенції і ввести реальну відповідальність за порушення виконавчої дисципліни. Подібний портал повинен вміти аналізувати будь-які дії користувача і надавати йому тільки дійсно необхідну інформацію з урахуванням його статусу, інтересів, місця розташування тощо. Відповідно, портал і пов’язаний з ним сервер інтеграції мають динамічно маршрутизувати документи між багатьма державними установами (у відповідні додатки) і стежити за виконанням їх (рис. 3.2).
Слід зазначити, що реалізація порталів органів державного управління можлива на основі лінійки продуктів від Microsoft: Microsoft Windows 2000 Server, Microsoft SQL Server 2000, Microsoft.NET Enterprise Servers з Content Management Server 2001, Microsoft SharePoint Portal 2001 - для побудови intranet-порталів документообороту, Microsoft Exchange Server 2000 - для організації колективної роботи, Microsoft Commerce Server 2000 - для організації закупівель, сервер інтеграції Microsoft BizTalk 2000.
Рис. 3.2 - Архітектура урядового порталу
Як платформа для створення єдиної системи документообігу органів державного керування і створення ієрархічного комплексу порталів у світі також широко використовується й Documentum 4і - технологією користується 1300 клієнтів з державного сектору (серед них: ЦРУ, Збройні Сили та уряд США, Патентна служба Великобританії, Поштова служба Кореї та ін.).
4. Електронна комерція в державному управлінні України
З ініціативи Всесвітнього банку і державних структур України, за підтримки фонду Сороса реалізується проект «Україна - розвиток через Internet». Визначено такі три основні компоненти цього проекту:
1) «Електронний уряд» - складається з двох модулів:
1. модуль «електронні закупівлі» - це нові, ефективніші процедури організації і проведення державних закупівель; відкритий доступ будь-яких суб’єктів ринку до інформації про потреби держорганів країни у визначених продуктах і послугах, можливість безпосередньо брати участь у тендерах; можливість організації суспільного контролю за процесом проведення державних закупівель;
2. модуль «електронний документообіг» - це значне зниження витрат часу і засобів при підвищенні ефективності роботи державних установ; розширені можливості контролю; надання доступу до повної і своєчасної інформації.
2) «Законодавство у сфері електронного бізнесу» - припускає використання передового досвіду і кращих методичних розробок у цій сфері при створенні відповідного законодавчого поля, що є одним із чинників, необхідних для становлення і розвитку електронного бізнесу в Україні.
3) «Електронна демократія». Її суть полягає в наданні громадянам можливості обговорення проблем керування і перспектив розвитку, можливості опосередкованого впливу на формування і прийняття рішень на всіх рівнях державної влади. У складі цієї компоненти передбачається використання інформаційного порталу і регіонального інформаційного центру, що слугуватимуть віртуальним місцем для проведення обговорень, дискусій, форумів тощо.
На думку ряду фахівців, упровадження «електронної демократії» має привести до звуження спектра питань, які сьогодні вирішують усі гілки влади. Пряма участь громадян у виробленні рішень державної важливості (неможлива раніше в силу «технологічної недостатності» і реальна в епоху Інтернету) назавжди змінить обсяг повноважень уряду і зробить реальністю суттєве скорочення його розмірів і чисельності держапарату.
Реалізація проекту «Електронний уряд» має здійснюватися у чотири етапи:
1. Створення сайтів різних міністерств і відомств.
2. Забезпечення інтерактивності з боку населення та бізнесових і державних структур.
3. Створення об’єднаних порталів різних служб.
4. Створення єдиної електронної системи державного керування.
На сьогоднішній день можна сказати, що Україна перебуває на початковому етапі впровадження електронного уряду. Більшість органів державного управління мають сайти (рис. 4.1), які в основному носять інформаційний характер. На деяких з цих сайтів реалізовано елементи інтерактивності у вигляді форумів чи можливості задати питання й отримати на нього відповідь електронною поштою (наприклад, на сайті Президента).
Рис. 4.1 - Сайти українських органів державного управління (зареєстровані на www.meta-ukraine.com)
Якщо взяти для прикладу веб-портал Кабінету Міністрів України (www.kmu.gov.ua), покликаний забезпечити цілодобовий доступ до інформації органів виконавчої влади та інших державних і недержавних організацій, то він на сьогодні надає можливість знайомитися з оригіналами законів, постанов й інших нормативно-правових актів, а також із зразками і бланками документів, необхідних для вирішення особистих справ громадян. Лінійку меню порталу наведено на рис. 4.2. Як видно з рис. 4.2, на порталі передбачається також реалізація інтерактиву (гаряча лінія та ін.).
Геоінформаційна система порталу (рис. 4.2) передбачає можливість побудови діаграм, заснованих на цифрових показниках, що належать географічним об’єктам (елементи аналітики ще не реалізовано).
Рис. 4.2 - Геоінформаційна система урядового порталу
В Україні зроблено також вже перші кроки зі створення «Законодавства в сфері електронного бізнесу» - видано низку указів і затверджено низку постанов у цій галузі, серед яких:
1. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31.07.2000 р.;
2. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» від 01.08.2002 р.;
3. постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Internet інформації про діяльність органів виконавчої влади» від 04.01.2002 р.;
· постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» від 29.08.2002 р.;
· наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади» від 25.11.2002 р. № 327/225.
Страницы: 1, 2
