3. Злочини, які вчиняються щодо неповнолітніх чи із залученням неповнолітніх у системі Особливої частини КК
В Особливій частині КК є цілий ряд норм про злочини, в яких неповнолітні виступають, як потерпілі, а також про ті, що вчиняються із залученням неповнолітніх (і цю обставину передбачено як обов’язкову ознаку складу відповідного злочину). Такі норми доцільно систематизувати залежно від характеру шкоди, яка заподіюється неповнолітньому.
Злочини, які вчиняються щодо неповнолітніх
Посягання на майнові права неповнолітніх та їх інтереси щодо усиновлення
Статеві злочини проти неповнолітніх
Посягання на особисту свободу неповнолітніх
Втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність
Втягнення неповнолітніх до вживання шкідливих речовин
Як видно із наведеного рисунка, ряд посягань проти неповнолітніх полягає у втягненні (залученні) їх:
- у злочинну діяльність;
- іншу антигромадську діяльність (пияцтво, заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми );
- у збут наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання їх з метою збуту;
- у незаконні дії з наркотичними засобами та психотропними речовинами, вчинювані без мети збуту.
Ознаки втягнення, як ознаки складів відповідних злочинів:
1) це лише активні дії. Отже, шляхом бездіяльності (наприклад, надаючи неповнолітньому можливість спостерігати за вчиненням злочину, за відпрацюванням навиків злочинних прийомів та операцій тощо) виконати дане посягання не можна;
2) ці дії пов’язані з безпосереднім впливом на конкретного потерпілого. Безадресний вплив (наприклад, поширення відповідної літератури, співання «злодійських» пісень) не є втягненням у злочинну діяльність;
3) втягнення полягає у фізичному насильстві чи психічному впливі;
4) якщо втягнення полягає у вчиненні дій, які утворюють самостійний склад злочину, відповідальність настає за сукупністю норм, передбачених ст. 304 КК;
5) метою втягнення є викликати у неповнолітнього прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах, а також зайнятися злочинною діяльністю взагалі;
6) є причинний зв'язок між втягненням і виникненням у неповнолітнього наміру вчинити злочин (злочини). Інакше кажучи, якби не було дій з втягнення, то неповнолітній не прагнув би займатися злочинною діяльністю.
Поняття залучення, використане законодавцем при створенні норм про незаконні дії з наркотичними засобами, є синонімом втягнення, має близький з ним зміст. Різниця між втягненням і залученням полягає хіба що в тому, що:
— залучення має місце й тоді, коли намір вчинити злочин виник у неповнолітнього незалежно від поведінки дорослої особи, котра його залучила до виконання даного злочину;
— у моменті закінчення втягнення та залучення.
Момент закінчення втягнення..., залучення...
Втягнення у злочинну, в іншу антигромадську діяльність є закінченим з моменту виконання дій, спрямованих на волю та свідомість потерпілого, незалежно від їхньої успішності, результативності.
Залучення до злочину неповнолітнього в структурі відповідних складів злочинів виступає як кваліфікуюча, особливо кваліфікуюча ознаки. Тому посягання, які полягають у залученні неповнолітніх до незаконних операцій з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, є закінченими з моменту виконання певних дій за участю неповнолітнього. Саме по собі залучення неповнолітнього до виконання названих посягань, якщо їхню об'єктивну сторону не виконано чи виконано частково, має оцінюватися як готування чи замах на ці злочини.
Кваліфікації втягнення в злочинну діяльність з урахуванням її виду (в злочинну діяльність взагалі чи у вчинення конкретного злочину)
Втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність кваліфікується не однаково залежно від того, чи було втягнення в злочинну діяльність взагалі (наприклад, навчання прийомів кишенькових крадіжок), чи вчинення конкретного злочину. Якщо втягнення у злочинну діяльність не пов'язане з вчиненням конкретного злочину, то скоєне кваліфікується лише за ст. 304 КК.
В іншому випадку — коли на неповнолітнього справляється вплив з метою домогтися його участі у певному злочині — втягнення набуває одночасно ознак співучасті в злочині. При вирішенні проблеми кваліфікації таких дій слід враховувати момент закінчення злочину, передбаченого ст. 304 КК. Як уже зазначалося, втягнення в злочинну діяльність є злочином з формальним складом, а закінченим він є з моменту виконання дії, спрямованої на неповнолітнього. Складом злочину, передбаченого ст. 304 КК, не охоплюється поведінка самого неповнолітнього, а також посягання винного, яке виходить за межі втягнення. Виходячи з цього, дії особи, котра завдяки впливу на неповнолітнього досягла того, що він вчинив злочин, чи сприяла вчиненню ним злочину, належить кваліфікувати і за ст. 304 КК, і як співучасть у тому злочині, який вчинив неповнолітній. Відповідні роз'яснення з цього приводу містилися ще в Постанові Пленуму Верховного Суду колишнього СРСР від 3 грудня 1976 р. № 16. Слід зазначити, що не можуть оцінюватися як співучасть випадки вчинення злочинів спільно з неповнолітнім, якщо у неповнолітнього, котрий досяг віку кримінальної відповідальності, намір вчинити злочин виник незалежно від поведінки дорослого. Однак втягнення у злочинну діяльність має місце незалежно від того, за чиєю ініціативою вчинялися відповідні дії, — чи втягування — дорослого, чи самого неповнолітнього.
Кваліфікація втягнення у вчинення конкретного злочину з урахуванням його успішності (результативності)
Кримінальна відповідальність за втягнення у злочинну діяльність настає незалежно від того, чи були дії винного успішними, результативними, чи ні. Тобто те, зайнявся чи не зайнявся неповнолітній злочинною діяльністю, вчинив чи не вчинив він конкретний злочин, не впливає на кваліфікацію посягання за ст.304 КК
Разом з тим, невдале втягнення у вчинення конкретного злочину впливає на кваліфікацію дій винного, які існують поза межами складу аналізованого злочину. Відомо, що невдале підмовництво кваліфікується як готування до злочину, до якого винний підмовляв гаданого виконавця. Однак у такому разі виникає проблема конкуренції між нормою про відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність (ст..304 КК) та нормами, якими передбачається відповідальність за готування до злочину. Очевидно, при цьому слід керуватися загальним правилом кваліфікації попередньої злочинної діяльності: при конкуренції норм про готування (або замах ) до більш небезпечного злочину й норм про менш небезпечний закінчений злочин перевага віддається нормі , якою передбачається скоєння більш небезпечного злочину. Тобто, якщо злочин, у вчиненні якого безуспішно втягувався неповнолітній, карається більш суворо, ніж передбачений ст. 304 КК, то скоєне кваліфікується як готування до цього злочину. Якщо цей злочин менш небезпечний, ніж втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, то вступає в силу інше правило кваліфікації: закінчений злочин охоплює собою менш небезпечну попередню злочинну діяльність – скоєне кваліфікується лише за ст. 304 КК.
Кваліфікація втягнення у злочинну діяльність з урахуванням віку неповнолітнього
Відповідальність за ст. 304 КК настає за втягнення у злочинну діяльність будь-яких осіб, котрі є неповнолітніми, тобто не досягли 18-річного віку. Кваліфікація успішного втягнення – дій, які виходять за межі складу злочину, передбаченого ст. 304 КК, - відбувається з урахуванням того, досяг чи не досяг неповнолітній віку кримінальної відповідальності за злочин, вчинений внаслідок дій «втягувача». Відомо, що особа, котра використовує неделіктоздатну особу для вчинення злочину, несе відповідальність як його виконавець, оскільки має місце так зване посереднє спричинення. Проте юридична фікція визнання виконавцем злочину, вчиненого неделіктоздатним, того, хто його використовує, звичайно поширюється лише на ті випадки, коли малолітній, неосудний та ін. виступають як виконавці злочину. Якщо особа, котра не досягла віку кримінальної відповідальності, залучається дорослим до злочину як підмовник, організатор, пособник, то скоєне звичайно кваліфікується лише за ст.. 304 КК. Така позиція здається неправильною: дорослий повинен відповідати не лише за ст.. 304 КК, а і як співучасник відповідного виду.
Викладені раніше положення щодо кваліфікації втягнення у злочинну діяльність взагалі чи у вчинення конкретного злочину, про врахування успішного втягування, а також віку неповнолітнього при успішному втягненні в злочинну діяльність подано на даному рисунку:
Кваліфікація втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
В злочинну діяльність «взагалі»
У вчинення конкретного злочину
Умисне
Безуспішне
Успішне
Безуспішне
Ст.. 304 КК
Неповнолітній не досягнув віку кримінальної відповідальності
За нормою про злочин, який вчинено з використанням неповнолітнього + ст.. 304 КК
Як співучасть у злочині, вчиненому неповнолітнім + ст. 304
Ст.. 304
2. Види втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність
1. Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння
Відповідальність за цей злочин передбачена ст.. 304 КК.
Об’єкт злочину – нормальний розвиток неповнолітнього.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, якими винна особа спонукає або примушує неповнолітнього вжити спиртні напої, внаслідок чого підліток опиняється у стані сп’яніння. Злочин вважається закінченим за наявності факту сп’яніння неповнолітнього.
Мова йде про одноразове споювання неповнолітнього на відміну від неодноразового споювання як втягнення у пияцтво, що тягне за ст.. 304 КК. Замах на доведення неповнолітнього до стану сп’яніння кваліфікується за ст.. 304 КК.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: винний усвідомлює, що своїми діями доводить неповнолітнього до стану сп’яніння, і бажає або свідомо допускає настання такого результату, тобто діє за прямим або непрямим умислом.
Суб’єкт злочину спеціальний – особа, у службовій залежності від якої перебуває неповнолітній: працівники підприємств, установ, організацій, які в силу службових, професійних обов’язків або відповідно до діючих правил, інструкцій, положень, відповідають за організацію роботи або виховання неповнолітніх (начальник цеху, дільниці, зміни, майстер, бригадир та ін.), а також посадові особи, викладачі, вихователі навчальних закладів стосовно учнів, студентів.
2. Схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів
Об’єктом злочину є нормальний розвиток неповнолітніх, включаючи і належний стан здоров’я, предметом – наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.
Об’єктивна сторона злочину полягає у схилянні неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, які не є наркотичними, психотропними чи їх аналогами, полягає у вчиненні умисних ненасильницьких дій (умовляння, залякування, пропонування, давання порад тощо), спрямованих на збудження у неповнолітнього бажання вжити ці засоби (речовини) хоча б один раз.
Суспільна небезпечність передбачених ч. 2. ст..315 КК дій полягає у тому, що вживання означених засобів може заподіяти шкоду здоров’ю неповнолітнього та викликати захворювання, що виникає внаслідок розвитку хворобливої залежності від наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Злочин вважається закінченим з моменту схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, які не є наркотичними, психотропними чи їх аналогами, полягає у вчиненні умисних ненасильницьких дій, незалежно від того, чи насправді їх ужив і чи опинився у стані одурманення неповнолітній.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
