Комунізм як ідеологія
Зміст
Передмова
Комунізм як ідеологія
Комуністична партія України
Ідеологія
Висновок щодо ідеології комуністів
«Суд над комуністами»
Висновок
Використана література
Передмова
Комунізм від лат. communis - "спільний". Ознака комунізму найбільш точно, з точки зору самих комуністів, охарактеризовано у програмі КПРС: "Комунізм - це безкласовий суспільний лад з єдиною загальнонародною власністю на засоби виробництва, цілковитою соціальною рівністю всіх членів суспільства, де разом з всебічним розвитком людей виростуть і продуктивні сили на основі науки і техніки, що постійно розвиваються, всі джерела суспільного багатства поллються повним потоком і здійсниться великий принцип "Від кожного по здібностях - кожному за потребами". Комунізм - це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників, в якому утвердиться суспільне самоврядування, праця на благо суспільства стане для всіх першою життєвою потребою, усвідомленою необхідністю, здібності кожного будуть застосовуватися з найбільшою користю для народу".
Ф. Енгельс у своїй праці "Принципи комунізму" (1847 р.) писав - "Що таке комунізм? Комунізм є вчення про умови звільнення пролетаріату". В. Медведчук у книзі "Дух і принципи соціал-демократії: українська перспектива" (2000 р.) оцінює цю ідеологічну течію так: "Комунізм як ідейна течія є свого роду екстремістським відхиленням від основної течії соціал-демократичної думки."
До характерних рис комунізму як ідеології відносять: планування - регламентацію з боку держави процесів виробництва і розподілу продукції; публічну власність - існування лише колективної (державної, колгоспно-кооперативної) форми власності, заборону приватної власності, рівність умов - декларування рівного права громадян на одержання матеріальних і духовних благ. Комуністи абсолютують рівність, вважаючи, що з тієї обставини, що люди народжуються рівними, випливає й рівність результатів праці. Ще однією характерною рисою комуністів є експорт ідеології за межі країни.
Джерела комунізму як політичної ідеології виходять з "Утопії" Т. Мора і "утопічного соціалізму" Р. Оуена. Класичне формування і цілісне викладення ідеології наукового комунізму було дано К. Марксом і Ф. Енгельсом у "Маніфесті Комуністичної партії"(1848 р.): "Комуністи вважають огидною справою приховувати свої погляди і наміри. Вони відкрито заявляють, що їхні цілі можуть бути досягнуті лише шляхом насильницького повалення всього суспільного ладу. Нехай панівні класи здригаються перед Комуністичною Революцією. Пролетарям нічого в ній втрачати, крім своїх кайданів. Придбають же вони весь світ".
З точки зору апологетики, комунізм – це суспільно – економічна формація, що ґрунтується на усуспільнені засобів виробництва; це одна з крайніх форм колективізму, що веде до пригнічення та деградації соціального суб'єкту – людської особистості.
В суспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересів колективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкорені людської особистості інтересам спільноти. Відчуження приватних інтересів особи в комунізму починається із скасуванням приватної власності на засоби виробництва.
Перенос комуністичних ідей у сферу політики , прийняття комуністичної доктрини – як правило призводить до встановлення в країні влади тоталітарного типу. Після руйнування політичного ладу СРСР та світової системи соціалізму наприкінці ХХ ст.., комуністична державна політична практика зазнала засудження в більшості країн Європи, де раніш існували комуністичні політичні режими.
Комунізм як ідеологія
Комунізм як суспільна ідея набув популярності по перше в країнах Західної Європи в середині ХІХ ст.. у колах інтелігенції та декласованої міської бідноти під час так званих «буржуазних революцій». Ідея комунізму як політичного руху була сформульована К. Марксом і Ф. Енгельсом у «Маніфесті Комуністичної партії» в 1848 році та пізніших працях. У прогнозній складовій «Теорії комунізму» під комунізмом розуміють такий ідеальний стан «суспільства майбутнього» , коли всі люди, члени суспільства будуть ставити суспільні інтереси вище за власні, розуміючи вирішальну роль суспільства у їхньому житті. У цьому аспекті комуністичне вчення є також окремою формою утопічного світогляду.
o Безкласовий стан суспільства
o Лад соціальної організації суспільства, в якому суспільство є власником усього майна. В реальності – держава є власником усього майна.
Теоретична концепція майбутнього безкласового суспільства, бездержавної суспільної організації, що ґрунтується на спільному володінні засобами виробництва й може розглядатися як відгалуження соціалізму. Він виходить з принципу:
«від кожного за здібностями, кожному за потребами»
Соціалізм – Соціально політична система, основні особливості якої – процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролем суспільства. Одна з основних позицій соціалістичного руху є суспільна власність на засоби виробництва, яка змінює собою приватну власність.
В якості шляхів досягнення справедливості пропонувалося:
o Скасування приватної власності
o Заміна капіталістичних підприємств кооперативами
o Створення комун
o Створення державної системи соціального забезпечення.
Соціалісти утопісти вважали, що для переходу до соціалізму достатньо придумати правильний устрій суспільства, і люди самі її приймуть, коли зрозуміють його переваги.
Марксисти навпаки, вважали що експлуататорські класи не захочуть відмовлятись від своїх привілеїв, і отже, перехід до соціалізму можливий лише шляхом революції. Дійсно, ну хто захоче лишитись своїх привілеїв, і стати таким як всі, Ця ідея робить з людей отару овець, а на тлі нинішніх проблем в Україні , ще революції не вистачало.
Отже: ідея соціалізму («суспільство майбутнього» ) більше нагадує сюжет з казочки, де всі живуть щасливо та їдять мед з діжки.
Комуністична партія України
Комуністична партія України (КПУ) – Ліва політична партія України, є найстарішою партією сьогоденної України. До 1991 була однією з найбільших партійних організацій Комуністичної партії Радянського Союзу на території УРСР, будучи формально незалежною, окремою партією.
КПУ - стара політична партія сучасної України. До 1991 року була однією з найбільших партійних організацій Комуністичної Партії Радянського Союзу на території Української Радянської Соціалістичної Республіки, будучи формально незалежною, окремою партією. КПУ виникла з більшовицьких осередків Російської соціал-демократичної робочої партії (РСДРП). Формально установлена 18 квітня 1918 року на раді представників більшовицьких організацій України, що проходила в Таганрозі, називалася КП(б) У - Комуністичною партією (більшовиків) України.
На І з’їзді КП(б) У, який відбувся в липні 1918 року в Москві, було ухвалено рішення про входження партії до складу РКП(б) (згодом - ВКП(б), КПРС) із збереженням власної назви.
Історія партії нерозривно пов’язана з радянським періодом в історії України. Всі перші секретарі ЦК (Центрального Комітету) КПУ систематично обиралися членами Президії ЦК КПРС, на відміну від перших секретарів ЦК компартій інших республік СРСР. Всі другі секретарі були не кандидатами в члени (як ЦК КП інших республік), а членами ЦК КПРС. У КПУ було своє політбюро.
Діяльність КПУ була заборонена 30 серпня по звинуваченню в організації державного перевороту.
26 жовтня 1991 року Олександр Мороз зібрав з’їзд , який призвав членів забороненої КПУ вступити до СПУ.
19 червня 1993року у Донецьку пройшов перший з’їзд КПУ, на якому партія була відновлена. Очолив партію Петро Симоненко.
Відроджувана Компартія України є ідейною, організаційною, правовою наступницею партії, яка діяла до заборони. Домогтися скасування антиконституційних указів про заборону КПУ, відновлення честі і справедливості відносно комуністів — одне з важливіших завдань КПУ.
Компартія України — це партія робітничого класу, селянства, інтелігенції, всіх — хто своєю працею і талантом створює матеріальні та духовні багатства. (принаймні так вважають комуністи )
Ідеологія
Проаналізуємо доповідь Першого секретаря ЦК Компартії України П.М. Симоненка на об’єднаному Пленумі ЦК і ЦКК Компартії України 15 квітня 1993 року.
В цій доповіді було визначено що, Комуністи — проти реставрації капіталізму, проти того, щоб ринкові реформи здійснювалися за рахунок пограбування і знедолення трудящих, вели до відродження системи експлуатації, супроводжувались цілеспрямованим зруйнуванням народного господарства. Народу не потрібні «реформи», які штовхають мільйони людей у безодню, а країну — до катастрофи.
Також не можливо не помітити рядки про те , що Розробка конкретних заходів щодо подолання економічної кризи, стабілізації народного господарства і, передусім, фінансово-кредитної системи — першочергове завдання відроджуваної Компартії, її Центрального Комітету.
Життя все більше переконує, що зруйнування Союзу Радянських Соціалістичних Республік було не лише наругою над волею величезної більшості радянського народу, в тому числі й народу України. Це — трагедія, масштаби якої наші люди ще тільки починають усвідомлювати.
Комуністи вважають одним з найважливіших своїх завдань активно протидіяти будь-яким спробам зруйнувати Співдружність Незалежних Держав, посварити братні народи, звести стіну між ними. Вони будуть всіляко сприяти відродженню і зміцненню союзу народів нових незалежних держав, що утворилися на території СРСР, і передусім, перетворенню Співдружності в ефективно діючу спільність. Серйозним кроком на цьому шляху було б утворення Економічного союзу країн Співдружності, про що домовились глави держав СНД на недавній зустрічі в Москві.
Нажаль, є обґрунтовані побоювання, що й ця домовленість залишиться добрим побажанням. Чи не є заява керівників України про участь в Економічному союзі черговою політичною грою для прикриття політики т. зв. «економічного націоналізму»? (Так вважає КПУ)
Отже в цій доповіді ми чітко бачимо те, що КПУ проти ринкових реформ (але ж час не стоїть на місці, не можна повернути минуле, без втрати справжнього, КПУ обережно, без прямої на те вказівки хоче повернути України до часів УРСР, виглядає це дещо неправильно)
Проаналізуємо програму КПУ.
Одразу ж першим пунктом бачимо: Соціалізм - наша мета, як вже згадувалось:
Соціалізм – Соціально політична система, основні особливості якої – процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролем суспільства. Одна з основних позицій соціалістичного руху є суспільна власність на засоби виробництва, яка змінює собою приватну власність.
пропонувалося:
o Скасування приватної власності
o Заміна капіталістичних підприємств кооперативами
o Створення комун
o Створення державної системи соціального забезпечення.
Важко не помітити як КПУ проти приватної власності, але чому, чи не є це бажанням зробити власність державною, і в цей же час мати вільний доступ до багатств країни (Просто якісь царські часи хочуть повернути комуністи ) але як вже згадувалось, час не стоїть на місці, і треба жити з ногою в часі, і реально оцінювати можливості і бажання суспільства, а не викладати образ утопічної держави на папері.
Страницы: 1, 2
