4. Політичний імідж: динаміка зміни політичного іміджу політика, його відповідність смакам та уявленням електорату та еліти
Уго Чавес користується підтримкою більшості бідного населення Венесуели і два рази перевибирався президентом країни, останній раз 10 січня 2007 року. На міжнародній арені Уго Чавес є непримиренним критиком глобалізму, імперіалізму, політики США і персонально Джорджа Буша-молодшого. Поза Венесуелою він також користується широкою популярністю серед населення Латинської Америки й інших країн світу. Неодноразово підтримував режим на Кубі і персонально Фіделя Кастро, якого вважає своїм другом. Пропонував плани інтеграції і співпраці у південній півкулі Американського континенту. У грудні 2005 році отримав міжнародну премію ЮНЕСКО імені Хосе Марті за внесок в об'єднання й інтеграцію країн Латинської Америки й Карибського басейну. Також висловлював підтримку режимам, критичним щодо політики США, таким, як Іран, Лівія, Білорусь. За підтримку Ірану отримав у липні 2006року Орден Ісламської республіки Іран І ступеня.
Антиамериканізм і антиглобалізм стали візитівкою Чавеса. Під його керівництвом Венесуела стала претендувати на лідерство в опозиції до США в західній півкулі [3] [22] [23]. За повідомленнями преси, уряд Венесуели надавав допомогу колумбійським партизанам, витрачала чималі суми на допомогу іншим латиноамериканським державам, виступало проти створення Загальноамериканської зони вільної торгівлі (англ. Free Trade Area of the Americas) [24] [8] [4]. Чавес намагався завоювати симпатії всередині самих США, Венесуела виділяє кошти на лобіювання своїх інтересів у Конгресі, виникли групи прихильників венесуельського президента Чавес домовився про постачання за пільговою ціною мазуту для малозабезпечених районів на півночі США.
Випадами проти США Чавес завоював симпатії в усьому світі. Створено було союз лівих лідерів — "вісь добра"
· іранський президент Махмуд Ахмадінеджад,
· президент Болівії Ево Моралес,
· президент Куби Фідель Кастро.
З Кубою у Венесуели встановилися особливо дружні відносини , Чавес за низькими цінами продавав енергоносії (Куба заробляла на їх перепродажі) та надавав пряму економічну допомогу. Кастро у відповідь направив до Венесуели численних кубинських фахівців, зокрема медиків, які відіграли важливу роль у реалізації соціальних програм уряду.
У липні 2006 року Чавес здійснив візит до Росії, де зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Країни уклали важливі угоди про постачання російської зброї, військової авіації до Венесуели та про партнерство в енергетичній області — розробка нових нафтових родовищ у Венесуелі за участю компанії "Лукойл" Наприкінці червня 2007 року венесуельський лідер знову відвідав Росію. Як і в попередній раз, головними темами візиту стали закупівлі російських озброєнь і співробітництво в нафтогазовидобувної галузі . 10 вересня 2008 два російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 здійснили посадку на військовому аеродромі Лібертадор у Венесуелі Наступного дня, 11 вересня Чавес звинуватив владу США в підготовці його вбивства і оголосив персоною нон-грата американського посла. У своєму виступі Чавес заявив, що спирається на партнерство з Росією: "валіть до диявола сто разів, ви, гівно американське! Відтепер Венесуела не одна — з нами Росія! Вони наші стратегічні партнери. Ми більше не самотні. Коли до наших берегів прийде російський флот, який вже рухається до нас, американці зійдуть з розуму!
10 вересня 2009 року, під час офіційного візиту до Росії Чавес оголосив про те, що Венесуела визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії. У відповідь державний міністр Грузії з питань реінтеграції Темур Якобашвілі заявив: "Чавес є маргіналом, і його заява не буде мати ніяких наслідків"
Широкої популярності набув виступ Чавеса на засіданні Генеральної асамблеї ООН у вересні 2006 року, на якому венесуельський лідер назвав тогочасного президента США Джорджа Буша дияволом і передрік крах "американської імперії" .
У лютому 2008 року, після оголошення незалежності Косово, Чавес заявив про те, що не буде визнавати суверенітет цієї республіки, додавши, що подібні кроки направлені на ослаблення Росії, дестабілізують регіон і створюють низку небезпечних прецедентів . За словами Чавеса, США також спровокували заворушення в Тибеті, щоб зіпсувати імідж КНР напередодні Олімпійських ігор.
У січні 2009 року у відповідь на збройну операцію Ізраїлю проти ХАМАС в секторі Газа Венесуела вислала ізраїльського посла з країни (аналогічно вчинила також Болівія), Чавес назвав дії ізраїльтян агресією і оголосив про розрив дипломатичних відносин з Ізраїлем. У відповідь Ізраїль вислав з країни амбасаду Венесуели.
5. Медіопростір політичного лідера: яке інформаційне поле політик створює навколо себе, яку форму участі в комунікаційних процесах використовує: пряму чи опосередковану
Уго чавес безпосередньо використовує пряму форму участі у комунікаційних процесах, тобто участь у прямих єфірах, публічних дискусіях, у засіданні круглих столів. Він відкрито спілкується з народом, виступає з промовами у школах та вищих навчальних закладах.
23 травня 1999 в телеефір вийшла програма "Алло, президент" за участю самого президента країни. Чавес пояснив своє бажання спробувати себе в якості телеведучого тим, що хоче донести правду про події у країні і навколо неї до кожного венесуельця. В ефірі Чавес задає питання своїм міністрам, спілкується з місцевими жителями, веде телемости з іншими регіонами, роз'яснює політику уряду, робить історичні екскурси, посилає повітряні поцілунки і жартує. З 15 лютого 2007 р. президент Уго Чавес став спілкуватися зі своїм народом щодня по робочих днях протягом півтори години з 20.00 до 21.30. Але він на цьому не зупинився. У серпні Чавес встановив рекорд, спілкуючись з венесуельським народом 7 годин 43 хвилини. Під час трансляції з президентського палацу Чавес не зробив жодного перерви і лише зрідка випивав чашку кави. А в ході вересневої телепрограми Уго Чавес встановив новий рекорд по її тривалості. Він, не перериваючись, при тридцятиградусну спеку вів популярну в країні передачу протягом 8 годин і 06 хвилин. В рамках цієї програми Чавес дуже часто критикує будь-які явища чи персони. Наприклад, жорстокі ігри, окремих представників бізнес-еліти і т. д.
6. Причина вибору цієї політичної особистості
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм, про який, безумовно, згадуєш з ім’ям Уго Чавеса.Я вважаю, коли дивишся на цього політичного лідера, вольову людину і справжного політика, саме тоді розумієш, що таке справжній патріотизм, та до якого рівня може піднятися людське ораторське мистецтво та вміння триматися у найскладніших ситуаціях.
У квітні 2005 Уго Чавес звернувся до венесуельського народу зі словами: "Ми всі повинні прочитати" Дон Кіхота ", щоб перейнятися духом цього борця, який прийшов у наш світ боротися проти несправедливості". Цей заклик був приурочений до 400-ї річниці публікації твору Мігеля де Сервантеса. Щоб допомогти здійсненню цього заклику, на вулицях 24 міст населенню безкоштовно роздали мільйон екземплярів книги. Ця акція отримала назву "Операція Дульсинея" і була сприйнята з ентузіазмом.
Коли 11 квітня 2002 року венесуельські пучісти увірвалися до президентського палацу і заарештували Чавеса військові перевозили його з місця на місце, намагаючись добитися від нього підписи під заявою про відставку, яка могла б додати видимість законності "новим владі '. 12 квітня в одній з казарм один з співчуваючих Чавесу офіцерів зміг передати на кілька хвилин арештованому президенту свій мобільний телефон. Чавес зателефонував дружині і одній з дочок, щоб передати через них, що він не подавав і не подасть у відставку. Жодне з великих засобів масової інформації країни, ні міжнародні агентства не відтворили цієї інформації. Венесуельці змогли довідатися про це тільки багато годин з передач міжнародної служби радіо Гавани. Записка в кошику для паперів На наступний день, 13 квітня, коли Чавес був доставлений на військову базу острова Орчіла, він попросив одного з солдатів, які охороняли його, дістати йому аркуш паперу, написав на ньому короткий текст, зім'яв його і залишив у кошику для паперів. Коли Чавеса перевели в наступне місце укладання, солдатів дістав з кошика записку і відправив її факсом комусь із знайомих. Через кілька годин цей факс циркулював по всій країні та світу. У ньому йшлося: 'Я, Уго Чавес Фріас, венесуелець, президент Боліваріанської Республіки Венесуела, заявляю, що не подав у відставку і не відмовився від законної влади, що дана мені народом'. Нижче стояли дата і підпис. Коли ця інформація почала надходити в казарми і гарнізони країни, військові, вірні президентові, які до цього моменту були паралізовані дезінформацією ЗМІ, почали заявляти один за іншим про непідкорення самозваному 'уряду' і зажадали негайного відновлення конституції і повернення Чавеса. Тисячі беззбройних людей вийшли на вулиці найбільших міст країни. Вперше в історії Латинської Америки запланований і профінансований ззовні державний переворот був зірваний.
Висновки
û Уго Чавес користується підтримкою більшості бідного населення Венесуели і два рази перевибирався президентом країни, останній раз 10 січня 2007 року. На міжнародній арені Уго Чавес є непримиренним критиком глобалізму, імперіалізму, політики США і персонально Джорджа Буша-молодшого. Поза Венесуелою він також користується широкою популярністю серед населення Латинської Америки й інших країн світу. Неодноразово підтримував режим на Кубі і персонально Фіделя Кастро, якого вважає своїм другом. Пропонував плани інтеграції і співпраці у південній півкулі Американського континенту. У грудні 2005 році отримав міжнародну премію ЮНЕСКО імені Хосе Марті за внесок в об'єднання й інтеграцію країн Латинської Америки й Карибського басейну. Також висловлював підтримку режимам, критичним щодо політики США, таким, як Іран, Лівія, Білорусь. За підтримку Ірану отримав у липні 2006 року Орден Ісламської республіки Іран І ступеня.
û Чавес за тріумфом повернувся до влади і продовжує її утримувати - але чи надовго? Сьогоднішня венесуельська реальність вкрай складна. Незважаючи на підтримку більшістю населення, уряду Чавеса стає все важче контролювати ситуацію в країні, розколотою на два непримиренні табори. Чавес постійно обіцяє допомогти бідним і робить це за рахунок доходів від нафти і кокаїну. Одночасно він проводить політику, спрямовану на згуртування нації проти "зовнішньої загрози", - Сполучених Штатів. Венесуела диверсифікує свої нафтові поставки, експортуючи нафту не тільки в США, а й до Китаю. Однак базові характеристики венесуельської економіки від цього не змінюються. Варто цінами на нафту впасти, і Чавес опиниться перед обличчям бунту еліт, які не бажають ділитися, і бунту бідних, незадоволених, що їм більше не надається колишній обсяг допомоги. Неважко припустити, що його супротивники вивчають сьогодні урок свого недавнього провалу і готують новий удар. Який урок з досвіду Венесуели можуть витягти інші країни? Побудова експортно-сировинної економіки рано чи пізно призводить до виникнення цілих класів населення, що потрапили в зону застійної бідності. При відсутності нормальної національної ідеї та соціально орієнтованої політики удавана звичної політична система може звалитися з появою харизматичного військового лідера, за яким піде армія і натовпу бідняків, що вимагають "справедливого розподілу" матеріальних благ. Незалежно від того, який їх джерело.
Список джерел та літератури
· Э. С. Дабагян, Уго Чавес. Политический портрет, ИНИОН РАН, 2005 г. ISBN 5-248-00229-X
· Boudin, Chesa; Chavez, Hugo; Harnecker, Marta (2005). Understanding the Venezuelan Revolution: Hugo Chávez Talks to Marta Harnecker. Monthly Review Press. ISBN 1-58367-127-7. (англ.)
· Борис Кагарлицкий Венесуэла: кто выиграл, кто проиграл? #"#">http://rosvesty.ru/1814/expert/?id=888
Страницы: 1, 2
