Однак якщо ми звернемо свій погляд не на останні п'ятнадцять років, а на цілісний план історії, то виявиться, що ліберальна демократія посідає в ньому особливе місце. Хоч у світі в цілому демократія розвивалася за певними циклами, все-таки відбулося артикульоване секулярне зрушення у демократичному напрямі. Таблиця, що її ми нижче наводимо, ілюструє цей розвиток.
Таблиця №1
|
Ліберальні демократії у світі |
||||||||
|
1790 |
1848 |
1900 |
1919 |
1940 |
1960 |
1975 |
1990 |
|
|
Сполучені Штати |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Канада |
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Швейцарія |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Велика Британія |
|
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Франція |
x |
|
x |
x |
|
x |
x |
x |
|
Бельгія |
|
x |
x |
x |
|
x |
x |
x |
|
Нідерланди |
|
x |
x |
x |
|
x |
x |
x |
|
Данія |
|
|
x |
x |
|
x |
. х |
x |
|
П'ємонт/Італія |
|
|
x |
x |
|
x |
x |
x |
|
Іспанія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Португалія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Швеція |
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Норвегія |
|
|
|
x |
|
x |
x |
x |
|
Греція |
|
|
x |
|
|
x |
|
x |
|
Австрія |
|
|
|
x |
|
x |
x |
x |
|
Західна Німеччина |
|
|
|
x |
|
x |
x |
x |
|
Східна Німеччина |
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
Польща |
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
Чехословаччина |
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
Угорщина |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Болгарія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Румунія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Туреччина |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Латвія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Литва |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Естонія |
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
Фінляндія |
|
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
|
Ірландія |
|
|
|
|
x |
x |
x |
x |
|
Австралія |
|
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
|
Нова Зеландія |
|
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
|
Чилі |
|
|
x |
x |
|
x |
|
x |
|
Аргентина |
|
|
x |
x |
|
|
|
x |
|
Бразилія |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Уругвай |
|
|
|
x |
x |
x |
|
x |
|
Парагвай |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Мексика |
|
|
|
|
x |
x |
x |
x |
|
Колумбія |
|
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
|
Коста-Ріка |
|
|
|
x |
x |
x |
x |
x |
|
Болівія |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Венесуела |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Перу |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Еквадор |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Ель-Сальвадор |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Нікарагуа |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Гондурас |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Ямайка |
|
|
|
|
|
|
x |
x |
|
Домініканська Республіка |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Тринідад |
|
|
|
|
|
|
x |
x |
|
Японія |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Індія |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Шрі-Ланка |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Сипгапур |
|
|
|
|
|
|
x |
x |
|
Південна Корея |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Таїланд |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Філіпіни |
|
|
|
|
|
x |
|
x |
|
Маврикій |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Сенегал |
|
|
|
|
|
|
x |
x |
|
Ботсвана |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Намібія |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Папуа Нова Гвінея |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
Ізраїль |
|
|
|
|
|
x |
x |
x |
|
Ліван |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
Разом: |
3 |
5 |
13 |
25 |
13 |
36 |
зо |
61 |
Ця таблиця засвідчує, що поширення демократії не було безперервним та однобічним; 1975 року в Латинській Америці було менше демократичних держав, ніж 1955-го, а 1940 року світ загалом був менш демократичний, ніж 1919-го. Періоди демократичного злету переривалися радикальними реакціями на кшталт нацизму чи сталінізму. З другого боку, усі зворотні процеси, зрештою, також добігли свого кінця, ведучи, із плином часу, до разючого зростання кількості демократичних країн по всьому світу. Крім того, відсоткове співвідношення населення планети, що живе під демократичним урядуванням, значно зросте, якщо Радянський Союз чи Китай -цілком чи частково - протягом наступного покоління рушать шляхом демократії. Справді, поширення ліберальної демократії та її супутника, економічного лібералізму, стало найвагомішим макрополітичним феноменом останніх чотирьох століть.
Демократії, щоправда, в плині людської історії є порівняно рідкісними явищами -такими рідкісними, що до 1776 року по всьому світу не існувало жодної. (Устрій Афін за часів Перікла ми не вважатимемо власне демократією, оскільки він не мав механізмів систематичного захисту прав індивіда). Якщо оцінювати той чи той феномен за критерієм часового проміжку його існування, то, скажімо, фабричне виробництво, автомобілі, міста з мільйонами мешканців є порівняно рідкісними явищами, тим часом як практики на кшталт рабовласництва, спадкових монархій та династичних шлюбів тривали вкрай довго. Однак вагу має не частота чи тривалість існування, а тенденція: у розвиненому світі реставрація рабовласництва найближчим часом для нас була б не меншою несподіванкою, ніж зникнення міст та машин.
Тож на цьому тлі набуває значення саме всесвітній характер нинішньої ліберальної революції. Адже він ще раз доводить, що перед нашими очима розгортається фундаментальний процес, який диктує спільну еволюційну модель для всіх людських суспільств - коротко кажучи, ми стаємо свідками чогось на кшталт Універсальної Історії людства в напрямі ліберальної демократії. Злети та падіння у цьому розвитку очевидні. Проте той, хто вважає невдачу ліберальної демократії у певній країні чи навіть у певному регіоні планети демонстрацією її наскрізної слабкості, вкрай звужено дивиться на речі. Цикли та перерви самі по собі цілком сумісні зі спрямованою та всезагальною історією - так само як і бізнесові цикли не заперечують можливості тривалого економічного зростання.[3]
Висновки
Виходячи з вище сказаного логічно прийти до висновку що лібералізм по своїй суті, свого роду утопічна ідея ознаки якої притаманні багатьом, майже всім розвинутим державам світу. Лібералізму досягли завдяки революціям, війнам, та кардинальним змінам в системі окремих держав, дивлячись яку конкретно розглядати.
Вирізняється різниця між демократією і лібералізмом. Те що сама демократія дає громадянину свободу вибору голови держави, шляхом голосування. Лібералізм дає свободу слова, волевиявлення, приватна власність і приватне підприємництво підтримується державою. Гарантується безпека і свобода громадян, свобода віросповідання. Головне те що не кожна демократична країна може бути ліберальною і навпаки не кожна ліберальна, демократичною.
Лібералізм по своїй суті є привабливою політичною течією більшою частиною через вільний ринок. Оскільки навіть така громіздка машина як Радянський Союз зламався перед ліберальним натиском, у вигляді сильного економічного відставання від країн Європи які на той момент були ліберальними і мали вільний ринок.
Список літератури
1. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. - Красноярск.: ООО "Издательство АСТ", 2004. – 487 с.
2. #"#">http://www.yekhanurov.info/ua/liberalizm/classic/id427/
4. http://www.yekhanurov.info/ua/liberalizm/encyclopedia/
Страницы: 1, 2
