Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
Теоретична частина
Тема: Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та
службовцями по заробітній платі
ВСТУП
В умовах ринку підприємства, кредитні заснування, інші об'єкти, що
хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів,
проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відносин
повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і
використовувати фінансову інформацію. Вірогідність інформації
підтверджується незалежним аудитором.
Власники, насамперед, колективні власники-акціонери, пайовики, а
також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що
всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і
правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до
облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах
аудиторів.
Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності
підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийнять
рішень в області економіки й оподатковування.
Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам
і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової
звітності.
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними
обставинами:
1) Можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках
конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами,
кредиторами);
2) Залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже
значними) від якості інформації;
3) Необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
4) Часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її
якості.
Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах
незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід
і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги — це
послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.
Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність
функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати
наслідку різних економічних рішень.
1.Основи контролю праці і заробітної плати
1.1.Задачі і джерела контролю по праці
Аудиторська діяльність (аудит) — це підприємницька діяльність
аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих
перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахунковій
документації, податкових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також
наданню інших аудиторських послуг (Закон України «Про аудиторську
діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII, ст. №3).
Аудит — незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на
основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку,
відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України,
повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності
підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку
(Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII ст.
4).
Ціль аудита — рішення конкретної задачі, що визначається
законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності,
договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.
Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення
сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.
Основна задача аудита оплати праці — перевірка дотримання нормативно-
правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і
правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.
Задачі аудитора:
1.Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинний перевірити:
- наявність і відповідність законодавству первинних документів по
обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;
- відповідність показників аналітичного обліку по рахунку 661 із
записами в Головній Книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату.
2.При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинний
перевірити:
- дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів
працівників підприємства;
- своєчасність їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах
інфляції;
- чи затверджене штатний розклад керівниками підприємства;
- правильність оплати праці по підрядах робітників, чи були випадки
приписки невиконаних робіт;
- правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі
затвердженого Положення чи довільно вольовою дією керівника)
Основними джерелами інформації для контролю оплати праці є:
- заяви про прийом, звільнення;
- трудова угода;
- акт виконаних робіт;
- накази:
. про прийняття на роботу
. про відпустки
. про переклади
. на відрядження
. про роботу у вихідні і святкові дні
. про премії
. про доплати
. про звільнення
. на утримання з заробітної плати
. підвищення заробітної плати
- особиста картка у відділі кадрів
- трудова книжка
- табель обліку виконання робочого часу
- убрання
- особовий рахунок робітника
- лікарняний лист
- записка про надання відпустки
- штатний розклад
- Положення про премії
- розрахунково-платіжна відомість
- розрахунковий листок
- платіжні відомості на видачу авансу, заробітної плати
- дані й оборотно-сальдові відомості по рахункам
- Головна Книга.
1.2. Види оплати праці.
Заробітна плата поділяється на два види: основна і додаткова.
Основна — нараховується за фактично відпрацьований час і усі виконані
на підприємстві роботи. До неї відносяться відрядна і погодинна форми
оплати праці.
Додаткова — виплати за невідпрацьований на підприємстві час, що
установлені законом. Це оплата відпусток, вихідних допомога при звільненні,
пільгові години при вкороченому робочому дні для підлітків і т.д.
Відрядна заробітна плата розраховується на основі кількості зробленої
продукції і розцінки за одиницю продукції (тому вона і називається
відрядною).
Види відрядної оплати праці:
- пряма відрядна: перемножується число одиниць зробленої продукції на
вартість (розцінку) однієї одиниці продукції;
- відрядно-прогресивна: на перевиконану продукцію розцінка береться
вище;
-відрядно-преміальна: крім прямої відрядної нараховуються премії за
якість, економію матеріалів, перевиконання норм;
-акордна: оплата відразу за всю зроблену роботу з урахуванням термінів
закінчення;
-непрямо-відрядна: при обслуговуванні машин, устаткування і робочих
місць; вона розраховується шляхом множення тарифу (заздалегідь визначеної
суми) на вироблення.
Погодинна заробітна плата розраховується, виходячи з тарифної ставки
за годину роботи чи окладу за пророблений час, врахована табелем. Вона
застосовується при розрахунку зарплати службовців, фахівців і керівників,
тому що вони не роблять конкретну продукцію, що враховується штуками,
метрами, кілограмами і т.д. Їхня праця виміряється витраченим на свою
роботу часом.
Розрізняють просту погодинну і почасово-преміальну форму оплати.
При простій погодинній оплаті праці зарплата визначається шляхом
множення чистої тарифної ставки на відпрацьований час.
Форм заробітної плати багато, та й підприємства можуть вводити свої
форми оплати праці. Але при будь-яких формах оплати праці бухгалтеру
повинні бути надані документи, затверджені керівництвом фірми, що є
підставою для грамотного і юридично правильного розрахунку.
1.3.Перевірка дисципліни праці і відпрацьованого часу.
У сучасних умовах зі збільшенням масштабів виробництва, ускладненням
господарських зв'язків, прискоренням НТП підвищується значення кожної
хвилини робочого часу, строгого дотримання правил внутрішнього розпорядку,
створення стабільних кадрів на кожній ділянці виробництва.
Перевіряючи виконання зазначених завдань про подальше зміцнення
трудової дисципліни і скорочення плинності кадрів, варто з'ясувати: які
заходи, спрямовані на зміцнення трудової дисципліни і закріплення кадрів, у
ревізованому періоді передбачалося здійснити, і чи цілком вони здійснені;
чи не допускалися випадки необґрунтованого залучення місцевими органами
працівників підприємства на різного роду роботи, не зв'язані з виробничою
діяльністю ревізованого підприємства, чи не дозволяла адміністрація
проводити суспільні заходи (збори, семінари, спортивні змагання, репетиції
виступу художньої самодіяльності, концерти і т.п.) у робочий час, і які
були втрати робочого часу в результаті цього; як організоване виявлення
порушень трудової дисципліни, гласність заходів щодо зміцнення трудової
дисципліни; чи впроваджуються прогресивні форми організації й оплати праці
і його матеріального і морального заохочення. Далі з'ясовується, чи не
допускалися випадки прощення прогульників і робітників, що з'являлися на
роботі в нетверезому стані, чи застосовувалися до них дисциплінарні санкції
і стягнення матеріального порядку, як позбавлення цілком чи частково
премій, позбавлення цілком чи частково відпустки за безупинний стаж
роботи, перенос черговості на одержання житлоплощі й інші; чи дотримується
порядок надання відпустки без збереження заробітної плати; як організована
робота з надання допомоги знову прийнятим працівникам, що не виконують норм
виробітку, і т.п.
До погіршення результатів роботи, зниженню продуктивності праці і
якості продукції, що випускається, приводить плинність кадрів. Плинність
кадрів характеризується коефіцієнтом рівним відношенню чисельності
звільнених за власним бажанням, за прогули й інші порушення в ревізованому
періоді, до середньо облікової чисельності звільнених працівником за цей
період. Джерелами перевірки плинності кадрів служать первинні документи,
накази по русі особового складу і звітність про виконання планів по праці.
Ревізор уважно вивчає мотиви і причини, що викликали звільнення за власним
