· централізована модель країн Середземномор’я.
Універсалістська модель молодіжної політики є порівняно новою. Це результат реорієнтації політики щодо молоді в останні 10 – 15 років.
Молодіжна політика в Скандинавії розвивалася як розрізнена серед різних секторів, будучи координованою відповідним міністерством, що відповідає за державну молодіжну політику. Однак у цій моделі немає міністерства у справах молоді, молодіжний сектор також незнаний або відсутній. Усупереч усталеній традиції добре розвинутої системи соціального забезпечення, громадянське суспільство відіграє головну роль у молодіжній політиці, а держава та інститути влади спільно з громадянським суспільством виробляють та впроваджують молодіжну політику. Скандинавська модель є універсалістською: цільова група її – це вся молодь, яка характеризується як юнаки та дівчата віком до 25 років. Отже, молодіжна концепція використовує поняття молодіжної політики у вузькому сенсі, тобто не включаючи до юнацький вік. До кінця 1990-х рр. молодіжне безробіття було основною проблемою молодіжної політики, у той час як на сьогодні основним питанням є участь молоді в громадському житті суспільства. Узагалі, тут молодь розглядається як соціальний ресурс, який повинен розвиватися не лише як вклад у майбутнє. Крім соціального та психологічного розвитку, головними цілями молодіжної політики є автономність та незалежність. Ці цілі зміцнюють раннє досягнення статусу дорослого та ранню незалежність від батьківського впливу, що існують серед молоді Скандинавії. [ 28,с.147]
Модель молодіжної політики країн Центральної Європи має тривалі традиції. У більшості країн Центральної Європи основні принципи та ідеї державної молодіжної політики виникли ще під час періоду між першою та другою світовими війнами чи під чи під час другої світової війни. Тривала історія молодіжної політики є можливою основою молодіжної концепції цих країн: "молодь" у контексті політики визначається як "молоді люди" і включає в себе не лише дітей віком до 18 років, а і молодих дорослих та молоді сім’ї.
Переважний образ молоді згідно з цією моделлю яскраво виражено в широкій молодіжній концепції:
· молодь розуміється як категорія, що є ранимою;
· це соціальна група, яка потребує захисту, підтримки та стимулювання.
У цій моделі робиться сильний акцент на професійній роботі з молоддю, відповідно до молодіжної політики цією роботою займаються молодіжні міністерства, уповноважені управління та профільні молодіжні сектори. Які в універсалістській моделі, молодіжна політика формується та впроваджується спільно інститутами держави та громадянського суспільства. До того ж модель молодіжної політики країн Центральної Європи обширна: цільовими групами є і специфічні групи людей з особливими потребами, і весь загал молодих людей і участь молоді в громадському житті, і соціальне виключення молоді вважаються важливими молодіжними проблемами, які повинні контролюватися через інтегрування, запобігання соціальним проблемам, участь молоді в політичному житті. Ця модель молодіжної політики високоінституціоналізована і має добру правову систему: незважаючи на те, що молодіжні проблеми змінюються з часом, принципи та організаційна основа молодіжної політики є сталими.
Модель молодіжної політики Великобританії ґрунтується на глибоких традиціях і є громадівською, тобто робота з молоддю спрямована на роботу в громаді, але традиційно вплив держави на роботу з молоддю обмежений, і, попри тенденцію все більшої і більшої координації молодіжної політики, навіть сьогодні ця модель характеризується сильним впливом громади. Цей вплив є наочним, коли імплементація молодіжної політики делегується від держави до інститутів громадянського суспільства. Панівний образ молоді – "молодь як проблема", і найважливішими проблемами є проблеми соціального виключення молоді, продовження періоду молодості та участь молоді в громадському житті.
Цільовими групами державної молодіжної політики є, головним чином, конкретно визначені різні групи молоді із особливими потребами, а головною метою – запобігання соціальним проблемам. Ця модель молодіжної політики характеризується мінімальним впливом держави щодо соціального забезпечення, але у зв’язку зі збільшенням проблем, пов’язаних із соціальним виключенням молоді, в останні роки вона все більше тяжіє до ліберальної моделі.
Модель молодіжної політики країн Середземномор’я значною мірою нова. У той час як робота з молоддю й підтримка молоді є традиційно обов’язками сім’ї та церкви, держава створила протягом останніх 20 років свої інституції, зокрема молодіжну політику, які перебрали на себе низку обов’язків. Вузькі вікові межі молоді – 15 – 25/30 років – також може бути пояснено досить пізнім запровадженням у цих країнах державної молодіжної політики. За цією моделлю залучення третього сектора та органів місцевого самоврядування є дещо слабким, тому молодіжна політика є централізованою, зосередженою на державному рівні. Молодіжна політика переважно впроваджується державою. Крім того, рівень участі молоді в громадських організаціях є низьким, але він зростає, і посилення цього способу участі молоді в громадському житті є головною метою молодіжної політики. Високий рівень безробіття серед молоді та послідовне продовження періоду молодості є основними проблемами, які йдуть назустріч цілям покращання самоуправління, незалежності молоді, її соціальної інтеграції. Однак, на відміну від скандинавської моделі, що має схожі цілі молодіжної політики, середземноморська модель у цьому вимірі не є універсалістською: базовими цілями політики є особливі групи молоді.
1.2 Структура держваної молодіжної політики
молодіжний політика педагог соціальний
Державна молодіжна політика взагалі і регіональна державна молодіжна політика зокрема – складні, багатогранні явища, що мають чітко визначену мету, завдання, напрями, механізм реалізації тощо. Це відбивається на їхній структурі, усвідомлення якої дає важливе методологічне підгрунтя для удосконалення і розвитку політики стосовно молоді.
М.Ф. Головатий вважає, що головними структурними ланками державної молодіжної політики мають бути ті, що стосуються освіти молоді, формування й реалізації економічних і соціальних інтересів юнаків та дівчат, реальної участі молодих людей у політичній діяльності, реалізації духовних інтересів юнаків і дівчат тощо. [ 5,с.115]
На основі такого підходу автор у цьому дослідженні виділяє діяльність органів державної влади та управління у сфері молодіжної політики, яка здійснюється як на загальнодержавному рівні, так і на регіональних відповідно до основних сфер життєдіяльності молоді, і групує її за такими основними секторами:
· діяльність щодо здобуття молоддю освіти;
· сприяння здоров’ю та впровадженню здорового способу життя молоді;
· реалізація економічних інтересів юнаків та дівчат;
· реалізація духовних інтересів молоді;
· забезпечення культурних потреб та змістовного дозвілля;
· сприяння участі молодих людей у громадській та політичній діяльності.
У кожному з цих секторів РДМП в адміністративно-територіальних утвореннях всіх рівнів, у територіальних громадах, трудових колективах держава здійснює діяльність за трьома загальними напрямами:
· створення умов і гарантій для соціального становлення і розвитку молоді у відповідній сфері її життєдіяльності;
· виховання молодого покоління;
· забезпечення механізмів реалізації державної молодіжної політики.
Тобто у кожному секторі суб’єктами ДМП створюються необхідні механізми (законодавчі, організаційні, фінансові тощо), дія яких спрямована на сприяння соціальному становленню і розвиткові молоді та на узгодження її інтересів з інтересами суспільства. Вказані напрями конкретизуються відповідно до конкретних секторів ДМП з урахуванням специфіки регіонів. До зусиль центральних відомств, що докладаються для здійснення державної молодіжної політики, в кожному з секторів на місцях, на всіх рівнях адміністративно-територіального устрою додаються зусилля місцевих органів державної влади та управління. Ефективність спільних дій у провадженні державної молодіжної політики підвищується за рахунок участі на кожному рівні й інших суб’єктів. Таким чином, у кожному секторі державної молодіжної політики діє чимало суб’єктів різних рівнів та підпорядкування. Сумарні їхні зусилля спрямовані на об’єкт державної молодіжної політики - молодь. Найбільший ефект, вочевидь, мав би досягатися на рівні району, селища, села, ще більший - у колективі, на рівні саме об’єкта молодіжної політики (молоді, групи молоді). Пояснімо цю тезу на графічному прикладі (малюнок 1.).
Коло умовно є сферою державної молодіжної політики в цілому, у його центрі міститься об’єкт державної молодіжної політики (молодь, молода людина), на сектори воно поділене відповідно до секторів державної молодіжної політики. Зусилля щодо здійснення молодіжної політики в кожному секторі нарощуються за рахунок діяльності регіональних суб’єктів цієї політики (на рисунку показано концентричними колами). Як бачимо, кожний сектор справляє дію на об’єкт державної молодіжної політики (аналогічно ефекту перевернутої піраміди), яка пропорційна площі, що визначається як сума площ однойменних секторів, відповідно до політики різних рівнів адміністративно-територіального устрою країни. [ 16,с.58]
Формально зростання зусиль у певному секторі державної молодіжної політики можна зобразити нарощенням концентричних кіл, тобто збільшенням кількості однойменних секторів або ж розширенням сектора за рахунок інших секторів.
Таке схематичне розширення дії кожного сектора регіональної державної молодіжної політики відповідає насправді, з одного боку, зміцненню і продовженню вертикалі підвідомчих органів і організацій за рахунок таких, що створюються безпосередньо для роботи з молоддю, а також додаткового залучення на кожному рівні інших суб’єктів до здійснення регіональної державної молодіжної політики; а з іншого - за рахунок визначення пріоритетів, тобто концентрації зусиль на певних напрямах регіональної державної молодіжної політики, що позитивно оцінюється як вибір стратегії, або за рахунок меншої уваги до державної молодіжної політики в інших секторах, що, звичайно, не може оцінюватися позитивно.
Пояснюючи секторальну структуру регіональної державної молодіжної політики, ми торкнулися її рівнів. Розглянемо це докладніше. На рівні області, району, селища, села, міста, району в місті, мікрорайону, підприємства, організації, закладу тощо в тій чи іншій мірі реалізується державна молодіжна політика. Наприклад, у конкретному селі можуть проводитися загальнодержавні заходи державної молодіжної політики, обласні, районні, сільські. Для молодих мешканців конкретного села всі вони є елементами регіональної державної молодіжної політики і одночасно представляють різні її рівні. Тобто, окрім секторальної структури регіональної державної молодіжної політики, слід виділяти її структуру за рівнями реалізації. Причому на найнижчому адміністративно-господарському рівні структурованість державної молодіжної політики за цією ознакою може бути найвищою. На малюнку 1. структурованість державної молодіжної політики за рівнями зображено концентричними колами. [ 16,с.77]
