Визначення розміру шкоди та порядок її покриття
Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості майна з врахуванням зносу.
Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розмір шкоди повинен визначатись із врахуванням чинного законодавства про ціни і ціноутворення. Вартість майна визначається на день виявлення шкоди, а у випадку зміни цін застосовуються ціни, що діють на день прийняття рішення про відшкодування.
Стаття 135 КЗпП України передбачає можливість кратного вирахування розміру шкоди, заподіяної підприємству розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути зроблене не пізніше двох тижнів 3 дня виявлення шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника.
Покриття шкоди провадиться шляхом подання власником позову до районного (міського) суду. Такий позов може бути поданий протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику стало відомо про наявність шкоди. Суд при визначенні розміру шкоди враховує ступінь вини і ті конкретні обставини, за яких було заподіяно шкоду.
Розмір шкоди, заподіяної з вини декількох працівників, визначається для кожного з них із врахуванням ступеня вини, виду і меж матеріальної відповідальності. Солідарна матеріальна відповідальність застосовується лише за умови, якщо вироком суду встановлено, що шкода підприємству заподіяна спільними умисними діями декількох працівників.
Матеріальна відповідальність власника перед працівником.
Власник зобов'язаний відшкодувати майнову шкоду, завдану працівникові при виконанні останнім трудових обов'язків.
Значна кількість трудових спорів виникає з приводу відшкодування шкоди, заподіяної в результаті трудового каліцтва на виробництві. Вони регулюються новим законодавством України.
Законом про охорону праці від 14 жовтня 1992р. і Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993р. №472 (із змін, і доп. від 18 липня 1994р., постанова №492).
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, а також матеріальну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною матеріальної шкоди.
Доказом вини власника мають бути: акт про нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання; висновок службових осіб (органів), які здійснюють контроль і нагляд за охороною праці, щодо причин ушкодження здоров'я; медичний висновок про професійне захворювання; вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновок органів попереднього слідства; рішення про притягнення винних осіб до адміністративної або дисциплінарної відповідальності та інші докази.
Відшкодування шкоди потерпілому складається з:
- виплати втраченого заробітку (або його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
- виплати одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого);
- компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.
В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, які перебували на утриманні потерпілого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я.
Власник зобов'язаний розглянути заяву про відшкодування шкоди та прийняти відповідне рішення протягом 10 днів. Рішення оформлюється наказом (розпорядженням) власника, копія якого вручається протягом днів зацікавленим особам.
договір будівництво відповідальність ліцензування
3. Правове регулювання ліцензування в будівельної діяльності України
На сьогоднішній день ринок будівництва і житла в Україні розвивається нечуваними темпами. Щодня десятки нових компаній отримують ліцензію на будівельні та проектні роботи. Ці компанії пропонують своєму споживачеві різноманітні види будівельних та проектних робіт.
У широкому асортименті на ринку будівництва представлені роботи з внутрішньої обробки приміщень (штукатурні роботи, фасадні, покриття підлог і т.д.). Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року 1775-111 (далі Закон про ліцензування) визначає види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню в будівництві, порядок отримання ліцензії, державний контроль у сфері ліцензування в будівництві, відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування в будівництві. Пункт 30 статті 9 Закону про ліцензування в будівництві визначає будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих і огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) як такі, що підлягають ліцензуванню. Вичерпний перелік видів робіт, що охоплюється будівельної ліцензії, зазначений у Ліцензійних умовах і наказі Державної архітектурно-будівельної інспекції від 19.02.2008 р. 24 "Про затвердження Переліку (кодифікатора) робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури". У пункті 3.02.00 (роботи з опорядження конструкцій та обладнання) міститься всі види внутрішніх оздоблювальних робіт, включаючи поклейку шпалер. Деякі суб'єкти підприємницької діяльності переконані, що даний вид робіт може проводитися і без отримання будівельної ліцензії. Це велика помилка, що може призвести до сумних наслідків. Держава суворо стежить за дотриманням законодавства суб'єктами підприємницької діяльності. Особи, які порушують Закон, несуть відповідальність. Тому компанії, що пропонують дані види робіт, повинні мати Будівельну ліцензію.
Є одне питання: чи має право генеральний підрядник (фізична особа-підприємець або юридична особа) укладати договори генерального підряду на виконання будівельних робіт не маючи ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, за умови, що фактично всі роботи, передбачені цим договором, буде здійснювати інший суб'єкт господарювання (за договорами субпідряду), який має таку ліцензію.
Якщо будівельна ліцензія такого суб'єкта не потрібна, чи не суперечить укладення такого договору положенням статті 227 Цивільного Кодексу України, яка визначає, що правомочність юридичної особи, скоєне нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнано судом недійсним?
Тоді, відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" з 1 січня 2008 ліцензуванню у будівництві підлягає господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури. Зазначені у листі роботи відносяться до зазначеної діяльності, і для їх виконання необхідно отримати ліцензію згідно з Порядком ліцензування в будівництві певних видів господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. 1396.
При цьому, у додатку до ліцензії повинен бути зазначений пункт 4.04.00 - "Генеральний підрядник у будівництві" (згідно з Переліком (кодифікатором) робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженим наказом Держархбудінспекції від 19.02.2008 р. 24).
Приватні підприємці, службові та юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність без ліцензії, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність. Так, стаття 49 Цивільного кодексу України передбачає: якщо угода укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін (у разі виконання угоди обома сторонами) в доход держави стягується все одержане ними за угодою в разі виконання угоди однією стороною, з іншого "стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. Якщо умисел має місце лише в однієї зі сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою (або належне їй на відшкодування виконаного) стягується в доход держави. Провадження господарської діяльності без ліцензії в цьому випадку відноситься до угод, вчиненим з метою, яка суперечить державі і суспільству.
Постановою КМУ № 756 передбачено такий перелік документів для будівельної ліцензії:
¾ засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для проведення відповідного виду господарської діяльності;
¾ інформація з підписом заявника - суб'єкта підприємницької діяльності про систему контролю та управління якістю виробництва на підприємстві відповідно до вимог державних будівельних норм і стандартів.
До цих документів у відповідності з Законом про ліцензування додаються: копія свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (завірена нотаріально або органом, який видав оригінал); копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал). Заява про видачу ліцензії та додані до нього документи приймаються органом ліцензування за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів та підписом відповідальної особи. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі не пізніше, ніж через 10 робочих днів з дати надходження пакету документів на отримання ліцензії. Такий термін встановлено ст. 11 Закону про ліцензування. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Висновок
Саме висновок про проведення експертизи є основною складовою, що визначає вартість отримання будівельної ліцензії. Державна архітектурно-будівельна інспекція своїм Наказом № 325 від 17.07.2008 р. затвердила Методичні рекомендації щодо визначення вартості послуг з проведення ліцензійної експертизи суб'єктів будівельної діяльності щодо їх спроможності здійснювати господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури. Наказу ДАБІ, послуги експертної організації щодо проведення ліцензійної експертизи суб'єкта будівельної діяльності виконуються групою експертів, кількісний та кваліфікаційний склад яких визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням робіт, заявлених на ліцензування, специфічних умов їх виконання, місця розташування суб'єкта будівельної діяльності і т.п ., і встановлюється керівником експертної організації чисельністю не менше двох експертів.
Таким чином, щоб уникнути негативних наслідків і спокійно займатися справою, яка приносить не тільки високий прибуток, але і моральне задоволення, необхідно отримати ліцензію. Для того щоб отримати ліцензію на будівельну діяльність, необхідно звернутися до органу ліцензування. що затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 14.11.2000 року № 1698. Суб'єкт підприємницької діяльності, що бажає отримати ліцензію на будівельну діяльність, повинен безпосередньо сам або через довірену особу подати до органу ліцензування заяву на видачу ліцензії (заява повинна бути певного зразка) та документи, перелік яких зазначено у Постанові Кабінету Міністрів України від 04.07.01 № 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви на видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" ( Постанова КМУ № 756).
Список використаних джерел
1. Кодекс законов о труде Украины. Утвержден Законом N 322-VIII ( 322а-08) от 10.12.71//ВВР, 1971, приложение № 50.
2. Закон Украины «О государственной налоговой службы в Украине»// ВВР, 1991, № 6.
3. Закон Украины «О государственной контрольно-ревизионной службе в Украине //ВВР, 1993, № 13.
4. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР. - М.: "Юридическая литература", 1999.
5. Адушкин Ю.С. Дисциплинарное производство.- Саратов, 1999.
6. Котюк В.О. Основи держави і права.-К.:Вентурі, 1998.-320 с.
7. Михайленко А.Р. Основы государства и права.-К.: Фемина, 1994.-118 с.
8. Основы государства и права. /Под общей ред. С.А. Комарова.-М.: Манускри, 1996.-316 с.
9. Основы государства и права. /Под общей ред. О.Е. Кутафина.-М.: Юрист, 1996.-360 с.
10. Дахно И.И. Словарь законодательных и нормативных терминов.-К.: «Блиц-Информ», 1998.-352 с.
11. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник у 2-х ч. ./За ред. Шемшученка Ю.С., Шемшученко Я.М. -К.:Вид. Дім ”Юридична книга”, 2000.-280 с.
12. Законодавство україни про охорону здоров’я.-К.:Юрінком Інтер, 2000.-528 с.
13. Законодавство України про працю.-К.: А.С.К.,2002.-304с.
14. Основи правознавства / За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх.-К.: Знання, 2001.-364 с.
15. Варфоломєєв Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Піцан О.М. Правознавство.-К.: Знання Прес, 2001.-327 с.
16. Демський С.Є., Ковальський В.С., Колодій А.М., Кулик О.Г., Олійник А.Ю., Опришко І.В. Правознавство.-К.:Юрінком Інтер, 2002.-736 с.
17. Трудове право України. /За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої.-К.:Знання,2001.-564 с.
18. Цивільне право України. В 2-х кн. /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.-К.:Юрінком Інтер, 2000.-784 с.
19. Цивільне право України. /За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка.-Х.:Право, 2000.-368 с.
20. О. Середа. Обов’язки работодавця та правові наслідки їх невиконання Право України. - № 9. 2001 р. - С.84.
21. Дмитренко Ю.П. Трудове право Украіни:Навч. Посіб.- К.:Школа, 2004.-С.192.
22. Кодекс законов о труде Украины утвержденный Законом УССР от 10 декабря 1971 года №322-VIII. Официальный текст с изменениями и дополнениями по состоянию на 31 мая 2008 года.
Размещено на
