Конституційна система державних органів України
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВА РОБОТА
на тему "Конституційна система державних органів України"
з дисципліни " Конституційне право України "
Харків 2011
ЗМІСТ
Вступ
1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
2. Принципи організації і діяльності державних органів
3. Система органів державної влади
Висновки
Державна влада є однією з визначальних ознак держави як специфічної форми організації суспільства.
Державна влада – це реальна здатність державних органів, які сформовані, організовані та функціонують на основі демократичних принципів, реалізовувати функції та завдання держави. Реалізація державної влади означає її матеріалізацію, тобто перетворення з реальної здатності впливати на суспільні відносини на власне "вплив", втілення цілей державно-владної діяльності в конкретні суспільні відносини. Від імені народу, як єдиного джерела державної влади, цей вплив здійснюється відповідними державними органами у визначених Конституцією та законами організаційно-правових формах, з використанням притаманних саме ним методів такого впливу.
1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
До суттєвих ознак державної влади відносяться:
а) її публічний характер (вона виступає від імені усього народу та має "публічну" основу своєї діяльності);
б) наявність органів державної влади, тобто спеціального апарату (вона концентрується в апараті, системі органів держави і через ці органи здійснюється);
в) її верховенство (вона підтримується Конституцією та законами і здатна робити свої веління обов’язковими для всього населення за допомогою державного апарату та правових норм);
г) суверенність (вона відокремлена від інших видів влади всередині країни – від партійної, церковної та ін., і від влади інших держав зовні);
д) легітимність (вона на конституційно-правовому рівні юридично визнана суспільством (народом), а також світовим співтовариством у міжнародних зносинах);
е) монопольне право на застосування примусових заходів для забезпечення обов’язковості своїх рішень – державна влада спирається на державно-примусові заходи в межах держави.
Як правило виокремлюють такі структурні елементи державної влади: суб’єкт влади; об’єкт влади; самі владні відносини. Важливе значення також мають форми, методи та способи державно-владної діяльності; конституційно-правові норми, що її регламентують; система державних інституцій, що здійснюють владний вплив, забезпечують реальне управління в процесі розгортання державно-владних відносин. Сукупність усіх елементів, за допомогою яких влада втілюється в життя, має назву "механізм реалізації державної влади". Ефективне функціонування цього механізму з необхідністю передбачає наявність цілісної та внутрішньо впорядкованої системи органів та посадових осіб, на які покладаються функції здійснення державно-владної діяльності.
Конституція України в статті 6 закріпила визначальний принцип організації та здійснення державної влади – принцип її поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки. При цьому, державна влада є цілісною та внутрішньо єдиною системою, оскільки лише у своїй сукупності та у тісній взаємодії усі гілки державної влади, усі державні інституції забезпечують найбільш результативне функціонування державного механізму, метою якого є ефективне виконання державно-владних функцій. Саме для цього утворюється відповідна система державних органів – законодавчих, виконавчих та судових. Державна влада реалізується через здійснення цими органами своїх функцій в межах компетенції, які саме за ними закріпила Конституція України. Адже частина 2 статті 6 Основного Закону України чітко й однозначно встановила, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, визначених Конституцією України.
Орган держави (державний орган) – це відносно самостійна, організаційно та структурно відокремлена частина державного механізму, утворена відповідно до Конституції та законів України, наділена державно-владними повноваженнями, а також правовими та матеріальними ресурсами, необхідними для здійснення завдань і функцій держави. Будучи невід’ємною складовою частиною державного механізму в цілому, кожен державний орган має лише йому притаманне функціональне призначення, яке зумовлюється його функціями та повноваженнями.
Основоположні засади правового статусу органів державної влади, порядку їх формування та компетенції визначаються Конституцією України. На основі та відповідно до Конституції України приймаються закони, які більш детально визначають порядок формування, форми діяльності та повноваження державних органів. Складовими елементами конституційного статусу органів державної влади є наступні:
а) конституційні принципи формування, організації та діяльності органів державної влади (народний суверенітет, державний суверенітет, поділ державної влади, законність, тощо);
б) організаційна структура органів державної влади;
в) компетенція державних органів, тобто коло питань, що відносяться до предмету відання конкретного державного органу та повноваження щодо їх реалізації;
г) форми та методи діяльності органів державної влади.
Система норм Основного Закону України, що закріплюють статус державних органів, становить конституційний інститут – засади організації державної влади України.
Оскільки носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, то саме він прямо або опосередковано наділяє своєю владою усі державні інституції. Безпосереднє здійснення народом своєї установчої влади по відношенню до державних органів знаходить своє втілення, насамперед, у проведенні періодичних вільних виборів на основі демократичних принципів загального, рівного, прямого виборчого права та таємного голосування. Відповідно до Конституції України, народ безпосередньо обирає лише Верховну Раду України та Президента України, які, в свою чергу, спільно чи окремо формують усі інші державні органи. Відповідно Верховна Рада України та Президент України є органами первинного представництва, а уся система органів виконавчої та судової влади, як і інші, передбачені Основним Законом України державні інституції – це органи вторинного представництва.
Суттєвою ознакою органів державної влади є й те, що лише їх наділено державно-владними повноваженнями, які забезпечують належне виконання ними функцій та завдань української держави. Органи державної влади здійснюють свої функції від імені держави, в чітко визначених Конституцією та законами межах, та у виключно закріплених за ними формах діяльності. Окрім того, лише державні органи мають законодавчо визначену організаційну структуру. За державними органами закріплено право видавати нормативно-правові акти загальнообов’язкового характеру (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України тощо). Реалізація державними органами своїх державно-владних повноважень забезпечується як відповідними матеріальними та фінансовими ресурсами, так і монополією на застосування державного примусу. Саме вищезазначене й відрізняє органи державної влади від будь-яких інших державних та недержавних інституцій.
Кожен державний орган має й інші характерні ознаки.
По-перше, – це організаційна структура. Колегіальний орган державної влади – це організований колектив людей, об’єднаних як спільною метою, так і родом своєї діяльності. Правовий статус цих осіб визначається Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами. Одноособовий державний орган представлений однією особою (наприклад, Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини). Структура державного органу зумовлюється його функціями, компетенцією та обсягом повноважень, і може бути простою (місцевий суд), або досить складною (Верховна Рада України).
По-друге, в Україні можуть утворюватися лише такі органи державної влади, і лише у такому порядку як це передбачено Конституцією України та відповідними законами. Порушення порядку утворення державного органу є підставою для визнання його незаконним та нелегітимним.
По-третє, порядок та форми діяльності органу державної влади, так само як і назви та види правових актів, які він має право приймати чи видавати також визначаються виключно Конституцією та законами України. Це зумовлено конституційними положенням, закріпленим ч. 2 ст. 19 Основного Закону України, відповідно до якого органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
По-четверте, усі органи державної влади в своїй сукупності складають єдину та внутрішньо впорядковану систему, чим забезпечується єдність державної влади в цілому.
Органи державної влади в залежності від обраного критерію класифікації можна поділити на певні групи.
За функціональним призначенням органи державної влади поділяються на: єдиний орган законодавчої влади – Верховну Раду України; на органи виконавчої влади – Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади; та на органи судової влади (Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції).
За способом утворення державні органи можна поділити на ті, які обираються безпосередньо народом (Верховна Рада України, Президент України), – їх прийнято називати органами первинного представництва, та ті, які формуються спільно чи окремо органами первинного представництва (Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, суди) – вони мають назву органів вторинного представництва.
За територією поширення державно-владних повноважень органи державної влади поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавними органами державної влади України є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України. До місцевих органів державної влади відносяться місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
За характером компетенції виділяють органи загальної та органи спеціальної компетенції. Слід зазначити, що за цим критерієм можна класифікувати лише органи державної виконавчої влади. Державні органи загальної компетенції здійснюють державно-владні функції та правове регулювання в усіх сферах суспільного життя. Прикладом такого органу є Кабінет Міністрів України. Органи державної влади спеціальної компетенції здійснюють управління державними справами в певній, чітко визначеній сфері суспільних відносин. До таких органів відносяться: Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство охорони здоров’я, Служба безпеки України, Пенсійний фонд України тощо.
2. Принципи організації і діяльності державних органів
В демократичній, правовій державі, якою на конституційному рівні проголошено Україну, організація та діяльність органів державної влади базується на загальновизнаних демократичних принципах, до яких, зокрема відносяться: народовладдя, державний суверенітет, поділ державної влади, унітаризм, законність, гуманізм.
Принцип народовладдя закріплено статтею 5 Конституції України, відповідно до якої носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює свою владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Цей принцип означає, що влада народу є первинною по відношенню до влади, якою наділено державні органи. Саме народ безпосередньо, або через обрані ним органи визначає якою має бути організації держави, як має бути організована в ній державна влада, якою компетенцією мають бути наділені органи державної влади тощо. Тобто влада Українського народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, а органи державної влади здійснюють свою владу від імені народу та в інтересах народу, як єдиного джерела влади.
