Підстави й строки здійснення ОРД
Підстави й строки здійснення ОРД
План:
1. Підстави проведення ОРД.
2. Процесуальні форми проведення ОРД.
3. Процесуальний порядок заведення, продовження й припинення оперативно-розшукових справ, строки їхнього ведення.
4. Процесуальне регулювання проведення окремих заходів ОРД.
1. Підстави проведення ОРД
Розгляд соціальної, правової і дійової сутності ОРД визначило об'єктивну потребу в розкритті її процедурних аспектів, що охоплюють законодавчо закріплені норми, які забезпечують у першу чергу:
Ø дотримання гранично чітко встановлених підстав і форм здійснення ОРД;
Ø порядок проведення оперативно-розшукових заходів, а також застосування оперативних і оперативно-технічних засобів;
Ø використання добутих матеріалів ОРД, а також дотримання при цьому встановленого документообігу;
Ø законність здійснення ОРД;
Ø державний, соціально-правовий захист і особисту безпеку працівників оперативних підрозділів і осіб, залучаємих до ОРД.
Очевидно, що мова йде про процесуальну сторону ОРД, що базується не інакше як на законодавчій основі. Розглянемо основні її структурні складові.
У теорії ОРД виділяють фактичні й формальні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів.
Фактичні підстави – це об'єктивні безпосередні причини проведення конкретного оперативно-розшукового заходу, матеріалізація у фактичній інформації сукупності відомостей про ознаки діяння (події, явища), які входять у предмет ОРД.
Фактичні підстави проведення ОРД можна розділити на наступні види:
Ø необхідність рішення завдань попередження вчинення злочинів (у тому числі й виявлення латентних злочинів);
Ø наявність достовірних фактичних даних про вчинений злочин;
Ø наявність фактичних даних про безвісно відсутніх осіб;
Ø необхідність виконання міжнародних договорів і угод.
Фактичну інформацію про ознаки протиправних діянь, що можуть служити підставою для проведення ОРД, якщо на даний момент немає достатніх даних для рішення питання про порушення кримінальної справи, можна одержати з наступних джерел:
Ø аналіз і оцінка оперативної обстановки;
Ø вивчення способу життя осіб, схильних до вчинення злочинів (з урахуванням злочинних проявів у їхньому поводженні в минулому);
Ø розгляд причин і умов вчинення вже розслідуваних злочинів;
Ø вивчення матеріалів кримінальних справ, що перебувають у провадженні;
Ø повідомлення ЗМІ й інших офіційних джерел;
Ø результати оперативно-розшукових заходів, проведених як самим оперативним підрозділом, так і результати діяльності інших державних, у тому числі правоохоронних органів.
Формальні (юридичні) підстави – це передбачені оперативно-розшуковим законодавством або нормативними актами оперативного органу підстави проведення ОРД.
У відповідності зі ст. 6 ЗУ «Про ОРД» такими підставами для проведення ОРД є:
1) наявність достатньої інформації, отриманої у встановленому законом порядку, що вимагає перевірки за допомогою застосування оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
Ø злочині, що підготовлені або вчиненні невстановленими особами (дана підстава для проведення ОРД фактично пов’язана з необхідністю розкриття так званих неочевидних злочинів, у тому числі, що перебувають на стадії вчинення невідомими злочинцями відповідних підготовчих дій, наприклад таких, як відключення на об'єкті проникнення тривожної сигналізації, закладка на місці наміченого вчинення терористичного акту вибухового пристрою тощо);
Ø осіб, що підготовлюють або вчинюють злочини (тут мова йде про відомих осіб, що готуються до вчинення злочинів або вже, що їх вчинили);
Ø осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
Ø осіб, безвісно відсутніх (це особи, що пропали безвісті, однак не визнані ще такими у встановленому законом порядку);
Ø розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій і окремих осіб проти України;
Ø реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду й правоохоронних органів у зв'язку з їхньою службовою діяльністю, а також осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку зі службовою діяльністю цих осіб, їхніх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, і членів їхніх родин з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;
2) запити повноважних державних органів, установ і організацій про перевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці або до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках;
3) потреба в одержанні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства й держави.
Дану потребу прийнято відносити, у вузькому змісті слова, до діяльності розвідувальних служб, що саме по собі так і розуміється. Однак одержання розвідувальної інформації займає центральне місце при здійсненні ОРД всіма іншими її суб'єктами, у тому числі з пошуку фактичних даних про злочинну діяльність окремих осіб і груп. Треба думати, що цю норму законодавець передбачив спеціально для того, щоб додати ОРД у цілому розвідувальний характер.
До джерел одержання відомостей про наявність формальних (юридичних) підстав ЗУ «Про ОРД» відносить:
Ø заяви, повідомлення громадян, посадових осіб, громадських організацій;
Ø публікації засобів масової інформації;
Ø письмові постанови й доручення слідчого;
Ø вказівки прокурора;
Ø рішення суду з кримінальних справ, які перебувають у нього у провадженні;
Ø матеріали органів дізнання й інших правоохоронних органів;
Ø запити оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав;
Ø запити вповноважених державних органів, установ і організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці й роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках.
Деякі автори в цьому зв'язку думають, що закон тим самим відніс слідчих, прокурорів і суддів до суб'єктів ОРД. Однак це не так. Інша справа, що законодавець, надаючи виняткового значення матеріалам ОРД у пізнанні істини з кримінальних справ, передбачив допуск слідчих, прокурорів і суддів до матеріалів ОРД і дозволив їм одночасно ініціювати (доручати) її здійснення в рамках кримінальних справ, що перебувають у їхньому провадженні.
Варто особливо звернути увагу на те, що перелік зазначених вище підстав і джерел їхнього одержання в законі визначається вичерпним образом і законом забороняється ухвалювати рішення щодо проведення оперативно-розшукових заходів при їхній відсутності.
Разом з тим, законодавець вправі вносити виправлення, що розширюють або звужують підстави для здійснення ОРД, так само як і джерела відомостей про ці підстави, що, властиво, і спостерігається після прийняття ЗУ «Про ОРД».
2. Процесуальні форми проведення ОРД
Розглядаючи цей процесуальний аспект ОРД, варто відразу звернути увагу на те, що законодавець відводить йому винятково важливу роль як неодмінній умові дотримання законності при здійсненні ОРД.
Так, у ст. 9 ЗУ «Про ОРД» вказується, що в кожному випадку при наявності підстав для здійснення ОРД заводиться оперативно-розшукова справа.
Під оперативно-розшуковою справою розуміється передбачена ЗУ «Про ОРД» форма концентрації матеріалів оперативно-службового документування з метою збирання, нагромадження, систематизації й аналізу фактичних даних (інформації, пошукових доказів), перевірка й оцінка підсумків проведення оперативно-розшукових заходів, а також прийняття на їхній основі відповідного рішення посадовими особами оперативного підрозділу.
Таким чином, заведення оперативно-розшукової справи - це практично реалізоване рішення посадової особи оперативного підрозділу почати провадження тієї або іншої оперативно-розшукової справи.
Оперативно-розшукові справи варто чітко відрізняти від кримінальних справ, тому що, наприклад, наявність оперативно-розшукової справи не тягне яких-небудь юридично значимих наслідків для осіб, які поставлені на облік по ОРС, а також ці ОРС мають закритий (секретний) характер.
Законодавець не дає чіткої класифікації цих справ, однак, визначаючи строки їхнього ведення (ст. 9-1 ЗУ «Про ОРД»), він диференціює їх стосовно до різних об'єктів ОРД, виділяючи, зокрема:
Ø невстановлених осіб, що підготовляють або вчинили злочин;
Ø осіб, у відношенні яких є дані про їхню участь у підготовці або вчиненні злочину;
Ø осіб, у відношенні яких розслідуються кримінальні справи;
Ø осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання;
Ø безвісно відсутніх осіб;
Ø осіб, у відношенні яких є дані про їхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичній групі або організації, про матеріальне, організаційне або інше їхнє сприяння створенню терористичної групи або терористичної організації, а також про здійснення ними розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства й держави.
Відповідно до наведеної диференціації в різних органах, що здійснюють ОРД, допускається класифікація оперативно-розшукових справ з використанням умовних найменувань. В оперативних підрозділах системи МВС, зокрема, ведуться оперативно-розшукові справи, що мають такі найменування:
Ø «Злочин» - відносно невстановлених осіб, що вчинили злочин;
Ø «Захист» - відносно відомих осіб, що підготовляють або вчинюють злочинні дії;
Ø «Розшук» - у відношенні конкретних розшукуваних злочинців або осіб безвісно відсутніх.
Наведена диференціація оперативно-розшукових справ хоча і є умовною, однак вона відповідає головним завданням і функціям ОРД, а також основним обов'язкам оперативних підрозділів, викладеним у ст. 7 ЗУ «Про ОРД» (запобігання, припинення, розкриття злочинів, розшук злочинців і безвісно відсутніх осіб).
Як ми бачимо, ЗУ «Про ОРД», визначивши в якості загальної форми проведення ОРД оперативно-розшукову справу, одночасно заклав і правові передумови для диференціації таких справ з двох визначальних критеріїв: функціонального й предметно-дійового.
За першим критерієм підставами розмежування справ служать диференційовані цілі, завдання, напрямки ОРД. Зокрема, можна говорити про сформовані на сьогодні певних самостійних функціях ОРД, кожній з яких відповідає своя процесуальна форма проведення оперативно-розшукових заходів.
За другим критерієм визначаються конкретизовані інформаційно-пізнавальні, аналітичні, і організаційні заходи, а також адекватні згаданим цілям, завданням, напрямкам і функціям заходи й засоби ОРД.
Даний критерій служить для вибору найбільш доцільних, економічних і ефективних оперативно-розшукових заходів, засобів і тактики їхнього застосування тощо.
В ОРД існує ще відомче так зване «оперативне фарбування» оперативно-розшукових справ («злодії», «грабіжники», «шахраї», «ґвалтівники» тощо), що має в основному оперативно-тактичне значення для розробки відповідних об'єктів у підсумку проведеної «пошукової кваліфікації» діяння.
Страницы: 1, 2
