Всі одержувані з оперативно-розшукової справи оперативно-службові документи (постанови, плани, зведення, рапорти, довідки й ін.), а також інші документи (письмові доручення слідчого, вказівки прокурора й ін.) долучаються до матеріалів справи, систематизуються, підшиваються й вносяться у внутрішній опис справи. Тому що організація й тактика проведення оперативно-розшукових заходів становить державну й службову таємницю, матеріали оперативно-розшукових справ одержують певного грифа таємності, а доступ до них можливий відповідно до правил у рамках дотримання режиму таємності.
Весь процес провадження з оперативно-розшукової справи повинен здійснюватися оперативними працівниками під контролем начальника оперативного підрозділу. Така контрольна функція реалізується в різних формах: шляхом затвердження постанов і планів; заслуховування виконавців за результатами проведеної оперативної роботи за конкретний період часу; перевірки змісту оперативно-службових документів; дачі вказівок про напрямок провадження з кожної конкретної оперативно-розшукової справи й ін.
Згадана роль оперативно-розшукових справ як гарантія дотримання законності в процесі здійснення ОРД закріплена законодавцем у цілому ряді процесуально-правових положень.
Зокрема, проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшукової справи ЗУ «Про ОРД» не допускається (ч. 3 ст. 9).
Виключення становить тільки необхідність перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках (ч. 4 ст. 9). Причому така перевірка повинна тривати не більше одного місяця. Ця норма прямо не пов'язана із завданнями боротьби зі злочинністю, але, у той же час, вона націлена на виконання особливої функції держави - забезпечення підбору надійних кадрів.
Також, ЗУ «Про ОРД» у ч. 3 ст. 9 чітко визначено, що відносно особи, що підозрюється в підготовці або вчиненні злочинів, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбуття кримінального покарання або безвісно відсутня, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.
оперативний розшуковий підстава строк
3. Процесуальний порядок заведення, продовження й припинення оперативно-розшукових справ, строки їхнього ведення
Відповідно до закону при наявності достатніх підстав, дозвіл на заведення оперативно-розшукових справ дає тільки керівник оперативного підрозділу, що відповідає за здійснювані по них заходи ОРД відповідно до діючого законодавства (ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про ОРД»).
Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, затверджувана начальником або вповноваженим заступником начальника органу, що має право на проведення ОРД. У цій постанові відзначаються місце й час його складання, посада й прізвище особи, яка винесла постанову, а також підстава й мета заведення оперативно-розшукової справи (ч. 3 ст. 9).
У рамках зазначених справ планується здійснення оперативно-розшукових заходів і застосування засобів, розробляються оперативні комбінації, документується злочинна діяльність розроблювальних об'єктів тощо. Всі ці заходи здійснюються з суворим дотриманням оперативно-розшукових строків.
Поняття оперативно-розшукових строків включає тимчасові межі (границі), протягом яких можуть і повинні діяти рішення й (або) відбуватися ті або інші дії.
Більшість оперативно-розшукових строків призначені для правового регулювання своєчасності дій і рішень опер. працівників (оперативних підрозділів). Частина строків визначає тимчасові рамки діяльності інших суб'єктів ОРД. Ці строки встановлені для подачі скарг на дії й рішення, що стосуються законних прав і інтересів учасників ОРД і ін.
Призначення всіх оперативно-розшукових строків єдине - забезпечити :
Ø оперативність і ефективність дій суб'єктів ОРД;
Ø дотримання конституційних прав і свобод людини й громадянина.
Відомі різні критерії систематизації оперативно-розшукових строків. Так, ці строки розрізняють залежно від:
Ø безпосереднього відображення в ЗУ «Про ОРД» або їхні визначення іншим способом;
Ø суб'єкта, що їх визначає;
Ø віднесення до оперативно-розшукових заходів або інших дій і рішенням;
Ø вирахування строків.
Всі строки в ОРД умовно можна розділити на дві категорії:
Ø строки, частково передбачені в ЗУ «Про ОРД» і розраховані на всі випадки виникнення однорідних правовідносин, включаючи оперативно-розшукові (наприклад, згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про ОРД» співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується в його загальний виробничий стаж у випадку укладання з ним трудової угоди);
Ø строки, що встановлюються оперативним підрозділом (опер. працівником), що здійснює оперативно-розшукове провадження, а також іншими посадовими особами (наприклад, слідчий, прокурор, суддя) у рамках конкретних правовідносин.
Строки ведення оперативно-розшукових справ ЗУ «Про ОРД» установлені суворі й разом з тим неоднакові залежно від категорій цих справ (ч. 1 ст. 9-1), а саме:
Ø відносно невідомих осіб, що підготовляють або вчинили злочин, тобто з нерозкритих злочинів, а також відносно осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання, - до їхнього встановлення або розшуку, але не більше строків давнини притягнення до кримінальної відповідальності або строків давнини виконання обвинувального вироку;
Ø відносно осіб, що перебувають під слідством з кримінальних справ, - до набуття законної сили винесеного у відношенні їх вироку, до винесення постанови суду про припинення кримінальної справи, до винесення постанови (визначення) суду про застосування до них заходів медичного або виховного характеру або до припинення кримінальної справи судом, слідчим, прокурором, органом дізнання;
Ø відносно осіб, безвісно відсутніх - до їхнього розшуку або до набуття законної сили рішення суду про визнання таких осіб безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;
Ø відносно осіб, по яких є дані про їхню участь у підготовці або вчиненні злочину, - до шести місяців;
Ø розвідувальні заходи в інтересах безпеки суспільства й держави - до їхнього завершення або до вичерпання можливостей їхнього подальшого здійснення;
Ø відносно осіб, про які є дані про їхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичних груп або терористичних організацій, а також до матеріального, організаційного або іншого сприяння створенню терористичної групи або терористичної організації - до 5 років.
При наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи в підготовці або вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь МВС, Центрального управління СБУ, головних управлінь, управлінь МВС і податкової міліції ДПА України в АР Крим, областях, містах Києві й Севастополі, регіональних органів і органів військової контррозвідки СБУ, Головою Державного комітету зі справ охорони державного кордону України або їхніх заступників (ч. 2 ст. 9).
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш ніж до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, а також Головою Державного комітету зі справ охорони державного кордону України й начальником Управління державної охорони України (ч. 3 ст. 9).
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ відносно іноземців і осіб без громадянства, підозрюваних у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або здійсненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України за узгодженням з Генеральним прокурором України (ч. 4 ст. 9).
Вирахування строку ведення оперативно-розшукової справи починається від дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи й закінчується в день затвердження постанови про припинення оперативно-розшукової справи (ч. 5 ст. 9).
Вирахування зазначеного строку відповідно до ЗУ «Про ОРД» (ч. 6 ст. 9) може припинятися, якщо особа, у відношенні якої заведена оперативно-розшукова справа, тимчасово вибула за межі України або важко занедужала й можливість проводити у відношенні неї ОРД відсутня.
Про припинення й поновлення вирахування строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, що затверджується начальником відповідного органа або його заступником (ч. 7 ст. 9).
Законодавець також визначив обов'язок, чіткі підстави й процесуальний порядок припинення оперативно-розшукових справ. Так, згідно ч. 1 ст. 9-2 ЗУ «Про ОРД» оперативно-розшукову справу повинно бути припинено у випадку:
Ø розшуку особи, що переховується від органів розслідування, суду, ухиляється від відбуття кримінального покарання, а також особи, безвісно відсутньої;
Ø набуття законної сили вироку, постанови або визначення суду;
Ø припинення кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;
Ø завершення виконання розвідувальних, контррозвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їхнього здійснення;
Ø спростування у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;
Ø виїзду особи на постійне місце проживання за межі України, якщо неможливо проведення у відношенні неї оперативно-розшукових заходів;
Ø не встановлення у передбачені ЗУ «Про ОРД» строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;
Ø виявлення прокурором незаконно заведеної справи у випадку виконання по ній оперативно-розшукових заходів;
Ø смерті особи, у відношенні якої заведена оперативно-розшукова справа.
Про припинення оперативно-розшукової справи складається мотивована постанова, що затверджується начальником відповідного органу або його заступником.
Причому, якщо по такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи щодо рішення суду, то повідомлення про припинення справи направляється в суд у тридобовий строк (ч. 2 ст. 9-2). Закон указує також на те, що строки зберігання припинених оперативно-розшукових справ установлюються відповідно до законодавства України (ч. З ст. 9-2).
4. Процесуальне регулювання проведення окремих заходів ОРД
Раніше нами були розглянуті загальні процесуальні норми, що встановлюють підстави, строки й порядок здійснення ОРД. Однак законодавець усе більше включається й у процесуальне регулювання порядку здійснення окремих заходів ОРД.
Зокрема, у ч. 14 ст. 9 ЗУ «Про ОРД» говориться, що оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини або юридичної особи, здійснюються з метою запобігання тяжких або особливо тяжких злочинів, їхнього припинення й розкриття, розшуку осіб, що ухиляються від відбуття кримінального покарання або безвісно відсутніх, захисту життя, здоров'я, житла й майна працівників суду й правоохоронних органів, а також осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.
Необхідно чітко розуміти, що окремі обмеження прав і свобод людини або юридичної особи мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватися тільки за рішенням суду.
У випадку оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів, оперативні підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про їхнє проведення й підстави для цього.
Візуальне спостереження, відповідно до вимог ч. 15 ст. 9 ЗУ «Про ОРД», може проводитися з метою встановлення даних про особу й про його зв'язки у випадку, якщо є факти, що підтверджують, що їм готується або вчинено тяжкий злочин, для одержання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб.
Закріплюється й ряд приватних вимог процесуального характеру, що відноситься до порядку здійснення окремих заходів ОРД.
Наприклад, законодавчо надане оперативним підрозділам право на виготовлення копій документів підприємств, установ і організацій може бути реалізовано лише за умови здійснення даного заходу щодо вимоги керівників цих підприємств, установ і організацій. Вилучення ж таких документів може бути здійснено тільки з дозволу суду, причому з обов'язковою передачею їхнього опису й відповідних копій особам, у яких вони були витребувані (п. 4 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»).
Проникнення негласного працівника в злочинне формування відповідно до закону може бути здійснене за умови винесення постанови, затверджуваної начальником відповідного органу (п. 8 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»), тоді як негласне проникнення в житло або в інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за перепискою, телефонними розмовами, телеграфною й іншою кореспонденцією можуть бути проведені тільки за рішенням суду, прийнятому по поданню керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»).
Крім наведених вище норм процесуального характеру, закріплених ЗУ «Про ОРД», аналогічні норми, що відносяться до процесуального регулювання цієї діяльності, є й у кримінально-процесуальному законодавстві.
Зокрема, у ч. 5 ст. 97 КПК України вказується на те, що заяви або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом здійснення ОРД. Причому передбачені законодавчими актами України окремі оперативно-розшукові заходи здійснюються в цих випадках з дозволу суду за погодженим із прокурором через подання керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їхню відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних зазіхань і загроз інтересам суспільства й держави.
У свою чергу, результати ОРД можуть бути приводом і підставами для прийняття органами дізнання, слідства, прокурором, судом рішення про порушення кримінальної справи.
Особливий акцент законодавець зробив на тому, що у всіх випадках проведення заходів ОРД із метою одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, що пригнічують волю або наносять збиток здоров'ю людей і навколишньому середовищу (ч. 16 ст. 9 ЗУ «Про ОРД»).
Література:
1. Долженков О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
2. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во Нац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;
3. Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логічні схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
4. Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми). Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД, 2003.- 192 с.;
5. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
6. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец. Випуск № 1 (№ 36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С.298-303.;
7. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В. Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184 с.;
8. Антонов К.В., Тертишник В.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органами оперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127;
9. Антонов К.В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку і співвідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
11. Антонов К.В. Загальнотеоретичні поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С. 41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
12. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і «оперативно-розшуковий захід» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.;
13. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С. 298-303.- 364 с.;
14.Антонов К.В. Оперативно-розшукова профілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник Одеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава. Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контексті європейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. - 2008.-№ 7.- С. 141-146.
16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации: Практическое пособие.- Мн.: «Харвест», 1998.-368 с.;
17. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.: Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников. (Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;
18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т. 2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432 с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
19. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576 с.
Размещено на
Страницы: 1, 2
