Теорії виникнення держави

Теорії виникнення держави

ПЛАН


ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

1.1   Передумови виникнення держави і права

1.2 Причини виникнення держави та права

1.3 Форми виникнення держави та права

1.4 Теорії походження держави

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

2.1 Теологічна теорія – вчення про бога

2.2 Історико-матеріалістична теорія

2.3 Органічна теорія

2.4 Психологічна теорія

2.5 Теорія насильства

2.6 Теорія договірного походження держави (природно-правова теорія)

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА


ВСТУП


Актуальність: основні теорії походження держави є відмінною темою для дослідження в сучасний час. Нові матеріали, відкритий доступ до літературних ресурсів дозволяють у повному обсязі і всесторонньо дослідити погляди мислителів, вчених, юристів та науковців на виникнення такого феномену як держава. Також необхідно осмислити всі концепції походження держави, щоб розуміти проблеми сьогодення.

Об’єкт: теорії походження держави.

Предмет: дослідити основні теорії походження держави.

Мета: дослідити час переходу первообщиного суспільства на державу; довести, що виникнення держави не відокремлене явище, а залежить від багатьох факторів; довести, що держава не є відокремленим від суспільства явищем; показати, що держава є вінцем розвитку суспільства.

Завдання: з’ясувати причини і передумови виникнення держави: дослідити основні теорії виникнення держави.

Методологія теорії держави і права (наука про способи дослідження):

1.                 Загально філософські методи – метод діалектики, метафізики, принципи історизму і об’єктивності.

1.1            метод діалектики – об’єднує 3 основні закони:

1.1.1     закон єдності і боротьби протилежностей(всі явища взаємопов’язані);

1.1.2     закон переходу кількісних змін у якісні;

1.1.3     закон заперечення заперечення (прийом спростування заперечення).

1.2            метод метафізики полягає у вивченні державно – правових явищ поза їх зв’язками з іншими суспільними явищами і процесами (вчення про ідеальну державу, права людини і ін.).

1.3            метод історизму – треба поставити себе на місце людини того чи іншого часу.

1.4            Об’єктивності – урахування всіх чинників, що впливають на свідомість.

2.                 Загально наукові методи – методи, які використовуються всіма науками.

2.1.          Логічний метод та його прийоми: аналіз, дедукція, індукція, синтез.

2.2.          Системний метод – всі державно – правові явища включені в систему і самі є системою.

2.3.          Структурно – функціональний метод –досліджує структуру державно – правових явищ і напрямки впливу на суспільні відносини.

2.4.          Аксіоматичний метод – метод форм і понять, які не потребують доказів.

3.                 Спеціально юридичні методи. Метод юридичної догматики (запозичений аксіоматичний метод).

4.                 Методи порівняльного правознавства (метод компаративістики) – порівняння правових систем, юридичних процесів.

5.                 Метод формування юридичної логіки.

6.                 Метод правової статистики (запозичений із методів науки соціології) – вивчення державно - правових явищ вивченням статистики.

7.                 Метод юридичного моделювання – побудова ідеальної картини, схеми державного або правового явища.

Огляд літературних джерел: під час виконання курсової роботи я використовувала праці таких авторів, як: Авер'янов В.Б., Цвєтков В.В., Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С., Копиленко О. Л., Оніщенко Н. М. Котюк І., Котюк Ю. Скакун О.Ф., Тимченко С. М., Калюжний Р. А., Пархоменко Н. М., Легуша С. М. Цвік М. В., Гумплович Л., Каутський К., Бутейко А. та Спенсер Г.

Структура: робота складається з плану, вступу, 2 – х розділів, підрозділів, висновку та літератури.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ


1.2            Передумови виникнення держави і права


З розвитком суспільства у ньому відбулись істотні зміни, які зумовили значні зміни в організації суспільного життя. Зокрема, відбувався кількісний приріст людей, що призводило до ускладнення взаємовідносин між ними.

Крім того, так званий перший суспільний поділ праці та зростання її продуктивності зумовили поділ суспільства на соціальні групи та майнове розшарування людей, що ще більше ускладнило взаємовідносини між ними, загострило суперечності в їхніх інтересах та породжувало "війну всіх проти всіх", а тому й зумовило необхідність розв'язання цих суперечностей. А оскільки існуючі неофіційні способи організації суспільних відносин виявились непридатними для розв'язання проблем, що постали перед суспільством у нових умовах, то, таким чином, з'явилась потреба в ефективнішому соціальному інституті, який би взяв на себе функції керівництва суспільством і розв'язання суперечностей, що в ньому виникали. Таким інститутом згодом і стала держава [5 : 15].

Саме тому основними причинами виникнення держави, як правило, визнають необхідність: удосконалення управління суспільством та підтримання суспільного порядку; придушення опору експлуатованих мас; захисту території та ведення війн; організації значних суспільних робіт.

Слід зазначити, що держава - це не єдиний засіб упорядкування суспільних відносин. Ними є також сім'я, релігія й церква, політичні партії, громадські організації. Про важливість цих соціальних інститутів свідчить те, що окремі з них тривалий час ефективно конкурували з державою. Наприклад, в епоху Середньовіччя конкуренцію державі створювали релігійні організації [ 20 : 14 ]. А в радянський період така громадська організація, як Комуністична партія підкорила собі державу, і всі суспільне важливі рішення фактично приймалися її Центральним комітетом або на її з'їздах, а держава в особі Верховної Ради або її Президії лише згодом надавала цим рішенням формально-юридичного статусу.

Та, незважаючи на тимчасові успіхи цих соціальних інститутів у протистоянні з державою, вона все ж виявилась найефективнішим і найвпливовішим з-поміж них [20 : 15].


1.2 Причини виникнення держави та права


Виникнення держави та права закономірний етап розвитку первісного суспільства, що характеризував перехід від природного до цивільного стану суспільства, його становлення і прогрес [ 24 : 25].

Виникнення держави та права - це складний і тривалий процес, який відбувається під впливом низки причин.

1. Економічні - три поділи праці (від землеробства відділяється скотарство; від скотарства та землеробства - ремесло: розвивається обмін і дрібна торгівля, виникає приватна власність).

2. Політичні - виникнення груп з протилежними інтересами (багаті та бідні), а також потреба в сильній владі, здатній урегулювати суспільні відносини.

3. Соціальні - виникнення сім'ї та впорядкування взаємин між людьми.

4. Психологічні - схильність психіки людини до покори кому-небудь. розподіл свідомості па права й обов'язки.

5. Культурні - духовний розвиток суспільства, поява релігії, письма тощо.


1.3 Форми виникнення держави та права


З огляду на названі причини й історичні обставини, виокремлюють такі форми виникнення держави та права:

1) афінська - чиста, класична форма виникнення держави і права оскільки вони виникають унаслідок названих вище причин;

2) римська - виникнення держави та права прискорювалося в результаті боротьби плебеїв (прийшле населення Риму-безправне) й патриціїв (корінне населення - римляни, зокрема, аристократія, знать) [14 : 9];

3) германська - держава та право виникають у результаті завоювання великих територій як необхідні засоби утримання і здійснення влади.


1.4 Теорії походження держави


На сьогоднішній день існує достатньо багато теорій, так або інакше пояснюючих виникнення держави.

1)                Теологічна теорія (від грец theos - бог, logos - вчення) – вчення про бога. Основними представниками були: Фома Аквінський, Ж.Марітен, Ф.Лебюфф, Д.Ейве, Кост – Флоре [ 16: 52 ]. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку проте, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх. Ця теорія отримала широку підтримку в період середньовіччя, коли церква була домінуючою в усіх сферах суспільного життя [ 43 : 55].

2)                Патріархальна теорія походження держави (Платон, Аристотель, Фільмер) представляє її продуктом природного розвитку, результатом поступового розростання сім'ї. В основі виникнення держави вбачає природний потяг людей до взаємного спілкування. Для цього вони об'єднуються в сім'ї, кілька сімей складають рід (селища), а з селищ утворюється держава. Державна влада є продовженням батьківської влади в сім'ї, влади домогосподаря. Держава — це найвища форма політичного спілкування людей [ 50 : 21 ]. Так само як і теологічна, патріархальна теорія була спрямована на обґрунтування необмеженої влади царя, але витоки її вона вбачала в тих формах сім'ї, де існувала необмежена влада глави сім'ї, патріарха.

3)                У XVII — XVIII століттях формується договірна теорія походження держави (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Лок, Ж.-Ж. Руссо, X. Гольбах, О. Радищев та ін.) [ 38 : 34 ]. Державі передує «природний стан» людей («природний стан» уявляють як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або «війни всіх проти всіх»). Кожна людина мала природні, невід'ємні права, але в процесі розвитку людства права одних людей вступають у суперечність з правами інших і порядок у суспільстві порушується, виникає насильство. Тому люди домовилися встановити над собою інституцію — державу, яка відповідала б за дотримання порядку, всезагальні інтереси і вимогам якої вони б підкорялися. Держава виникає внаслідок укладення людьми угоди між собою про свідоме самообмеження своєї свободи на користь загальних інтересів, спільного співіснування. Суспільний договір — це згода людей на об'єднання, утворення держави, він має конститутивний характер, оформляє встановлення державно-організованого суспільства. В договірній теорії розрізняють первинний договір (договір-об'єднання) і вторинний договір (договір-підпорядкування народу і державних органів правителям). Таким чином, держава народилася внаслідок розумної волі народу. Мається на увазі не формальне підписання письмового договору, а стан суспільства, коли люди свідомо і добровільно об'єдналися в державу шляхом мовчазного визнання єдиного об'єднуючого всіх центру [ 21 : 46 ]. Договірна теорія мала демократичний зміст; прихильники цієї теорії використовували її для обґрунтування ідеї народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо, О. Радищев), конституційної монархії (Дж. Локк), природно-правової концепції прав людини і громадянина, права народів на насильницьку зміну державного устрою, який порушує природні права. Основні положення договірної теорії дістали закріплення в Декларації незалежності США і конституціях ряду західних країн.

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты