Теорії виникнення держави

4)                Наприкінці XIX століття для пояснення причин виникнення держави була висунута теорія насильства, в рамках якої розрізняють теорію внутрішнього насильства (Є. Дюрінг): власність, класи і держава виникли внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою. Прихильники теорії зовнішнього насильства (К. Каутський, Л. Гумилович) виокремлювали серед найважливіших чинників державотворення війни і територіальні завоювання. Головна причина виникнення держави — завоювання, насильство, поневолення одних племен іншими. Для закріплення влади переможця над завойованими народами, для насильства над ними і утворюється держава. Насильство розглядається як глобальне, а не локальне явище, яке не тільки породжує правлячих і тих, якими правлять, а й має соціально-економічні наслідки [ 8 : 47 ].

5)                Марксистське розуміння природи держави (класова теорія) було викладене Ф. Енгельсом у роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» (1884 р.). У ній відстоювалася теза, згідно з якою держава виникла через те, що первіснообщинний лад був підірваний поділом праці та його наслідками — розколом суспільства на класи, тобто обґрунтовувалася ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як головну причину її виникнення, рушійну силу її існування [ 26 : 50 ]. Держава виникла із необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політичне домінуючим у суспільстві.

6)                Технократична теорія. Держава траво виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою. Спільним для представників техніко-економічних теорій походження держави с переконання в тому, що розкладання первісного суспільства було пов'язане передусім із виникненням виробничих (замість збиральних) видів господарювання і їх розвитком. Автор теорії "неолітичної революції" Г. В. Чайлд вважав, що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання виробництва, яке привело до збільшення населення, поглиблення спеціалізації праці, соціальної та майнової нерівності і, зрештою, до виникнення Французький етнограф і соціолог Клод Леві-Стросс розробив і обґрунтував ідею, держави [55 : 43].

7)                Згідно з «гідравлічною» («іригаційною») теорією К. Віттфогеля передумовою ранньої державності був перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Віттфогель пов'язував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних споруд, для чого необхідно було жорстке централізоване управління і підпорядкування. Деспотизм він називав «гідравлічною» цивілізацією. Ця теорія має локальний характер: пояснює виникнення держави в регіонах з жарким кліматом і не пояснює особливості процесу державотворення в інших регіонах.

8)                Автор органічної теорії походження держави Г. Спенсер (XIX ст.) порівнював суспільство з біологічним організмом. У розвитку суспільства проглядаються загальні закономірності, притаманні всім живим організмам (зростання і ускладнення функцій організму, взаємозв'язок їх окремих частин, їх диференціація). Об'єднання людей (племена, союзи племен, імперії, міста-держави) Спенсер називає «агрегатами», які змінюються під впливом соціально-класового розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади [42 : 105].У державі всі її частини виконують певні функції: уряд — функції мозку; нижчі класи реалізують внутрішні функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечують життєдіяльність суспільства; існує спеціальна розподільча система — торгівля, транспорт, засоби зв'язку; панівні класи відповідають за зовнішні функції (забезпечення оборони). Держава виникає внаслідок наступальних і оборонних війн одних суспільств проти інших. Спочатку обов'язком держави стає захист суспільства від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Потім основне своє завдання влада починає вбачати у забезпеченні благополуччя всього суспільства.

9)                Космічна теорія. Держава і право завезені до нас іншими цивілізаціями.

10)            Учення про державу Г.-В.-Ф. Гегеля. Він стверджував, що в основі всіх явищ природи і суспільства, а отже, держави і права, лежить абсолютний духовний і розумний початок — "абсолютна ідея" ("світовий розум", "світовий дух").У своєму творі "Філософія права" Гегель із позицій об'єктивного ідеалізму критикує теорію договірного походження держави [ 55 : 52 ]. Він визнає заслугу Руссо у тому, що той бачив основу держави в спільній волі, але помилка Руссо, на думку Гегеля, полягає втому, що він виводить спільну волю з волі окремих особистостей, в той час, як воля держави є щось об'єктивне, сам по собі розумний початок, незалежний у своїй основі від визнання волі окремих осіб. Будучи об'єктивним ідеалістом, Гегель виводив державу і право з абсолютної ідеї, з вимог розуму. Він оспорював тезу прихильників договірної теорії про те, що держана створена людьми для забезпечення й охорони свободи особистості і власності. На думку Гегеля, держава не страхова установа, вона не служить окремим особам і не може бути їх творінням. Держава є вищою формою реалізації моралі. Вона не служить чиїмось інтересам, а є абсолютною самоціллю. Інакше кажучи, держава не служить, а панує, вона не засіб, а ціль, ціль у собі, вища за усі цілі. Держава має вище право по відношенню до особистості, а вищий обов'язок останньої - бути гідним членом держави [ 51 : 12 ]. Гегель відкидає народний університет як підставу держави й ідею, демократії, що випливає з нього. Верховна влада, на думку Гегеля, не може виражати інтереси народу, тому що народ не тільки не знає, чого хоче "розумна воля", але не знає навіть того, чого він самий хоче. Таким чином, вчення Гегеля про державу було спрямоване проти теорії договірного походження держави, природних і невідчужуваних прав людини, а в кінцевому підсумку проти ідей і цілей буржуазно-демократичної революції. По суті, гегелівська формула "Усе дійсне розумно" виправдовувала феодально-абсолютистський лад Прусської держави. Якщо ідеологи революційної буржуазії (Локк, Руссо та ін.) розвивали вільні від релігії погляди на державу, то Гегель у витончено-містичній формі відроджував релігійно-теологічне вчення про неї. У його вченні держава зображується як втілення вищих моральних цінностей, він створює справжній культ держави, повністю підпорядковуючи їй людину [48 : 31].

11)            Психологічна теорія. Один із її основоположників професор Л.І. Петражицький (1867—1931) пояснював появу держави особливими властивостями людської психіки, зокрема прагненням людей до пошуку авторитету, якому можна було б підкорятися і вказівки якого виконувати в повсякденному житті. Таким чином, держава і право породжені не матеріальними умовами життя, як у марксистській доктрині, а особливими психічними властивостями людей, їхніми емоціями, переживаннями. Л. Петражицький, наприклад, стверджував, що без правових переживань людей неможливе існування стійких соціальних груп, а також суспільства і держави [ 33 : 169]. Причиною виникнення держави є певний стан психіки людей. Постійна залежність людей первісного суспільства від авторитету вождів, служителів язичництва і чаклунів, страх перед їхньою магічною силою привели до виникнення державної влади, якій люди підкоряються добровільно. Психологічної теорії дотримувалися також учені Г. Тард (США), англійський етнограф Д. Фрезер (кінець XIX — початок XX ст.), російські юристи Н.М. Коркунов, М.М. Ковалевський.

12)            Расова теорія. Одним із представників расової антропологічної школи в соціології був французький письменник Жозеф Артур де Гобіно (1816 - 1882). Згідно з його теорією в світі існують «вищі» раси, які народжені правити, та «нижчі» раси, яким за своєю природою призначено знаходитися в під шефстві у «вищих» [ 28 : 13]. Цю ідею активно пропагував Адольф Гітлер під час його правління, вважаючи «вищою» расою німців – арійців, а «нижчою» євреїв та слов’ян.

13)            XX ст. дало низку наукових концепцій сучасної держави, що обумовлено політичними процесами, які відбуваються в ній. Так, специфічний шлях розвитку державності деяких країн Азії та Африки (державна влада тут була узурпована партійною верхівкою) породив наукову концепцію так званої перехідної державності [ 39 : 55].Перехідна держава не вписується в рамки марксистсько-ленінської формаційної типології (рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична). Не підпадає вона й під критерій цивілізаційного підходу. Відповідно до даної концепції перехідною є державність, що виникає в ході національно – визвольної боротьби незалежних народів і спирається на різнотипні виробничі відносини. У подальшому, в міру переважаючого розвитку пануючої форми власності, подібні держави повинні приєднатися оперного історичного типу держави – капіталістичної або соціалістичної. Перехідні держави були в усі історичні періоди.

14)            Концепція держави «загального благодення» (Дж. Мюрдаль, Дж. Стречи та ін.) висунута в середині ХХ ст. у відношенні розвинутих капіталістичних держав. Ця теорія є противагою, антиподом концепції держави «нічного сторожа», що відстоювала невтручання держави в економічну сферу, у відносини робітника і підприємця, у соціальні питання [ 47 : 24 ]. Ця концепція є одним із варіантів теорії соціальної держави.

15)            Теорія еліт. Сутність цієї теорії полягає в боротьбі панівної меншості, яка керує державою, та підпорядкованої більшості до якої належить усе інше населення. Представники: Г. Москва та В. Парето [14 : 21].

16)            Теорія «глобалізації» виникла на рубежі ХХ і ХХІ. Родоначальник Р. Робертсон. Ця теорія іде далі теорії «конвергенції», оскільки стверджує не тільки про збільшення держав, але і про стирання державних кордонів у результаті уніфікації всіх сфер життєдіяльності різних суспільств світу. При цьому еталоном для всіх держав світу є західний світ, його цінності, ринкова економіка, технологічний прогрес.

17)            Держави соціально – демократичної орієнтації. Це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії; це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до створення умов, потрібних для повного і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації й прогресу суспільства на засадах соціальної демократії [ 1: 38 ].


РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ


Прагнення зрозуміти природу держави і права, усвідомити їхні місце та значення в житті людини й суспільства змушувало дослідників з'ясовувати причини та умови виникнення цих інститутів.

В юридичній науці існує багато різноманітних теорій, що по-різному пояснюють виникнення держави та права. Різноманітність вчень про державу та право зумовлюються, з одного боку, різними історичними умовами, в яких вони формувались, а з іншого - впливом на зміст теорій суб'єктивного чинника (поглядів мислителів на виникнення держави і права).

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты