Діяльність міжнародних об'єднань стосовно нового інформаційного порядку
УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
кафедра міжнародних економічних відносин
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОБ’ЄДНАНЬ СТОСОВНО НОВОГО МІЖНАРОДНОГО
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРЯДКУ
Виконала: студентка 281 групи факультету МЕВ
Данкова Наталія
Перевірила:
Боднар І. Р.
ЛЬВІВ – 2003
ЗМІСТ:
Вступ
1. Інформаційні технології в діяльності ООН
2. Проблеми інформації у світі. Взаємозв’язок ПРК і КР:
a. Політичні аспекти
b. Юридичні аспекти
c. Техніко-фінансові аспекти
3. Всесвітній порядок в галузі інформації:
a. Політичні аспекти
b. Юридичні аспекти
c. Техніко-фінансові аспекти
4. Висновки
ВСТУП
Аналізуючи останні дослідження у сфері міжнародних відносин, що стосуються, зокрема, взаємодії головних акторів світової арени, можна зробити висновок про відносне зменшення ролі держав у визначенні структури та особливостей функціонування світового порядку. Це пов’язано з прискоренням процесів глобалізації, що супроводжуються появою проблем, розв’язати які на національному рівні неможливо. У таких умовах певною мірою збільшується значення міжнародних об’єднань – міжнародних організацій, які на основі об’єднання ресурсів та потужностей окремих країн, утворюють інституцію нового якісного порядку, здатну оперативно реагувати на процеси в світовому суспільстві. Така оперативність є тим більш потрібною в умовах незнаної раніше динаміки цих процесів, яка збільшує середовище невизначеності і ускладнює процес прийняття рішень, що стосуються співтовариства в цілому.
Інформаційні технології в діяльності ООН
Сучасні технології неминуче гратимуть винятково важливу роль у підготовці ООН до розв'язання проблем XXI ст. Швидкий прогрес в області комунікаційно-інформаційних технологій зумовлює появу нових методів компонування, передачі та використання інформації. Приєднуючись до тріади традиційних засобів масової інформації (ЗМІ) - преси, радіо й телебачення,
- цей новий, четвертий, засіб привертає своїми перевагами: оперативністю, скороченням витрат та можливостями прямого виходу на ширші аудиторії: такі, як молодь і особи, що відповідають за формування політики. Хоча інформаційна технологія усе ще знаходиться на ранніх етапах свого розвитку, вона швидко стає незамінним інструментом комунікації між усіма країнами й народами.
Департамент публічної інформації (ДПІ) ООН одним із перших скористався можливостями, наданими інформаційними технологіями, у своїх пріоритетних напрямах роботи. Життєво важлива інформація про діяльність ООН, глобальні статистичні дані, тексти міжнародних договорів, резолюцій та інші повідомлення для преси, поширення яких у свій час потребувало кількох годин і навіть днів, тепер вільно доступні на сайтах ООН у Всесвітній інформаційній мережі.
Використання інформаційних технологій обумовлює суттєву зміну комунікаційної стратегії ООН та організаційних засад її внутрішнього управління. Воно сприяє також встановленню тісного зв'язку між ООН та її партнерами, включаючи уряди, засоби інформації й громадянське суспільство, у справі зміцнення миру та взаєморозуміння між країнами світу.
Разом з тим, інформаційні технології все ще не стали загальнодоступними, оскільки названі зміни дотепер відбувалися, головним чином, в окремих, найрозвиненіших регіонах. Завданням міжнародного співтовариства є забезпечення вільного доступу до будь-якої інформації, всебічне сприяння тому, щоб перевагами нових інформаційних технологій могло скористатися якомога більше країн.
Ефективна інформаційна діяльність не може здійснюватися без приділення
першочергової уваги розвиткові технічного забезпечення та використанню
новітніх технологій. З огляду на це в багатьох своїх резолюціях Генеральна
Асамблея ООН пропонувала ДПІ в контексті своєї ролі, а також завдань
функціонування та методів роботи, впроваджувати сучасні технології для
збирання, підготовки, збереження та поширення інформаційних матеріалів.
Ще в 1989 р. ДПІ розпочав здійснення широкої програми модернізації своїх засобів зв'язку, насамперед електронних, із усіма регіонами світу, а також створення мережі поширення інформації. Значно розширився обмін інформацією між центральними установами та відділеннями на місцях, що дозволило регіональним центрам швидко поширювати нову інформацію в тих районах, які вони обслуговують.
Здійснюються заходи щодо розширення співробітництва з неурядовою організацією "Global Education Motivators" для поширення інформаційних матеріалів ООН через різні комп'ютерні мережі, обміну даними з використанням Інформаційної служби ООН (ЮНІСЕР).
В 1989 р. були запроваджені у дію програми , до яких були введені списки осіб, які підтримують зв’язок з ДПІ, а також інформація про рух і поширення інформаційних матеріалів.
У 1992 р. Департамент почав застосовувати для зав'язку з інфор- маційними центрами та іншими периферійними відділеннями ООН нову цілком комп'ютеризовану систему. Вихідні матеріали за профілем суспільної інформації обробляються тепер за допомогою комп'ютерної програми, що забезпечує їх автоматичне поширення електронною поштою, телексом чи телефаксом.
До середини 1994 р. було комп'ютеризовано понад 60 інформаційних центрів ООН. Упродовж 1992 р. доступ до електронної пошти одержали інформаційні центри ООН у Делі, Ісламабаді, Празі, Каїрі та Порт-оф-Спейні, після чого число таких центрів досягло 31.
Сьомою офіційною мовою ООН все частіше стає "мова електроніки".
Інформаційні матеріали ДПІ поширюються нині через електронні мережі, що їх
використовують як базову інфраструктуру мережі Інтер-нет, Агора та служба
Програми розвитку ООН “Гоуфер". Застосування, зокрема, останньої дозволило
ДПІ вийти на величезну аудиторію більш ніж у 40 країнах світу. ДПІ робить
все нові кроки в електронно-інформаційному напрямку. Так, новим досягненням
Департаменту стало створення Відділу радіобюлетеня, що застосовує
комп'ютеризовану систему аудіоновин. Вона надає доступ до останніх новин
ООН за допомогою звичайного телефону.
Однак ООН треба приділити належну уваги проблемі, яку можна визначити як електронний бар'єр.
Доступ до інформаційних і комунікаційних технологій тягне за собою
величезні швидкі й очевидні вигоди для країн, що розвиваються. Проблема
інформаційних технологій обговорювалася у 2000 р. на різних етапах засідань
високого рівня сесії Економічної та Соціальної Ради (ЕКОСОР), на Самміті
тисячоліття, безпосередньо на самій Генеральній Асамблеї тисячоліття. Ця
проблема стала також провідною темою самміту Північ-Південь у Гавані і була
одною з пріоритетних тем саммітів Європейського союзу в Лісабоні та Групи
"восьми" на Окінаві. Внаслідок співробітництва ЕКОСОР і групи експертів з
діловими колами та неурядовими організаціями (НУО) створилося переконання,
що інформаційні технології можна використовувати для прискорення розвитку й
поліпшення інтеграції країн, що розвиваються, у світову економіку.
У декларації міністрів "Роль інформаційних технологій у контексті глобальної економіки, що базується на знаннях", яку було прийнято ЕКОСОР на її сесії 2000 р., вміщено рішучий заклик до погоджених дій на національному, регіональному та міжнародному рівнях для того, щоб перестрибнути "цифрову прірву" і поставити інформаційно-комунікаційні технології на службу розвитку в інтересах усього людства. Було підкреслено необхідність переборення основних труднощів - таких, як відсутність необхідної інфраструктури, можливостей капіталовкладень, низькі рівні освіти, охоплення системою зв'язку, які перешкоджають залученню більшої частини населення країн, що розвиваються, до користування наслідками революції в інформаційних і комунікаційних технологіях.
Створення в Інтернет інформаційних ресурсів, орієнтованих на місцевих
користувачів, і можливостей вільного доступу до них пересічних людей,
допоможе виникненню різноманітного культурного й мовного кіберпростору і
буде сприяти широкому та стабільному використанню Інтернету. Інфраструктура
ООН, зокрема ЕКОСОР, може відігравати ключову роль у забезпеченні
координації й послідовності зусиль, що започатковані. Ці структури надають
підтримку національним заходам, виступають як міжнародний форум, роблять
внесок у систематичне вивчення впливу інформаційних технологій та
спрямовують дії щодо подолання "цифрової прірви" у світовому масштабі.
Згадана декларація закликає міжнародне співтовариство розпочати
ініціативні кроки з метою термінового сприяння програмам активізації
співробітництва, більш активного вивчення можливостей додаткового
фінансування заходів в області інформаційних технологій, зменшення вартості
пристроїв для користування Інтернет у країнах, що розвиваються, і сприяння
навчанню у сфері інформаційних і комунікаційних технологій. Обговорення цих
проблем на засіданнях високого рівня знаменує собою лише початок
майбутнього постійного процесу, пов'язаного з цією дуже складною областю.
Етап засідань високого рівня, що відкрився в ООН 5 липня 2000 р., був
історичним з багатьох причин. Уперше на ньому були присутні глави держав. У
ньому також взяли участь керівники низки міжнародних організацій, включаючи
Міжнародний союз електрозв'язку та Всесвітню торгову організацію.
Спільні зусилля урядів, міжнародних організацій та приватного сектору мають ключове значення для розв'язання проблеми "цифрової прірви".
Подоланню її сприяє вся система ООН. У 1999 р. Програма розвитку ООН
(ПРООН) прийняла на озброєння дієву стратегію підтримки національних
партнерів. Ключовими елементами цієї стратегії є: підвищення рівня
інформованості щодо революційних змін в різних галузях знань; інформаційно-
пропагандистська робота й розроблення відповідної політики; забезпечення
загального й такого, що не потребує великих коштів, доступу до
телекомунікаційної інфраструктури Інтернет; всебічний розвиток
національного інтелектуального людського потенціалу; збільшення числа
інформаційних матеріалів, поданих місцевими мовами; пошуку творчих підходів
до розв'язання проблем, що виникають.
Зокрема, на регіональному рівні в контексті ініціативи "Інтернет для
Африки" багато зусиль докладається для надання п'ятнадцяти країнам, розташованим на південь від Сахари, можливості підключення до Інтернет і нарощування потенціалу, потрібного для забезпечення функціонування відповідних технічних засобів. В Азійсько-Тихооке-анському регіоні в рамках Інформаційної програми в області розвитку для країн Азії та Тихого океану низці країн, включаючи Бутан, Східний Тимор, Лаоську Народно-
Демократичну Республіку й Тувалу, надано допомогу стосовно підключення до
Інтернету. ПРООН, діючи через свою Програму створення мережі для забезпечення стійкого розвитку і на основі партнерських зв'язків із приватним сектором, пропагує вільне використання загальнодоступних засобів програмного забезпечення і надає інформацію з питань стійкого розвитку багатьма мовами.
На сьогодні одним із найважливіших завдань загальної стратегії ООН є досягнення до 2004 р. ''глобальної з'єднуваності засобами зв'язку". Це не означає оснащення кожного будинку комп'ютером; йдеться про забезпечення для всіх розумного доступу до глобальних інформаційних систем, можливо, через адміністративні установи місцевих органів влади, програми розвитку сільського господарства чи школи. Для розв'язання такого спадання потрібна величезна робота, але керівники ООН вважають цю мету реальною.
Не можна забувати й про те, що стрімкий розвиток високих технологій,
інформатизації та телекомунікації, поряд із безсумнівними перевагами
розширення можливостей для міжнародного співробітництва, створюють водночас
передумови для виникнення принципово нової, інформаційної, конфронтації на
міжнародній арені. Ця проблема висувалася на Самміті "великої вісімки" на
Окінаві, де поряд з іншими документами була прийнята "Окінавська хартія
глобального інформаційного співтовариства", що закликає "як в державному,
так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив у галузі
інформації та знань". Важливість балансу доступу до інформації підкреслює й
прийнята на Самміті тисячоліття "Декларація тисячоліття ООН", яка закріплює
невід'ємне "право громадськості на інформацію", що випливає із Загальної
декларації прав людини. Людям потрібне створення такого сучасного
глобального інформаційного суспільства, яке гарантувало б загальний широкий
доступ до інформації, вираження волі та рівну участь для всіх.
