Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності.
Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк,
може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за
3 місяці. Вихід із товариства, що було створено на визначений
строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що
попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців. Якщо при виході
учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику
виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного
на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад
може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику,
який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного
товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в порядку, передбаченому установчими документами.
Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві за його власними зобов'язаннями не допускається. При недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника.
Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна
не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній
частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм
майном, на яке відповідно до законодавства України може бути
звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства
незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.
Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з
регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть
перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.
Командитне товариство. Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників). Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.
Особливістю установчого договору про командитне товариство є включення розміру часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розміру, складу і порядку внесення ними вкладів, форму їх участі у справах товариства. В установчому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів. Вкладники командитного товариства мають право: діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним; вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною відповідальністю) у разі ліквідації товариства; вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення. Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.
Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50% майна
товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації
командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше
25% свого внеску.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно. Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.
Командитне товариство, крім загальних підстав, зазначених у статті
19 Закону України «Про господарські товариства», припиняється також у разі
вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. При вибутті усіх
вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість
ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. Наявні у
командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку від продажу
його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці найманих
працівників товариства і виконання обов'язків перед банками, бюджетом,
іншими кредиторами у першу чергу розподіляються між вкладниками для
повернення їм їх вкладів, а потім між учасниками з повною
відповідальністю у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та
установчим договором. У разі недостатності коштів товариства для
повного повернення вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між
вкладниками відповідно до їх долі у майні товариства.
3.5.2.Статутні господарські товариства.
Акціонерним товариством товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.
До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.Відсутність субсидіарної мацнової відповідальності акціонерів, за виключенням акціонерів, щоповністю не виконали свої майнові зобов’язання відносно товариства.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
Випуск акціонерним товариством цінних паперів, придбання акцій та їх
оплата здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства та
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Акціонерному
товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків,
пов'язаних з його господарською діяльністю. Акціонерне товариство може
збільшувати свій статутний фонд лише після оплати раніше випущених акцій по
ціні не нижче номінальної. Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом
випуску нових акцій чи збільшення номінальної вартості акцій попередньої
емісії.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку.
Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція - один голос. Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою більшістю голосів.
Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання: а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд); в) зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні; г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства; е) визначають пільги, що надаються засновникам; є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; ж) інші питання відповідно до установчих документів.
Статут акціонерного товариства, крім загальних відомостей, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори
товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі
акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є.
Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени
виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники),
які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей реєстр підписується
головою та секретарем зборів. Акціонери, які володіють у сукупності
більш як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для
контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що
вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган
акціонерного товариства.
До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного
товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства; в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства
(спостережної ради); г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та
ревізійної комісії; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного
товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та
порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку
покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх
підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та
положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової
відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх
документів товариства, визначення організаційної структури
товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій,
що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного
товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що
перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства,
призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
