Співучасть передбачає наявність у кожного з співучасників прямого
умислу що до спільних дій і прямого або непрямого умислу стосовно
злочинного результату.[6]
Інтелектуальні елементи умислу включають:
а/ усвідомлення суспільної небезпеки власної дії.
б/ усвідомлення суспільної небезпеки дії іншого /інших/
співучасників.
в/ передбачення настання спільних наслідків.
Суть вольового моменту умислу в тому, що співучасник бажає настання
спільних наслідках, або свідомо допускає їх настання. Випадки, коли винні
об'єктивно допомагають один одному, при скоєнні злочину, але не
усвідомлюють цієї взаємодії, не відносяться до співучасті.
Вид умислу частково залежить і від ролі суб"єкта в спільно
скоюваному злочині. Організатор і підмовник діють, як правило, з прямим
умислом; виконавець і посібник можуть діяти і з непрямим умислом.[7]
Якщо в диспозиції статті Особливої Частини вказується ціль чи мотив,
то співучасником визначається тільки той, хто знає про наявність вказаної
цілі, мотиву в спільному діянні і свідомо допомагав їх здійсненню.
За суб'єктивними ознаками співучасть відрізняється від не узгодженого
співпадання умисних дій двох і більше осіб за місцем часом від тісно
пов'язаних необережних дій винних, а також від поєднання умисного
посягання однієї особи з необережною дією іншої.[8]
Не є співучастю необережне сприяння умисному посяганню, або,
навпаки, умисне сприяння діянню, що скоюється з необережності.
Отже, для наявності суб'єктивної сторони співучасті необхідний умисел
співучасників, який включає:
І/ взаємну проінформованість співучасників про злочинну діяльність
кожного або когось із них;
2/ невідомлення кожним із співучасників того, що він своїми діями
спільно з діями інших вчиняє злочин або сприяє його вчиненню;
З/ бажання або свідомо допускання настання єдиного злочинного
результату. /ДОДаТОК №І/
РОЗДІЛ II
Форми співучасті у злочині
Форма співучасті – це зовнішня сторона, що розрізняється по
способу об(єднання діянь двох і більше осіб в єдине посягання, тобто по
способу взаємодії винних. Формою співучасті визнається зовнішній прояв
злочинної діяльності двох і більше осіб. Розподіл співучасті за Формою має
значення не тільки для розуміння його зовнішнього образу, але я для
вивчення внутрішніх якостей, для всіх елементів співучасті, Встановлення
форми співучасті необхідне для правильної кваліфікації спільних посягань і
для визначення меж відповідальності кожного із співучасників.[9]
Форми співучасті розрізняють:
1/ за об'єктивною ознакою - проста і складна співучасть,
2/ за суб'єктивною ознакою - співучасть без попередньої змови,
співучасть з попередньою змовою, злочинна організація.[10]
2.1 Проста форма співучасті.
Проста форма - це форма співучасті, при якій всі спільно діючі
особи безпосередньо виконують об"єктивну сторону злочину. Вона розділяється
на: спІввиконавство без попереднього порозуміння та співвиконавство з
попереднім порозумінням.
Співвиконавство без попереднього порозуміння передбачає
відчуженість між учасниками злочину попереднього заговору. Воно, як
правило, дістає вияв у приєднанні однієї особи до вже розпочатої іншими
особами злочинної діяльності.
Спів виконавство з попереднім порозумінням буде мати місце в тих
випадках, коли між всіма учасниками злочину мав місце зговір про спільне
вчинення злочину до його початку. При цьому між співучасниками такого
злочину може мати місце і розподіл ролей. Важливо встановити, що всі
учасники злочину до моменту його вчинення дали
згоду на виконання будь-якої відведеної кожному з них ролі для досягнення
спільної злочинної мети.[11]
Отже при простій формі співучасті кожен з співучасників є
виконавцем злочину,
2.2 Складна форма співучасті.
Співучасть з розподілом ролей, має місце тоді, коли один
співучасник безпосередньо скоює злочин /виконавець/, інші сприяють йому.
Характер сприяння може бути різним, тому розрізняють організаторів,
підмовників і посібників. Особливість співучасті організаторів підмовників
та посібників в тому, що вони безпосередньо не виконують тих дій, які
створюють об'єктивну сторону злочину. Співучасть з розподілом ролей
звичайно за попереднім змовленням. Взаємодія винних тут більш трвала, чим
при співвиконавстві, хоч і дія даної форми в типовими випадки
короткочасного зв'язку. Для наявності цієї форми співучасті необхідне
усвідомлення кожним учасником того, то він бере участь у спільній злочинній
діяльності. У складній співучасті відповідальність співучасників залежить
від відповідальності виконавця /так звана акцесорність./
2.3 Співучасть без посередньої змови.
Найпростішою і небезпечною формою співучасті є співучасть без
попередньої змови, коли узгодженість злочинної діяльності співучасників
або незначна, або відсутня. Суб"єктивний зв'язок між ними мінімальний і
обмежується знанням одного співучасників про приєднання злочинної
діяльності Іншого, що звичайно встановлюється чи в момент початку скоєння
злочину чи навіть в процесі його скоєння. Все це не дає можливості
співучасникам узгодити свої дії заздалегіть продумати все необхідне, а
також прийняти міри до схову слідів злочину. Тому співучасть без
попередньої змови частіше всього суттєво не підвищує суспільну небезпеку
всього скоєного вцілому. Тільки в деяких випадках в силу певних обставин,
місця скоєння злочину, і тд. наявність співучасті без попередньої умови
підвищує суспільну небезпеку скоєного, В цих випадках дана форма
співучасті, що звичайно іменується групою передбачається в Особливій
частині КК в якості кваліфікуючої ознаки відповідних злочинів.[12]
Ознаки:
а/ наявність двох і більше осіб;
б/ участь кожного з них у виконанні дій, охоплюють ознаки
об'єктивної сторони складу злочину;
в/ виконання злочину об'єднаними зусиллями- спільно;
г/ наявність умисху кожного з співучасників на спільне скоєння
злочину;
д/ узгодженність дій учасників злочину двостороннім зв'язком, що
відображає їх взаємну освідомленість про спільне скоєння
злочину.[13]
Отже, співучасть без попередньої змови має місце там і тоді, де і коли
діяльність одного співучасника приєднується до діяльності інших /20/ в
процесі виконання злочину, коли він вже почався,
але ще до його закінчення.[14]
2.4 Співучасть з попередньою змовою.
Намір вчинити злочин виникає передчасно, як і змова. Отже,
співучасть з попереднім змовленням мов місце тоді, коли декілька осіб
домовляються про спільну діяльність до скоєння злочину. За своїм характером
попередня змова може бути різноманітною, може зупинятись тільки на окремих
моментах скоєння злочину, не створюючи чисельних зв'язків між
співучасниками і не узгоджуючи вцілому їх діяльність. Але змова може бути і
суттєвою наприклад, в розкраданні майна в особливо великих розмірах.[15]
Змова може бути про:
І/ час, місце чи способи вчинення злочину;
2/ про розподіл ролей;
З/ про приховування слідів, здобутого .
Небезпечна форма співучасті:
І/ згуртованість співучасників, більша їх злочинні стійкість,
наполегливість;
2/ попередність змови визначив більшу енергійність дій всіх
співучасників .[16]
Ознаки цієї форми таких, як співучасті без попередньої змови лише
додається:
е/ попередня змова на скоєння злочинною групою.[17]
Отже співучасть з попередньою змовою - наявність узгодженої злочинної
поведінки між співучасниками злочину» яка досягається до початку злочинної
діяльності.
2.5 Злочинна організація
Злочинна організація найбільш небезпечна форма співучасті.
Нормування її частіше всього свідчить про наслідки винних скоїти посягання,
неможливе дія однієї особи,
Злочинною організацією визначається стійке об(еднання двох і більше
осіб, що організувалися для спільної злочинної діяльності.
Історичними ознаками злочинної організації є:
І/ згуртованість співучасників - відданість кожного співучасника
організації, готовність жертвувати всім для досягнення мети.
2/ стійкість організації - утворення організації для вчинення
багатьох злочинів, намір надовго чинити злочини або вчинити один що
вимагав спеціальної злочинної діяльності.
Іншими ознаками ж є:
І/ розроблений і схвалений учасниками організації план злочинної
діяльності або вчинення певного злочину,
2/ розподіл ролей;
З/ наявність організатора /керівника/ організації;
4/ прикриття своєї діяльності, як своїми силами, так із допомогою
сторонніх осіб;
5/ вербування нових членів;
б/ наявність загальних правил поведінки, ієрархія стосунків, наявність
матеріальної бази.
Особливість кримінальної відповідальності співучасників за
організовану злочинну діяльність полягає в тому» до створення такої
організації містить в діях співучасників закінчений злочин.
але учасники злочинної організації несуть кримінальну
відповідальність лише за ті злочини, в яких вони брали участь. Ті особи,
які не брали безпосередньо участі в якомусь окремому злочині, підлягають
відповідальності за членство в цій організації.[18]
Чинне кримінальне законодавство передбачає такі види злочинів
організації:
І/ банда /ст.б9КIК/-елементарна форма злочинної організації.
Ознаки:
стійкість, озброєність, наявність спеціальної мети;
2/ злочинна група у ВТУ /ст.69 /. Специфічною ознакою є: наявність
мети.
З/ група контрабандистів;
4/ антидержавна організація / ч.3., ст.6З КК/. Мета: повалення
Існуючого ладу України;
5/ організована група /ч.З.ст.86 КК/
В останні роки намітилося зростання загального рівня злочинності
і зміни в її структурі. Тому деякі вчені наголошують на закріпленні
