Свідок підписує кожну сторінку протоколу (ст. 170 КПК).
Допит потерпілого ведеться за тими ж правилами, що й допит свідка. КПК
України встановлює лише одну особливість: потерпілого попереджають лише про
відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, тобто давати
показання – це право, а не обов`язок потерпілого і відповідно до цього
права він може відмовитися від дачі показань.
Очна ставка полягає в одночасному допиті двох раніше допитаних осіб, у
показаннях яких є суперечності з приводу одних і тих же обставин. Вона може
бути проведена між двома свідками, потерпілими, свідком і потерпілим,
свідком та обвинуваченим, між двома обвинуваченими тощо.
Існує визначений порядок проведення очної ставки. Спочатку слідчий
встановлює, чи знають особи, викликані на очну ставку, один одного і в яких
стосунках вони перебувають між собою; свідків попереджають про кримінальну
відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо
неправдивих показань. Потім викликаним на очну ставку особам по черзі
пропонується дати показання про ті обставини справи, для з`ясування яких
призначена очна ставка, після цього слідчий ставить запитання й особи,
викликані на очну ставку, з дозволу слідчого можуть ставити запитання одна
одній; оголошення показань, даних учасниками очної ставки на попередніх
допитах, дозволяється лише після дачі ними показань на очній ставці та
запису їх до протоколу. Про проведення очної ставки слідчий складає
протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і
внесення до нього поправок. Протокол підписує кожна з допитаних осіб та
слідчий (ст. 173 КПК).
Пред'явлення особи та предметів для впізнання. Суть цієї слідчої дії
полягає в тому, що свідку, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному
пред`являються особа чи предмет для того щоб вони засвідчили, чи той це
предмет чи особа, які вони раніше бачили і про які давали показання (ст.174
-176 КПК).
Порядок пред`явлення особи для впізнання такий: свідка, потерпілого,
підозрюваного чи обвинуваченого спочатку допитують про зовнішній вигляд і
прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких упізнаючий бачив цю
особу, про що складається протокол допиту; особа, що підлягає впізнанню,
пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості
не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі;
особі, що підлягає впізнанню, пропонується зайняти будь-яке місце серед
інших осіб, що пред'являються.
Свідка і потерпілого перед упізнанням попереджають про кримінальну
відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань; впізнаючому
пропонують вказати особу, яку він упізнав, і пояснити за якими ознаками він
її впізнав. У разі неможливості пред'явлення особи впізнання може
проводитися за фотознімком, поданим одночасно з не менш як двома іншими
фотознімками. Пред`явлення особи для впізнання здійснюється в присутності
двох понятих.
За тими ж правилами пред'являються і предмети для впізнання. Про дану
слідчу дію складається протокол, який підписується всіма особами, котрі
брали участь у проведенні впізнання,
понятими й слідчими. До протоколу додаються фотознімки, якщо особи або
предмети, пред`явлені для впізнання були сфотографовані.
Обшук і виїмка. Обшук проводить слідчий у тих випадках, коли він має
достатні дані вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті
злочинним шляхом, а також інші предмети й документи, які мають значення для
встановлення істини в справі, заховані в певному приміщенні або місці чи в
якоїсь особи. Обшук здійснюється також у тому випадку, коли слідчий має
достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці переховується
злочинець. Обшук може проводитися за постановою слідчого і тільки з санкції
прокурора. У невідкладних випадках обшук може бути здійснений без санкції
прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про
проведення обшуку та його результати (ст. 177 КПК).
Виїмка проводиться в тих випадках, коли слідчий має точні дані, що
предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної
особи чи в певному місці. Вона проводиться за постановою слідчого. Виїмка
документів, що являють собою державну таємницю, проводиться тільки з
санкції прокурора і в порядку, погодженому з керівником відповідної
установи (ст. 178 КПК).
Обшуки та виїмки, крім невідкладних випадків , належить проводити вдень
і обов'язково в присутності двох понятих та особи, яка займає дане
приміщення, а за відсутності її — представника домоуправління або місцевої
Ради народних депутатів. Обшуковуваним, понятим і відповідним представникам
роз'яснюється їхнє право бути присутніми при всіх діях слідчого й робити
заяви з приводу ціх дій. Такі заяви підлягають занесенню до протоколу.
У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також де
проживають члени діпломатичних представництв та їхні сім'ї, які
користуються правом дипломатичної недоторканості, обшук і виїмку можна
проводити лише за згодою дипломатичного представництва. Про згоду
дипломатичних представників на обшук або виїмку робиться запит через
Міністерство закордонних справ України. Обшук і виїмка в зазначених
приміщеннях проводиться обов`язково в присутності прокурора і представника
Міністерства закордонних справ (ст. 182 КПК).
Перед обшуком або виїмкою слідчий пред`являє постанову особам, що
займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або
документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі
відмови виконати зазначені вимоги слідчий провадить обшук або виїмку в
примусовому порядку. Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені
приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. Під час
обшуку або виїмки слідчий повинен вжити заходів, щоб не були розголошені
виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб,
які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні.
Під час обшуку або виїмки можуть бути вилучені лише предмети й
документи, які мають значення для справи, а також цінності й майно
обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або
можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з
обігу, підлягають вилученню, незалежно від їх відношення до справи. Всі
документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити
понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або
виїмки чи в доданому до нього опису із зазначенням їх назви, кількості,
міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У
необхідних випадках вилучені предмети й документи на місці обшуку
упаковуються і опечатуються.
Протокол обшуку або виїмки складається у двох примірниках. До нього
заносяться всі заяви і зауваження осіб, присутніх під час обшуку чи виїмки,
зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу,
а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої
проведено обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні. Другий
примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису
вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її
відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові
домоуправління чи місцевої Ради народних депутатів. За наявності в
протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не
пізніше як за два дні повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за
слідством.
Обшук особи також проводиться за постановою слідчого і з санкції
прокурора чи його заступника. Без винесення постанови обшук особи можна
проводити при затриманні її чи ув`язненні під варту або коли є достатні
підстави вважати, що перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де
проводиться обшук або виїмка, вона ховає при собі предмети чи документи,
які мають значення для справи. Той, хто обшукує, і поняті повинні бути тієї
ж статі, що й обшукувана особа (ст. 184 КПК).
Огляд являє собою слідчу дію, мета якої — виявлення слідів злочину та
інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших
обставин, які мають значення для справи. КПК розрізняє огляд місцевості,
приміщення, предметів чи документів, трупа (ст. 190, 192 КПК).
Огляд місця події (перші два вида огляду) у невідкладних випадках може
бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випадках за
наявності для того підстав кримінальна справа порушується негайно після
огляду (ч. 2 ст. 190 КПК).
Огляд провадиться у присутності не менше двох понятих, і як правило,
вдень. Для участі в огляді слідчий може запросити спеціаліста, не
заінтересованого в результатах справи. У необхідних випадках слідчий
провадить вимірювання, складає план, креслення оглянутого місця та окремих
предметів, а також по можливості фотографує їх.
Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події,
виїмки або обшуку, а також пред'явлення їх обвинуваченому, потерпілому та
іншим особам слідчий провадить на місці події, обшуку або виїмки, а у
випадках, коли це неможливо, - за місцем провадження у справі.
Огляд трупа на місці його виявлення слідчий провадить за участю судово-
медичного експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати
судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.
Про необхідність ексгумації трупа слідчий складає постанову, яку
затверджує прокурор. Труп виймають з місця поховання в присутності
слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається
протокол, який підписують усі зазначені особи (ч. 2 ст. 192 КПК).
Окремою слідчою дією є освідування , мета якого полягає в тому, щоб
виявити або засвідчити у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи
свідка особливі прикмети, які мають значення для справи, або встановити
стан даної особи. Освідування провадиться в присутності понятих лише у
разі, якщо слідчий визнає це за необхідне (ч.2 ст. 127 КПК). Судово-медичне
освідування провадить за вказівкою слідчого судово-медичний експерт або
лікар.
Слідчий не вправі бути присутнім під час освідування особи іншої статі,
коли це пов`язано з необхідністю оголити особу, що підлягає освідуванню.
Під час освідування не допускаються дії, які принижують гідність
освідуваної особи або небезпечні для її здоров`я. Про результати
освідування, проведеного слідчим, складається протокол, який підписують
слідчий та освідуваний. При судово-медичному освідуванні складають акт, а
коли освідування проводить лікар, він видає довідку (ст. 193 КПК).
Відтворення обстановки й обставин події може відбуватися у формі
слідчого експерименту й перевірки показань на місці. З метою перевірки та
уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, обвинуваченого чи
підозрюваного або даних, одержаних під час проведєння огляду та інших
