себе зобов “язань. За загальним правилом , якщо договором не встановлене
інше , ведення справ всередині товариства проводиться за загальною
згодою всіх учасників ; у відносинах із третіми особами кожний із
учасників вправі діяти від імені товариства і представляти його в
цивільному обороті .
“Установчий договір повного або командитного товариства ще називають
фідуціарною угодою в тому смислі, що партнерам за договором ( кожному із
учасників ) фактично надано більше повноважень , ніж це безпосередньо
виражено в договорі , але з умовою , що вони не скористуються надлишками
цих прав і в першу чергу будуть керуватися інтересами товариства в цілому .
“ *
Враховуючи особистий характер договору повного товариства , який
виражається в тому , що учасники зобов”язані приймати особисту участь у
веденні справ товариства , а також наділені широкими повноваженнями по
здійсненню ними від імені товариства фактичних і юридичних дій, що в свою
чергу, передбачає виникнення особисто - довірчих ,
товариських відносин, логічно б було передбачити у договорі , що з
виходом одного із учасників із складу товариства , а також його смертю
( реорганізацією , ліквідацією , якщо учасником є юридична особа )
товариство припиняється ; хоча закон надає сторонам право домовитись про
інше. Зміни у складі учасниківв такому випадку є рівносильними
перезаключенню договору і тягнуть за собою реорганізацію товариства.
Спори , які виникають в процесі виконання договору товариства повинні
вирішуватись за згодою усіх учасників. Судовий порядок вирішення спорів між
учасниками доцільно допускати лише у випадках , прямо встановлених у
договорі , якщо тільки спір не пов”язаний з майновими претензіями учасників
один до одного.
Конструкція товариського з”єднання розрахована на невелику кількість
учасників , в основному фізичних осіб , хоча учасниками товариства можуть
бути й юридичні особи . Тому доцільно б було передбачити в договорі , що
змішаний склад повних учасників не допускається . Однак в командитних
товариствах , де повними учасниками є юридичні особи , вкладниками можуть
бути фізичні особи , і навпаки , якщо повними учасниками є громадяни , то
вкладниками можуть бути юридичні особи. Закон України “ Про
господарські товариства “ передбачає ряд інших обов”язкових умов , які
повинні бути зазначені в установчому договорі повного товариства .
* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.
Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27
7
В установчому договорі повного товариства повинні бути зазначені
відомості про вид товариства , предмет та цілі його діяльності , склад
засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та
порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків
, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень
, включаючи перелік питань , зяких необхідна одностайність або
кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчого
договору та порядок реоганізації та ліквідації товариства .
Також обов”язково повинні бути зазначені відомості про те, що всі
учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю
і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями товариства усім своїм
майном. Відповідальність повних учасників за зобов”язаннями товариства
носить двоякий характер. Вона є субсидіарною , оскільки наступає тільки у
випадку недостатності власних коштів товариства , і солідарною , оскільки
розподіляється порівну між усіма учасниками , а кредитор товариства може
звернутися до одного з них або до усіх зразу. Учасник , який сплатив борги
товариства , вправі звернутися до інших учасників з вимогою про
відшкодування йому сум у розмірі збитків , які припадають на цих
учасників. По причині такого характеру відповідальності учасників за
боргами товариства , одній і тій ж особі заборонено брати участь у якості
повного учасника більш , ніж в одному товаристві , але дозволяється брати
участь в командитних товариствах в якості вкладників.
Крім цього , у відповідності із ст. 67 Закону України “ Про господарські
товариства “ , установчий договір про повне товариство повинен визначати
розмір частки кожного з учасників , розмір , склад та порядок внесення
вкладів , форму їх участі у справах товариства . В установчому договорі
може визначатися декілька учасників , які надяляються повноваженнями на
ведення справ товариства.
Установчий договір командитного товариства , як і договір іншого
господарського товариства має містити загальні обов”язкові умови , так і
відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю ,
розмір , склад і порядок внесення ними вкладів , форму їх участі у справах
товариства. Стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх
часток у майні товариства , а також розмір, склад і порядок внесення ними
вкладів .
На відміну від повного та командитного товариств , товариство з обмеженою
відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю є статутними
об”єднаннями . Зміни у складі учасників суттєвим чином змінюють тільки
співвідношення розмірів їх часток у майні товариства ( у повному та
командитному товариствах вихід учасників або вступ нових учасників, як
правило , і якщо сторони не домовились про інше , тягне за собою ліквідацію
або реорганізацію товариства ). Учасники , які вступають в товариства з
обмеженою або з додатковою відповідальністю мають справу не персонально з
кожним із засновників , а з товариством у цілому , в особі його
представницьких органів. Товариства з обмеженою або з додатковою
відповідальністю не
передбачають встановлення між учасниками відносин особистої довіри ,
оскільки вони є насамперед об”єднаннями капітаів, а не окремих осіб , які
не зобов”язані своєю працею приймати участь в діяльності цих об”єднань.
Тому поряд із установчим договором , ще одним установчим документом
товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є статут, який як
конституція , закріплює організаційно-правовий статус товариства , його
майнове становище , порядок створення і компетенцію органів управління і
контролю , порядок ліквідації та реорганізації , тощо.
8
Як правило , установчий договір товариства з обмеженою або з додатковою
відповідальністю , як перший установчий документ , містить такі умови :
відомості про засновників ( учасників ) , предмет договору , найменування
та місцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета
створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного
фонду , визначення часток учасників , форма внесення вкладів ,
відповідальність за невиконання або за неналежне виконання договору ,
правонаступництво , строк дії договору . Інші обов”язкові умови , які
повинні бути зазначені в установчих документах товариства з обмеженою або з
додатковою відповідальністю містяться в статуті цих товариств.
Порядок створення акціонерного товариства закритого типу складається з
таких етапів : підписання установчого договору , скликання і проведення
установчих зборів, реєстрація акціонерного товариства закритого типу .
Створення та установчі документи акціонерного товариства відкритого типу
мають свої особливості. Згідно з ст.26 Закону України “ Про господарські
товариства “ , засновники акціонерного товариства укладають між собою
договір , що визначає порядок здійснення ними господарської діяльності по
створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що
підписалися на акції і третіми особами. Для створення акціонерного
товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити
акціонерне товариство , здійснити підписку на акції , провести установчі
збори і державну реєстрацію. Отже , процес створення акціонерного
товариства складається з таких етапів :
1. Укладання установчого договору про спільну діяльність по створенню
акціонерного товариства.
2. Реєстрація повідомлення про випуск акцій .
3. Повідомлення про намір створити акціонерне товариство та проведення
підписки на акції . Реєстрація випуску цінних паперів у фінансових
оганах.
4. Скликання та проведення установчих зборів . Затвердження установчими
зборами статуту товариства.
5. Подання заяви для реєстрації акціонерного товариства. Державна
реєстрація акціонерного товариства.
У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення
акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація
повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на
акції та скликання та проведення установчих зборів .
Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та
фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного
товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного
товариства і діє до державної реєстрації товариства . У предметі договору
вказується, що сторони дійшли згоди по укладенню угоди про спільну
діяльність для створення акціонерного товариства. У договорі вказуються
повне і скорочене найменування АТ , місцезнаходження , мета створення
товариства , предмет діяльності товариства, юридичний статус товариства,
права і обов”язки акціонерів , передбачуваний розмір статутного фонду ,
кількість акцій і їх номінальна вартість , види акцій , кількість
привілейованих акцій і розмір дивідендів по ним , порядок формування
статутного фонду , відповідальність акціонерів за невиконання або
неналежне виконання своїх зобов”язань
9
щодо внесення вкладу; кількість акцій , які засновники залишають за собою
, характеристика вкладу засновників та вартісна оцінка вкладу.
В установчому договорі сторони можуть передбачити можливість купівлі
засновниками визначеної кількості акцій на пільгових умовах , а також
право першочергової купівлі визначеної кількості акцій засновниками при
збільшенні статутного фонду. Сторони можуть передбачити і інші пільги для
засновників акціонерного товариства. Надання пільг засновникам за рахунок
