Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике

себе зобов “язань. За загальним правилом , якщо договором не встановлене

інше , ведення справ всередині товариства проводиться за загальною

згодою всіх учасників ; у відносинах із третіми особами кожний із

учасників вправі діяти від імені товариства і представляти його в

цивільному обороті .

“Установчий договір повного або командитного товариства ще називають

фідуціарною угодою в тому смислі, що партнерам за договором ( кожному із

учасників ) фактично надано більше повноважень , ніж це безпосередньо

виражено в договорі , але з умовою , що вони не скористуються надлишками

цих прав і в першу чергу будуть керуватися інтересами товариства в цілому .

“ *

Враховуючи особистий характер договору повного товариства , який

виражається в тому , що учасники зобов”язані приймати особисту участь у

веденні справ товариства , а також наділені широкими повноваженнями по

здійсненню ними від імені товариства фактичних і юридичних дій, що в свою

чергу, передбачає виникнення особисто - довірчих ,

товариських відносин, логічно б було передбачити у договорі , що з

виходом одного із учасників із складу товариства , а також його смертю

( реорганізацією , ліквідацією , якщо учасником є юридична особа )

товариство припиняється ; хоча закон надає сторонам право домовитись про

інше. Зміни у складі учасниківв такому випадку є рівносильними

перезаключенню договору і тягнуть за собою реорганізацію товариства.

Спори , які виникають в процесі виконання договору товариства повинні

вирішуватись за згодою усіх учасників. Судовий порядок вирішення спорів між

учасниками доцільно допускати лише у випадках , прямо встановлених у

договорі , якщо тільки спір не пов”язаний з майновими претензіями учасників

один до одного.

Конструкція товариського з”єднання розрахована на невелику кількість

учасників , в основному фізичних осіб , хоча учасниками товариства можуть

бути й юридичні особи . Тому доцільно б було передбачити в договорі , що

змішаний склад повних учасників не допускається . Однак в командитних

товариствах , де повними учасниками є юридичні особи , вкладниками можуть

бути фізичні особи , і навпаки , якщо повними учасниками є громадяни , то

вкладниками можуть бути юридичні особи. Закон України “ Про

господарські товариства “ передбачає ряд інших обов”язкових умов , які

повинні бути зазначені в установчому договорі повного товариства .

* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.

Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27

7

В установчому договорі повного товариства повинні бути зазначені

відомості про вид товариства , предмет та цілі його діяльності , склад

засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та

порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків

, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень

, включаючи перелік питань , зяких необхідна одностайність або

кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчого

договору та порядок реоганізації та ліквідації товариства .

Також обов”язково повинні бути зазначені відомості про те, що всі

учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю

і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями товариства усім своїм

майном. Відповідальність повних учасників за зобов”язаннями товариства

носить двоякий характер. Вона є субсидіарною , оскільки наступає тільки у

випадку недостатності власних коштів товариства , і солідарною , оскільки

розподіляється порівну між усіма учасниками , а кредитор товариства може

звернутися до одного з них або до усіх зразу. Учасник , який сплатив борги

товариства , вправі звернутися до інших учасників з вимогою про

відшкодування йому сум у розмірі збитків , які припадають на цих

учасників. По причині такого характеру відповідальності учасників за

боргами товариства , одній і тій ж особі заборонено брати участь у якості

повного учасника більш , ніж в одному товаристві , але дозволяється брати

участь в командитних товариствах в якості вкладників.

Крім цього , у відповідності із ст. 67 Закону України “ Про господарські

товариства “ , установчий договір про повне товариство повинен визначати

розмір частки кожного з учасників , розмір , склад та порядок внесення

вкладів , форму їх участі у справах товариства . В установчому договорі

може визначатися декілька учасників , які надяляються повноваженнями на

ведення справ товариства.

Установчий договір командитного товариства , як і договір іншого

господарського товариства має містити загальні обов”язкові умови , так і

відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю ,

розмір , склад і порядок внесення ними вкладів , форму їх участі у справах

товариства. Стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх

часток у майні товариства , а також розмір, склад і порядок внесення ними

вкладів .

На відміну від повного та командитного товариств , товариство з обмеженою

відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю є статутними

об”єднаннями . Зміни у складі учасників суттєвим чином змінюють тільки

співвідношення розмірів їх часток у майні товариства ( у повному та

командитному товариствах вихід учасників або вступ нових учасників, як

правило , і якщо сторони не домовились про інше , тягне за собою ліквідацію

або реорганізацію товариства ). Учасники , які вступають в товариства з

обмеженою або з додатковою відповідальністю мають справу не персонально з

кожним із засновників , а з товариством у цілому , в особі його

представницьких органів. Товариства з обмеженою або з додатковою

відповідальністю не

передбачають встановлення між учасниками відносин особистої довіри ,

оскільки вони є насамперед об”єднаннями капітаів, а не окремих осіб , які

не зобов”язані своєю працею приймати участь в діяльності цих об”єднань.

Тому поряд із установчим договором , ще одним установчим документом

товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є статут, який як

конституція , закріплює організаційно-правовий статус товариства , його

майнове становище , порядок створення і компетенцію органів управління і

контролю , порядок ліквідації та реорганізації , тощо.

8

Як правило , установчий договір товариства з обмеженою або з додатковою

відповідальністю , як перший установчий документ , містить такі умови :

відомості про засновників ( учасників ) , предмет договору , найменування

та місцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета

створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного

фонду , визначення часток учасників , форма внесення вкладів ,

відповідальність за невиконання або за неналежне виконання договору ,

правонаступництво , строк дії договору . Інші обов”язкові умови , які

повинні бути зазначені в установчих документах товариства з обмеженою або з

додатковою відповідальністю містяться в статуті цих товариств.

Порядок створення акціонерного товариства закритого типу складається з

таких етапів : підписання установчого договору , скликання і проведення

установчих зборів, реєстрація акціонерного товариства закритого типу .

Створення та установчі документи акціонерного товариства відкритого типу

мають свої особливості. Згідно з ст.26 Закону України “ Про господарські

товариства “ , засновники акціонерного товариства укладають між собою

договір , що визначає порядок здійснення ними господарської діяльності по

створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що

підписалися на акції і третіми особами. Для створення акціонерного

товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити

акціонерне товариство , здійснити підписку на акції , провести установчі

збори і державну реєстрацію. Отже , процес створення акціонерного

товариства складається з таких етапів :

1. Укладання установчого договору про спільну діяльність по створенню

акціонерного товариства.

2. Реєстрація повідомлення про випуск акцій .

3. Повідомлення про намір створити акціонерне товариство та проведення

підписки на акції . Реєстрація випуску цінних паперів у фінансових

оганах.

4. Скликання та проведення установчих зборів . Затвердження установчими

зборами статуту товариства.

5. Подання заяви для реєстрації акціонерного товариства. Державна

реєстрація акціонерного товариства.

У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення

акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація

повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на

акції та скликання та проведення установчих зборів .

Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та

фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного

товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного

товариства і діє до державної реєстрації товариства . У предметі договору

вказується, що сторони дійшли згоди по укладенню угоди про спільну

діяльність для створення акціонерного товариства. У договорі вказуються

повне і скорочене найменування АТ , місцезнаходження , мета створення

товариства , предмет діяльності товариства, юридичний статус товариства,

права і обов”язки акціонерів , передбачуваний розмір статутного фонду ,

кількість акцій і їх номінальна вартість , види акцій , кількість

привілейованих акцій і розмір дивідендів по ним , порядок формування

статутного фонду , відповідальність акціонерів за невиконання або

неналежне виконання своїх зобов”язань

9

щодо внесення вкладу; кількість акцій , які засновники залишають за собою

, характеристика вкладу засновників та вартісна оцінка вкладу.

В установчому договорі сторони можуть передбачити можливість купівлі

засновниками визначеної кількості акцій на пільгових умовах , а також

право першочергової купівлі визначеної кількості акцій засновниками при

збільшенні статутного фонду. Сторони можуть передбачити і інші пільги для

засновників акціонерного товариства. Надання пільг засновникам за рахунок

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты