установи та розрахунковий рахунок , на який мають бути внесені початкові
внески . За рішенням засновників у повідомлення можуть бути включені також
інші відомості.
Особи , які бажають придбати акції , повинні внести на рахунок засновників
не менше 10 % вартості акцій , на які вони підписалися , після чого
засновники видають їм письмове зобов”язання про продаж відповідної
кількості акцій.
Акціонерне товариство вважається заснованим , якщо до вказаного у
повідомленні строку закінчення підписки не менше 60 % акцій.
Не пізніше як через 7 днів після закінчення строку відкритої підписки на
акції , засновники повинні представити у реєструючий фінансовий орган
звіт про наслідки випуску цінних паперів. Звіт про наслідки випуску цінних
паперів повинен містити таку інформацію :
а) дату початку і дату закінчення відкритого продажу акцій ;
б) фактичну ціну реалізованих акцій ;
в) кількість реалізованих акцій ;
г) загальну вартість реалізованих цінних паперів ( у порівнянні із
запланованою під час організації випуску величиною ) , у тому числі для
акцій у такому розподілі : кошти у карбованцях,внесені як плата за акції ;
вартісна оцінка матеріальних коштів , внесених як плата за акції ;
оцінка у карбованцях іноземної валюти , внесеної як плата за акції ;
д) розподіл коштів на статутний фонд ( у сумі номінальної вартості
реалізованих акцій ) та додаткові власні кошти ( у сумі перевищення
фактичної ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю ) ;
е) види винагород , виплачені торгівцям цінними паперами ( якщо емітент
користуєтьсмя їх послугами ) .
13
Звіт про наслідки випуску цінних паперів підписує емітент і торговець
цінними паперами ( якщо емітент користується його послугами ) і завіряє
аудиторська фірма .
Реєстрація випуску цінних паперів проводиться не пізніше 30 днів від
момнету подання заяви з доданням необхідних документів. Під час реєстрації
цінним паперам присвоюється реєстраційний номер.
До дня скликання установчих зборів особи , які підписалися на акції ,
повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 % номінальної
вартості акцій.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк , зазначений у
повідомленні , але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на
акції . При пропущенні вказаного строку , особа, що підписалася на акції ,
має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій .
Установчі збори визнаються правомочними , якщо в них беруть участь особи ,
які підписалися більш як на 60 % акцій , на які проведено підписку. Якщо
через відсутність кворуму установчі збори не відбулися , протягом двох
тижнів скликаються повторні установчі збори, При повторному незабезпеченні
кворуму акціонерне товариство вважається таким , що не відбулося.
Голосування на установчих зборах провадиться за принципом : одна акція -
один голос. Для прийняття рішення про створення акціонерного товариства
необхідна більшість у три четверті голосів. Після прийняття рішення про
створення товариства установчі збори затверджують статут товариства . У
випадку , коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся
необхідна сума , установчі збори можуть зменшити розмір статутного фонду.
У випадку створення господарського товариства з участю іноземного
учасника , в установчому договорі ( як і у будь-якій зовнішньо-економічній
угоді ) особливе значення має арбітражне обумовлення. Тут можливі два
варіанти таких обумовлень . По-перше , сторони самі призначають третейський
суд по узгодженню питань між собою і розробляють арбітражну процедуру. По-
друге , наперед вказується в якості третейського суду один із постійно
діючих арбітражів. В останньому випадку слід враховувати , що ініціатива у
виборі європейських арбітражів , як правило , належить іноземному учаснику
.
Українській стороні необхідно приділяти велику увагу в питанні захисту
своїх інтересів , так як часто іказаний іноземним учасником арбітраж
знаходиться у сфері впливу компанії , яку представляє іноземний учасник.
. У зв”язку з тим , що самою розпоширеною організаційною формою для
юридичних осіб з іноземними інвестиціями є товариство з обмеженою
відповідальністю , слід з метою впорядкування речових і зобов”язальних
відносин сторін наділити створювану юридичну особу правом власності на
майно , яке їй передається , із збереженням за засновниками тільки права
вимагати встановленого проценту від прибутку і повернення вкладеної долі
майна при припиненні юридичної особи. При цьому необхідно , щоб кожний із
засновників був власником майна на момент його передачі або як мінімум діяв
з письмового дозволу власника. Усі інші варіанти правового становища майна
можуть призвести до складних майнових спорів між засновниками , юридичною
особою і власниками.
14
2. Статут господарського товариства , його зміст
Закон України “ Про господарські товариства “ визначає , що акціонерні
товариства , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.
Отже , другим установчим документом для вищезазначених видів
господарських товариств є статут. Співвідношення установчого договору і
статуту є таким , що останній по суті можливо розглядати як частину
договору - адже він затверджується учасниками ( засновниками ) в якості
одного із основних результатів їх угоди. Тому зміст статуту господарського
товариства може частково перекриватися змістом договору ( або навпаки ) ,
наприклад порядок розподілу між учасниками прибутків та збитків ,
управління діяльністю створеної ними юридичної особи , вихіду із її складу
може встановлюватися не тільки в установчому договорі , а також і у
статуті. Однак деякі принципові положення про взаємовідносини учасників (
засновників ) , насмперед -
їх воля на створення нової організації , можуть бути відображені тільки в
договорі про її створення , а ряд конкретних положень , що стосуються
статусу цієї організації , наприклад компетенція її органів , - тільки в
статуті.
Необхідність існування статуту в даних видах господарських товариств
пояснюється тим , що учасники ( засновники ) , які створюють акціонерне
товариство , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можуть і
не брати участь у господарській діяльності товариства ( на відміну від
повного чи командитного товариства ) , але маючи право на отримання
отримуючи прибуток від результатів роботи товариства - дивіденд. Якщо у
повному чи командитному товариствах громадяни ( рідше з участю юридичних
осіб ) об”єднуються з метою спільно вести підприємницьку діяльність , -
брати безпосередню участь у справах товариства , створення акціонерного
товариства , товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю є скорше
об”єднаннями капіталів .
Отже установчий договір у статутних товариствах спрямований на створення
нового суб”єкту правовідносин ; сам порядок управління , мета і предмет
діяльності цього суб”єкту вказується у статуті.
Законом передбачаються обов”язкові відомості , які повинні бути вказані в
статуті , в залежності від виду товариства .
Так , загальними обов”язковими умовами , які повинні зазначатися в
статуті є вид товариства , найменування та місцезнаходжкення , склад
засновників та учасників , розмір та порядок утворення статутного фонду,
порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів
товариства , порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з
яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок
внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і
реорганізації товариства.
Статут акціонерного товариства повинен містити також відомості про види
акцій , що випускаються , їх номінальну вартість , співвідношення акцій
різних видів , кількість акцій , що купується засновниками , наслідки
невиконання зобов”язань по викупу акцій.
15
Можна виділити основні розділи , які складають зміст статуту
господарського товариства :
- загальні положення ;
- мета та предмет діяльності ;
- юридичний статус товариства ;
- засновники товариства ;
- майно товариства ;
- статутний фонд товариства ;
- акції товариства ( для акціонерного товариства ) ;
- порядок розподілу прибутків та збитків ;
-органи управління товариством;
- облік та звітність про діяльність ;
- порядок внесення змін до статуту ;
- фонди товариства ;
- відступлення частки в статутному фонді товариства ;
- припинення діяльності товариства ;
- інші умови , в залежності від виду господарського товариства .
Примірний перелік видів діяльності , які можна передбачити в статуті
наведено в додатку до даної курсової роботи.
Статут господарського товариства затверджується зборами засновників (
установчими зборами ) господарського товариства , прошнуровується ,
нумерується ; на статуті робиться відмітка про державну реєстрацію
господарського товариства.
Товариство має право вносити зміни та доповнення до статуту , які теж
підлягають державній реєстрації. Зміни ( доповнення ) до установчих
документів оформляються окремими додатками до них або шляхом викладу їх у
новій редакції . На титулі додатків до установчих документів органом
державної реєстрації робиться відмітка про те , що вказані документи є
невід”ємною частиною відповідних установчих документів. У випадку внесення
установчих документів в новій редакції в цілому на їх титулі робиться
відповідна відмітка.
У випадку внесення в установчі документи змін та доповнень , пов”язаних
із зміною найменування , організаційної форми або форми власності суб”єкта
підприємницької діяльності , робиться його перереєстрація у встановленому
законом порядку.
16
3. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА
Господарське товариство набуває прав юридичної особи з дня його
державної реєстрації . Державна реєстрація товариства проводиться за
правилами, встановленими Законами України “ Про підприємства “від 27
березня 1991 року № 887-ХІІ, “ Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року
