аналіз".[19, c.13]
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім формуванню його як
самостійної дисципліни? Посприяло, це пов'язано з формуванням єдиних засад
і систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності у
колишньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комерційну
таємницю" і полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє,
у період НЕПу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок,
тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати і
аналізувати наслідки їхньої господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала
потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків
діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств.
Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже
сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити
чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність
підприємств і установа Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати
роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.
На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насамперед окремі
економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти
аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами
аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність,
наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток,
ритмічність виробництва тощо.
Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в
курсі, являють його зміст.
І Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними
потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу
спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів,
загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий
інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат,
збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям — резерви. У зв'язку
з цим перед економічним аналізом від самого початку було поставлено
завдання:
1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших
підрозділів, окремих явищ і показників;
2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.
Згодом перед економічним аналізом життя ставило й інші завдання,
розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку
курсу. Найважливішим завданням є сприяння оперативному управлінню
підприємством і поточному контролю, яке, зокрема, започаткувало появу
оперативного аналізу.
Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській
практиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати нове
завдання — контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності.
У підручниках інколи наводяться ще й інші завдання. Проте при пильному
їх вивченні можна побачити, що вони або деталізують зазначені вище, або
взагалі є завданнями, які мають розв'язувати інші економічні дисципліни.
Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є
забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання —
повсякденна турбота і обов'язок кожного підприємства. Зменшення питомого
витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції приводить до зростання
ефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самого
виробника товарів.
Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, виробничі,
інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така
класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці.
Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси
можуть бути вихідні, природні і похідні, штучні. До останніх належать
товарні, інформаційні, фінансові, наукові та ін.
У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі
взаємодії мають форму факторів (чинників).
Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або -явища, який визначає
їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливає
на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-
наслідкових зв'язків, а отже, факторів (чинників), виявлення, вимір і
вивчення яких — важливе завдання економічного аналізу.[21,c.20]
Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відповідно до простих
елементів праці розрізняють трудові і матеріальні фактори. Останні
складаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів
тощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві,
регіональні, народногосподарські. Розрізняють також фактори кількісні і
якісні, інтенсивні та екстенсивні, об'єктивні й суб'єктивні, загальні
(комплексні) і поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо.
Одже, господарська діяльність будь-якого підприємства являє собою ніщо
інше, як безперервну зміну форм буття вкладеного ним власного і залученого
капіталу. Рух коштів підприємств, постійна зміна активів, у які вони
вкладаються, обов’язково пов’язані з виникненням фінансових відносин
підприємств як суб’єкта ринкових відносин з постачальниками, покупцями, з
державою, з банками, власниками тощо, а також фінансових відносин всередині
підприємства з його працівниками, з приводу розподілу основних і оборотних
коштів між структурними підрозділами, з приводу використання прибутку, що
залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків та інших
економічних і соціальних явищ дійсності. Все це дає підставу розглядати
всі, без винятку, сторони діяльності підприємства через призму фінансів,
фінансового результату, а господарську діяльність підприємства – як
фінансову діяльність.
Відповідно, під фінансово-економічним аналізом діяльності підприємства
слід розуміти комплексне вивчення їх функціонування з метою об’єктивної
оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення шляхів подальшого
підвищення прибутковості (рентабельності) при забезпеченні безпечного рівня
ліквідності. [17, c.12]
Фінансово-економічний аналіз вивчає економіку підприємства з метою
оцінки результатів їх господарської діяльності і використання фінансових
ресурсів, причинно-наслідкові зв’язки, які визначають, виявлення резервів і
шляхів підвищення ефективності роботи підприємств. Під фінансово-
господарською діяльністю у ринковій економіці розуміють діяльність,
спрямовану на раціональне використання наявних власних і залучених
фінансових ресурсів з максимальним ефектом (який виражається рівнем
прибутковості, рентабельності), на управління всіма господарськими
процесами у руслі такого спрямування.
У господарській діяльності підприємства відбувається багато
різноякісних процесів суспільного виробництва і відтворення, які
переплітаються та взаємо обумовлюють один одного. Отже, господарська
діяльність – це досить складний об’єкт управління, який вивчається багатьма
науками, у тому числі такими економічними науками, як економіка та
організація виробництва, фінанси, статистика, бухгалтерський облік та інші.
Кожна з них досліджує той чи інший бік господарської діяльності
підприємства. В процесі фінансово-економічного аналізу в умовах ринкової
економіки вирішуються такі завдання.
По-перше, це об’єктивна і всебічна оцінка досягнутих результатів
діяльності підприємства з точки зору їх сумірності з вкладеним капіталом і
поточними витратами на ведення господарської діяльності. Оскільки
результати фінанси-господарської діяльності будь-якого підприємства в
умовах ринкової економіки оцінюються головним чином у термінах
прибутковості і рентабельності, у коло аналітичних задач, які розв’язуються
в процесі аналізу.
Виконання сформульованого як перше завдання фінансово-економічного
аналізу здійснюється паралельно з визначенням рівня дотримання вимог
ліквідності як необхідної умови функціонування підприємств у ринковій
економіці, яка через об’єктивність законів свого існування не забезпечує
жодному суб’єкту господарювання гарантії від банкрутства.
Наступним важливим і найбільш трудомістким завданням фінансово-
економічного аналізу є виявлення факторів, які визначили той або інший
результат фінансово-господарської діяльності підприємства, їх
взаємозв’язків і причинних зв’язків між управлінськими рішеннями, які
приймаються у ході виробничого або іншого підприємницького процесу, і
досягнутими результатами.
Сформульовані основні завдання фінансово-економічного аналізу
діяльності підприємства не вичерпують його змісту. Паралельно розв’язується
низка взаємопов’язаних аналітичних задач, критерієм оцінки якості виконання
яких є ступінь впливу на прийняття управлінських рішень і досягнення
підприємством реальних позитивних зрушень від втілення у життя результатів
аналізу.
Водночас економічна ефективність роботи підприємства як головного
об’єкта фінансово-економічного аналізу не може оцінюватися без урахування і
визначення соціальної спрямованості діяльності підприємств та досягнутих
результатів. Цей аспект проблеми, однак, не можна сприймати лише у межах
розвитку на підприємстві об’єктів соціальної сфери – спрямування того чи
іншого обсягу фінансових ресурсів на будівництво житла, утримання закладів
охорони здоровя, освіт, культури тощо. Таке розуміння соціального ефекту
діяльності підприємств не є повним і вичерпним. Йдеться про такі соціальні
“індуктори”, як вплив організації та результатів роботи підприємства нас
творення в колективах атмосфери творчості, здорового трудового суперництва,
стимулювання участі кожного працівника в управлінні, у прийнятті
господарських рішень тощо.
Питання організації фінансово-економічного аналізу, його
інформаційного забезпечення тісно пов’язані з класифікацією аналізу на
зовнішній фінансово-економічний аналіз та внутрішній фінансово-економічний
аналіз.
Зовнішні фінансово-економічний аналіз призначений для так званих
зовнішніх споживачів. Призначення аналітичних матеріалів зовнішнього
аналізу визначається виходячи із специфічних потреб перелічених споживачів:
контроль за діяльністю підприємства, визначення податкового потенціалу,
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
