|Податкова недоїмка до бюджету (кумулятивної, млн. грн.|2327,|10301,|1400|1700|
| |17 |74 |0 |0 |
|Приріст недоїмки надходжень до бюджету за рік, у % до |1,03 |7,68 |2,85|2,01|
|ВВП | | | | |
|Заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат|2613,|2899 |2100|— |
|бюджетних установ, млн. грн. |8 | | | |
|Заборгованість за енергоносії бюджетних установ, у % |3,64 |5,34 |3,1 |— |
|до ВВП | | | | |
Якщо ми ставимо за мету економічне зростання, перелом довгострокових
негативних тенденцій економічного розвитку, це потребує впровадження
жорсткої непопулярної бюджетної політики. Передусім бюджет повинен
базуватися на реально існуючих ресурсах: обсяг видатків, які може собі
дозволити держава, залежить від можливого рівня реальних доходів і
можливостей фінансування дефіциту бюджету. Завищені показники ресурсів
однозначно ведуть до зростання державного боргу у будь-яких його проявах.
Як результат такої політики — процентні платежі за боргом витісняють усі
інші бюджетні платежі, в тому числі виплати заробітної плати і соціальні
трансферти.
Позичати дешеві кредитні кошти практично неможливо — внутрішній
кредитний ринок зруйновано вимушеною конверсією, крім того, жорстка
монетарна політика обмежує пропозицію грошей, відповідно і можливості
кредитування як бюджету, так і реального сектора економіки. Зовнішні ринки
капіталу для країн із перехідною економікою майже закриті (великі процентні
ставки за ризик інвестування), за винятком "підтримуючого" фінансування від
міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк. Європейський Союз
тощо).
Якщо бюджет 2000 року складати в умовах, які існували в поточному
році, то розрив між можливим обсягом доходів і видатками (розрахованими за
принципами, що покладені в основу лімітів) становитиме 5,5 млрд. грн., що
потребуватиме глобального перегляду структури бюджетних видатків, тобто
всіх програм, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. (табл. 7).
Таблиця 7
| |199|199|199|200|
| |7 |8 |9 |0 |
|Обслуговування державного боргу, у % до видатків державного|12,|13,|15,|13,|
|бюджету |97 |11 |27 |43 |
|Обслуговування та погашення державного боргу, у % до |32,|68.|37,|68.|
|видатків державного бюджету |77 |80 |06 |45 |
|Обслуговування державного боргу, у % до ВВП |3.2|2,3|2,6|2,8|
| |1 |2 |8 |7 |
|Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП |8,1|12,|6,5|11,|
| |1 |17 |0 |68 |
|Ставка за урядовими кредитами, %: | | | | |
|мінімальна за ОВДП |19,|37,|29,|- |
| |47 |19 |46 | |
|максимальна за ОВДП |61,|76,|35,|- |
| |34 |9 |01 | |
|мінімальна за зовнішніми кредитами |4,6|5,3|- |- |
| |56 |5 | | |
|максимальна за зовнішніми кредитами |10,|16 |- |- |
| |25 | | | |
|Дефіцит бюджету, у % до ВВП |-6,|-2 |-1 |1,1|
| |6 | | | |
|фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля |2,6|5.6|1,8|1,7|
|ОВДП), у % до ВВП |8 |9 |9 |5 |
За таких умов найдоцільнішим для уряду є підвищення рівня доходів і
можливостей фінансування бюджетних витрат за рахунок валютної приватизації,
яке дає змогу утримуватися від залучення додаткових боргових коштів, не
скорочуючи значно фінансування з бюджету державних програм, і зберегти
рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все
можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до
боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними
боргами.
4. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ
Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище
інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення
ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому
Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних виданнях визначається як
процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується
знеціненням грошової одиниці, падінням її платоспроможності» або як «стійке
зростання загального рівня цін, породжуване порушенням макроекономічної
рівноваги».
Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І
півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1.
|Таблиця 1 |
|Рівень інфляції у I півріччі 1998 р. |
|(% до попереднього місяця) |
|січен|лютий|березен|квітен|травен|червен|
|ь | |ь |ь |ь |ь |
|1,3 |0,2 |0,2 |1,3 |0,0 |0,0 |
Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації,
що зумовлена такими позитивними й негативними факторами:
— значним розміром дефіциту зведеного бюджету, що покривається за
рахунок зростання державного боргу;
— збільшенням ставок процентів по внутрішніх та зовнішніх державних
позиках;
— збереженням значного рівня заборгованості щодо заробітної плати та
інших соціальних виплат;
— перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі
1997 р.;
— зниженням курсу національної грошової одиниці по відношенню до
іноземних валют;
— збільшенням дисконтної ставки НБУ;
— змінами в порядку резервування банками залучених коштів;
— підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри
дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як
правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням
обсягів виробництва й ВВП, ухилянням від сплати податків тощо. Проте всі
зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної
бюджетної політики держави.
Розмір дефіциту при плануванні й виконанні державного бюджету
визначальною мірою залежить від політичної волі держави, і вплив
об'єктивних внутрішніх або зовнішніх обставин на бюджетний процес не є
вирішальним. Так, якщо в роки першої світової війни в Росії у 1915—1916 рр.
витрати державного бюджету покривалися прибутками лише на одну чверть, у
1917 р. — на 20 %, а кількість паперових грошей в обігу лише за три роки
зросла в 14 разів, то під час другої світової війни, значно більш руйнівної
для економіки Радянського Союзу, у 1942 р. дефіцит державного бюджету
становив 10 %, у 1943 р.— 7 %, а 1944 р. взагалі був бездефіцитним. Грошова
маса за цей період зросла лише у 2,4 разу.
Виконання державного бюджету 1997 р. характеризується параметрами,
наведеними в таблиці 2.
|Таблиця 2 |
|Виконання державного бюджету в 1997 р. |
|Показник|Виконання |Заплановано |
|и | |законом про |
| | |державний |
| | |бюджет 1997 р. |
| |млрд. |% ВВП |млрд. |% ВВП |
| |грн. | |грн. | |
|Доходи |15,7 |17 |21,7 |72,2 |
|Витрати |22 |23,8 |27,4 |80,3 |
|дефіцит |6,3 |6,8 |5,7 | |
Виконання зведеного державного бюджету (що має у своєму складі
місцеві) мало такі кінцеві результати:
доходи—27,1 млрд. грн. (29,3 % ВВП); витрати — 33,3 млрд. грн.
(36,1 % ВВП); дефіцит—6,2 млрд. грн. (6,7 % ВВП).
Отже, зведений державний бюджет 1997 р. цілком коректним буде назвати
невиконаним. На покриття його дефіциту протягом 1997 р. державою було
залучено 4,9 млрд. грн. внутрішніх та 1,5 млрд. грн. зовнішніх позик.
Ціна зовнішніх позик іноді перевищувала 16 % річних (сума даної позики
становила 750 млн. DМ). Для порівняння: уряд Німеччини отримує в разі
необхідності кредити під 4—5 % річних, що свідчить про високий рівень його
платоспроможності та найвищий ступінь довіри до нього інвесторів.
Такий високий рівень попиту України на іноземні кредити (практична
готовність залучати кошти за будь-яку ціну на будь-яких умовах) зумовив
присвоєння Україні міжнародним агентством МООDY’S досить низького
кредитного рейтингу В2. Літера «В» з цифрою від 1 до З характеризує той чи
інший ступінь спекулятивності інвестицій у країну. Іншими словами, це
означає, що до країни надходять незначні суми короткострокових, так званих
«ризикових», отже, саме спекулятивних інвестицій з високим рівнем
доходності в зв'язку з тим, що «великі» інвестори не довіряють урядові
даної країни й низько оцінюють її довгостроковий економічний потенціал.
Що ж до внутрішніх позик, то їх ціна у І півріччі 1998 р. була ще
більшою.
Використання внутрішніх і зовнішніх державних позик для покриття
дефіциту державного бюджету є більш «ринковим» інструментом, ніж додаткова
грошово-кредитна емісія, проте використання його протягом тривалого періоду
в разі збереження незмінними всіх інших параметрів економічної системи
(тобто без зростання ВВП, рівня податкових надходжень, інвестицій тощо)
призводить лише до механічного стримування грошової маси й сукупного
платоспроможного попиту в певних межах, перетворюючи відкриту інфляцію на
відкладену. Ціна державних коштів в умовах незмінних параметрів бюджету
(основа доходної частини — ПДВ, який у своєму теперішньому вигляді робить
неконкурентоспроможними українські товари й обмежує попит на них) цілком
закономірно стабільно зростає, утворюючи певну фінансову піраміду на
державному рівні.
Таким чином, внутрішні й зовнішні позики не можна розглядати як
панацею у бюджетній та антиінфляційній політиці держави. Внутрішній і
зовнішній борг України швидко зростає, його обслуговування стає окремою
вагомою статтею бюджетних витрат. Закон «Про державний бюджет України на
1998 рік» визначає:
— доходи — 21,101 млрд. грн.;
— витрати — 24,482 млрд. грн., в тому числі обслуговування державного
