Фінанси підприємства контрольна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ ім. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА
shura19@yandex.ru
Контрольна робота
з дисципліни “Фінанси підприємства”
Виконала:
Перевірив:
РІВНЕ - 2004
1. Обґрунтувати можливість впливу розміщених оборотних коштів на фінансовий
стан підприємства.
Оборотні кошти підприємства являють собою економічну категорію, у
якій переплітається безліч теоретичних і практичних аспектів. Серед них
дуже важливим є питання про сутність, значення й основи організації
оборотних коштів.
У своєму обороті фонди послідовно приймають грошову, продуктивну і
товарну форми, що веде до їх поділу на виробничі фонди і фонди обігу.
Речовинним носієм виробничих фондів є засоби виробництва, засоби праці,
готова продукція, предмети праці. Готова продукція разом з коштами в
розрахунках утворює фонди обігу.
До оборотних виробничих фондів підприємств відносять частину засобів
виробництва, речовинні елементи яких у процесі праці на відміну від
основних виробничих фондів витрачаються в кожнім виробничому циклі, і їхня
вартість переноситься на продукт праці цілком і відразу. Речовинні елементи
оборотних фондів у процесі праці перетерплюють зміни своєї натуральної
форми і фізико-хімічних властивостей. Вони утрачають свою споживчу вартість
у міру їх виробничого споживання. Оборотні виробничі фонди складаються з
трьох частин: виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати
власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.
Фонди обігу обслуговують сферу виробництва. Вони включають готову
продукцію на складі, товари в дорозі, кошти і засоби в розрахунках зі
споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість.
Оборотні кошти виступають насамперед як вартісна категорія: на
практиці вони не є матеріальними цінностями, тому що з них не можна робити
готову продукцію. Будучи вартістю в грошовій формі, оборотні кошти вже в
процесі кругообігу приймають форму виробничих запасів, незавершеного
виробництва, готової продукції. Оборотні кошти не витрачаються, не
затрачаються, не споживаються, а авансуються (відмітна риса власних
засобів) для того, щоб повернутися після одного кругообігу і вступити в
іншій. Оборотні фонди безпосередньо беруть участь у створенні нової
вартості, а оборотні кошти - побічно, через оборотні фонди. У процесі
кругообігу оборотні кошти утілюють свою вартість в оборотних фондах і тому
за допомогою останніх функціонують у процесі виробництва, беруть участь у
формуванні витрат виробництва.
Отже, оборотні кошти - це авансуєма в грошовій формі вартість, що
приймає в процесі планомірного кругообігу засобів форму оборотних фондів і
фондів обігу, необхідну для підтримки безперервності кругообігу і така, що
повертається у вихідну форму після його завершення.
Під складом оборотних коштів розуміється сукупність елементів, що
утворюють оборотні виробничі фонди і фонди обігу.
Джерела оборотних коштів:
Власні (у момент введення в експлуатацію) покривають мінімальні
потреби у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витрат майбутніх
періодів;
Позикові: короткострокові кредити, за допомогою яких задовольняється
тимчасова додаткова потреба в оборотних коштах.
Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан
і ефективність їх використання — одне з головних умов успішної діяльності
підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їхньої
організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують
підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові
джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання.
Однією з умов безперервності виробництва є постійне поновлення його
матеріальної основи — засобів виробництва. У свою чергу, це визначає
безперервність руху самих засобів виробництва, що відбувається у вигляді їх
кругообігу.
Кругообіг фондів підприємств починається з авансування вартості в
грошовій формі на придбання сировини, матеріалів, палива й інших засобів
виробництва — перша стадія кругообігу. У результаті кошти приймають форму
виробничих запасів, виражаючи перехід зі сфери обігу в сферу виробництва.
Вартість при цьому не витрачається, а авансується, тому що після завершення
кругообігу вона повертається. Завершенням першої стадії переривається
товарне обертання, але не кругообіг.
Друга стадія кругообігу відбувається в процесі виробництва, де робоча
сила здійснює продуктивне споживання засобів виробництва, створюючи новий
продукт, що несе в собі перенесену і знову створену вартість. Авансована
вартість знову змінює свою форму — із продуктивної вона переходить у
товарну.
Третя стадія кругообігу полягає в реалізації виробленої готової
продукції (робіт, послуг) і одержанні коштів. На цій стадії оборотні кошти
знову переходять зі сфери виробництва в сферу обігу. Перерване товарне
обертання відновляється, і вартість з товарної форми переходить у грошову.
Різниця між сумою коштів, витрачених на виготовлення і реалізацію продукції
(робіт, послуг) і отриманих від реалізації виготовленої продукції (робіт,
послуг), складає грошові нагромадження підприємства.
Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають у новий, тим
самим здійснюється їх безупинний обіг. Саме постійний рух оборотних коштів
є основою безперебійного процесу виробництва і обігу. Аналіз кругообігу
фондів підприємств показує, що авансуєма вартість не тільки послідовно
приймає різні форми, але і постійно у визначених розмірах перебуває в цих
формах. Іншими словами, авансуєма вартість на кожен даний момент кругообігу
різними частинами одночасно знаходиться в грошовій, продуктивній, товарній
формах.
Кругообіг фондів підприємств може відбуватися тільки при наявності
визначеної авансованої вартості в грошовій формі. Вступаючи в кругообіг,
вона вже не залишає його, послідовно змінюючи свої функціональні форми.
Зазначена вартість у грошовій формі являє собою оборотні кошти
підприємства.
Момент авансування являє собою одну з істотних і відмітних рис
оборотних коштів, тому що він відіграє важливу роль у встановленні їхніх
економічних границь. Тимчасовим критерієм для авансування оборотних коштів
повинен бути не квартальний чи річний обсяг фондів, а один кругообіг, після
якого вони відшкодовуються і вступають у наступний.
Вивчення сутності оборотних коштів припускає розгляд оборотних фондів
і фондів обігу. Оборотні кошти, оборотні фонди і фонди звертання існують у
єдності і взаємозв'язку, але між ними є істотні різниці, що зводяться до
наступного. Оборотні кошти постійно знаходяться у всіх стадіях діяльності
підприємства, у той час як оборотні фонди проходять виробничий процес,
заміняючи всі новими партіями сировини, палива, основних і допоміжних
матеріалів. Виробничі запаси, будучи частиною оборотних фондів, переходять
у процес виробництва, перетворюються в готову продукцію і залишають
підприємство. Оборотні фонди цілком споживаються в процесі виробництва,
переносячи свою вартість на готовий продукт. Їхня сума за рік може в
десятки разів перевищувати суму оборотних коштів, що забезпечують при
здійсненні кожного кругообігу переробку або споживання нової партії
предметів праці і залишаються в господарстві, здійснюючи замкнутий
кругообіг.
Оборотні фонди безпосередньо беруть участь у створенні нової
вартості, а оборотні кошти — побічно, через оборотні фонди.
У процесі кругообігу оборотні кошти утілюють свою вартість в
оборотних фондах і тому за допомогою останніх функціонують у процесі
виробництва, беруть участь у формуванні витрат виробництва.
Якби оборотні кошти прямо і безпосередньо брали участь у створенні
нового продукту, то вони поступово зменшувалися б і до моменту закінчення
кругообігу повинні були б зникнути.
Порівняння оборотних коштів з фондами обігу, що є функціональною
формою оборотних коштів на стадії обігу, приводить до наступних
результатів. Кругообіг фондів підприємств завершується процесом реалізації
продукції (робіт, послуг). Для нормального здійснення даного процесу вони
поряд з основними й оборотними фондами повинні розташовувати і фондами
обігу.
Визначення оборотних коштів як авансованих коштів у створювані запаси
оборотних виробничих фондів і фондів звертання не розкриває повного
економічного змісту цієї категорії. Воно не враховує, що поряд з
авансуванням визначеної суми коштів відбувається процес авансування в ці
запаси вартості прибавочного продукту, створюваного в процесі виробництва.
Тому в рентабельних підприємств після завершення кругообігу фондів сума
авансованих оборотних коштів зростає на визначену суму отриманого прибутку.
У нерентабельних підприємств сума авансованих оборотних коштів при
завершенні кругообігу фондів зменшується в зв'язку з понесеними збитками.
Оборотні кошти часто ототожнюються з коштами. Тим часом не можна в
буквальному значенні називати їх коштами. Засоби, зайняті у виробництві й у
обігу, не слід ототожнювати з грошима. Сукупна вартість авансується у формі
грошей і, пройшовши процес виробництва і обігу, знову приймає цю форму.
Кошти є посередником у русі засобів. Сукупна вартість, виражена в грошах,
перетворюється в реальні гроші тільки часом і вроздріб.
Оборотні кошти підприємства виконують дві функції: виробничу і
розрахункову. Виконуючи виробничу функцію, оборотні кошти, авансуючи в
оборотні виробничі фонди, підтримують безперервність процесу виробництва і
переносять свою вартість на зроблений продукт. По завершенню виробництва
оборотні кошти переходять у сферу обігу у вигляді фондів обігу, де
виконують другу функцію, що складається в завершенні кругообігу і
перетворенні оборотних коштів з товарної форми в грошову.
Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи
підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними
коштами. Недолік засобів, авансуємих на придбання матеріальних запасів,
