Фінансовий аналіз рентабельності
ВСТУП
Актуальність теми. У процесі становлення ринкових відносин в Україні
всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. І тому необхідним
є аналіз показників прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства
з метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності з
перспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитет
держави.
Мета дослідження. Проаналізувати прибутковість та рентабельність
підприємства за декілька періодів і з’ясувати які фактори вплинули на їх
зміни і які наслідки це мало для підприємства.
Предмет та об’єкт дослідження. Дослідження проводяться на матеріалах
фінансової звітності та облікової інформації відкритого акціонерного
товариства Агропромислова фірма “Таврія”. Об’єктом дослідження роботи є
фінансова робота підприємства, а саме показники прибутку та рентабельності
у динаміці за 2000 – 2002 роки.
Методологія дослідження. При вивченні даної теми і для глибокого та
всеохоплюючого аналізу скористалися методикою аналізу динаміки та
структури, методикою факторного аналізу прибутку та рентабельності,
методика факторного аналізу прибутку в системі директ-костінг, методик
аналізу рентабельності за системою директ-костінг.
Структура роботи та її обсяг. Робота складається вступу , трьох
розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. У першому
розділі роботи наведені теоретичні принципи теми, основні поняття, на
необхідність аналізу в діяльності підприємства. У другому розділі
проводимо аналіз балансового прибутку, його структуру та динаміку, аналіз
асортименту випускаємої продукції, а також факторний аналіз прибутку за
міжнародною практикою. Третій розділ містить в собі наступні питання:
аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності, проводимо факторний
аналіз рентабельності продажу, а також висвітлює міжнародну практику
факторного аналізу рентабельності.
Огляд джерел які використані. При написанні роботи були використані
наступні джерела: вітчизняні Савицька “Аналіз господарської діяльності”,
Попович П.Я. “ Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання”,
Коробов “Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства”, та
зарубіжні Хэррис Дж. М. “Міжнародні фінанси”, Ван Хорн Дж. “ Основи
управління фінансами”.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКОВОСТІ (РЕНТАБЕЛЬНОСТІ) ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Методи та задачі аналізу економічної та фінансової діяльності
підприємства
Для того щоб зрозуміти необхідність фінансового і господарського
аналізу, слід з’ясовувати його роль і місце у системі важелів управління
підприємством, доречно визначитись стосовно того, що таке аналіз взагалі,
не пов’язуючи це поняття з економікою господарюючого суб’єкта.
Етимологічно слово “аналіз” (від грецького analysis ) означає розгляд,
вивчення, наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування, розкладання
цілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з’ясувати
внутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітних
факторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибоке
вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі та
суспільстві, неможливе. Аналіз по суті являє собою неодмінний атрибут
діяльності людини у будь-якій сфері буття.
Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального значення, бо кожен
об’єкт пізнання – це не просто сума частин або механічна сукупність
властивостей. Щоб одержати знання про ціле і поглиблене знання про кожну
його частину, потрібен синтез – поєднання частин, властивостей, які вже
виділені в аналізі.
Досить переконливо це положення ілюструє аналіз і вивчення людського
організму: мало проаналізувати стан функцій окремих органів (кісток,
серцево-судинна системи, мозок, легені тощо), треба виявити
взаємовідношення між ними, між їх функціями, і тільки після цього
з’являється можливість поглибити знання про стан і функціонування кожного
з його складових.
Аналіз і вивчення діяльності підприємства – суб’єктів ринкових
відносин – потребує аналогічного підходу. Кожне з них функціонує, з одного
боку, в умовах дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливом
макроекономічних процесів у народногосподарському комплексі країни, з
другого боку, - в умовах конкретних особливостей і специфічних задач
конкретного підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємства
залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські
рішення, якими воно керується для досягнення успіху на ринку, цим умовам.
Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень може
бути тільки глибокий комплексний аналіз діяльності підприємства. У ході
такого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позицій
досягнення максимально можливого економічного результату (прибутку,
рентабельності) за рахунок оптимально ефективного використання наявних
ресурсів, насамперед фінансових ресурсів.
Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх
підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх
відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також
розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів
виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої
роботи.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних
знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і
господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку,
виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від
запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, і
об'єктивною оцінкою їх виконання.
Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу,
який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з
двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її
аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу.
На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою
зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення.
Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього
рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства
зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний
аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки
його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного
боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є необхідною
умовою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки
діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечується
поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання
планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою
аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує
виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю —
наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності
роботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації,
аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради,
акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу
господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного
обстеження підприємства.
Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як
заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу
обумовлювався спочатку необхідністю оцінки бухгалтерських звітів. Розробку
методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського
обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили
аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, і
звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітності
розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст
інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна
вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".
У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а
також додаткове використання планово-нормативної, технічної та інших видів
інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви
курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз",
"Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз".
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім формуванню його як
самостійної дисципліни? По-псріло, це пов'язано з формуванням єдиних засад
і систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності у
колишньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комерційну
таємницю" і полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє,
у період НЕПу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок,
тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати і
аналізувати наслідки їхньої господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала
потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків
діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств.
Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже
сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити
чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність
підприємств і установа Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати
роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.
На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насамперед окремі
економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти
аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами
