підсистеми в структурі системи місцевих фінансових інститутів. Це — система
місцевих бюджетів. Особливо важливе значення для її становлення мають такі
інститути, як поточні бюджети, бюджети розвитку, видатки, власні та
закріплені доходи.
З інститутом самостійних місцевих бюджетів тісно пов'язаний інститут
місцевих податків і зборів. Саме місцеві податки і збори мають забезпечити
фіскальні передумови самостійності місцевих бюджетів у частині формування
їхніх доходів.
Винятково важлива роль у структурі місцевих фінансових інститутів
належить комунальному кредитові. Комунальний кредит в умовах ринкової
економіки — головне і, по суті, єдине джерело фінансових ресурсів для
інвестиційних програм, що розробляються і здійснюються органами місцевого
самоврядування. Таким чином, завершення формування цього місцевого
фінансового інституту створить передумови для відновлення інвестиційної
активності місцевих органів влади, яку в останній період майже повністю
згорнуто.
Велику роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграють
фінанси комунальних підприємств. За обсягами ресурсів фінанси комунальних
підприємств у багатьох зарубіжних країнах можна поставити в один ряд із
місцевими бюджетами. В Україні реальний процес становлення фінансів
комунальних підприємств розпочався лише після прийняття Конституції 1996
року, коли комунальні підприємства було роздержавлено.
Свою роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграють
позабюджетні валютні й цільові фонди органів місцевого самоврядування та
комунальні платежі. Позабюджетні валютні й цільові фонди та комунальні
платежі надають локальним фінансовим системам більшої гнучкості, що сприяє
стабілізації місцевих фінансів.
Ключову роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграє
інститут комунальної форми власності. Комунальна форма власності на
фінансові ресурси та майно місцевих органів влади є необхідною передумовою
автономного існування місцевих фінансів.
Система місцевих фінансових інститутів тісно пов'язана із так званим
зовнішнім середовищем. Вона — складова ширшої системи фінансових інститутів
держави. Ось чому формування місцевих фінансових інститутів супроводжується
змінами сутності та механізмів функціонування інших інститутів. Становлення
системи самостійних місцевих бюджетів безпосередньо пов'язане зі змінами
функцій державного бюджету України. Розвиток місцевих податків і зборів
змінює структуру податкової системи країни.
Становлення комунального кредиту впливає на сферу застосування
державного кредиту. Поява комунальної форми власності значно звужує простір
для державної форми власності. Розвиток фінансів комунальних підприємств
пов'язаний із змінами в державних фінансах, зокрема у фінансах державних
підприємств. Змінюються природа та механізми функціонування й інших
фінансових інститутів держави, без чого процес становлення місцевих
фінансів може бути заблоковано.
Значний теоретичний інтерес становлять взаємозв'язки між окремими
складовими системи місцевих фінансових інститутів. Зарубіжний досвід
показує можливість різноманітних комбінацій окремих інститутів у їхній
системі. Внаслідок цього виникають різноманітні форми поєднання в систему
цих інститутів, і, в підсумку, виникають різноманітні структури місцевих
фінансів з відносно більшою чи меншою роллю того чи іншого інституту
залежно від національних особливостей країни. Особливість України в тому,
що більшість місцевих фінансових інститутів створюється згори, а не на
основі еволюційного розвитку їх відповідно до місцевих інтересів. Власне
місцеві інтереси залишаються поки що багато в чому неусвідомленими. Усе це
— наслідки деформацій фінансової системи, які відбулися в попередній період
історії. Тому система місцевих фінансових інститутів є фактично однотипною
в усіх територіальних колективах.
У практиці України поки що не забезпечується реалізація однієї з вимог
Європейської хартії про місцеве самоврядування стосовно створення умов для
гнучкості локальних фінансових систем. Без цього неможливо врахувати
особливості конкретних територіальних громад і, отже, забезпечити ефективне
функціонування місцевих фінансів з урахуванням цих особливостей. Ось чому
невідкладним завданням уже на нинішньому етапі становлення місцевих
фінансів України є створення правових передумов, які б відкрили простір для
ініціативи органів місцевого самоврядування, надання їм права формувати
таку структуру місцевих фінансових інститутів, яка за конкретних умов буде
найбільш ефективною. Система місцевих фінансових інститутів в Україні має
будуватися як система, що має не статичну, а динамічну структуру. Тільки за
цих умов може бути повною мірою використано потенціал місцевих фінансів,
які, на відміну від державних, мають забезпечити особливі й специфічні
місцеві інтереси, що не може бути враховано центральною владою і
реалізовано через державні фінанси.
Місцеві фінансові інститути перебувають у тісному взаємозв'язку з
іншими елементами місцевих фінансів.
Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в
Україні після проголошення нею незалежності. Місцеві податки і збори
фактично було роздержавлено, виведено зі складу державних податків, і вони
почали розглядатись як власні доходи місцевого самоврядування.
Основним законодавчим актом який регламентує діяльність органів
місцевого самоврядування є Конституція України ( РОЗДІЛ ХI: МІСЦЕВЕ
САМОВРЯДУВАННЯ )
Стаття 140.
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села
чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища
та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах
Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та
Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в
порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі
органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до
компетенції міських рад.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою
жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи
самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції,
фінансів, майна.
Стаття 141.
До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які
обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного,
прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки
.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого
виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки
відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий
орган ради та головує на її засіданнях .
Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні
повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються
законом.
Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою
і очолюють виконавчий апарат ради.
Стаття 142.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і
нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні
ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, район ів
у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в
управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на
договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів
для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання)
комунальних підприємств, організацій і ус танов, створювати для цього
відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого
самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів
місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної
влади, компенсуються державою.
Стаття 143.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через
утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в
комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та ку
льтурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети
відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх
виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;
забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства,
організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої
компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально- економічного
та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх
виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів
державного бюджету для їх відпові дного розподілу між територіальними
громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на
договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-
економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують і
нші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі
повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих
повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України
або шляхом віднесення до місцевого бюдже ту у встановленому законом порядку
окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого
самоврядування відповідні об’єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень
органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої
влади.
Стаття 144.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
