виконавчі органи влади, зокрема їхні фінансові підрозділи.
В Україні є два основні види місцевих фінансових органів. Це фінансові
органи місцевого самоврядування та місцеві фінансові органи виконавчої
влади.
До фінансових органів місцевого самоврядування належать фінансові відділи
виконавчих комітетів та інших виконавчих органів місцевого самоврядування.
Фінансові відділи в системі місцевого самоврядування функціонують у містах,
які мають статус так званого обласного підпорядкування, та в районах цих
міст. В Україні 163 міста обласного підпорядкування. Київ та Севастополь у
системі місцевого самоврядування не мають власних фінансових органів. Також
не мають своїх фінансових органів і міста так званого районного
підпорядкування.
До місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади надежать
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління та
відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних
у Києві та Севастополі державних адміністрацій, місцеві органи Державної
податкової адміністрації, Головне контрольно-ревізійне управління, Головне
управління Державного Казначейства України. Місцеві органи Головного
управління Державної податкової адміністрації, Головне контрольно-ревізійне
управління, Головне управління Державного Казначейства України функціонують
в областях, в Києві та Севастополі, в районах цих міст, у містах обласного
підпорядкування, в районах, в районах міст обласного підпорядкування.
Вказані підрозділи не входять до складу місцевих державних адміністрацій і
мають центральне підпорядкування.
4.1 Організація касового виконання місцевих бюджетів, контролю та аудиту в
місцевих органах влади.
Спосіб організації касового виконання місцевих бюджетів значною мірою
впливає на рівень фінансів фінансово автономної місцевої влади. Від цього
багато в чому залежить ефективність використання бюджетом фінансових
ресурсів.
Касове виконання місцевих бюджетів - це організація прийому, зберігання та
видачі бюджетних коштів. Це також ведення обліку і звітності в процесі
виконання місцевих бюджетів.
Є кілька систем касового виконання бюджвтів: банківська, казначейська та
змішана. Деякий час функціонували і власні бюджетні каси органів місцевого
самоврядування. В Україні з кінця 20-х років склалася банківська система
касового виконання місцевих бюджетів. Це означає, що кошти місцевих
бюджетів акумулюються, зберігаються та видаються банківськими установами.
Нинішній порядок касового виконання місцевих бюджетів в Україні в основних
рисах залишився як і в колишньому СРСР. Виконання місцевих бюджетів
здійснюється в межах коштів, що реально надійшли на рахунки відповідних
бюджетів в установах банків.
Положення про касове виконання місцевих бюджетів вміщено в Законі " Про
бюджетну систему України " 1995 року. Законом регламентовано касове
виконання всіх бюджетів здійснювати установами Державного бюджетного банку,
який до цього часу в Україні так і не утворено.
Реально касове виконання місцевих бюджетів в Україні нині здійснюється як
установами Національного банку України, так і рядом комерційних банків.
З квітня 1996 року Кабінет Міністрів України та Національний банк України
прийняли постанову "Про касове виконання Державного бюджету". Право на
касове виконання Держбюджету надано Національному банку України, Державному
експортно-імпортному банку, Акціонерному комерційному агро-промисловому
банку "Україна", Акціонерному комерційному банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк", Українському акціонерному промисловому інвестиційному банку
"Промінвестбанк".
Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській
міським держадміністраціям за погодженням з територіальними управліннями
Нацбанку України було рекомендовано визначити перелік банків, в яких
відкриваються рахунки відповідних місцевих бюджетів і підприємств, що
фінансуються з цих бюджетів. У грудні 1996 року Постановою Кабінету
Міністрів і Нацбанку України № 1453 від 03.12.96р. право касових операцій з
бюджетними коштами надано Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль",
Комерційному банку "Приватбанк", Акціонерному банку "Брокбізнесбанк", а за
постановою № 228 від 18.03.97р. також і Об'єднаному Комерційному банку
(місто Сімферополь) та Українському кредитному банку.
Ситуація з правовим регулюванням касового виконання місцевих бюджетів поки
що є невизначеною і суперечливою. Тому доцільно покласти функцію касового
виконання місцевих бюджетів на комунальні банки і забезпечити поетапне
створення цих банків. Це дозволить використовувати бюджетні кошти як
кредитні ресурси на потреби місцевого самоврядування.
Важливим елементом системи управління місцевими фінансами є організація
контролю та аудиту. В Україні його здійснюють Міністерство фінансів
України, Головне контрольно-ревізійне управління, Головне управління
Державного Казначейства, Державна податкова адміністрація України, місцеві
державні адміністрації та інші . Загальний фінансовий контроль здійснює
Верховна Рада України та Рахункова палата Верховної Ради України.
Діють також ревізійні комісії, що створюються безпосередньо
представницькими органами місцевого самоврядування для контролю
використання коштів бюджетних, позабюджетних, валютних та цільових фондів.
Системи спеціального державного фінансового контролю за діяльністю органів
місцевого самоврядування в Україні поки що немає. Є загальний контроль за
використанням бюджетних коштів і обов'язковий аудит підприємств та
організацій, включаючи і комунальний сектор.
4.2 Недоліки системи управління місцевими фінансами
Діюча система місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади
потребує вдосконалення. Доцільно встановити, що всі місцеві фінансові
органи в системі виконавчої влади входять до складу фінансових управлінь та
відділів місцевих державних адміністрацій.
Фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій мають
набути подвійного підпорядкування як Міністерство фінансів України, так і
главі відповідної місцевої державної адміністрації. В Автономній Республіці
Крим територіальні підрозділи Головного контрольно-ревізійного управління,
Головного управління Державного Казначейства та Державної податкової
адміністрації мають зберегти статус органів лише центрального
підпорядкування. Потрібно визначити сферу підконтрольності дій Міністерства
фінансів автономії з боку Мінітерства фінансів України.
На місцеві фінансові органи в системі виконавчої влади доцільно покласти
обов'язки контролю за законністю діяльності фінансових органів місцевого
самоврядування.
Доцільно надати можливість органам місцевого самоврядування створювати в
структурі власних фінансових відділів підрозділи з контолю за стягуванням
місцевих податків і зборів. Це дало б можливість, з одного боку,
розвантажити місцеві органи Державної податкової адміністрації, а з іншого
- посилити роль фінансових органів місцевого самоврядування.
Крім того, доцільно в структурі Міністерства фінансів України утворити
управління фінансів місцевого самоврядування, яке має забезпечити пряму
взаємодію Міністерства фінансів з фінансовими органами місцевого
самоврядування, і їх нормативно-методичне забезпечення. Подібний підрозділ
утворено в 1995 році в Міністерстві
фінансів Польщі. Він взаємодіє з усіма гмінами Польщи, забезпечуючи
фінансове вирівнювання.
Потребує розбудови система органів фінансового контолю на місцях. На
Головне контрольно-ревізійне управління Мінфіну України має бути покладено
функції контролю за коштами державного бюджету України. Законність же дії
органів місцевого самоврядування щодо коштів місцевого самоврядування могла
б стати предметом контролю з боку спеціальних контрольних органів,
підпорядкованних Рахунковій палаті України, наприклад, як у Франції.
ВИСНОВОК
Управління фінансами в умовах становлення та розвитку ринкової економіки
потребує посиленого наукового обгрунтування управлінських рішень по
фінансах.
В цих умовах треба враховувати досвід як країн Східної Європи, так і
розвинутих капіталістичних країн.
В нашій країні надто довго використовувались одні й ті самі методи впливу,
які в силу їх консерватизму вже не забезпечують потрібного ефекту.
Негативне відношення к позитивному досвіду минулого пагано відбилося на
розвитку фінансів та управлінні ними: слабо використовувались податкові
форми платежів господарства в бюджет; не розвивались форми державного
кредиту; відмовились від застосування субвенцій (цільових дотацій) з
бюджету.
Через ці та інші причини відбулося зниження ролі фінансів. Перебудова
управління економікою вимогала розробки та здійснення нової фінансової
політики, переходу на нові методи управління фінансами. Вони повинні
забезпечити посилення регулюючого впливу фінансів на економіку, сприяти
росту ефективності загального виробництва, розвитку соціальної сфери.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Державні фінанси України /Під ред. О. Д. Василика. - К.:Вища школа, 1997.
Місцеві фінанси України / Кравченко В. І. - К.: Знання, 1995. - 432с.
Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1995. -
487с.
Стефанюк І. Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах ринку /
Фінанси України 8 / 99.
Финансово-кредитный словарь /под. ред. Гарбузова В.Ф. - М.: Финансы и
статистика, 1994.
