Приватний нотаріус може укласти угоду з іншим приватним нотаріусом про його заміщення. 3 огляду на те, що сам нотаріус має бути заінтересований у тому, аби його заступала на посаді відома йому особа, законодавство регулює відносини заміщення посади на договірних засадах між нотаріусами. Про укладену угоду приватний нотаріус повідомляє управління юстиції. Отже, за угодою, приватні нотаріуси мають змогу заміщати один одного і мати, в разі необхідності, доступ до документів, посвідчених іншим нотаріусом.
Повідомлення управління юстиції в усіх випадках є обов’язковим. Для того, щоб інформувати громадян, управління юстиції повинно мати необхідні відомості про діяльність приватного нотаріуса.
Управління юстиції, отримавши повідомлення приватного нотаріуса про припинення на певний строк його діяльності в разі, коли нотаріус не уклав угоди з іншим нотаріусом про заміщення його на посаді, може вжити заходів для того, щоб відсутність приватного нотаріуса на робочому місці не заподіяла шкоди законним інтересам громадян. Ці заходи можуть полягати в тому, щоби примірники посвідчених приватним нотаріусом угод були передані до державного нотаріального архіву, до державної нотаріальної контори, розташованої в окрузі діяльності приватного нотаріуса або суміжного з ним, або в призначенні приватного нотаріуса, який заміщатиме того приватного нотаріуса, який тимчасово припинив свою діяльність.
У таких випадках таємниця вчинення нотаріальних дій поширюється й на того нотаріуса, який заміщає відсутнього, і на тих осіб, які мають право доступу за рішенням управління юстиції до посвідчених чи засвідчених документів.
Отже, заміщення приватного нотаріуса — це можливість виконання обов’язків приватного нотаріуса певного нотаріального округу іншим приватним нотаріусом цього ж нотаріального округу на підставі укладеної угоди чи наказу управління юстиції, яке має на меті забезпечити доступ передбачених законодавством осіб до архівних документів тимчасово відсутнього на строк більше одного тижня приватного нотаріуса. Треба мати на увазі, що угода про заміщення на посаді не може бути укладеною нотаріусами, які мають різні нотаріальні округи, бо тоді порушувалися б положення законодавства про те, що нотаріусові надається для провадження діяльності тільки один нотаріальний округ, та положення про розташування робочого місця приватного нотаріуса в межах його нотаріального округу.
У такому випадку, оформлюючи документи при заміщенні, у посвідчувальному написі приватний нотаріус, який заміщає відсутнього, має посилатися на укладену угоду про заміщення чи на наказ органу юстиції, але на всіх документах він проставляє свою печатку.
При цьому нотаріус, якого заміщують, не має права виконувати свої службові обов’язки.
Припинення приватної нотаріальної діяльності регулюється ст. 30 Закону
України "Про нотаріат". Із припиненням приватної нотаріальної діяльності
реєстраційне посвідчення анулюється, і особа перестає бути приватним
нотаріусом. Частина 1 ст. 30 встановлює перелік випадків, коли приватна
нотаріальна діяльність особи припиняється. Цей перелік є вичерпним і не
підлягає розширеному тлумаченню.
Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну
нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції.
У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в
майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи
знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в
іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття
нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.
Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.
Підстави для припинення з власної ініціативи приватної нотаріальної діяльності можуть бути різними, наприклад: бажання зайнятися підприємницькою чи посередницькою та іншою діяльністю, яка є несумісною з нотаріальною діяльністю, перехід на роботу до державної нотаріальної контори, бажання працювати у штаті громадської організації, зміна нотаріального округу тощо.
Припинення приватної нотаріальної діяльності може бути наслідком втрати особою взагалі вправа на нотаріальну діяльність.
3 анулюванням свідоцтва як підстави для реєстрації приватної нотаріальної діяльності сама діяльність припиняється автоматично.
Якщо особа, свідоцтво про право на нотаріальну діяльність якої анульоване, захоче коли-небудь зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність, вона повинна знову отримати доступ до професії, тобто пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, отримати свідоцтво і відповідати вимогам до нотаріуса, викладених у ст. 3 Закону.
Припинення приватної нотаріальної діяльності можливе, коли нотаріус протягом тримісячного строку від дня реєстрації приватної нотаріальної діяльності не уклав договір службового страхування чи не вніс на спеціальний рахунок до банківської установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподіяної незаконними чи недбалими діями, або ж не поповнив впродовж одного року від дня витрачання коштів розмір страхової застави до початкового розміру.
Якщо приватний нотаріус не виконує своїх обов’язків протягом двох місяців без поважних причин і не повідомив про це управління юстиції, його нотаріальна діяльність припиняється.
Під "невиконанням своїх обов’язків" розуміється те, що приватний нотаріус не вчиняє нотаріальних дій, не надає консультацій правового характеру, не уклав угоди щодо його заміщення і не забезпечив у такий спосіб доступу осіб, якими або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, працівникам правоохоронних органів до посвідчених ним документів для скасування чи зміни вчинених нотаріальних дій, отримання дублікатів, отримання відомостей про вчинені нотаріальні дії тощо.
Якщо приватний нотаріус не відповідає своїй посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності, ця підстава теж тягне за собою припинення приватної нотаріальної діяльності.
Припинення приватної нотаріальної діяльності та анулювання реєстраційного посвідчення провадиться за наказом управління юстиції. Копія наказу у триденний термін має бути видана або надіслана поштою нотаріусу, приватна нотаріальна діяльність якого припиняється.
Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов’язаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву.
Рішення про анулювання реєстраційного посвідчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Законодавство містить також положення про призупинення приватної
нотаріальної діяльності. Призупинення приватної нотаріальної діяльності
можливе лише в одному випадку: в разі припинення права власності чи права
користування приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.
Призупинення приватної нотаріальної діяльності може провадитись особисто
нотаріусом, який зобов’язаний подати відповідну заяву до управління юстиції
не пізніше одного тижня після закінчення строку прав на приміщення і за
відсутності прав на інше приміщення, або ж управлінням юстиції за наявності
таких відомостей. Нотаріальна діяльність нотаріусом вважається відновленою
з моменту внесення відповідних змін до реєстраційного посвідчення про
реєстрацію нового робочого місця нотаріуса.
Контроль за законністю виконання приватними нотаріусами їхніх
обов’язків здійснюється Головним управлінням Міністерства юстиції
Автономної Республіки Крим, управліннями юстиції областей, міст Києва та
Севастополя.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нотаріат" у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.
Надання виконкомам місцевих рад права вчиняти деякі нотаріальні дії, а це найбільш прості й поширені дії, створює зручності для населення, оскільки позбавляє його необхідності звертатися до нотаріуса, який часом знаходиться на досить великій відстані від села, селища чи міста.
Безпосередньо вчиняти нотаріальні дії у виконкомах мають право голова виконкому, його заступник або секретар виконкому. Але їхнє право на вчинення нотаріальних дій виникає не автоматично, а лише за наявності рішення виконкому про покладення на одного з них обов’язку вчиняти нотаріальні дії. В разі тривалої відсутності посадової особи (відпустка, хвороба), на яку покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, на час її відсутності нотаріальні дії може за рішенням виконкому вчиняти інша посадова особа. Найчастіше обов’язок вчиняти нотаріальні дії покладається на секретаря виконкому.
Посадові особи виконкомів місцевих рад учиняють нотаріальні дії, реалізуючи ті самі принципи, що й нотаріуси.
Нотаріальні дії за кордоном учиняють консульські установи, а у
випадках, передбачених законодавством, — дипломатичні представництва
України. Відповідно до розпорядження Президента України "Про затвердження
Положення про дипломатичне представництво України за кордоном" від 22
жовтня 1992 р. дипломатичне представництво України за дорученням міністра
іноземних справ України може виконувати і консульські функції. Це можливо в
тих випадках, коли діяльність консульської установи не поширюється на певну
територію; тоді нотаріальні дії вчиняються консульськими відділами
дипломатичного представництва.
Безпосередньо нотаріальні дії в консульських установах учиняють консули, а в дипломатичних представництвах — один із членів дипломатичного персоналу.
Діяльність консульських установ і дипломатичних представництв щодо
вчинення нотаріальних дій регулюється главою ХІ Консульського статуту
України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 1994 р., і
підпорядкована тим самим принципам, що й діяльність нотаріусів.
Вперше законодавством передбачено створення в обласних центрах, у містах Києві, Севастополі й Сімферополі державних нотаріальних архівів.
Державні нотаріальні архіви є складовою частиною Національного архівного фонду України. Діяльність та організація державних нотаріальних архівів регулюється Положенням про державний нотаріальний архів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994 р.
Державні нотаріальні архіви створюються й ліквідуються Міністерством
юстиції України. Архів є юридичною особою, має печатку з зображенням
Державного Герба України та своїм найменуванням. Архіви очолюють завідуючі,
яких призначають на посаду та звільняють із неї Головне управління юстиції,
Міністерства юстиції Автономної Республіки Крим, управління юстиції
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Державні нотаріальні архіви створюються для тимчасового (до 75 років) централізованого зберігання та використання нотаріальних документів, передачі їх у відповідний державний архів, надання методичної та практичної допомоги фондоутворювачам у вдосконаленні роботи з документами.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
