“нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.;
- використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного номера.
5.7.3 Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.
Умовні буквенні позначення (символи) в формулі повинні підповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.
Приклад.
Таким чином, момент тертя в кернових опорах
Мт = - к G1,5,
(5.1) де к – коефіцієнт пропорційності;
G – вага рухомої частини вимірювального механізму.
Одиницю виміру, при необхідності, заключають в квадратні дужки
I = [pic] [A].
(5.2)
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю виміру заключають в круглі дужки. Наприклад,
I = [pic] = 2,2 (А).
Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.
Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Пере- несення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на почат-ку наступного рядка. При цьому знак множення “[pic]” замінюють знаком “х”.
Формула є членом речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які слідують одна за другою і не розділені текстом, розділяють комою.
Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою:
“... в формулі (5.2)”; “... в формулах (5.7, ... , 5.10)”.
5.7.4 Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.
Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.
В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.
На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисинку 3.2,б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають з скороченим словом дивись (див. рисунок 1.3).
Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інт.).
Всі ілюстації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією
симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”.
Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найме-
нування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від
найменування.
Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.
Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.
У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою: а – найменування першої частини; б – найменування другої частини або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:
Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи
фазометра
Якщо частини ілюстрації не вміщується на одній сторінці, то їх
переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації
вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок
3.2 (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною
ілюстрації.
Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.
Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.
Якщо ілюстраціями являються фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.
5.7.5 Оформлення таблиць
Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на
даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким
чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут
90( за годинниковою стрілкою.
На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці
3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6).
Посилання на раніше наведену таблицю дають з словом дивись (див.
таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.
Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині
розміщують шапку таблиці, в якій вказують найменування граф.
Діагональне ділення шапки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик)
часто вико-ристовують для найменування рядків. Допускається не розділяти
рядки гори-зонтальними лініями. Мінімальна відстань між основами рядків - 8
мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.
Графу “№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.
Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.
Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту
саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене
позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин,
то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми
(Довжина, мм).
Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Однакові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).
Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.
Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:
(Напруга, В, не більше), а також використовують слова “від”, “більше”, “до”:
(Від 10 до 15; більше 15; до 20)
Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.
Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “так же”, а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не виконують.
Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за виключенням випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:
12 - 35
122 - 450
Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".
Ставити лапки замість цифр, чи математичних символів, які повто- рюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.
Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за
формою: “Таблиця 4.2 – Найменування таблиці”. Крапку в кінці не ставлять.
Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку
починаючи від слова “Таблиця”. Номер таблиці складається з номера розділу і
порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється
нумерувати в межах всього документа.
Таблиця може бути великою як в горизонтальному так і в вертикальному напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки, або розміщують одну частину під іншою чи поряд.
Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють шапку таблиці, а при розміщенні однієї частини під іншою - повторюють боковик.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.
При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.
У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують
тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть
“Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.
Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.
5.8 Висновки
Висновки оформлюють з заголовком “Висновки” з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.
В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають
оцінку одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення.
Вказують значення виконаної роботи для виробництва і перспективи реалізації
проекту.
5.9 Список літератури
Список літератури оформлюють з заголовком “Список літератури” з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.
Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в дипломному проекті (дипломній роботі).
Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.
В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.
5.9.1 Форми запису
Список літератури
1. Прізвище І. Б. Назва книги.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-
Число сторінок.
(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл.- Львів: Вища школа, 1987. - 216 с.)
2. Назва книги / І.Б. Прізвище.- Місце видання.: Видавництво, Рік.-
Число сторінок.
(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник /
В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук.- К.: НМК ВО, 1991. - 240 с.)
3. Прізвище І. Б. Назва частини книги // Прізвище І.Б. Назва книги.-
Місце видання.: Видавництво, Рік.- С. Інтервал сторінок.
