- Про охорону навколишнього середовища (1991 р.).
- Про об’єднання громадян (1993 р.)
- Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (1993р.)
- Про антимонопольний комітет України (1994 р.)
- Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення (1994 р.)
- Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (1995 р.)
- Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами (1995 р.)
- Про рекламу (1996 р.)
- Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачем у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (1996 р.)
- Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (1997 р.)
- Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (1997 р.)
- Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини (1997 р.)
- Про Національну Раду України з питань телебачення та радіомовлення (1997 р.)
- Про метрологію та метрологічну діяльність (1999 р.)
Укази та розпорядження Президента України:
- Про положення про Державний Комітет України у справах захисту прав споживачів (1996 р.)
- Про положення про Державний Комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації (1996 р.)
- Про порядок застосування обмежень імпорту товарів відповідно до норм і принципів ГГАТ/ВТО (1996 р.)
- Про Національну Раду з питань якості (1997 р.)
- Про зміни у структурі Центральних органів виконавчої влади (1999 р.)
Постанови Верховної Ради:
- Про затвердження положень щодо захисту прав споживачів (1995 р.)
- Постанови Верховної ради України № 2949 - III від 10 січня 2002 р. „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів”
- Постанови Верховної ради України № 3161 - IV від 01 грудня 2005 р. „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів”
Постанови Кабінету Міністрів України:
- Про створення Державного Комітету України у справах захисту прав споживачів (1992 р.)
- Про організацію роботи, спрямованої на створення Державної системи стандартизації, метрології та сертифікації (1992 р.)
- Питання Державного Комітету України у справах видавництва, поліграфії та книгорозповсюджування (1993 р.)
- Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення (1993 р.)
- Про стандартизацію і сертифікацію (1993 р.)
- „Про забезпечення єдності вимірювань” (1993 р.)
- Про укладення Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері захисту прав споживачів (1994 р.)
- Про затвердження правил побутового обслуговування населення (1994 р.) [2].
1.3 Правове регулювання захисту прав споживачів
Законодавчою основою між виробниками (виконавцями), продавцями і споживачами товарів (робіт, послуг) є Цивільний кодекс Української РСР і Закон № 1023 „Про захист прав споживачів”. Відмінність між цими двома законодавчими актами полягає у тому, що перший з них регулює майнові і пов’язані з ними особисті немайнові права з приводу купівлі-продажу і поставки будь-яких товарів (робіт, послуг), а другий – тільки товарів, робіт та послуг споживчого призначення, оскільки під споживачем ньому розуміють „громадянина, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб” [4].
Перелік прав споживачів, дотримання яких гарантовано Законом № 1023, визначений у ст. 3 цього законодавчого акта і включає дві узагальнені групи прав, класифікованих залежно від сфери їх реалізації (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Структура прав споживачів
|
Система прав споживачів |
|
|
Права, що реалізуються у взаємовідносинах з державними органами |
Права, що реалізуються у взаємовідносинах з підприємствами торгівлі та сфери послуг |
|
Державний захист прав споживачів |
Належна якість товарів (робіт, послуг) та обслуговування |
|
Гарантований рівень споживання |
Безпека товарів (робіт, послуг) |
|
Об’єднання споживачів у громадські організації |
Необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товари |
|
Звернення до суду та до інших уповноважених органів |
Відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечними товарами |
Права споживачів, об’єднані в першу групу, включають загальні організаційні права, реалізація яких заснована на взаємодії з державними органами.
Державний захист прав споживачів є комплексом заходів щодо:
- забезпечення громадянам захисту їх прав як споживачів;
- надання можливості вільного вибору товарів (робіт, послуг);
- надання можливості набуття знань і кваліфікації, які необхідні для прийняття споживачами самостійних рішень під час придбання та використання товарів відповідно до їх потреб;
- надання гарантій придбання товарів (робіт, послуг), що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримки здоров’я і життєдіяльності.
До системи органів державної влади, що забезпечує реалізацію прав споживачів, входять: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи; Рада Міністрів АР Крим; місцеві державні адміністрації; органи та установи державного санітарного нагляду України; інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також органи судової влади.
Право споживача на гарантований рівень споживання реалізується державою:
- шляхом стимулювання виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг споживчого призначення за допомогою різних заходів як організаційно-адміністративного, так і економічного (включаючи оподаткування) характеру;
- запровадження нормованого розподілу товарів у випадку, коли з будь-яких причин відсутні гарантії вільного їх придбання кожним споживачем;
- запровадження компенсаційних виплат, різних видів допомоги та пільг громадянам.
Громадські організації (об’єднання) споживачів можуть створюватися громадянами на добровільній основі з метою захисту своїх законних прав та інтересів відповідно до Закону України від 16.06.92 р. № 2460-XII „Про об’єднання громадян”.
Права таких громадських організацій визначені Законом про захист прав споживачів і включають у себе: вивчення споживчих властивостей продукції; проведення експертизи та випробувань товарів; надання юридичної та консультаційної допомоги споживачам; можливість звернення з позовом до суду про визнання дій продавця (виробника, виконавця) протиправними щоо невизначеного кола споживачів (а не тільки громадян – членів такої громадської організації); можливість звертатися до правоохоронних органів та органів державного управління з приводу притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації неякісних товарів (робіт, послуг).
Друга група прав споживачів пов’язана із взаємовідносинами між ними та суб’єктами підприємницької діяльності, які продають їм товари (роботи, послуги).
Право споживача на належну якість товарів (робіт, послуг) та обслуговування полягає в тому, що він може вимагати від продавця (виробника, виконавця) відповідності якості придбаних ним товарів (виконаних робіт, отриманих послуг) вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товари (роботи, послуги).
Обов’язки щодо технічного обслуговування і гарантійного ремонту товарів також покладено на виробника, який зобов’язаний забезпечити випуск і поставку необхідних для цього запчастин протягом терміну виробництва і терміну служби товарів.
Крім відшкодування шкоди, заподіяної споживачеві внаслідок порушення його прав, продавці та виробники товарів несуть відповідальність у вигляді фінансових санкцій.
Щороку в управліннях у справах захисту прав споживачів проводиться робота з контролю за виконанням Закону України „Про захист прав споживачів”, Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами ”, Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, інших Указів Президента України, постанов, розпоряджень і доручень Уряду, та розпоряджень і доручень облдержадміністрації, хід виконання яких знаходиться на постійному контролі [2].
1.4 Види відповідальності за порушення законодавства України „Про
захист прав споживачів”
Відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про захист прав споживачів відображена в таблиці 1.2:
Таблиця 1.2 Види відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів [3, 5, 6, 7].
|
№ п/п |
Вид порушення |
Розмір санкції |
Підстава |
|||
|
Фінансові санкції |
||||||
|
1. |
Відмова споживачеві в реалізації його прав, установлених п. 1 статті 8 і п. 3 статті 10 Закону „Про захист прав споживачів” |
10-кратний розмір вартості товару на час його придбання, але не менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 23 п.1 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
2. |
Виготовлення або реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів |
50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів |
Ст. 23 п.2 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
3. |
Реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності |
50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів |
Ст. 23 п.3 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
4. |
Виготовлення, реалізація това-ру, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає ви-могам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього середовища |
300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 неоподаткованих мінімумів доходів населення |
Ст. 23 п.4 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
5. |
Реалізація товару (виконання роботи, надання послуги), заборонених для виготовлення та реалізації відповідним державним органом |
500% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів |
Ст. 23 п.5 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
6. |
Реалізація небезпечних товарів (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджу-вального маркування, а такожбез інформації про правила і умови безпечного його використання |
100% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 23 п.6 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
7. |
Відсутність необхдної доступної,достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу |
30% вартості одержаної для реа-лізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 23 п.7 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
8. |
Створення перешкод службовій особі державного органу у спра-вах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості то-варів, а також правил торгівель-ного та ін. видів обслуговування |
Від 1 до 10% вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів |
Ст. 23 п.8 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
9. |
Реалізація товару, термін придатності якого минув |
200% залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 23 п.10 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
10. |
Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги |
100% вартості роботи, послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 23 п.11 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
11. |
Ті ж самі дії, вчинені щодо групи споживачів |
Від 1 до 10% вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів |
Ст. 23 п.11 Закону України „Про захист прав споживачів” |
|||
|
12. |
Порушення встановлених правил торгівлі спиртом етиловим, коньячними і алкогольними на-поями та тютюновими виробами |
200% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
П.2 Порядку засто-сування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Зако-ну „Про державне регулювання вироб-ництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодо-вим, алкогольними напоями та тютю-новими виробами” |
|||
|
13. |
Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без сертифікації якості |
200% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
П.2 Порядку засто-сування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Зако-ну „Про державне регулювання вироб-ництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодо-вим, алкогольними напоями та тютю-новими виробами” |
|||
|
14. |
Проведення розрахунків із споживачами за готівку: - без застосування ЕККА або товарно-касової книги; - з використанням незареєстрованих належними чином ЕККА. |
Фінансов санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг” |
|||
|
15. |
Порушення встановленого порядку застосування ЕККА або товарно0касової книги |
Фінансов санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг” |
|||
|
16. |
Невиставлення цінників на товар, що реалізується |
Фінансов санкції в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен невиставленний цінник |
Ст. 6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахун-ках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського хар-чування та послуг” |
|||
|
Адміністративна відповідальність |
||||||
|
1. |
Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчквання та сфери послуг, громадянами-підприємцями |
Від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 155 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
2. |
Порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами за готівку, порушення порядку використання ЕККА або ТКК |
На посадових осіб – 10 неопо-даткованих мінімумів; на гро-мадян-підприємців – 3 неоподаткованих мінімума |
Ч. 1 ст. 155/1 Ко-дексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
3. |
Невидача працівниками торгівлі, громадського харчування і сфе-ри послуг, громадянами-підпри-ємцями при розрахунках зі спо-живачами касового чека, квитан-ції або іншого письмового доку-мента, який би підтверджував факт купівлі товару |
5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 155/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
4. |
Ті ж дії повторно протягом року |
10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 155/1 Коде-ксу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
5. |
Відмова у наданні споживачам необхідної доступної інфо про товари, а також обмеження прав споживачів на перевірку якості комплектності, ваги і ціни придбаних товарів |
Від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 156/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
6. |
Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару |
Від 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 156/1 Ко-дексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
7. |
Виготовлення або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил та зразків щодо якості, комплектності упаковки |
Від 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 167 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
8. |
Виготовлення і реалізація товарів, виконання робіт, нада-ння послуг бз сертифіката від-повідності, якщо його наявність передбачена законодавством |
Від 3 до 88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 170/1 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
9. |
Порушення правил використан-ня засобами вимірювальної тех-ніки, на які поширюється дер-жавний метрологічний контроль |
Від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ст. 172 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
10. |
Невиконання посадовими особа-ми, громадянами-підприємцями законних вимог Держкомітету України у справах захисту прав споживачів щодо реалізації това-рів, виконання робіт, надання послуг споживачам |
Від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 1 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
|
11 |
Ухилення посадових осіб від своєчасного виконання приписів Держкомітету України у спарвах захисту прав споживачів та його органів про усунення порушень |
Від 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян |
Ч. 2 ст. 188/2 Кодексу України „Про адміністративні провопорушення” |
|||
