Злочини можна класифікувати не лише за окремими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України чи за видами злочинів. Побудову криміналістичної класифікації злочинів, зокрема, за родовими ознаками, у своїх наукових дослідженнях розглядали В.Ю. Шепітько, Г.А. Матусовський. Більшою мірою такі класифікації повинні визначати перелік злочинів, які відносяться до категорії «економічні злочини». Необхідність у таких криміналістичних класифікаціях викликана відсутністю визначеного переліку злочинів, які можна вважати економічними. Об'єднання в одну групу подібних злочинів за криміналістично-значимими ознаками має також на меті розробку загальних методичних рекомендацій щодо їх виявлення, розслідування, попередження.
Метою дослідження цього питання є створення криміналістичної класифікації податкових злочинів, яка буде підставою для формування криміналістичних методик розслідування таких злочинів.
Загальне поняття категорій «податкові злочини», «податкова злочинність» може бути сформовано на межі кримінального права, кримінології та криміналістики. Дослідження проблем, пов'язаних із податковими злочинами, податковою злочинністю знайшло певне відображення у літературних джерелах з погляду кримінального права та кримінології. У той же час проблематика щодо визначення поняття та класифікації податкових злочинів у криміналістичній літературі не досліджувалось. Діяння, які за своєю природою спричиняють шкоду державі у вигляді ненадходження податків, незаконного виготовлення підакцизних товарів, безпідставного списання боргів з податків у разі фіктивного банкрутства були криміналізовані не досить давно. Відповідно, це є одним із факторів, який викликає необхідність у вивченні раніше невідомих кримінальних процесів і формування криміналістичних характеристик окремих видів злочинів і науково обґрунтованих криміналістичних рекомендацій щодо їх виявлення та розслідування.
У ході дослідження застосовуються різні підходи до проблеми податкових злочинів та різні критерії класифікації, відмежування їх від схожих складів злочинів.
Виходячи із аналізу диспозицій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, з урахуванням змісту злочинної діяльності, шкоди, яка спричиняється діянням, до податкових злочинів можна віднести:
1) ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
2) фіктивне банкрутство;
3) незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок;
4) доведення до банкрутства;
5) незаконні дії у разі банкрутства;
6) шахрайство з фінансовими ресурсами;
7) порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
8) легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом;
9) незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків;
10) ухилення від повернення виручки в іноземній валюті;
11) фіктивне підприємництво;
12) незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
13) зайняття забороненими видами господарської діяльності;
14) порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю;
15) контрабанда.
Одним із головних критеріїв, за яким перераховані злочини віднесені до податкових, є спрямованість діяння проти податкової системи та спричинення шкоди у вигляді ненадходження податків, зборів (інших обов'язкових платежів). У більшості випадків, злочини, які виділені як податкові, характеризуються: 1) корисливим спрямуванням; 2) здійснюються під прикриттям легальної підприємницької діяльності; 3) продовжуються протягом значного проміжку часу; 4) спричиняють значну матеріальну шкоду суспільним відносинам.
Класифікаційна спільність податкових злочинів формується на підставі двох критеріїв:
1. Кримінально-правового: об'єднуючого злочини у сфері господарської, службової діяльності та інші злочини;
2. Криміналістичного: сфери економіки – фінансово-господарської діяльності (виконання фінансово-господарських операцій).
Виходячи з наведеного, податковими злочинами можна визнавати суспільно-небезпечні діяння, які вчиняться із корисливих спонукань, здійснюються під прикриттям легальної підприємницької діяльності та спричиняють значну матеріальну шкоду шляхом прямого чи побічного ненадходження до бюджету (державних цільових фондів) грошових коштів у вигляді податків, зборів (інших обов'язкових платежів). Дане визначення поняття «податкові злочини» має бути підставою для формування сучасних комплексних методик розслідування злочинів. Такі методики повинні мати обґрунтовані рекомендації високого ступеня загальності, які сприятимуть ефективному виявленню та розслідуванню податкових злочинів. Із запропонованого переліку злочинів видно, що поєднати в одну класифікаційну групу і, відповідно, створити комплексну методику розслідування було б важко та неможливо. Однак доцільність такої класифікації викликана застосуванням додаткового криміналістично-значимого критерію – сфери фінансово-господарської діяльності.
Податкові злочини можуть бути складовою частиною криміналістичної класифікації злочинів, які вчинюються в сфері підприємницької діяльності. У дослідженнях науковців питання криміналістичної класифікації зазначених злочинів не знайшли достатнього відображення. Відповідно до критеріїв, запропонованих А.Д. Марушевим, можна виділити наступні класифікації податкових злочинів [9]:
1) злочини, що вчинюються у зв'язку із виникненням права на здійснення підприємницької діяльності;
2) злочини, що характеризуються специфічним об'єктом злочинного посягання;
3) злочини, спрямовані на несплату податкових платежів шляхом неправомірного припинення підприємницької діяльності;
4) злочини в окремих сферах підприємницької діяльності;
5) злочини у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
6) злочини, що характеризуються безпідставним отриманням податкових пільг.
Першу групу наведеної класифікації податкових злочинів характеризують суспільно-небезпечні діяння, пов'язані з порушенням порядку здійснення окремих видів підприємницької діяльності. До такої класифікаційної групи можна віднести порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю; зайняття забороненими видами господарської діяльності; порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Друга група – злочини, спрямованість яких проявляється у порушенні встановленого порядку виготовлення та використання окремих видів товарів (продукції). До такої класифікаційної групи можуть належати: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок.
Третя група злочинів характеризується неправомірним припиненням підприємницької діяльності з метою несплати податкових платежів. До такої групи відносяться: фіктивне банкрутство; доведення до банкрутства; незаконні дії у разі банкрутства.
Четверту групу характеризують податкові злочини в окремих сферах підприємницької діяльності (банківські установи, сільське господарство, промисловість тощо). До такої групи можна віднести: ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.
До п'ятої класифікаційної групи можуть належати такі злочини: контрабанда; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.
До шостої класифікаційної групи належать злочини, спрямовані на несплату податкових платежів шляхом безпідставного отримання податкових пільг. Зазначену групу характеризує шахрайство з фінансовими ресурсами.
Отже, проаналізувавши дане питання курсової роботи, можна зробити висновок, криміналістична класифікація податкових злочинів створює передумови формування комплексної криміналістичної методики розслідування податкових злочинів. І хоча, така категорія як «податкові злочини» окремо не виділена в Особливій частині Кримінального кодексу України, проте для потреб криміналістичної науки виокремлення цілого ряду злочинів, які за окремими ознаками мають певну схожість та віднесення їх до категорії «податкові злочини» має досить велике практичне значення, оскільки їх виокремлення та криміналістична класифікація дозволяє створити систему методик розслідування податкових злочинів і виділити загальну методику їх розслідування та криміналістичні методики розслідування окремих груп податкових злочинів, які відповідатимуть сучасним потребам практики діяльності правоохоронних органів.
3.2 Проблеми вдосконалення криміналістичної класифікацій економічних злочинів
Метою розкриття даного питання курсової роботи є з’ясування яка ж класифікація економічних злочинів існує в криміналістиці, для чого необхідно виділяти криміналістичну класифікацію економічних злочинів, які погляди вчених існують на рахунок цього.
Варто сказати про те, що вчені кримінального права, як і вчені-криміналісти підходять по-різному до класифікації економічних злочинів.
Найбільш доцільною, на погляд науковця Марушева А.Д., є криміналістична класифікація економічних злочинів, запропонована Г.А. Матусовським і представлена як система окремих груп і видів злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними нормами Кримінального кодексу України:
1) злочини у сфері відносин власності: вимагання, шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
2) злочини у сфері виконання бюджету: порушення законодавства про бюджетну систему України; видання нормативних актів, що змінюють доходи і витрати бюджету всупереч визначеному законом порядку;
3) злочини в сфері фінансових відносин: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення; ухленя від повернення виручки в іноземній валюті; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; порушення порядку випуску(емісії) та обігу цінних паперів; виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів; незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок;
4) злочини у сфері підприємницьких відносин: порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю; заняття забороненими видами господарської діяльності; фіктивне підприємництво; шахрайство з фінансовими ресурсами; протидія законній господарській діяльності; фіктивне банкрутство; доведення до банкрутства; приховування стійкої фінансової неспроможності; незаконні дії у разі банкрутства;(як бачимо, деякі з цих складів злочинів були віднесені нами під час криміналістичної класифікацій «податкових злочинів» під час аналізу попереднього питання);
